Місцеві податки та збори

При проведенні перевірки ринкового збору необхідно перевіряти:

      наявність прийнятих рішень органу місцевого самоврядування, відповідність прийнятих рішень чинному законодавству;

      наявність плану ринку, його проектну потужність;

      наявність наказу адміністрації ринку про закріплення працівників по контролю за стягненням ринкового збору за окремими ділянками ринку;

      забезпеченість контролерів квитанційним матеріалом суворої звітності, зареєстрованих у фінвідділі, порядок видачі, оформлення та звітність контролерів;

      відповідність діючих норм щодо установки електронних контрольно-касових апаратів при справлянні ринкового збору через ЕККА;

      повноту здачі контролерами зібраних сум ринкового збору згідно корінців чи копій квитанцій, фіскальної пам'яті ЕККА і оприходувати його по касі ринку;

      повноту та своєчасність перерахування ринкового збору до бюджету; провести аналіз втрат коштів від стягнення ринкового збору; порівняти надходження ринкового збору в дні перевірки з попередніми днями.

Відповідно до ст. 5 Указу Президента України від 28 червня 1999 року №761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» у разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки торговців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торговців стягується штраф у сумі, еквівалентній 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі виявлення у торговців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентній 20 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян. [57]

В ОДПІ у м. Кіровограді передбачено не менше 25 планових перевірок ринків м. Кіровограда на рік. За результатами планових перевірок в 2008 році ринкового збору було донараховано 1230.00 грн. В 2009 році було проведено 21 перевірку та виявлено 4 порушення по яким було донараховано за результатами актів перевірок 377.78 грн., що свідчить про зменшення порушень. Зменшення даного показника стало результатом активної роботи податкової служби та органів місцевого самоврядування. В 2010 році було здійснено 28 перевірок та виявлено в 19 випадках порушення, по кожному з порушень було застосовано штрафні санкції на суму 7,6 тис. грн., в тому числі 1,1 тис. грн., на адміністрацію ринків за порушення справляння ринкового збору. Таким чином в 2010 році зафіксовано найбільшу кількість порушень та донараховано найбільшу суму коштів за 3 роки.

Що ж до здійснення донарахування за актами перевірок дане питання є врегулюваним листом ДПА 08.02.2003 N 2135/7/11-1317 «Про окремі питання застосування штрафних санкцій за порушення порядку сплати ринкового збору», яким передбачено відповідно до статті 5 Указу Президента України від 28.06.99 р. N 761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору», у разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торгівців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з адміністрації ринку стягується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому статтею 5 Указу не передбачено обчислення суми цього штрафу виходячи з кількості виявлених під час контрольної перевірки торгівців без касових чеків. На противагу цьому у другому реченні статті 5 Указу встановлено штраф за виявлення у торгівців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків, який застосовується до адміністрації ринку за кожний виявлений випадок такого порушення.[57]

Зважаючи на викладене, у разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торгівців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, на підставі одного акта перевірки до адміністрації ринку, відповідно до статті 5 Указу Президента України «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» застосовується один штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених у ході цієї перевірки торгівців без касових чеків.

Введення даних норм не сприяє дисципліні стосовно справляння ринкового збору, адже за кожну перевірку можна застосувати штраф до адміністрації ринку лише 170, 00 грн., не зважаючи на кількість порушень. Також зафіксовані випадки приховування об’єктів оподаткування по ринковому збору полягає в тому, що розрахунок  подається, але в ньому не вказано всієї суми одержаного збору, тобто окремо отримана плата за торгове місце на ринку приховуються. Складається ситуація, коли фактично плата є, але вона не декларується касирами ринку і збір не нараховується і не сплачується. Значення немає, як саме було приховано збір – не справляється касирами чи готівка здається без застосування реєстраторів розрахункових операцій у надії на те, що це залишиться непоміченим і інше.

Спеціалісти податкової інспекції разом із працівниками міської ради кожен рік складають план перевірок ринків із залученням працівника податкової поліції щодо справляння ринкового збору. Майже на кожному ринку, що перевірявся, було виявлено факти порушення (ринковий збір справляється не до початку реалізації продукції або не в повному обсязі).

За фактом виявлення порушень складається акти, або в результаті їх відсутності довідка.

Перевірка повноти нарахування та сплати комунального податку здійснюється здебільшого камеральними перевірками, або при здійсненні документальної перевірки підприємства. В останньому випадку перевірку здійснює відділ податкових перевірок.

При здійсненні перевірки повноти сплати та нарахування комунального податку в більшості випадків розраховується правильність обрахунку податку. За результатами перевірок протягом 3 років було донараховано 42454,55 грн., основну суму донарахування складають фінансові санкції  - 42441,65 грн., и лише 13,00 грн.  – в 2008 році було донараховано основного платежу. В 2008 році було здійснено перевірку 291 платника і відповідно у 291 випадку було виявлено порушення за якими, як вже зазначалось, було донараховано 13,00 грн. основного платежу та 8767,00 грн. фінансової санкції, що в сумі становить 8780,00 грн.

В 2009 році було перевірено 408 платників, в 408 випадках було виявлено порушення по яких було застосовано фінансових санкцій на загальну суму 16602,58 грн.

В 2010 році кість перевірених платників зменшилась на 5 одиниць порівняно з 2009 роком і становила 403 платника, але сума застосованих фінансових санкцій за виявленими порушеннями порівняно з 2009 роком збільшилася на 439,49 грн. і становила 17042,07 грн.

Основна сума застосованих штрафних санкцій була нарахована за несвоєчасне подання звітності. До речі несвоєчасне подання звітності є найпоширенішим видом порушення з даного виду податку Як бачимо кількість донарахувань кожного року збільшується, що свідчить про ефективну роботу працівників ОДПІ у м. Кіровограді. Детальніше динаміку перевірки повноти сплати та нарахування комунального податку за 2008-2010 роки можна розглянути на Рис. 2.14.

Стосовно податку з реклами по можливість здійснювати контроль та проводити камеральні перевірки податкова інспекція змогла лише з 01.07.2010 року, тобто з моменту прийняття рішення Кіровоградською міською радою №3343 від 13.04.2010 року, в якому врегульовано питання що до подачі звітності з податку на рекламу. До цього часу виявити помилки в визначенні бази оподаткування, арифметичні помилки, а також навмисне заниження податкового зобов’язання, було можливо лише шлях документальних перевірок.

Рис. 2.14 Динаміка перевірки повноти нарахування та сплати комунального податку за 2008-2010 роки

При проведені перевірки правильності справляння збору за парковку автотранспорту необхідно переконатись, що органом місцевого самоврядування прийняте рішення про впровадження збору, встановлені ставки його справляння та відведене місце для парковки автотранспорту, а також його визначення, як спеціально обладнаного (при наявності огорожі, розмітки і відповідних дорожніх знаків) чи відведеного (при наявності тільки дорожнього знаку). Крім того особи, на яких покладене справляння збору повинні мати квитанції (форма № 10, 24) або встановленого зразка, тільки для справляння цього збору, з типографськими номерами, що збігаються на їх других екземплярах (корінцях).

За несвоєчасну сплату збору нараховується пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, а до осіб, відповідальних за порушення, може бути застосовано адміністративний штраф у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

При заниженні сум збору за парковку автотранспорту стягується штраф у розмірі 100 відсотків (або 200 відсотків у разі повторного порушення протягом року) донарахованого за результатами перевірки суми збору і 10 відсотків, що підлягають сплаті зборів у випадку несвоєчасного їх внесення або неподання у строк звітності.

Перевірка повноти і своєчасності відображення у звітності отриманого збору за парковку автотранспорту здійснюється встановленням відповідності даних декларації з фактично отриманою сумою збору за парковку автотранспорту. Вибірково в процесі перевірки перевіряють фактичне відображення всіх місць стоянки, наявності талонів на право паркування і час, на який вони виписані.

Способи ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів по м. Кіровограду можна об’єднати в шість основних груп:

Рис. 2.15 Способи ухиляння від сплати податків

Неподання розрахунків по місцевим податкам і зборам містить у собі навмисне ухилення від сплати податків, тобто підприємство працює, отримує прибуток, однак розрахунок не подає і податки не сплачує. Можуть бути також випадки, коли ухилення від сплати обов’язкових платежів сталось тоді, коли в особи не було умислу на несплату їх. У цьому разі вона може бути притягнута лише до фінансової відповідальності за невчасне подання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою обов’язкових платежів. З моменту закінчення визначених термінів настають наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджетів. Приховування або заниження об’єктів оподаткування характеризується більш широко.

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів тягне за собою застосування до неплатників штрафу (фінансових санкцій) та за наявності умисної вини і залежно від суми несплаченого платежу адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Оскільки певні податки сплачуються за рахунок доходу (прибутку), то фінансова відповідальність не може настати за ухилення від сплати їх через відсутність цих джерел сплати. У зв’язку з тим, що законодавство, яке регламентує оподаткування в Україні, впродовж останніх років є вкрай нестабільним, необхідно враховувати, що під час розгляду актів документальних перевірок про ухилення від сплати податків підлягають точному встановленню і правильному тлумаченню відповідні закони, чинні в той чи інший період.

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО ОГПОДАТКУВАННЯ

3.1  Проблеми наповнення місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів

Місцеві бюджети є фінансовою основою місцевого самоврядування нашої держави. Однак практичні аспекти мобілізації фінансових ресурсів місцевих бюджетів вирішені не достатньо. Ця проблема є важливою, оскільки фінансові ресурси місцевих бюджетів мають безпосередній вплив на повноту і якість виконання власних і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» за місцевими органами закріплено основні повноваження, що полягають у «забезпеченні функціонування житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту і зв’язку на підвідомчій території, її благоустрій; забезпечення належного рівня функціонування місцевих установ освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту; землевпорядкування й охорони навколишнього природного середовища; соціального захисту населення».

Фінансові ресурси місцевого самоврядування включають взаємопов’язані між собою  структурні елементи, зокрема, доходи, механізм їх формування, видатки, об’єкти і суб’єкти бюджетної системи та відносини між ними, інституціональне забезпечення тощо.

В цілому фінансова система місцевого самоврядування є досить складною і характеризується певними особливостями. Зокрема, суверенітет щодо формування дохідної частини місцевими органами влади обмежується лише правом приймати рішення, які стосуються запровадження окремих місцевих податків чи зборів згідно з чинним законодавством та частково встановлювати їхні ставки.[31]

Місцевим бюджетам належить важлива роль у створенні фінансової бази органів місцевого самоврядування. Вони є важливою фінансовою категорією, в основі якої лежить система фінансових відносин (рис.3.1)

Рис 3.1 Система фінансових відносин

*Джерело: Косаренко Д.А.Економічна база фінансових ресурсів місцевих бюджетів України// Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2010. - №1. – С.22-26.

Проблеми формування дохідної бази місцевих бюджетів в Україні в умовах недостатньої забезпеченості фінансовими ресурсами органів місцевої влади й нестабільності їхніх дохідних джерел стояли на порядку денному протягом усіх років незалежності й особливо актуалізувалися в умовах глобальної фінансової кризи. Зниження темпів соціально-економічного розвитку країни, зростання безробіття, загострення інфляційних процесів, девальвація національної валюти, що спостерігалися протягом 2008-2010 років, негативно вплинули на динаміку надходжень до місцевих бюджетів при збереженні прискорених темпів зростання видатків на фінансування бюджетної сфери, що знаходяться в компетенції органів місцевої влади.

Світова теорія й практика напрацювали декілька основних джерел надходження коштів до місцевих бюджетів. До них належать податкові надходження (місцеві податки та збори, а також відрахування від загальнодержавних податків), кошти, отримані від власних засобів муніципального утворення, які створюються за рахунок діяльності підприємств та організацій, що знаходяться у власності територіальних громад, та оплата за послуги, які надають органи місцевого самоврядування, а також місцеві позики. Співвідношення цих основних джерел у структурі місцевих фінансів визначає ступінь самостійності місцевої влади.[1]

В Україні структура доходів місцевих бюджетів не є однаковою й залежить від рівня відповідного бюджету.

Так, якщо для бюджетів АР Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва й Севастополя найбільшу частку складають надходження за рахунок податків із доходів громадян (понад 80%), друге місце за обсягом надходжень займають місцеві податки та збори, усі інші податки в сумі складають менше 4% надходжень, то для міських бюджетів міст республіканського та обласного підпорядкування й районних бюджетів на два вищезазначених джерела припадає близько 83% надходжень, тоді як у бюджетах нижчого рівня вони складають лише 64%.