Фінансовий аналіз

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СУБ'ЄКТА   ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1. Значення та теоретичні основи фінансового аналізу

1.2.Фінансовий стан підприємства, методи і моделі його оцінки

1.3. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства

1.4. Кількісна характеристика ліквідності та платоспроможності підприємства

1.5. Кількісна характеристика  фінансової стійкості.

     1.5.1 Абсолютні  показники фінансової стійкості.

    1.5.2  Відносні  показники фінансової стійкості

     РОЗДІЛ 2.  ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ

     КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА “ЖИТЛОСЕРВІС – 2”

2.1. Характеристика підприємства й основні техніко-економічні показники його роботи

2.2.  Аналіз та оцінка  активів і зобов’язань підприємства.

2.3.  Аналіз та оцінка ліквідності майна підприємства.

4. Аналіз  та оцінка фінансової стійкості підприємства.
5. Аналіз та оцінка ділової активності підприємства.
6. Аналіз рентабельності капіталу.

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Збільшення доходу від надання послуг та виконання робіт.

3.2 Оптимізація розміру дебіторської заборгованості – запорука покращення фінансового стану підприємства.

3.3 Ліквідація  та списання зайвого  майна – як захід щодо покращення  фінансового стану підприємства.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Фінансовий аналіз являє  собою процес дослідження фінансового  стану та основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою  виявлення резервів підвищення його ринкової вартості і забезпечення ефективного розвитку.

Основною метою фінансового  аналізу є отримання невеликої  кількості ключових параметрів, які  можуть дати об’єктивну та точну картину  фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін в структурі активів та пасивів, в розрахунках з дебіторами та кредиторами.

Практично всі користувачі  фінансових звітів застосовують методи фінансового аналізу для прийняття  рішень з оптимізації своїх інтересів.

Власники аналізують звіти  для підвищення доходності капіталу, забезпечення стабільності стану підприємства. Кредитори та інвестори аналізують фінансові звіти з метою мінімізації своїх ризиків по позикам та вкладам. Можна стверджувати, що якість рішень що приймаються цілком залежить від якості їх аналітичної обґрунтованості.

Актуальність даної теми порозумівається тим, що в даний  час в умовах ринкових відносин і  твердої конкурентної боротьби будь-яке  підприємство, що бажає вижити, для  підтримки конкурентоспроможності своїх товарів або послуг повинне постійно використовувати сучасні методи і способи фінансового аналізу на підприємстві. Своєчасні і правильно отримані дані фінансового аналізу допомагають керівникам підприємства вчасно приймати адекватні управлінські рішення для підвищення ефективності роботи підприємства. Також фінансовий аналіз допомагає для виведення підприємства з кризового фінансового стану.

Ціль роботи - провести аналіз фінансового  стану КП «Житлосервіс - 2» і, використовуючи результати аналізу, знайти шляху покращення фінансового стану підприємства.

Для досягнення поставленої мети в  роботі вирішуються наступні завдання:

1. Дослідження теоретичних аспектів аналізу фінансового стану підприємства;
2. Аналіз фінансового стану КП  «Житлосервіс - 2»;
3. Розробка пропозицій по покращенню фінансового стану КП «Житлосервіс - 2».

Практична цінність роботи полягає в проведенні аналізу  фінансового стану підприємства КП «Житлосервіс - 2» внаслідок чого були визначені основні шляхи  покращення фінансового стану підприємства.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є Комунальне підприємство  «Житлосервіс - 2».

КП  «Житлосервіс - 2» був заснований у 2001 році. Підприємство створено на базі житлово-комунального відділку № 2 виробничого житлового ремонтно – експлуатаційного об’єднання. Основне завдання підприємства – виконання комплексу взаємопов’язаних технічних заходів, що спрямовані на забезпечення збереження житлового фонду, підвищення якості робіт та послуг у відповідності з технічними умовами, виконання капітального та поточного ремонту житлового фонду, що належить міської громаді та знаходиться на балансі “Житлосервіс –2”.

Предметом аналізу є фінансові  процеси підприємства і кінцеві  виробничо - господарські результати його діяльності.

Для розгляду даних задач  у дипломній роботі використовуються наступні методи дослідження: описовий, порівняльний, системний аналіз, статистичний метод збору інформації, табличні, горизонтальний, коефіцієнтний методи.

Методологічну та теоретичну основу роботи складають існуючі  розробки українських та зарубіжних науковців: Балабанова И.Т., Гринчеля Б.М., Закоморної Н.И., Закоморного С.М., Ковалева В.В., Джона К. Лембдена, Мниха Є.М., В.П.Привалова В.П., Павловської О.В., Притуляна Н.М., Рєзанова Н.С., Сайфулина Р.С., Дэвида Таргета, Сухової Л.Ф.,  Суторміна В.М., Строченко Н.І., Дэвида Таргета, Федорова В.М., Цал-Цалко В І., Шеремета А.Д., Шияна Д.В. та інших.

Інформаційну основу складають звітні та поточні матеріали  КП «Житлосервіс - 2», а саме:

- форма №1 „Баланс”;

- форма№2 „Звіт про  фінансові результати”;

- форма№3 „Звіт про рух грошових коштів”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   РОЗДІЛ 1

 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ  СУБ'ЄКТА   ГОСПОДАРЮВАННЯ В  УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1. Мета і задачі аналізу фінансового  стану економічних суб'єктів

 

 

Під фінансовим станом підприємства  розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан підприємства  може бути стійким, хитливим і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарний фінансовий стан. Фінансовий стан підприємства  залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничі і фінансові плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства , і навпаки, у результаті невиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, знижується виторг і сума прибутку, отже, погіршується фінансовий стан підприємства  і його платоспроможність.

Стійке фінансове становище у свою чергу впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрати грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективного його використання. Головною метою фінансової діяльності є рішення, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва й одержання максимального прибутку.

Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно добре знати, як керувати фінансами, який повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні і позикові засоби. Випливає знать і такі поняття ринкової економіки як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь ризику, ефект фінансового важеля й інші, а також методику їхнього аналізу.

Тому фінансовий аналіз є істотним елементом фінансового  менеджменту й аудита, Практично всі користувачі фінансових звітів підприємств використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїх інтересів.

Власники аналізують фінансові звіти для підвищення прибутковості капіталу, забезпечення стабільності підвищення фірми. Кредитори  й інвестори  аналізують фінансові звіти, щоб мінімізувати свої ризики по позиках і внескам. Можна твердо говорити, що якість прийнятих рішень цілком залежить від якості аналітичного обґрунтування  рішення. В останні роки з'явилося досить багато серйозних і актуальних публікацій, присвячених фінансовому аналізові. Активно освоюється закордонний досвід фінансового аналізу і керування підприємствами, банками, страховими організаціями і т.д. Разом з тим слід зазначити, що наявність великого числа цікавих і оригінальних  видань по різних аспектах фінансового аналізу не знижує потреби і попиту на спеціальну методичну літературу, у якій послідовно, крок за кроком відтворювалася б комплексна логічно цілісна процедура фінансового аналізу.

Ціль аналізу складається  не тільки в тім, щоб установити й  оцінити фінансовий стан підприємства, але й у тім, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його поліпшення. Аналіз фінансового стану підприємства  показує, по яких напрямках треба вести цю роботу, дає можливість виявити найбільш важливі аспекти і найбільш слабкі позиції у фінансовому стані підприємства. Відповідно до цього результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші способи поліпшення фінансового стану підприємства  в конкретний період його діяльності. Але головною метою аналізу є вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства  і його платоспроможності. Для оцінки стійкості фінансового стану підприємства  використовується ціла система показників, що характеризують зміни:

• структури капіталу підприємства по його розміщенню до джерел утворення;
• ефективності й інтенсивності його використання;
• платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;
• запасу його фінансової стійкості.

Показники повинні бути такими, щоб усі ті, хто зв'язаний з підприємством економічними відносинами, могли відповісти на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер а, отже, прийняти рішення про економічну вигідність продовження відносин з ним. Аналіз фінансового стану підприємства  ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції практично неможливо привести в порівнянний вид. Відносні показники можна порівнювати з:

• загальноприйнятими “нормами” для оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства;
• аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;
• аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденції поліпшення або погіршення фінансового стану підприємства.

Основні задачі аналізу:

1. своєчасне виявлення й усунення недоліків у фінансовій діяльності, і пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності;
2. прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів;
3. розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Аналізом фінансового стану  підприємства займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень засобів у бюджет і т.д.

Основною метою фінансового  аналізу є одержання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому аналітика і керуючого (менеджера) може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його проекція на найближчу або більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Але не тільки тимчасові  границі визначають альтернативність цілей фінансового аналізу. Вони залежать також від цілей суб'єктів фінансового аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації.