Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структура

формах, а також підтримуватиме нові  напрями  її  діяльності,  які 

мають на меті більш активне  залучення  Організації  до  вирішення 

питань, пов'язаних з забезпеченням  міжнародного  миру  і  безпеки,

реального роззброєння, охороною навколишнього середовища тощо.

     Україна буде  активно використовувати досвід  і  ресурси  МОП, 

ЮНЕСКО, ЮНІДО, МАГАТЕ, ВООЗ,  МБРР,  МВФ,  Всесвітнього  Банку  та

інших  міжнародних  організацій   в   інтересах   міжнародного   і 

національного  економічного,  науково-технічного   і   культурного 

розвитку.   Її   зусилля   будуть   спрямовані   на   використання

можливостей ООН та її  спеціалізованих  установ  для  забезпечення

фінансової та експертної підтримки здійснюваних в Україні  реформ.

     Україна докладатиме   зусиль,  щоб  стати  членом  міжнародної 

морської організації (ІМО), для реалізації на  міжнародному  рівні 

свого потенціалу  як  важливої  морської  та  океанської  держави,

розвитку  мережі  морських  комунікацій  та  активізації  морських

перевезень    з     метою        забезпечення        першочергових 

торговельно-економічних  інтересів.

     З урахуванням  економічних, фінансових   та  інших  можливостей 

Україна буде  розширювати  своє  членство  в  інших  універсальних 

міжнародних урядових та неурядових організаціях з метою  створення 

оптимальних  зовнішніх  умов   для    забезпечення    пріоритетних

національних інтересів.

 

                               Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Пріоритетні напрями  середньострокового плану реалізації Стратегії економічного та соціального  розвитку Рівненської області

на період до 2015 року «Західна брама»

 

Цілі	Завдання	Основні проекти
Модернізація виробничого потенціалу та стимулювання ділової активності	1. Оновлення основних фондів, упровадження  новітніх технологій з поліпшеними  техніко-економічними показниками,  зменшеною енерго- і ресурсоємністю  виробництва	Модернізація провідних промислових  підприємств регіону. Будівництво та введення в дію нових  сучасних потужностей із виробництва  будівельних матеріалів у харчовій, легкій, деревообробній промисловості
	2. Розвиток сучасного агропромислового  комплексу на основі впровадження  високоефективних технологій та  методів організації виробництва,  зберігання, транспортування, переробки  та реалізації сільгосппродукції	Впровадження інтенсивних технологій у рослинництві. Модернізація тваринницької галузі, зокрема молочного скотарства. Формування мережі оптових сільськогосподарських  ринків, розвиток агрологістики
	3. Формування сприятливого інвестиційного  середовища, сприяння залученню  фінансових ресурсів для реалізації  пріоритетних для області інвестиційних  проектів розвитку інфраструктури  та соціальної сфери	Створення індустріального парку  та промислових зон місцевого  значення. Будівництво лінії електропередач 750 кВ «Рівненська АЕС - Київська». Будівництво, реконструкція та капітальний  ремонт аварійних шкіл та закладів охорони здоров‘я. Газифікація сільських населених  пунктів області
	4. Проведення земельної реформи,  створення прозорого та дієвого  ринку земель	Інвентаризація земельного фонду  області. Визначення та встановлення в натурі меж адміністративно-територіальних одиниць, розмежування земель державної  та комунальної власності
	5. Забезпечення сприятливих умов  для розвитку підприємництва	Підвищення ефективності організаційної, інформаційно-консультативної та ресурсно-фінансової підтримки розвитку підприємництва
Комплексне використання ресурсного, транзитного і туристично-рекреаційного  потенціалу області	1. Забезпечення ефективного використання  покладів корисних копалин,  лісових  та водних ресурсів	Упровадження сучасних технологій видобутку та комплексного використання місцевих корисних копалин (гранітів, базальтів, бурштину, торфу, туфів, сировини для виробництва будівельних  матеріалів та скловиробів). Раціональне використання і збереження лісових та водних ресурсів
	2. Розвиток транспортної та рекреаційної  інфраструктури	Облаштування сільських доріг  області. Розвиток дорожньої інфраструктури уздовж транс‘європейських транспортних магістралей, що проходять територією області. Ефективне використання та розвиток ОКП «Міжнародний аеропорт Рівне». Створення та облаштування об‘єктів природно-заповідного фонду, спеціалізованих рекреаційних зон
	3. Організаційне забезпечення розвитку  туризму в області	Консультативно-методична, організаційна  та ресурсно-фінансова підтримка  розвитку туризму в області, зокрема  сільського, історичного та етнотуризму
Розвиток людського потенціалу, підвищення життєвого рівня населення  та якості послуг соціальної і гуманітарної сфер	1. Забезпечення суттєвого зростання  доходів населення, зниження рівня  безробіття, підвищення ефективності  соціального захисту	Збільшення розміру та забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, соціальних допомог. Забезпечення адресності системи  соціального захисту. Підвищення ефективності заходів  з поліпшення ситуації на ринку зайнятості
	2. Реформування та модернізація  матеріально-технічної бази установ  освіти, охорони здоров‘я, культури	Оптимізація мережі закладів освіти та охорони здоров‘я. Впровадження сучасних освітніх технологій. Підвищення ефективності системи  професійно-технічної освіти з метою  забезпечення її відповідності потребам ринку праці. Оновлення матеріально-технічної  бази установ освіти, охорони здоров‘я, культури
Створення середовища, комфортного  для проживання населення	1. Реформування житлово-комунального  господарства області, створення  сприятливих умов для підвищення  якості його послуг та забезпечення  беззбиткового функціонування підприємств  галузі	Технічне переоснащення житлово-комунального господарства з метою оптимізації  собівартості послуг, зменшення витрат енергоносіїв при одночасному підвищенні якості послуг. Впровадження сучасних форм організації  роботи галузі
	2. Підвищення екологічної безпеки  в регіоні	Знешкодження непридатних для  використання хімічних засобів захисту  рослин. Ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ, упорядкування зберігання та переробки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Джерела фінансування середньострокових заходів з реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку Рівненської області

на період до 2015 року «Західна брама»

 

1. Цільові видатки обласного та інших місцевих бюджетів області, включаючи трансферти з Державного бюджету.
2. Кошти вітчизняних та іноземних інвесторів, а також міжнародної технічної допомоги.
3. Власні кошти підприємств, установ, організацій, громадян області та їх об‘єднань.
4. Кредити та позики вітчизняних та міжнародних фінансових установ.

 

Обсяги фінансування з обласного  бюджету

середньострокових заходів з реалізації Стратегії економічного та соціального  розвитку Рівненської області на період до 2015 року «Західна брама» (прогноз  фінансування відповідних регіональних програм)

млн.грн.

Р о к и
2011	2012	2013	2014	2015
42,3	46,5	51,1	56,2	61,8

 

V. Очікувані результати

від впровадження середньострокових  заходів з реалізації Стратегії  економічного та соціального розвитку Рівненської області 

Забезпечення сталого розвитку господарського комплексу області, зокрема середньорічного зростання:

бсягу виробництва промислової  продукції - на 7,8 відсотка;

валової продукції сільського господарства - на 2,5 відсотка;

обсягу інвестицій в основний капітал - на 5 відсотків;

прямих іноземних інвестицій - на 6 відсотків.

 

2. Суттєве збільшення обсягу  надходжень до бюджетів області  - не менше ніж на 15 відсотків  щорічно.

3. Підвищення рівня життя населення  – щорічне збільшення середньомісячної  заробітної плати в середньому  на 11,5 відсотка.

 

4. Поліпшення ситуації у сфері  зайнятості населення - зменшення  рівня безробіття (за методологією  МОП) щорічно в середньому на 0,4 відсотка.

 

 

Приводом для проведення форуму стало успішне завершення співробітництва Запорізької області  з проектом партнерства Канада –  Україна «Регіональне врядування та розвиток»,  спрямованого, зокрема, на розробку та реалізацію Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2015 року.Про весь шлях реалізації Проекту присутніх поінформувала експерт проекту РВР Ірина Лєх. Запорізька область - унікальна, оскільки з усіх регіонів країни тільки у нас повністю завершена робота над Стратегією, - наголосила пані Лєх. Також вона підкреслила, що унікальність  полягає ще й у тому, що завершена не тільки робота над самою Стратегією, а й напрацьовано управлінський досвід її реалізації, який  у нас вже почали переймати інші регіони України. Однак цього року керівництво Запорізької обласної державної адміністрації пішло ще далі – спільними зусиллями з канадськими експертами була розроблена система моніторингу Стратегії регіонального розвитку, що дозволить громадськості відстежувати ефективність роботи обласної влади.Окреслюючи проведену протягом шести років роботу, представник Посольства Канади в Україні Адріан Волревен зауважив, що доля успішної реалізації проекту значною мірою залежала від позиції обласної влади. Керівництво Запорізького регіону весь час брало активну участь у реалізації наших ініціатив. Цей Проект дійсно можна назвати успішним, -  висловив оцінку Адріан Волревен. Також представник Посольства Канади в Україні повідомив, що позитивний досвід реалізації проекту в Запорізькій області надихнув спеціалістів РВР на ідею розробити Національну програму регіонального економічного розвитку України. Особливістю процесу Стратегічного планування розвитку Запорізької області стало поєднання вітчизняного досвіду владного адміністративного планування численних програм соціально-економічного розвитку і наукового обґрунтування їх провідними науковими і вузівськими колективами з розповсюдженою світовою практикою інтерактивних технологій залучення до розробки стратегій широкого кола громадськості. Тому висхідним принципом планування стала сформульована місія: спрямування об’єднаних зусиль влади, бізнесу та громадськості на збереження та розвиток потенціалу та традицій Запорізької області задля поліпшення життя мешканців кожної територіальної громади.

Для залучення до процесу  стратегічного планування якнайширшого кола громадськості від початку  була розроблена та впроваджена спеціальна комунікативна стратегія реалізації проекту. Вона включала три основні  напрямки забезпечення ефективної взаємодії  із основними зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) – владою, бізнесом та громадськістю: організаційний, навчально  та науково-методичний, інформаційний. За півторарічний термін розробки Стратегії  було проведено майже сто різноманітних  інтерактивних заходів, у яких взяло  участь близько десяти тисяч небайдужих до майбутнього області людей.

Організаційно процес стратегічного  планування забезпечила спеціально створена розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.09.2006 № 355 Регіональна робоча група для забезпечення розроблення проекту Стратегії, до складу якої ввійшли представники:

ініціативної робочої  групи – громадського об'єднання, яке зініціювало створення розгалуженої організаційної структури для розробки Стратегії, залучало, координувало та спрямовувало зусилля всіх зацікавлених сторін з числа влади, бізнесу  та громади;

районних та міських робочих  груп із розробки відповідних місцевих стратегій територіального розвитку";

депутатів обласної та місцевих рад, громадських та бізнесових об’єднань;

запорізького офісу проекту  “Україна-Канада: Регіональне врядування та розвиток";

регіональної мережі експертів-науковців, які були залучені до розробки стратегічного  плану розвитку Запорізької області.

Методичне забезпечення процесу  стратегічного планування здійснювалось  у різноманітних формах обміну вітчизняним  та міжнародним досвідом:

ряд делегацій із представників  Міністерства економіки України, Запорізької  облдержадміністрації та Запорізької  обласної ради, наукових та громадських  організацій ознайомились із багатим  досвідом стратегічного планування у регіонах Ватерлоо та Ніагари канадської провінції Онтаріо, у регіонах Литви, Угорської та Чеської Республік  та ін.;

більше двох десятків зарубіжних фахівців надали консультації щодо проведення різноманітних тренінгів та “круглих столів” для стимулювання творчої  активності учасників стратегічного  планування, передали презентаційні  та інформаційні матеріали з досвіду  світової практики стратегічного планування;

проведено шість навчальних семінарів з технології реалізації основних етапів забезпечення процесу  стратегічного планування.

 

У зв'язку з вищевикладеними, політика в області охорони ґрунтів  повинна базуватися на поєднанні  особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва, забезпеченні раціонального використання та охорони земель.

У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області з  раціонального використання й охорони  надр спрямована на практичну реалізацію шляхів екологічної реабілітації територій  інтенсивного використання надр, встановлення правил і меж економічно раціонального  та екологічно безпечного користування надрами за головним принципом «хто погіршує стан довкілля – той його і відновлює».

Можливості

Загрози

Фінансова підтримка екологічних  програм, у т.ч. на безповоротній  основі, міжнародними установами і  організаціями за рахунок підвищення ефективності управління природоохоронними  видатками на основі сучасних найкращих  практик   Законодавча захищеність  статей бюджету „фондів охорони  навколишнього природного середовища”   Поліпшення екологічної  ситуації – один з визнаних пріоритетів  державної політики у регіоні   Розробка Державної та регіональної „екологічної” стратегії   Зацікавленість у покращенні екологічної ситуації з боку інших  пріоритетних напрямків розвитку регіону (інвестиції/інновації, курортно-туристичний)   Постійний розвиток і удосконалення  технологій знешкодження, переробки  та іншого використання відходів   Інвестиційна привабливість  окремих видів господарської  діяльності, пов’язаних з використанням  та/або переробкою відходів   Можливості використання механізмів Кіотського протоколу для  спільної діяльності по зменшенню викидів

Висока вартість та тривалість впровадження більшості природоохоронних заходів   Перебування основних підприємств-забруднювачів  у приватній власності, у т.ч. у  власності іноземних осіб   Політична нестабільність, яка впливає на прийняття управлінських  рішень та їх якість   Непередбачуваність і  нестабільність фінансування заходів  екологічних програм з Державного бюджету   Економічна та соціальна  незацікавленість підприємств-забруднювачів  у впровадженні природоохоронних заходів   Недосконалість нормативно-правової бази щодо інструментів екологічної  політики   Збільшення технологічного навантаження на НПС (зростання кількості автотранспорту тощо)   Низький рівень інформаційного забезпечення управлінської діяльності, недосконалість систем  моніторингу  навколишнього середовища   Втрачання біорізноманіття  та загроза небезпечних природних  явищ в результаті глобальних змін клімату   Відсутність національної законодавчої бази для впровадження інструментів стратегічної екологічної оцінки

Екологічна політика у регіоні повинна базуватись на таких принципах:

 стійкий розвиток регіону, що передбачає рівну увагу до економічної, соціальної й екологічної складової та визнання неможливості розвитку області при деградації навколишнього природного середовища (це передбачає орієнтування на пріоритети сталого розвитку, врахування екологічних наслідків під час прийняття економічних рішень);

 

Операційна ціль 1. Зменшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел та їх негативного впливу на навколишнє природне середовище з метою зниження ризиків для здоров’я населення. Зменшення емісії парникових газів:

Значна увага приділяється вирішенню проблем розвитку Національного  заповідника „Хортиця” та завершенню будівництва  його ключового об’єкту -історико-культурного комплексу  “Запорозька Січ”.

вдосконалення існуючих і  впровадження нових ефективних механізмів взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів  місцевого самоврядування, громадських  організацій, підприємств, наукових і  освітніх установ сфери туризму у забезпеченні сталого розвитку туризму;

розроблення інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів в регіоні в рамках програм  соціально-економічного розвитку територій;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На всіх етапах розвитку виробництво матеріальних благ є  процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково–технічного прогресу очевидним є її посилення. Подальший  розвиток продуктивних сил неминуче пов’язаний із включенням у господарський  обіг дедалі більшої кількості природних  ресурсів та збільшенням навантаження на навколишнє середовище. Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявні природні умови  й ресурси істотно впливають  на розвиток продуктивних сил, прискорюючи  або сповільнюючи його.

 

За минулі роки в країні досягнуто значних успіхів у  вивченні природних ресурсів, нагромаджено велику фактичну інформацію про обсяги, розміщення та властивості окремих  їх видів та родовищ, узагальнено  досвід господарського використання, досліджено закономірності їх територіальної організації. Однак ще не повністю розв’язані методологічні й методичні проблеми кількісної та якісної оцінки природних  ресурсів.

 

Питання природно–ресурсного  потенціалу України вивчали відомі вітчизняні вчені – М.М.Паламарчук, О.Т.Діброва, А.Н.Алимов, Ф.Д.Заставний, С.А.Генсірук, О.М.Маринич, П.Г.Шищенко, І.О.Горленко, М.Г.Ігнатенко. Нині особливо актуальними є наукові дослідження  необхідності формування дієвого економічного механізму використання природних  ресурсів. Найчіткіше визначення природних  умов і ресурсів дав О.О.Мінц. На його думку, природні умови (у вузькому розумінні) – це тіла й сили природи, які  за певного рівня розвитку продуктивних сил є істотними для життя  та діяльності людського суспільства  у виробничій і невиробничій сферах. Природні ресурси – це тіла й  сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення  потреб людського суспільства у  формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Придатні для використання, але при наявному рівні вивченості території ще не досліджені ресурси  називаються потенційними. Принципова відмінність між природними умовами  і ресурсами полягає в тому, що перші розглядаються як сукупність властивостей, які полегшують або  ускладнюють розвиток виробництва, а другі – беруть участь у процесі  виробництва і відповідно виступають предметами праці.