Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 16:58, курсовая работа
Регіональна економіка-галузь наук. Знань,яка вивчає розвиток і розміщення продукт.сил,соц..-економ процесів на території країни та її регіонів із урахуванням природно-економ. Умов. Предмет-вивчення закономірностей і принципів територіальної організації виробництва у розрізі регіонів країни,ефект. Галузей народного господарства на різних рівнях.Завдання: вивчення загальних закономірностей і територіальних умов відтворення економічного району,управління регіоном у системі ринкових відносин,умов і особливостей ефективності комплексного розвитку. Методи: системний,економіко-математ. методи обробки інформації, регіонально-економічного розвитку, картографічний,програмно-цільовий,методи експертних оцінок,методи збору первинної інформації. Продуктивні сили – сукупність людських,матеріальних та інших силових елементів, суттєвою властивістю яких є створююча дія.Елементи продуктивних сил:засоби і предмети праці, трудові ресурси, природно-ресурсний,науковий,соціально-культурний потенціали
Вступ…………………………………………………………………………………3
1. Розділ 1
1.1. Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структура……………….4
1.2. Паливно - енергетичні природні ресурси
1.3. Рудні природні ресурси……………………………………………………….12
1.4. Нерудні природні ресурси…………………………………………………….13
2. Розділ 2
2.1 Методи оцінки природно-ресурсного потенціалу…………………………...14
3. Розділ 3
3.1. Причини виникнення кризи у природокористуванні……………………….17
3.2.Раціональне природокористування…………………………………………...20
3.3. Закони про охорону природи………………………………………………....22
Висновки……………………………………………………………………………24
Список використаних джерел……………………………………………………..25
підгрунтям для розширення участі України в європейських структурах
та майбутнього інтегрування її господарства до
загальноєвропейського і світового економічного простору.
В цьому контексті особливе значення для України мають
відносини із Сполученими Штатами Америки як країною, політика якої
суттєвим чином впливає на розвиток міжнародних подій;
в) географічно близькі держави
Географічно близькі держави разом з деякими прикордонними
країнами є своєрідним мостом між Україною і заходом Європи.
Україна прагнутиме до розвитку з ними повномасштабних дружніх
відносин. Співробітництво з географічно близькими державами
розширюватиме смугу стабільності і миру навколо України, сприятиме
її утвердженню як впливової європейської держави, торуватиме шляхи
до широких політичних, економічних, культурних, наукових,
гуманітарних стосунків з Центральною, Північно-Східною і
Південно-Східною Європою.
Розгалужені і стабільні
з географічно близькими державами є необхідною умовою повноцінного
інтегрування України у сім'ю європейських народів, її активної
участі в регіональному і субрегіональному співробітництві.
Зважаючи на географічну близькість та історичні зв'язки з
країнами Балканського регіону, Україна розвиватиме з ними широкі
партнерські стосунки в різних галузях. У цьому контексті Україна
підтверджує свою готовність брати участь у спільних з ООН, НБСЄ,
ЄС та іншими зацікавленими сторонами зусиллях, спрямованих на
якнайшвидше мирне врегулювання югославської кризи, в тому числі з
метою налагодження повномасштабних відносин з усіма країнами -
наступницями колишньої СФРЮ.
Геополітичне положення України, а також наявність суттєвих
історичних, економічних, культурних і гуманітарних зв'язків
обумовлюють необхідність збереження і розвитку дружніх
взаємовигідних відносин з країнами Кавказького регіону;
г) держави
Азії, Азіатсько-Тихоокеанського
Латинської Америки
Україна підтримує виходячи з міркувань політичної та
економічної доцільності двосторонні відносини з тими азіатськими,
африканськими, латиноамериканськими державами, а також країнами
Азіатсько-Тихоокеанського регіону, які відіграють помітну роль у
світовій та регіональній політиці, мають високий рівень
економічного розвитку, розташовані у стратегічно важливих для
Української держави регіонах.
В цьому контексті Україна шукатиме шляхів до встановлення
контактів з країнами Близького і Середнього Сходу, зокрема членами
ОПЕК, "новими індустріальними країнами" Азії та ін. Відносини з
такими державами як Японія, Республіка Корея, Сінгапур,
Південно-Африканська
джерела інвестицій в українську національну економіку та сприяти
впровадженню сучасних технологій, необхідних для прискореного
вирішення економічних та соціальних проблем України.
Геостратегічні та геоекономічні інтереси України вимагають
також підтримання тісних і широких стосунків з Індією, Китаєм,
Єгиптом та Ізраїлем.
Поступова розбудова відносин з державами Азії, Африки і
Латинської Америки
України, сприятиме утвердженню економічної незалежності, зміцненню
її позиції в світі.
Визначені
пріоритети двосторонніх
не виключають встановлення і підтримання стосунків з іншими
державами у випадках, коли цього вимагають національні інтереси
України відповідно до принципів економічної вигоди та
політичного прагматизму.
2. Регіональне співробітництво в Європі
Зовнішньополітичні зусилля України мають бути постійно
спрямовані на розвиток європейського регіонального співробітництва
у всіх сферах з метою зміцнення своєї державної незалежності та ефективного забезпечення національних інтересів. Пріоритетним регіональним напрямом зовнішньої політикиУкраїни є її діяльність в рамках Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ).Участь в НБСЄ сприяє повномасштабному входженню України до загальноєвропейського простору і використанню механізмів Наради для забезпечення її національних інтересів.країна виступає за подальше розширення сфери діяльностіНБСЄ, зміцнення та підвищення ефективності діяльності структур та інститутів цього міжнародного форуму, створення в його рамках
нових механізмів, які б сприяли розбудові дієвої системи
міжнародної регіональної безпеки та ефективному вирішенню проблем,
пов'язаних з підтриманням військово-політичної стабільності на
Європейському континенті та розвитком конструктивного і плідного
міждержавного співробітництва в економічній, науково-технічній,
культурній та гуманітарній галузях.
Україна нарощуватиме рівень своєї участі в Раді
Північноатлантичного співробітництва та Північноатлантичній
асамблеї. Україна сприятиме розвиткові тенденцій поступового
трансформування цих інститутів в елементи нової системи
загальноєвропейської безпеки у поєднанні з Хельсінкським процесом.
Україна докладатиме зусиль, щоб найближчим часом стати
повноправним членом Ради Європи та стороною найважливіших
багатосторонніх конвенцій, розроблених під егідою цієї
авторитетної і впливової міжнародної регіональної інституції.
Повномасштабна участь в Раді Європи є важливим каналом залучення
України до європейського досвіду побудови громадянського
суспільства, забезпечення прав людини і вирішення проблем
соціального, культурного і гуманітарного характеру відповідно до
високих міжнародних стандартів.
Україна розвиватиме
свою зовнішньополітичну
субрегіональних напрямах.
Інтереси України як морської держави вимагають надання
пріоритетного значення активізації її участі у Чорноморському
економічному співробітництві та Дунайській комісії, поступового
налагодження широких контактів на Середземноморському напрямі.
Україна дотримуватиметься курсу на включення в
співробітництво в рамках Центральноєвропейської ініціативи,
прагнутиме до підтримання контактів з Вишеградською групою,
Північною Радою та Радою держав Балтійського моря, розвиватиме
співробітництво у межах Карпатського єврорегіону.
Важливою перспективою реалізації національних інтересів
України є активний розвиток як двосторонніх, так і багатосторонніх
відносин з державами Чорноморсько-Балтійської зони.
Перспективною
метою української
членство України в Європейських Співтовариствах, а також інших
західноєвропейських або загальноєвропейських структурах за умови,
що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання
стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна
укладе з ними Угоду
про партнерство і
якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом -
до повного її членства у цій організації.
3. Співробітництво в рамках
незалежних держав
Україна як одна із засновниць Співдружності незалежних
держав розвиває співробітництво з країнами - учасницями СНД
відповідно до положень Угоди про Співдружність незалежних держав
із Застереженнями до неї, зробленими Верховною Радою України.
Участь України в СНД відкриває можливість для вирішення на
міжнародно-правових засадах питань, пов'язаних з
правонаступництвом колишнього СРСР, є вагомим чинником
стабілізації міжнародного становища України і забезпечення її
політичної безпеки.
Україна розглядає Співдружність як міжнародний механізм
багатосторонніх консультацій і переговорів, що доповнює процес
формування якісно нових повномасштабних двосторонніх відносин між
державами-учасницями і має на меті сприяння більш успішному
вирішенню проблем, які виникли після розпаду Союзу РСР.
Україна виступає
за розвиток торговельно-
зв'язків між країнами СНД на засадах суверенного партнерства,
рівноправності і взаємовигоди.
Україна
відстоюватиме позицію
діяльності в рамках СНД як необхідного етапу на шляху впровадження
цивілізованих форм розвитку інтеграційних процесів. Визнаючи
потребу тісної економічної взаємодії в рамках СНД, Україна
виходитиме з того, що нагальною потребою сучасного етапу є
перегляд старих і перехід до нових форм інтеграції, які б сприяли
входженню України та інших заінтересованих країн СНД в європейську
і світову економічну систему.
Україна уникатиме участі в інституціоналізації форм
міждержавного співробітництва в рамках СНД, здатних перетворити
Співдружність в наддержавну структуру федеративного чи
конфедеративного характеру.
4. ООН
та універсальні міжнародні
Участь України
у всесвітніх міжнародних
реальні можливості для взаємодії практично з усіма державами світу
в рамках багатосторонньої дипломатії. Членство в них доповнює і
розширює двосторонні та регіональні механізми забезпечення
фундаментальних національних інтересів України, відкриваючи доступ
до світового досвіду, інформації, статистики, експертних послуг,
джерел технічної та фінансової допомоги. Всесвітні міжнародні
організації сприяють підвищенню ролі і впливу Української держави
в світі. Через членство в них Україна бере участь у формуванні
архітектури світового правопорядку, вирішує проблеми гарантій
своєї національної безпеки.
Пріоритетним напрямом діяльності України у всесвітніх
міжнародних організаціях є активна участь в ООН та її
спеціалізованих установах.
Одним з головних завдань в цій сфері є підвищення
ефективності та рентабельності нашої участі в ООН та інших
міжнародних організаціях, спрямування зусиль на активізацію
діяльності України в структурах, які здатні забезпечувати мир і
порядок у світі та реально
сприяти вирішенню соціально-
проблем України.
Україна надає
першочергового значення
органів ООН, спрямованій на відвернення і врегулювання міжнародних
конфліктів.
Україна і надалі співпрацюватиме в ООН у справі забезпечення
загальної і регіональної безпеки шляхом участі в операціях по
підтриманню миру та виступатиме за підвищення ефективності
механізму санкцій ООН.
Україна продовжуватиме активну роботу в ООН у традиційних
Информация о работе Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структура