Аналіз дебіторської заборгованості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………..………………………………3

1. Сутність, економічний зміст та вплив дебіторської заборгованості на ефективність діяльності підприємства……………………………………………..….5
2. Анализ дебіторської заборгованості ВАТ «ТеКЗ»

1. Комплексний анализ финансового стану підприємства……………………………………………………17

2. Анализ складу та структури дебіторської заборгованості..28

3. Шляхи підвищення  ефективності управління дебіторською заборгованістю на ВАТ «ТеКЗ»…..…….39

Висновок ………………………………………………………...……52

Перелік використаної літератури………………………………….54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Постійне надходження  грошових коштів є кровотоком підприємства. Ефективність контролю за дебіторською заборгованістю має підлягати моніторингу  шляхом складання системи звітів, що надають попередження про початкову стадію погіршення якості потоку грошових коштів від дебіторів. Aналіз старіння дебіторської заборгованості дозволяє керівництву провадити моніторинг загального стану нарахованої дебіторської заборгованості шляхом акцентів на поліпшенні чи погіршенні якості дебіторської заборгованості підприємства. Як завжди, сам по собі звіт нічого не вирішує - тільки дії на основі даних, що були змістом звіту, розв'яжуть проблему.

Якщо підрозділ, що конкретно  несе відповідальність за управління та стягнення дебіторської заборгованості, ще не існує, його створення стає необхідною передумовою для скоординованих дій. Потрібно дотримуватися принципу незалежних дій в організації такої функції контролю за наданням кредиту. Суттєву роль відіграє підвищення кваліфікації персоналу, а також розподілення відповідальності та ресурсів.  
    На багатьох підприємствах персонал, який займається контролем кредитування, може бути єдиним контактом з клієнтам, крім відділу збуту. Tаким чином, цей підрозділ відіграє суттєву роль у створенні загального іміджу підприємства. Ось чому дуже важливо, щоб його працівники отримали підготовку, яка б дозволяла їм бути твердими, але ввічливими в контактах з клієнтами з приводу неповернених боргів. Рівною мірою, дуже важливим є дозволити цьому підрозділу незалежну діяльність, але згідно настанов вищого керівництва та управління збутом. Tаким чином можна усунути неминучий конфлікт у спробах підтримувати комерційні контакти і збут паралельно з отриманням несплаченого боргу.  

Дебіторська заборгованість поділяється на такі види: дебіторська заборгованість за товари, строк плати яких не настав; дебіторська заборгованість за товари, строк сплати яких минув; дебіторська заборгованість по векселям отриманих; дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом; дебіторська заборгованість по розрахункам з персоналом та інші види дебіторської заборгованості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність, економічний  зміст та вплив дебіторської  заборгованості на ефективність  діяльності підприємства

 

Формування ринкових відносин в Україні характеризується значним управлінням платіжного обігу, що спричиняє збільшення дебіторської заборгованості. У зв”язку з цим важливою задачею фінансового менеджменту є ефективне управління дебіторською заборгованістю, спрямованою на оптимізацію її розміру та забезпечення своєчасної інкасації боргу.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними  особами одночасно з передачею  майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну  дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували  підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Порядок бухгалтерського  обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності  регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 "Баланс" у складі активів. Активи підприємства - це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати.

Якщо заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто  визначити її суму, вона не може бути визнана активом і не повинна  відображатися в балансі.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська  заборгованість поділяється на довгострокову  і короткострокову.

Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

У П{С)БО 2 "Баланс" дається  визначення операційного циклу - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормального операційного циклу у стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення операційного циклу, можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не довгостроковою, а поточною.

Отже, довгострокова заборгованість - це в основному заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю.

Поточна дебіторська  заборгованість (короткострокова) - це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним  циклом (наприклад, заборгованість орендарів  за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками], але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною.

Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду.

З наведених вище визначень  довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

Наприклад, у балансі  станом на 31 березня числиться заборгованість працівника за наданою йому позикою, термін погашення якої - 10 травня наступного року. У звітності за перший квартал поточного року така заборгованість повинна відображатися як довгострокова, оскільки вона буде погашена через 13 місяців і 10 днів після дати балансу (31 березня). Але у звіті за другий квартал поточного року заборгованість повинна бути визнана короткостроковою, оскільки її погашення передбачається через 10 місяців і 10 днів після дати балансу (30 червня).

У Балансі суми дебіторської заборгованості відображаються в різних рядках залежно від її видів. Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у фінансовій звітності подані далі в таблиці.

Таблиця 1.1

Класифікація дебіторської заборгованості

Вид дебіторської заборгованості	Бухгалтер-ський рахунок	Рядок Балансу
1	2	3
Довгострокова:
- за майно, що знаходиться  у фінансовій оренді	161	050
- довгострокові векселі  отримані	162	050
- розрахунки з працівниками  за виданими довгостроковими  позичками та ін.	163	050
Поточна:
- короткострокові векселі  отримані	34	150
- за продукцію, товари, роботи і послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселем)	36, 38	160, 161, 162
- за виданими авансами	371	180
- за розрахунками з  підзвітними особами	372	210
- за нарахованими дивідендами,  відсотками, роялті та ін., що підлягають  надходженню	373	190
- за претензіями, пред'явленими  постачальникам, підрядникам, транспортним  та іншим	374	210
Організаціям, за пред'явленими їм і визнаними штрафами, пенею, неустойками
- з відшкодування нанесених  збитків у результаті недостач  і втрат від псування цінностей,	375		210
недостач і розкрадання  грошових коштів, якщо винуватець виявлений
- за позиками членам  кредитних спілок	376		210
- за операціями, пов'язаними зі спільною діяльністю, за іншими розрахунками з	377		210
працівниками та іншими розрахунками з іншими дебіторами
- за розрахунками з  бюджетом	377, 64		170
- за внутрішніми розрахунками  і за розрахунками з пов'язаними  сторонами	377, 682, 683		200

 

Для обліку сум дебіторської заборгованості застосовується декілька видів оцінок.

1. Дисконтована вартість  майбутніх платежів, що очікуються  для погашення цієї заборгованості.

Оцінка за дисконтованою  вартістю майбутніх платежів застосовується орендодавцями для відображення платежів за договорами фінансової оренди. Інакше кажучи, сума таких платежів повинна відображатися в сумі чистих інвестицій в оренду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних пяатежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням незаробленого фінансового доходу.

У міжнародній практиці широко застосовується така оцінка. Що стосується українського бухгалтерського обліку, то до прийняття П(С)БО 14 "Оренда" застосування цієї оцінки неможливе.

2. Чиста реалізаційна  вартість.

Оцінка за чистою реалізаційною  вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, значення цієї оцінки полягає в наступному.

Підприємство, відвантажуючи  продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (продукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне? визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необгрунтоване завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

Для оцінки суми сумнівних  боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.

Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання ЇЇ активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.