Проблеми та перспективи державного регулювання книговидавничої справи в Україні

3. Розроблення нормативно-правової  бази, управлінських механізмів  реалізації державної політики  у сфері наукового книговидання, забезпечення його пріоритетності в науковому житті держави та суспільства, забезпечити права громадян на вільний доступ до високоякісної наукової друкованої продукції.

4. Розроблення середньострокових  та довгострокових прогнозів розвитку вітчизняного книговидання. Підготовка короткострокових, середньострокових та довгострокових прогнозів (у т.ч. на рівні суб’єктів) підготовки фахівців з урахуванням потреб науковців, освітян та держави.

Обґрунтування, формування і реалізація на основі прогнозів механізми формування кадрового замовлення на підготовку спеціалістів різних рівнів.

5. Забезпечення розвитку  науки як необхідної складової  видання наукових та освітянських книг. Забезпечення пріоритетного проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, інноваційних проектів, направлених на наукове забезпечення розв’язання найважливіших проблем українського суспільства.

6. Формування і реалізація  програми сприяння розвитку науково-дослідної,  творчої і мистецької роботи  студентів і творчої молоді, що, відповідно, спричинить збільшення наукових, творчих і мистецьких друкованих праць.

7. Запровадження системи  отримання грантів у вітчизняному книговиданні.

8. Розроблення механізмів  покращання взаємодії і координації  діяльності органів державної  влади, органів місцевого самоврядування з книговидавничими органами та видавництвами щодо розвитку вітчизняної книги.

9. Розроблення державної  концепції спільної діяльності  суспільства, системи книговидання  і засобів масової інформації  щодо створення та розповсюдження вітчизняної книги на території України та поза її межами.

10. Розроблення системи  вільного різноманітного доступу  до інформації щодо виданих книг в Україні та за кордоном, а також таких, що готуються вийти друком з анотаціями, змістом, рецензіями, відомостями про авторів та упорядників.

11. Створення незалежної  державної атестаційної служби  контролю (цензуру) якості вітчизняного книговидання, розроблення механізму забезпечення захисту від неякісного товару.

12. Удосконалення механізмів  ліцензування, патентування, квотування, сертифікації та стандартизації української книги.

13. Розроблення системи  фінансового та іншого ресурсного забезпечення українського книговидання на нормативній основі з урахуванням специфіки регіонів, типів, видів і категорій видавництв.

14. Розроблення нормативів  і механізмів здійснення державного  фінансування наукової діяльності  наукових та освітніх організацій  на основі поєднання прямого  фінансування діяльності цих  організацій з цільовим фінансуванням  конкретних наукових програм і проектів.

15. Реалізація необхідного  державного забезпечення фінансовими  та іншими ресурсами фундаментальних  та прикладних досліджень, що  сприятимуть розвиткові науки  і техніки, як наслідок, науковому,  довідковому та освітянському  книговиданню.

16. Удосконалення механізмів забезпечення міжнародних обмінів, участі спеціалістів у сфері розвитку українського книговидання в міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, ярмарках, видавничих послуг, інших міжнародних заходах.

17. Створення системи  представлення української книги на міжнародному ринку.

18. Розроблення механізмів  участі України в розробці  і реалізації міжнародних програм  і проектів у сфері вітчизняного  книговидання.

19. Розроблення і реалізація  порядку, форми і механізму  державного сприяння в отриманні освіти у сфері видавництва українцями за кордоном.

20. Розроблення комплексу  заходів з укріплення взаємодії  держав – учасників СНД:

– розроблення і реалізація програми спільних досліджень у різних сферах життєдіяльності суспільства, відповідно, представити ці досягнення на теренах СНД;

– реалізація заходів  з утворення єдиного міждержавного  інформаційно-аналітичного центру у  сфері книговидання.

21. Розроблення і реалізація  заходів з удосконалення диференційованої  системи оплати всіх категорій працівників, що беруть участь у випуску вітчизняних книг залежно від рівня професійної майстерності і механізму індексування заробітної платні (з урахуванням оплати праці і пільг працівникам аналогічних професій в інших державах).

22. Вироблення системи доплат за почесні звання, особисті премії, що присуджуються працівникам у сфері випуску друкованої вітчизняної книги.

23. Формування щорічних  переліків першочергових робіт  з виконання заходів Програми та організувати їх виконання.

24. Створення системи  моніторингу реалізації Програми і забезпечення її функціонування.

25. Розроблення і прийняття  нормативних правових актів, що  регулювали б роботу органів  управління та органів регулювання  книговидання, а також видавництв  з реалізації Програми на всіх  рівнях наукового книговидання.

26. Розроблення і реалізація  організаційних та методичних  документів щодо забезпечення  виконання Програми, переліку першочергових  робіт і координаційних планів.

Метою даної Програми є підтримка розвитку національного  книговидання через створення сприятливих умов для видавців та розповсюджувачів вітчизняної книжкової продукції.

Основними завданнями затвердження даної комплексної Програми є:

• задоволення духовних, освітніх, наукових і культурних потреб суспільства;
• забезпечення державних інтересів щодо захисту національного інформаційного простору;
• забезпечення конкурентоспроможності української книги;
• оновлення і переоснащення матеріально-технічної бази суб’єктів видавничого підприємництва, створення сприятливих умов для їх розвитку;
• забезпечення високої якості української книжкової продукції;
• удосконалення системи розповсюдження книг на території України.

Окремим пунктом у  створенні Програми варто виділити зміцнення матеріально-технічної  бази бібліотек у містах та селах  країни, забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами, збереження та поповнення книжкового фонду, впровадження в їх діяльність нових інформаційних технологій, вдосконалення системи управління бібліотечною справою, що дозволить, з одного боку, створити оптимальні умови для реалізації бібліотеками своїх соціальних функцій, а, з іншого, - підвищити роль бібліотек як багатоцільових осередків культури, науки, освіти та виховання особистості.

Основними пріоритетами цієї частини Програми повинні бути:

• забезпечення соціально-економічних та правових умов для ефективної діяльності бібліотек;

• сприяння формуванню сучасної інфраструктури бібліотечної справи, впровадження в діяльність бібліотек сучасних інформаційних технологій;

• забезпечення бібліотек сучасними засобами охоронної, пожежної сигналізації, контролю мікроклімату тощо;

• забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, їх правовий і соціальний захист;

• підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з бібліотечною справою;

• сприяння міжнародному співробітництву в галузі бібліотечної справи,

• популяризація бібліотечної справи, видавнича діяльність.

Фінансово-економічним  підґрунтям необхідності запровадження  цієї Програми є збільшення надходження  до Державного бюджету України через істотне збільшення кількості виданої книжкової продукції при реалізації заходів запропонованих у цій Програмі.

Виконання Програми дасть  можливість:

- збільшити обсяги  випуску газетної, журнальної, книжкової  та інших видів продукції, надання  послуг поліграфічними підприємствами країни;

- підвищити якість  друкованої продукції та  її  конкурентоспроможність;

- підвищити кваліфікацію  кадрів журналістів, видавців, поліграфістів  та зберегти робочі місця;

- збільшити обсяги  відрахувань до бюджетів усіх  рівнів та відповідних відрахувань до соціальних державних цільових фондів;

- поповнити основні  фонди редакцій  засобів масової  інформації;

- здійснити видання  соціально-значущих книг місцевих  авторів та забезпечити утримання  видавничих організацій, створених для цієї мети;

- підвищити оперативність  доступу населення до інформації, розширити коло користувачів  електронними та друкованими  ЗМІ, покращити якість радіо-  та телепередач;

- забезпечити соціальний  захист працівників засобів масової  інформації;

- забезпечити підтримку засобів масової інформації для дітей та юнацтва, для інвалідів, спортивних  та літературно – художніх видань.

Виконання запропонованої Програми сприятиме сталому розвитку книговидання в Україні, забезпечить  належний розвиток книги як необхідного елемента культурної комунікації в суспільстві.

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

 

 

Наявність низки проблем, визначених нами в ході проведеного  аналізу стану книговидавничої  справи, призвели до:

- мінімізації української  книги в світовому інформаційному  просторі;

- зниженні якості друкованих  видань, через використання застарілих  технологій;

- зниження інтересу  наслення до читання, а відтак  відбувається неухильна деградація  суспільства.

В таких умовах держава  повинна вжити ряд заходів  для виходу книговидання України з існуючої кризи. На нашу думку, першим і основним кроком в цьому напрямку є визначення книговидання як національного стратегічного пріоритету розвитку держави. І тільки після цього варто впроваджувати відповідні зміни для покращення розвитку книговидавничої справи. До основних шляхів розв’язання виділених проблем нами віднесено:

- розробка Державним  комітетом телебачення і радіомовлення та Державним агентством з авторських та суміжних прав механізм щодо купівлі авторських прав на видання творів зарубіжних авторів в Україні для зменшення засилля українською книжкового ринку іноземною продукцією;

- підготувати Кабінетом  Міністрів України до розгляду  ВРУ проекту Закону України  «Про відродження бібліотечної  справи в Україні»;

- створити фонд підтримки  модернізації видавничо-поліграфічного комплексу України для покращення якості друку та застосування новітніх інформаційних технологій;

- створити сприятливі  умови для покращення книгорозповсюдження  в Україні;

- використовувати логістичний  підхід для покращення розвитку книговидавництва;

- розробити та запровадити  перспективну комплексну Програму  розвитку книговидання в Україні, метою якої є підтримка розвитку національного книговидання через створення сприятливих умов для видавців та розповсюджувачів вітчизняної книжкової продукції.

ВИСНОВКИ

 

 

У магістерській роботі науково обґрунтовано дієві механізми вдосконалення державного регулювання книговидання в Україні, виділено основні проблеми розвитку книговидавничої справи та запропоновано шляхи їх вирушення.

Реалізована мета та завдання дають можливість сформувати такі висновки:

1. Якщо вся інформація, що циркулює в суспільстві, є соціальною, то книга виступає носієм, засобом передачі та циркуляції спеціалізованої соціальної інформації, що задовольняє інформаційні потреби окремих адресних груп населення. Виконуючи низку соціально значущих функцій, книга сприяє формуванню людської особистості та виступає важливим елементом опосередкованої невипадкової невербальної суспільної комунікації. В свою чергу книговидання, є вкрай важливим для розвитку інформаційного суспільства, оскільки попри усі досягнення сучасних інформаційних технологій, ані Інтернет, ані телебачення не здатні дати повну і вичерпну інформацію про ті чи інші події або явища.
2. В Україні вплив держави на розвиток книговидавничої справи реалізується в основному за допомогою таких засобів: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; сертифікація та стандартизація; нормативи та ліміти; ціни і тарифи; інвестиційні, податкові та інші пільги; дотації, компенсації, цільові інновації та субсидії. Проте наведені засоби (які спираються в більшості на адміністративні та економічні методи регулювання) не є вичерпними. Для регулювання тієї або іншої сфери економіки, в тому числі і книговидання, держава повинна використовувати і інші способи впливу, які спричинять зміни у структурно-функціональному, кадровому, технологічному, комунікативному аспектах діяльності об’єктів регулювання.
3. Дослідження зарубіжного досвіду впливу держави на розвиток книговидавничої справи є вкрай важливим для покращення державного регулювання у цій сфері, оскільки дасть можливість визначити перспективи їх використання в Україні. Так, на нашу думку, в Україні варто запровадити пряме державне фінансування книговидання з досвіду Канади, а також об’єднання малих і середніх видавництв у холдинги, механізми модернізації книгорозповсюдження та просування книжкового продукту на міжнародний рівень як у Росії.
4. Дослідження розвитку українського книговидання вказує на послідовність етапів його становлення: