Аналіз короткострокової дебіторської заборгованості на прикладі ТзОВ “Козачок”

Завданням аналізу дебіторської заборгованості є вивчення та оцінка:

• складу та структури дебіторської заборгованості;
• питомої ваги дебіторської заборгованості в сумі поточних активів;
• її реальності (правдивості);
• правильності оформлення дебіторської заборгованості;
• показників якості та ліквідності цієї заборгованості;
• впливу дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства;
• пошуку шляхів прискорення оборотності дебіторської заборгованості. [30, с.323]

Єдиної методики для  аналізу короткострокової дебіторської заборгованості немає, кожен автор  у своїх працях по різному підходить до цього питання, але все ж в них є багато чого спільного. І я частково погоджуюся з думкою Тарасенка Н.В. та Савицької Г.В. та пропоную проводити аналіз наступним чином.

Перш за все, потрібно вивчити, які зміни відбулися  в складі та структурі дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з початком, а також у питомій вазі дебіторської заборгованості щодо загальної суми поточних активів за допомогою таблиці 1.6.

Таблиця 1.6. Аналіз стану дебіторської заборгованості

№ п/п	Показники	На початок року		На кінець року		Відхилення
		Сума, (тис.грн.)	Питома вага у %	Сума, (тис.грн.)	Питома вага у %	Сума, (тис.грн.)	Питома вага у %
1.	Розрахунки з дебіторами
	- за товари, роботи і послуги,  строк оплати яких не настав
	- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк
	- з іншими дебіторами
2.	Оборотні активи
3.	Питома вага дебіторської заборгованості в загальній сумі поточних активів (%)

 

Доцільно визначити  темпи зростання дебіторської заборгованості і порівняти їх з минулими періодами. Більш високі темпи зростання порівняно з минулими періодами, пов’язані з неплатежами та свідчать про погіршення платоспроможності підприємства.

Після загального ознайомлення зі структурою дебіторської заборгованості необхідно дати оцінку щодо реальної її вартості, вірогідності повернення, оскільки вся ця заборгованість може бути стягнута з дебіторів. Вірогідність повернення дебіторської заборгованості визначається за досвідом минулих років та реальних умов. Розрахунок відсотка неповернення боргів проводиться за середніми даними минулих років.

Оцінюючи стан оборотних активів, важливо вивчити  якість і ліквідність дебіторської заборгованості і дати узагальнюючу характеристику портфеля дебіторської заборгованості. Одним з показників, використовуваних для цієї мети, є період оборотності дебіторської заборгованості (П_ДЗ), або період інкасації боргів. Він дорівнює часу між відвантаженням товарів і одержанням за них готівки від покупців:

Середні залишки дебіторської заборгованості х Дні звітного періоду

  Сума погашеної дебіторської заборгованості за звітний період

 

Під якістю дебіторської заборгованості слід розуміти вірогідність одержання цієї заборгованості в  повній сумі. Показником цієї вірогідності є термін утворення заборгованості, а також питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі. Як свідчить практика: чим більший строк дебіторської заборгованості, тим нижча вірогідність її одержання.

Тому в ході аналізу  доцільно згрупувати дебіторську заборгованість за термінами її виникнення. Наявність такої інформації за тривалий період дозволяє виявити як загальні тенденції розрахункової дисципліни, так і конкретних покупців, які найчастіше потрапляють у число ненадійних платників.

Тривалість дебіторської заборгованості можна охарактеризувати за даними таблиці 1.7.

Таблиця 1.7. Аналіз тривалості дебіторської заборгованості

Статті дебіторської заборгованості	Усього	У межах строку (до 20 дн.)	Час після прострочення заборгованості
			До 1 міс.	Від 3 міс.	Від 3 до 6 міс.	Від 6 до 9 міс.	Від 9 до 1 року	Більше 1 року
Розрахунки з дебіторами
- за товари, роботи і послуги,  строк оплати якмх не настав
- за товари, роботи і послуги,  не сплачені в строк
- з іншими дебіторами
Усього
Питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості (%)
Питома вага сумнівної щодо повернення заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості (%)

 

Для характеристики якості дебіторської заборгованості визначають і такий показник, як частка резерву за сумнівними боргами в загальній сумі дебіторської заборгованості. Зростання рівня цього коефіцієнта свідчить про зниження якості заборгованості.

Ці показники  порівнюють у динаміці і вивчають причини збільшення тривалості періоду перебування коштів у дебіторській заборгованості (неефективна система розрахунків, фінансові утруднення в покупців, тривалий цикл банківського документообігу і т. д.).

Якість  дебіторської заборгованості оцінюється також часткою в ній вексельної форми розрахунків, оскільки вексель є високоліквідним активом, який може бути реалізовано третій особі до настання терміну його погашення. Вексельне зобов'язання має значно більшу силу, ніж звичайна дебіторська заборгованість. Збільшення частки отриманих векселів у загальній сумі дебіторської заборгованості свідчить про підвищення її надійності і ліквідності.

Фінансова служба організовує систематичний контроль за станом оплати покупцями відвантаженої чи відпущеної на місці продукції. При виникненні дебіторської заборгованості – застосовує заходи щодо припинення подальшої поставки продукції покупцям-боржникам, найшвидшої оплати відвантаженої продукції і накладення штрафних санкцій на боржників. При виникненні господарських спорів з приводу оплати рахунків підприємства за відвантажену продукцію, а також щодо інших фінансових проблем у взаємовідносинах з партнерами, вирішення яких вимагає правових знань, спільно діють фінансова та юридична служби підприємства.

Заборгованість, по якій минув термін позовної давності, може бути за наявності відповідних  документів віднесена на позареалізаційні витрати і списана на збитки.

Стосовно інших  боргів, які є нереальними до стягнення, за рішенням інвентаризаційної комісії створюється резерв за сумнівними боргами. Такі резерви можуть бути створені в тому разі, коли ця заборгованість не погашена в обумовлені строки і не забезпечена гарантіями. Розмір резерву по кожному сумнівному боргу визначають залежно від платоспроможності боржника на основі попередньої оцінки ймовірності повного або часткового погашення заборгованості.

Виконання певних загальних рекомендацій дозволить  підприємству управляти дебіторською заборгованістю. Вони полягають у  тому, щоб:

• контролювати стан розрахунків з покупцями при відстроченій (простроченій) заборгованості;
• по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями
• стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства);
• введення штрафних санкцій за прострочення платежу;
• оформлення угоди з покупцями комерційним векселем з одержанням певного процента за відстрочку платежу;
• відпуск товарів покупцям на умовах передоплати;
• використовувати метод надання знижок при достроковій оплаті ;
• використання механізму факторингу і т. д.

При цьому потрібно зіставити ставку пропонованої знижки за достроковий платіж або надбавку процента за відстрочку платежу з очікуваною віддачею коштів в операційній або інвестиційній діяльності підприємства.

Оцінюючи  надійність дебіторської заборгованості, необхідно пам’ятати, що перетворення значної частини її в грошові кошти, як правило, неможливе без скорочення обсягу реалізації. Тривалість інкасування дебіторської заборгованості залежить і від стратегії ринку. Підприємство може бути зацікавлене в тому, щоб мати покупців, які затримують платежі, але сприяють тому, що підприємство є прибутковим. Тобто прибуток від реалізації компенсує те, що покупець використовує дедалі більше обсяг грошових коштів даного підприємства.

Таким чином, при аналізі  дебіторської заборгованості необхідно  брати до уваги зв’язок рівня  дебіторської заборгованості з рівнем реалізації і прибутку.

Формування інформаційної  бази для дослідження наведено у таблиці 1.8.

Таблиця 1.8. Інформаційна база дослідження короткострокової дебіторської заборгованості

№ п/п		Назва інформаційного джерела	Інформацію, яку можна отримати
1		Первинні документи	Договір, накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні  накладні, акти прийнятих робіт, наданих  послуг, податкові накладні, товарні  накладні, виписки банку, ПКО, векселі
2		Рахунки бухгалтерського обліку	36 „Розрахунки з покупцями та  замовниками”, 37 „Розрахунки з різними дебіторами”
3		Регістри бухгалтерського обліку	Журнал 3, відомість 3.1, 3.2
4		Фінансова звітність	Форма №1 „Баланс”; актив, розділ -2 „Оборотні активи”; графа -160-162 Форма №2 „Звіт про фінансові  результати”, рядок – 010; Форма №3 „Звіт про рух грошових коштів”, рядок – 010 Форма №5 „Примітки до річної фінансової звітності”, рядок -940, 950, 951
5		Податкова звітність	Декларація про прибуток
6		Статистична звітність	ф.№1 – підприємництво „Звіт  про основні показники діяльності підприємства”, ф. №1-Б „Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість”, ф.№1-послуги „Звіт про обсяги реалізованих послуг”
7	Інші джерела		Результати попередніх аналітичних досліджень, бізнес-плани, замовлення, договори (контракти) на реалізацію готової продукції, товарів робіт, послуг

 

 

1.4. Особливості економічного аналізу короткострокової дебіторської заборгованості в зарубіжних країнах:

В Ізраілі фінансова звітність не являється самоціллю – вона є інструментом аналізу стану економічної одиниці для менеджерів, інвесторів та кредиторів фірми. Аналіз фінансових звітів призначений для оцінки наступних показників економічної одиниці:

• стабільність,
• рентабельність,
• ефективність,
• ринкова вартість.

Основними методами аналізу, які використовуються для оцінки фірми є:

1. Стабільність. Її характеризують: коефіцієнт ліквідності (поточні активи/поточні зобов’язання), коефіцієнт швидкої ліквідності (поточні активи-запаси/поточні зобов’язання), покупець фінансового ричага (власний капітал / валюта балансу фірми).

2. Рентабельність: відсоток  валового прибутку (валовий прибуток/доходи), відсоток операційного прибутку, прибуток на акцію (чистий прибуток/кількість випущених акцій).

3. Ефективність:

• тривалість обороту запасів (365 днів×середня вартість запасів / собівартість)
• тривалість обертання дебіторської заборгованості (365 днів×борги клієнтів/продажі). Показних ефективності обертання дебіторської заборгованості. Якщо цей показник збільшується, не виключено, що фірма зіткнеться в близькому майбутньому з проблемою отримання ліквідних засобів, чи, що ще гірше, - з проблемою списання безнадійної дебіторської заборгованості.
• тривалість обертання кредиторської заборгованості (365 днів×борги постачальникам / торгові закупки)

4. Ринкова оцінка: оцінка ефективності капіталу (ринкова вартість фірми на біржі / власний капітал), мультиплікатор (ринкова вартість фірми на біржі/чистий прибуток) [на основі 3, с124-126].

 

В Латвійській  республіці для отримання кредиту в банку, кредитуючий банк повинен знати все про платоспроможність фірми. Фірма, яка отримала кредит, банк продовжує контролювати протягом всього часу погашення кредиту. Засоби для погашення боргів – це в першу чергу гроші на рахунках фірми. Потенційним засобом для погашення боргів є нормальна дебіторська заборгованість, яка повинна перетворитися в готівку. Тому банки розраховують показник платоспроможності. Платоспроможною вважається фірма, у якої сума оборотних засобів значно вище розміру заборгованості. Це значить, що у фірми є достатньо засобів для сплати боргів по всім короткостроковим зобов’язанням і можливість подальшого здійснення своєї діяльності. Крім платоспроможності кредитуючі банки за показниками балансу також розраховують коефіцієнти ліквідності по загальноприйнятій методиці. [на основі 3, с.180]