Шпоргалка по "Економічна думка"

Паралельно  формувався клас залежних селян. Коли вони розорялися, то легко потрапляли у поземельну й особисту за­лежність  від великих землевласників. Але  феодали не були заці­кавлені в тому, щоб зігнати селян із землі, яка  тоді була єдиним джерелом прибутків  і засобів існування. Навіть втративши  алод, селяни брали в феодалів землю  у користування на умовах вико­нання певних повинностей. Так, одним із важливих засобів фео­далізації стала  передача землі у прекарій — умовне земельне тримання, яке великий власник передавав у тимчасове користу­вання частіше безземельній або малоземельній людині, за що та мала виконувати панщину або сплачувати оброк.

Було три види прекаріїв: а) утримувач одержував всю землю від власника;

б) селянин віддавав власну землю великому землевласнику і отримував її на умовах відбуття панщини й оброків, отримуючи при цьому захист і  необхідну допомогу при потребі; в) віддаючи землю, утримувач одержував більшу кількість землі.

Втрата  землі часто призводила до втрати особистої свободи. Зростала особиста залежність внаслідок комендації і  концент­рації політичної влади  в руках великих землевласників. Особливі королівські грамоти передавали на місцевому рівні судові, адміністративні, поліцейські, податкові функції  від державотворця сеньйорам. Таке становище називалось імунітетом і фактич­но оформляло позаекономічний примус.

5. «Революція цін» у Західній  Європі у XVI ст..

В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст. їхньою передумовою була криза левантійської торгівлі. Географічні відкриття були підготовлені господарськими і науково-технічними досягненнями. У Європі з'явилися нові типи кораблів (каравели, баржі), зросла їхня вантажність, поліпшилися мореплавні характеристики. Було сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас. Був виданий географічний атлас.

Великим географічним відкриттям сприяв розвиток абсолютизму. Європейські монархи  прагнули розширення своїх володінь, їм потрібні були великі кошти для  утримання війська, чиновників, двору. До далеких подорожей вабили мотиви навернення невідомих народів до християнства. Географічні пошуки мали велике значення для європейської торгівлі, найголовнішу роль у якій відігравала  Індія. Ця країна з найдавніших часів  доставляла Європі спеції, ліки, слонову  кістку, тканини.

Небачений приплив до Європи благородних металів  зумовив так звану революцію  цін. Вона почалася насамперед в Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального  золота і срібла. Зросли ціни на товари. Одночасно почалося здешевлення  дорогоцінних металів. Внаслідок революції  цін найбільше збагатилися купці, що займалися посередницькою торгівлею, збільшилися прибутки промисловців. Прискорився перехід до мануфактурного виробництва.

Одним із результатів Великих географічних відкриттів було створення світової колоніальної системи. Найбільшими  колоніальними державами спершу були Іспанія та Португалія. Дещо пізніше  у світовий колонізаційний рух вступили Англія, Франція й Нідерланди, поступово  перетворюючись у могутні колоніальні  імперії. Нещадне пограбування колоніальних народів призвело до нагромадження  величезних багатств у країнах Західної Європи.

6. Економічні передумови і наслідки  Нідерландської революції 1566-1609 рр.

Успішно розвивалася торгівля Нідерландів  з Італією, Францією, Англією й  балтійськими країнами. Найголовнішим  портовим містом був Антверпен. Сюди причалювало по кілька тисяч кораблів, іноземні фірми мали тут своїх  представників, антверпенська біржа  займала одне з перших місць у  Європі.

Важливою  передумовою Нідерландської революції  і становлення нового типу суспільства  була реформація, ідеї якої знайшли  у Нідерландах добрий ґрунт. Саме вона розбудила дух індивідуалізму, раціоналізму і прагматизму в  матеріально-практичній діяльності людей.

Хід економічного розвитку Нідерландів  гальмувала феодальна католицька Іспанія, яка в середині XVI ст. перетворила  країну у свою провінцію. Жорстока інквізиція щодо населення протестантських  північних провінцій Нідерландів, високі податки щодо купців, промисловців, обмеження у торгівлі та підприємництві призвели до масового невдоволення і  врешті до революції, яка мала національно-визвольний характер.

Звільнення  від іспанського феодального  панування стало додатковим стимулом для економічного зростання Голландії. У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні, текстильні та ін.) були кращими у Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізованими. На них працювало до 100 робітників. Почала зростати кількість міського населення. Розвиток сільського господарства Голландії мав компромісний характер. Революція не знищила остаточно феодальну земельну власність, проте пріоритет в аграрному секторі отримала фермерська селянська власність, яка зміцнювалася за рахунок розподілу монастирських земель, осушування.

Фермерство  Голландії було орієнтоване на вирощування  культур, що давали найбільший прибуток — льон, коноплі, тютюн, хміль, рослини-фарбники. Ефективно розвивалося тваринництво. Голландський сир і масло знаходили  консумента у всій Європі.

Торгівля  стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ.

У зовнішню торгівлю і морські перевезення  вкладалися великі капітали. Голландія  володіла найбільшим у Європі морським торговим флотом, на її долю припадало  приблизно 75% загальної кількості  кораблів європейських країн. Голландці, витіснивши португальвдв, створили величезну Імперію, яка простягалася від Мозамбіка до Японії. Вони з надзвичайною енергією закладали торгові факторії, монополізували постачання прянощів та східних товарів, займалися каботажними перевезеннями. Великі прибутки давали работоргівля і піратство. Зовнішня торгівля та морські перевезення стали настільки вигідними, що Ост-Індійська компанія у 1606 р. виплатила своїм членам 67% дивідендів. У 1699 р. капітал компанії становив 4 т золота.

Розвиток  торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи та кредиту. На початку XVI ст. в Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнародних розрахунках  використовували векселі (письмові боргові зобов'язання) на пред'явника.

На  кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господарство на нестійкому фундаменті посередницької торгівлі, почала втрачати торгову першість на користь Англії, яка переважала її у промисловому розвитку. Внаслідок цього капітал  Голландії все більше ставав лихварським, переміщався з торгівлі і мореплавства у банківську сферу.

12. Революція «Мейдзі» і становлення індустріального суспільства у Японії.

Перехід до індустріального  суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах Західної Європи та СИТА, і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. Японія була типовою  аграрною країною, в якій панувала феодальна  система господарства, формувалося  мануфактурне виробництво.

Торгівля з економічно розвиненішими країнами мала негативні  наслідки для японської економіки, викликала соціальне невдоволення, яке вилилося у революцію "Мейдзі" — державний переворот 1868 р., внаслідок якого було ліквідовано феодальний режим Токугава і започатковано процес модернізації. Важливим результатом революції була ліквідація феодальних володінь та привілеїв. Однак аристократія отримала відшкодування готівкою та облігаціями, які були інвестовані у виробництво, в індустріалізацію. Була проведена аграрна реформа, яка змінила систему землеволодіння, модернізувала тогочасне аграрне японське суспільство, створила умови для розвитку промисловості.

В Японії починає формуватися  стан підприємців. У нього вливалися  колишні воїни-самураї, які привнесли  в нову ділову етику традиції старого  самурайського кодексу — чесність, відданість справі та дисципліну. Самураї  відіграли вирішальну роль в утворенні  нового підприємництва.

Важливу роль в індустріалізації Японії відіграв іноземний капітал, але в цілому японці покладалися  на власні заощадження. Це хоч і затримувало "злет" економіки, але робило її стійкою та надійною у наступні десятиліття.

Становленню індустріального  суспільства в Японії сприяла  аграрна та інші реформи 70-х років XIX ст. Вони ліквідували феодальні  права самураїв на землю, закріпили  земельні наділи за селянами. Правда, значна частина селянства залишилася мало- та безземельною.

7. Англійська революція 1640-1660рр.: економічні причини і наслідки.

На початку XVI ст. Англія залишалася невеликою за кількістю населення державою. Переважна частина її мешканців проживала у сільській місцевості; в містах — 20% жителів країни.

Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги створили сприятливі умови для господарського поступу Англії. Королева Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтримки землеробства, заборонила заміну орних ґрунтів на пасовища, чого прагнули сільські землевласники.

Збільшилися площі орних земель. Протеговані королевою текстильні майстерні почали швидко розвиватися, збільшився вивіз англійського сукна, яке успішно конкурувало із фландрійським. В Англії знайшли притулок емігранти із Нідерландів, які втікали в результаті релігійних переслідувань.

Промислове піднесення спричинило незвичайний розвиток англійської торгівлі. Вже у 1553 р. в Лондоні виникла "Гільдія відважних купців" — товариство, яке почало здобувати чужоземні ринки для англійської вовни та сукна. Поступово торгові факторії було відкрито у Гамбурзі, Антверпені. Засновано Балтійську, Московську торгові компанії. Торговельна експансія Англії на півночі Європи підірвала монополію Ганзи і призвела до її занепаду.

Для майбутнього розвитку Англії велике значення мало створення Вест-Індійської та Ост-Індійської торгових компаній. Значні прибутки Англія отримувала від піратства та работоргівлі, у якій займала монопольне становище.

Важливу роль у господарському піднесенні Англії відіграв аграрний переворот, який відбувся у XVI — XVIII ст. Товарно-грошові відносини, зростаючий попит на текстильні вироби спричинили розвиток вівчарства, перетворення орних угідь на пасовища. Широко застосовувалося огороджування земель. Почала формуватися земельна власність буржуазного типу. З метою створення великих пасовищ для овець і використовуючи право власності на землю, великі землевласники виганяли селян із своїх наділів, перетворювали їх на орендарів-фермерів. Фермерські скотарські господарства ставали товарними, ринковими, підприємницькими.

Для переходу від дрібнотоварного виробництва були потрібні значні кошти. Процес так званого "первісного нагромадження капіталу" найбільш яскраво проявився в Англії. Його основними шляхами були: аграрний переворот та Реформація; система державного боргу, в результаті якої надзвичайно збагатилися ті лихварі, купці і підприємці, котрі позичали державі гроші під великі проценти; протекціоністська політика уряду щодо національної буржуазії; колоніальна система, піратство тощо.

Внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до державної влади. Було проголошено свободу промислового й торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського піднесення.

У ході аграрного перевороту було ліквідовано дрібні селянські господарства, утверджувалась велика земельна власність лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів в агрокультурі та агротехніці; зросла врожайність зернових культур. У XVIII ст. Великобританія вивозила 20% урожаю. Вона стала країною класичного фермерського господарства.

Економічні  передумови Англійської буржуазної революції такі:

1. Розвиток промисловості на капіталістичних  засадах. За століття (1551—1651) видобуток вугілля в Англії зріс у 14 разів.

2. Активізація і розвиток торгівлі. Уже в XVI ст. в Англії складається  національний ринок. Виникають  торгові компанії.

3. Різке зростання попиту на  промислові товари у зв´язку з розвитком зовнішньої торгівлі. Стара цехова система, неспроможна забезпечити цей попит, поступалася місцем мануфактурам у гірничій, ткацькій промисловості, суднобудуванні, виробництві зброї та в інших галузях. Найбільш поширеною формою капіталістичної промисловості до революції була розсіяна, а не централізована мануфактура, оскільки цехова система заважала підприємницькій діяльності. Тому багаті підприємці прагнули в село, де селяни поповнювали армію найманих домашніх робітників.

4. Активне впровадження капіталістичного  виробництва в сільському господарстві. Значне зростання товарності  землеробства і тваринництва, осушення  боліт, меліорація, запровадження  травосіяння, використання органічних  добрив, удосконалення плуга, сівалки,  поширення агрономічної літератури, збільшення попиту на вовну,  хліб, молоко — все це приваблювало  в село багатьох заможних людей,  які потім стали капіталістичними  фермерами. 

5. Розшарування селянства. Земельні володіння заможних фригольдерів ставали все більше подібними до буржуазної власності.