Облік поточної дебіторської заборгованості

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний економічний  університет ім. Вадима Гетьмана

 

Кафедра бухгалтерського обліку

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

«Облік поточної дебіторської заборгованості»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка 2 курсу,

14 групи, спец. 6508

денної форми навчання

Тихонович Олена Вікторівна

 

Перевірила:

доц.Сагова Світлана Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2011

 

ПЛАН

 

Вступ

1. Сутність та види дебіторської заборгованості

2.  Класифікація дебіторської заборгованості.

3.  Оцінка дебіторської заборгованості

4.  Облік поточної дебіторської заборгованості

4.1. Визначення поточної дебіторської заборгованості

4.2. Види поточної дебіторської  заборгованості

4.3. Характеристика рахунків обліку поточної заборгованості

4.4. Документування товарних операцій

4.5. Дебіторська заборгованість  за товари, роботи, послуги

4.6. Інша дебіторська заборгованість

4.6.1. Розрахунки за виданими авансами

4.6.2. Розрахунки з підзвітними  особами

4.6.3. Розрахунки за нарахованими доходами

4.6.4. Розрахунки за претензіями

4.6.5. Розрахунки за відшкодуванням  завданих збитків

4.6.6. Розрахунки з іншими дебіторами

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

 

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами, знаряддям контролю за раціональним і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов'язків перед державою.

Опанування знаннями бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності з метою виявлення слабких місць у роботі підприємств і знаходження шляхів подальшого покращення їх роботи є головною метою керівника підприємства, бухгалтера, економіста, менеджера.

Виникненню нових підходів до бухгалтерського обліку на державних, приватних, спільних підприємствах, у міжнародних об'єднаннях сприяє ринкова економіка.

В умовах приведення національної економічної системи у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами виникає багато проблем, які потребують обґрунтованого розгляду й розв'язання. Однією з таких проблем є удосконалення розрахунків між контрагентами. Від успішного розв'язання цієї проблеми значною мірою залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства.

Можна сказати, що в значній мірі, причиною економічної кризи в  нашій країні являється криза  платежів, яка проявляється у тому, що підприємства не здійснюють платежі  одне одному за товари, роботи і послуги. Цей процес супроводжується  ростом дебіторсько-кредиторської заборгованості при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності.

Актуальність теми дослідження визначається важливістю удосконалення організації розрахунків, зокрема безготівкових, у розв'язанні глобальних економічних проблем України, і необхідністю трансформації бухгалтерського обліку та аудиту розрахунків відповідно до економічних відносин ринкового спрямування.

Саме ефективна організація  розрахунків повинна активно  сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та ін.

Метою роботи є розгляд проблеми бухгалтерського обліку поточної дебіторської заборгованості.

Об'єктом дослідження є облік поточної дебіторської заборгованості. Відповідно до об'єкту, предметом дослідження є облік розрахунків з покупцями та замовниками; облік розрахунків з постачальниками та підрядниками; облік розрахунків з оплати праці; обліку розрахунків з бюджетом; облік розрахунків за соціальним страхуванням; облік розрахунків з іншими дебіторами.

 

1. Сутність та види дебіторської заборгованості

 

У процесі діяльності підприємство не завжди проводить розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконання робіт, наданням послуг тощо. У зв’язку з цим у нього виникає  дебіторська заборгованість. [4, c.53]

Підприємство також може надавати позики працівникам, отримувати аванси, переплачувати (понад встановлені нарахування) кошти в бюджет та фонди. У цьому разі виникає дебіторська заборгованість за розрахунками.

Групування, інтерпретація та оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів  на певну дату.

Дебітори – це фізичні та юридичні особи, які внаслідок минулих  подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.[5, c.81]

За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 «Баланс» у складі активів. Активи підприємства – це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигід у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті погашення такої заборгованості розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська  заборгованість поділяється на довго- і короткострокову.

Довгостроковою дебіторською  заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) – це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

   Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов’язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками), але передбачається, що вона буде погашена в термін менший за 12 місяців, то така заборгованість визначається поточною.

Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду. З наведених  вище визначень довгострокової і  поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив’язане до дати балансу, то на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше ніж 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну. [4, c.53-55]

Відображення дебіторської заборгованості в балансі за рахунками бухгалтерського  обліку подане у таблиці 1.1. [5, c.83, 84]

Таблиця 1.1.

Узгодженість відображення інформації про дебіторську

Заборгованість за балансом та за Планом рахунків

 

Баланс		Рахунки (субрахунки)
Стаття	Рядок	Код рахунку	Назва субрахунку
1	2	3	4
Необоротні  активи   Довгострокова дебіторська  заборгованість	50	161	Заборгованість за майно, що передане у фінансову оренду
		162	Довгострокові векселі  отримані
		163	Інша дебіторська заборгованість
Оборотні  активи   Векселі отримані	150	341	Короткострокові векселі, отримані в національній валюті
		342	Короткострокові векселі, отримані в іноземній валюті
Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги
чиста реалізаційна вартість	160		Рядок 16 мінус рядок 162
первісна вартість	161	361	Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками
		362	Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками
резерв сумнівних боргів	162	38	Резерв сумнівних боргів
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
З бюджетом	170	641	Розрахунки за податками
		642	Розрахунки за обов’язковими платежами
за виданими авансами	180	371	Розрахунки за виданими авансами
із нарахування доходів	190	373	Розрахунки за нарахованими доходами
із внутрішніх розрахунків	200	682	Внутрішні розрахунки
Інша поточна дебіторська  заборгованість	210		Внутрішньогосподарські  розрахунки
			Розрахунки з підзвітними  особами
		374	Розрахунки за претензіями
		375	Розрахунки з відшкодування завданих збитків
		376	Розрахунки за позиками членам кредитних спілок
		377	Розрахунки з іншими дебіторами
		65	Розрахунки за страхуванням

 

 

2. Класифікація дебіторської заборгованості.

 

За основу при класифікації дебіторської заборгованості приймаються такі основні критерії:

• Строк погашення та зв’язок з нормальним операційним циклом;
• Об’єкти, у відношенні до яких виникла дебіторська заборгованість;
• Своєчасність погашення. [5, c.82]

 

Дебіторську заборгованість можна класифікувати  за різними ознаками.

 

1. За причинами виникнення:

• виправдана – заборгованість, строк погашення якої ще не настав або становить менше ніж один місяць і яка пов’язана з нормальними строками документообігу;

• невиправдана – прострочена заборгованість, а також заборгованість, пов’язана з помилкам в оформленні розрахункових документів, з порушенням умов господарських договорів.

2. За ступенем  вірогідності погашення:

• сумнівна – заборгованість, відносно якої у підприємства є невпевненість у її погашенні боржником;
• безнадійна – заборгованість, відносно якої у підприємства є впевненість у непогашенні її боржником та щодо якої минув строк позовної давності.

Відповідно до П(С)БО 10 дебіторська  заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість класифікується за трьома напрямками (рис. 2.1.).

 

 

 

                                                    

1 – перехід у другу групу,  пов’язаний зі створенням на балансі резерву сумнівних боргів, оскільки сумнівним є стягнення дебіторської заборгованості з платника;

2 – перехід у третю групу,  пов’язаний зі списанням з балансу дебіторської заборгованості, оскільки вона перестає відповідати визначенню активу.

 

Рис. 1 Класифікація поточної дебіторської заборгованості [4, c.56, 57]

 

 

3. Оцінка дебіторської заборгованості

 

На дату визнання за балансом дебіторська  заборгованість оцінюється за первісною або теперішньою вартістю.

Залежно від терміну погашення  та впевненості підприємства у непогашенні  дебіторської заборгованості на дату балансу вона оцінюється за:

• первісною вартістю;
• чистою реалізаційною вартістю;
• дисконтованою вартістю майбутніх платежів.

 

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів дебіторської заборгованості, окрім заборгованості за товари, роботи і послуги та за угоди фінансової оренди. Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості. Проте слід мати на увазі, що первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) буде залежати від:

• надання покупцеві торговельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;
• надання покупцеві знижок після реалізації;
• повернення товарів від покупців.

 

Оцінка за чистою реалізованою вартістю здійснюється щодо поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для визначення чистої реалізованої вартості на дату балансу обчислюється резерв сумнівних боргів.

Зміст цієї оцінки полягає в тому, що з принципу обережності у складі активів визнається лише та дебіторська  заборгованість, реалізація якої принесе майбутню економічну вигоду. Якщо підприємство не очікує оплати покупцем частини дебіторської заборгованості, вона визнається сумнівною. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками)  у періоді її нарахування. Отже, за балансом дебіторська заборгованість визнається за сумою виставлених клієнтам рахунків за вирахуванням сумнівної заборгованості.[5, c.84, 85]

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги  визначається за формулою:

 

 

4. Облік поточної дебіторської заборгованості

 

1. Визначення поточної дебіторської заборгованості

 

Поточна дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. Можна визначити два головних види поточної дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).

Операції називаються товарними, якщо йдеться про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна  дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт та надання послуг.