Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структура

 

Можна виділити два етапи  розробки і реалізації проблеми. Перший - програма першочергових заходів, другий - довгострокова програма переходу до системи раціонального природокористування.

 

Першочергові заходи: створення  системи контролю за якістю середовища, урахування заходів з охорони  природи при розробці народногосподарських планів, заходів з формування екологічної  культури населення.

 

Довгострокова програма - це програма переходу виробництва до більш  високого ступеня розвитку. Сюди належать питання економічної оцінки природних  ресурсів, питання створення систем управління ресурсами біосфери, виявлення  напрямів і темпів природного і антропогенного розвитку природи в найближчому  майбутньому і в перспективний  період.

 

Чим повніше використовуються природні ресурси, тим ощадливіше і  по-господарськи слід ставитися до їх експлуатації, особливо якщо йдеться  про невідновлювані енергетичні  ресурси. Незважаючи на те що кількість  розвіданих копалин збільшується як загалом, так і в розрахунку на душу населення, існує загроза їх виснаження ще перед тим, як буде здійснений перехід на використання нових джерел енергії. Тим більше, що суспільство відчуває все більший дефіцит відновлюваних природних ресурсів.

 

В зв'язку з цим раціональне  використання і відтворення природних  ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем людства. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього  середовища і раціонального використання природних ресурсів має яскраво  виражений регіональний характер і  відіграє особливу роль в інтенсифікації виробництва на основі прискорення  науково-технічного прогресу.

 

Одне з центральних  місць у регулюванні відносин з приводу охорони навколишнього  середовища і раціонального використання природних ресурсів відводиться  науково обгрунтованому поєднанню  територіального і галузевого управління природоохоронною роботою. Підприємства, що залучають у господарський  оборот природні ресурси, належать, з  одного боку, до тієї чи іншої галузі народного господарства, а з другого  — є ланками територіально-вироб­ничих  комплексів. Тому виникає необхідність правильного поєднання інтересів  багатьох міністерств, відомств і місцевих територіальних органів, які повинні  доповнювати одне одного, утворюючи  єдину систему управління. Наприклад, при відведенні земель під промислове, транспортне чи житлове будівництво  слід виходити не лише з локальних  інтересів відомчого характеру, а й враховувати, що відчуження земель, особливо орних, призводить до скорочення площі сільськогосподарських угідь, знижує родючість грунту, зменшує  валову продукцію сільського господарства та ін.

 

У системі управління природоохоронною діяльністю підприємства можна виділити планування, експлуатацію очисних споруд (включаючи технологічний процес) і контроль за викидами в навколишнє середовище. Проектування і планування дають змогу розробити комплекс необхідних заходів по охороні навколишнього середовища, їх виконання, серед яких нові удосконалені технологічні процеси, роботи, очисні споруди, що знижують або виключають шкідливий вплив на навколишнє середовище.

 

Принципи раціонального  природокористування - це основні правила, якими необхідно керуватися при  перетворенні природи. Розглянемо деякі  з них.

 

Правило міри перетворення природних систем - у процесі експлуатації природних систем не можна переходити деякі межі, які дозволяють цим  системам зберігати властивість  самопідтримання (самоорганізації  і саморегуляції).

 

Правило «м'якого» управління природою - «м'яке» управління природними процесами, як правило, здатне викликати  бажані природні ланцюгові реакції  і тому з соціально-економічного погляду є більш бажаним, ніж  «жорстке» ,техногенне.

 

Правило ланцюгових реакцій  «жорсткого» управління природою - «жорстке», як правило технічне, управління природними процесами може викликати  небажані ланцюгові природні реакції (наприклад, порушення динамічної рівноваги), значна частина яких є екологічно, соціально й економічно неприйнятною.

 

Закон обмеженості природних  ресурсів - усі природні ресурси (і  умови) Землі є скінченними.

 

Закон падіння природно-ресурсного потенціалу - у межах однієї суспільно-економічної  формації (способу виробництва) і  одного типу технологій природні ресурси стають все менш доступними і потребують збільшення витрат праці й енергії на їх добування та транспортування.

 

Закон зниження енергетичної ефективності природокористування - з  плином історичного часу при отриманні  з природних систем корисної продукції  на її одиницю в середньому витрачається все більше енергії.

 

Закон відповідності рівня  розвитку виробничих сил природно-ресурсному потенціалу - розвиток виробничих сил  відбувається відносно поступово до моменту різкого виснаження природно-ресурсного потенціалу, який характеризується як екологічна криза. Криза розв'язується шляхом революційної зміни виробничих сил.

 

Закон убуваючої родючості - внаслідок постійного вилучення  врожаю і порушення природних  процесів ґрунтоутворення, а також  за тривалої монокультури в результаті накопичення токсичних речовин, що виділяються рослинами, на культивованих  землях відбувається зниження природної  родючості грунтів.

 

В даний час все більшої  популярності набувають ресурсозберігаючі  та екологічно чисті підприємства. І в цьому є три плюси. По-перше, підприємець зберігає екологію, що в наш час стоїть на першому  місці і мало б всебічно підтримуватись державою та суспільством вцілому. По-друге, використовуючи відходи (а з часом  відходи ми будемо називати повноцінною  сировиною) і вторинну сировину можна  зекономити або навіть отримати додатковий прибуток. Третім пунктом можна виділити звільнення від різного роду «паперової тяганини» і штрафів. Тим більше підприємець сам усвідомлює, що він  веде галузь у майбутнє і за ним неминуче підуть інші. «Невидима рука» Адама Сміта сама виведе з ринку якісної і дешевої продукції недобросовісних підприємців, які мають на меті за короткий час отримати великі прибутки. Вони ніколи не інвустують в технологію, а тільки викачують ресурси. Треба частково взяти приклад з японців, де за компанією закріплюють працівника, а перехід на інше робоче місце осуджується. Єдиним мінусом можна відмітити більший стартовий капітал. Таким чином, займаючись справжнім бізнесом, потрібно розраховувати тільки на довготривалий період, а для цього потрібна стабільна держава. Україна відлякує своїх і чужих інвесторів своєю нестабільністю.

За даними держкомстату (станом на 1.01.2005р.)

 

Дані таблиці 2 (Додаток  З) свідчать, що Україна йде правильним шляхом (і він неминучий), та дуже низькими темпами. Дуже непокоїть використання вторинної сировини лісової галузі. Ми так і не навчились економити  такий цінний продукт як ліс. А  в недалекому зарубіжжі використовують і гілки, і кору, і листя. Чому гілки  в Європі називають сировиною, а  в нас відходами? Може ще не прийшов  час. Зрештою, як показує практика, з  часом і ми впровадимо ці технології.

 

В результаті вищеописаного  можна сказати що, безумовно, раціональне  використовування природно-ресурсного потенціалу і своєчасне його відновлювання, використання нових, екологічних та ресурсозберігаючих технологій, підтримки  виробництва державою, національної свідомості кожного громаднина, який думає і дбає за майбутнє своєї  країни все це є - позитивними факторами  ресурсозбереження, що впливають на підвищення рівня виробництва в  Україні.

 

Якщо оцінювати природно ресурсний потенціал з економічної  точки зору, йому немає ціни, те що він в собі має – безцінне! Економічний розвиток нашої країни неможливий без раціонального використовування природних ресурсів, без розкриття  дійсного великого потенціалу природи.

 

Висновки

 

На основі проведеного  дослідження можна зробити наступні висновки: рідна Україна нагородила нас колосальними природними ресурсами, як в кількісному так і в  якісному характері. Та, на жаль, невміле  користування ними не дало очікуваних результатів. І тому, щоб краще  зрозуміти в чому суть нераціонального  використання багатств, потрібно зробити  детальний різнобічний аналіз природних  передумов.

 

В даному випадку досягнення однієї цілі не виправдовує засобів. До прикладу, держава пагне видобути і переробити максимальну кількість  корисних копалин. Це бачення цілі з  одного боку. Та населення турбує не тільки об’єм виробництва, але і  випуск екологічно чистої продукції  нешкідливої для здоров’я людини, а також підвищення добробуту  та розвиток соціальної сфери. Це вже  бачення проблеми з декількох  сторін. Людські потреби є безмежними, а більшість природних ресурсів є вичерпними. Тому така наука як економіка вивчає методи раціонального  ведення господарства, а РПС сприяє оптимізуванню усіх видів продуктивних сил для розвитку економіки. Це дає  змогу врахувати усі фактори, усі «за» і «проти» і дати відповідь  на фундаментальні питання економіки: «Що виробляти», «Як виробляти» і  «Для кого виробляти».

 

Оцінивши природно-ресурсний  потенціал можна дійти висновку, що на даному етапі розвитку науки і техніки ми не в повній мірі використовуємо ресурси. Тому на першому етапі потрібно звернути увагу на зношеність основних фондів, застаріле обладнання та невідповідність техніки і технологій сучасним вимогам господарювання. Необхідним є оновлення виробництва, застосування новітніх технологій, запровадження інноваційних програм, залучення іноземних та вітчизняних інвестицій, що сприятиме розвитку економіки країни.

 

 

Останні десятиліття в  світі дуже гостро стоїть екологічне питання, оскільки люди не завжди розумно  використовують природні багатства, не приділяють уваги зменшенню антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Виникає потреба у запровадженні  ресерсо-, енерго-, трудозберігаючих технологіях  і з боку держави тут потрібна всебічна підтримка і сприяння, в  першу чергу тим підприємцям, які зацікавлені у вирішенні  даних проблем. Важливим є і законодавчо  – правове забезпечення в даній  сфері. Для ефективного ведення  господарювання потрібно з найменшими витратами досягати найбільшого  ефекту.

 

Треба з любов’ю ставитись  до оточуючого середовища, не забувати про те, що ми також частина природи. Якщо ми захистимо природу то й  вона захистить нас, дасть нам  тепло, дах над головою, хліба  на столі, добру погоду, затишок та спокій, добру надію на завтрашній день. Отож давайте берегти природу.

 

Якщо оцінювати природно ресурсний потенціал з економічної  точки зору, йому немає ціни, те що він в собі має – безцінне ! Економічний розвиток нашої країни неможливий без раціонального використовування природних ресурсів, без розкриття  дійсного великого потенціалу природи.

Статистичний щорічник України  за 2004 рік // За редакцією О. Г. Осауленка  – К.: Консультант., 2005.

 

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник, 7-ме видання, стереотипне // Ковалевський В. В., Михайлюк О. Л., Семенов  В. Ф. – К.: «Знання», 2005. – 350с.

 

Розміщення продуктивних сил // За редакцією Є. П. Качана - К.: Вища школа, 1997. – 350 с.

 

Розміщення продуктивних сил України: Підручник // Г.П. Баб’як, В.Я. Брич, М.П. Дусановська та ін.; За редакцією Є.П.Качана. – К.: Вища школа, 1999. – 375 с.

 

Розміщення продуктивних сил України: Підручник // За редакцією  Є.П. Качана. – К., Юридична книга, 2001. – 552 с.

 

Розміщення продуктивних сил: Навчально-методичний посібник для  самостійного вивчення дисципліни // С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. – 76 с.

 

Розміщення продуктивних сил та регіоналістика: Навчально-методичний посібник // Д. М. Стеченко. – К.: «Вікар», 2001. – 380с.

 

Атлас України для 9-го класу. – 2001р.

 

Срібна Земля – Фест // Листопад 30 – 6 грудень 2006 №43(551)

Проблема раціонального  використання мінеральних ресурсів у промисловості.В ній найбільш яскраво проявляється основне протиріччя економіки — між необмеженістю попиту людини і обмеженістю наявних ресурсів у природі. Є небезпека вичерпання або виснаження відомих і доступних для використання ресурсів Землі: залізної руди, руд міді, нікелю, марганцю, хрому, алюмінію, не кажучи вже про нафту і газ. Це змушує освоювати бідніші родовища, які часто розташовані у важкодоступних районах.

 

Розв'язання цієї проблеми вимагає  комплексного використання сировини, впровадження ресурсозберігаючих технологій, регенерації вторинних ресурсів. Оскільки розвиток виробництва нерозривно зв'язаний з експлуатацією природних  ресурсів, то в економічних і технічних  рішеннях мають враховуватися і  екологічні аспекти. Особливо гострою  на цьому тлі є проблема раціонального  розвитку енергетики.

 

Глобальна проблема раціонального  розвитку енергетики. У сучасній структурі  енергобалансу світової енергетики переважають вуглеводневі енергоносії  — нафта та газ. Розміщуються основні  види палива на планеті вкрай нерівномірно. Тож цілком очевидно, що основні  проблеми цієї системи господарства полягають у необхідності перебудови світової енергетики, впровадження енергозберігаючих  технологій, використання альтернативних джерел енергії. До того ж розвиток енергетики, зокрема атомної, має  загальмуватись, оскільки вже тепер  помітне теплове забруднення  атмосфери.

 

Проблема раціонального  використання земельних ресурсів і  виробництво продовольства стоїть немов би на стику різних за своїм  характером завдань: освоєння та раціональне  використання сільськогосподарських  угідь, розвиток сільськогосподарської  науки, пошуки вирішення організаційних політичних і соціально-економічних  питань. Розвиток агровиробничої сфери пов'язаний з посиленням антропогенного впливу на географічне середовище і стимулюється загостренням демографічної ситуації на планеті. Розв'язання проблеми неможливе без використання науково-технічного прогресу.