Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структура

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 16:58, курсовая работа

Описание работы

Регіональна економіка-галузь наук. Знань,яка вивчає розвиток і розміщення продукт.сил,соц..-економ процесів на території країни та її регіонів із урахуванням природно-економ. Умов. Предмет-вивчення закономірностей і принципів територіальної організації виробництва у розрізі регіонів країни,ефект. Галузей народного господарства на різних рівнях.Завдання: вивчення загальних закономірностей і територіальних умов відтворення економічного району,управління регіоном у системі ринкових відносин,умов і особливостей ефективності комплексного розвитку. Методи: системний,економіко-математ. методи обробки інформації, регіонально-економічного розвитку, картографічний,програмно-цільовий,методи експертних оцінок,методи збору первинної інформації. Продуктивні сили – сукупність людських,матеріальних та інших силових елементів, суттєвою властивістю яких є створююча дія.Елементи продуктивних сил:засоби і предмети праці, трудові ресурси, природно-ресурсний,науковий,соціально-культурний потенціали

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………………3

1. Розділ 1
1.1. Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структура……………….4
1.2. Паливно - енергетичні природні ресурси
1.3. Рудні природні ресурси……………………………………………………….12
1.4. Нерудні природні ресурси…………………………………………………….13

2. Розділ 2
2.1 Методи оцінки природно-ресурсного потенціалу…………………………...14

3. Розділ 3
3.1. Причини виникнення кризи у природокористуванні……………………….17
3.2.Раціональне природокористування…………………………………………...20
3.3. Закони про охорону природи………………………………………………....22

Висновки……………………………………………………………………………24

Список використаних джерел……………………………………………………..25

Работа содержит 1 файл

региональная економика.docx

— 210.43 Кб (Скачать)

підгрунтям для розширення участі України в європейських структурах

та    майбутнього    інтегрування    її     господарства        до

загальноєвропейського і  світового економічного простору.

     В  цьому   контексті  особливе  значення  для  України   мають 

відносини із Сполученими  Штатами Америки як країною, політика якої

суттєвим чином впливає  на розвиток міжнародних подій;

 

     в) географічно  близькі держави 

 

     Географічно  близькі держави  разом   з  деякими  прикордонними 

країнами є  своєрідним  мостом  між  Україною  і  заходом  Європи.

Україна прагнутиме до  розвитку  з  ними  повномасштабних  дружніх 

відносин.  Співробітництво  з  географічно  близькими    державами 

розширюватиме смугу стабільності і миру навколо України, сприятиме 

її утвердженню як впливової  європейської держави, торуватиме шляхи 

до  широких  політичних,  економічних,    культурних,    наукових,

гуманітарних  стосунків  з   Центральною,    Північно-Східною    і 

Південно-Східною Європою. Розгалужені і стабільні стосунки України 

з географічно близькими  державами є необхідною умовою повноцінного

інтегрування України  у сім'ю  європейських  народів,  її  активної

участі в регіональному  і субрегіональному співробітництві.

     Зважаючи на  географічну близькість  та  історичні   зв'язки  з 

країнами Балканського регіону, Україна розвиватиме з  ними  широкі

партнерські стосунки в різних галузях. У цьому  контексті  Україна 

підтверджує свою готовність брати участь у спільних з  ООН,  НБСЄ,

ЄС та іншими  зацікавленими  сторонами  зусиллях,  спрямованих  на

якнайшвидше мирне врегулювання югославської кризи, в тому числі  з 

метою  налагодження  повномасштабних  відносин  з усіма країнами -

наступницями колишньої  СФРЮ.

     Геополітичне  положення України, а  також   наявність  суттєвих 

історичних,  економічних,  культурних  і  гуманітарних    зв'язків 

обумовлюють  необхідність   збереження    і    розвитку    дружніх 

взаємовигідних відносин з країнами Кавказького регіону;

 

     г) держави  Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону,  Африки та 

Латинської Америки 

 

     Україна   підтримує  виходячи  з  міркувань   політичної    та 

економічної доцільності  двосторонні відносини з тими азіатськими,

африканськими, латиноамериканськими державами,  а  також  країнами

Азіатсько-Тихоокеанського  регіону, які відіграють помітну  роль  у 

світовій  та   регіональній   політиці,   мають   високий   рівень

економічного розвитку,  розташовані  у  стратегічно  важливих  для 

Української держави регіонах.

     В цьому  контексті Україна  шукатиме  шляхів  до  встановлення 

контактів з країнами Близького  і Середнього Сходу, зокрема членами 

ОПЕК, "новими індустріальними  країнами" Азії та  ін.  Відносини  з 

такими  державами  як  Японія,   Республіка    Корея,    Сінгапур,

Південно-Африканська Республіка, Австралія можуть відкрити потужні 

джерела інвестицій в українську національну економіку  та  сприяти 

впровадженню  сучасних  технологій,  необхідних  для  прискореного

вирішення економічних та соціальних проблем України.

     Геостратегічні  та геоекономічні  інтереси  України  вимагають 

також підтримання тісних і широких  стосунків  з  Індією,  Китаєм,

Єгиптом та Ізраїлем.

     Поступова  розбудова  відносин  з  державами   Азії,  Африки  і 

Латинської Америки допомагатиме диверсифікувати міжнародні зв'язки

України, сприятиме утвердженню  економічної незалежності, зміцненню 

її позиції в світі.

     Визначені  пріоритети двосторонніх відносин  не є абсолютними і 

не  виключають  встановлення  і  підтримання  стосунків  з  іншими

державами у випадках, коли цього  вимагають  національні  інтереси

України    відповідно   до   принципів   економічної   вигоди   та

політичного прагматизму.

 

           2. Регіональне співробітництво в  Європі 

 

     Зовнішньополітичні  зусилля  України  мають   бути    постійно 

спрямовані на розвиток європейського  регіонального співробітництва 

у всіх сферах з метою  зміцнення своєї  державної  незалежності  та ефективного забезпечення національних інтересів.  Пріоритетним   регіональним   напрямом   зовнішньої  політикиУкраїни  є  її  діяльність  в  рамках  Наради    з    безпеки    і співробітництва в Європі (НБСЄ).Участь в НБСЄ сприяє повномасштабному  входженню  України  до загальноєвропейського простору і  використанню  механізмів  Наради для забезпечення її національних інтересів.країна виступає  за  подальше  розширення  сфери діяльностіНБСЄ, зміцнення та підвищення ефективності діяльності структур  та інститутів цього міжнародного  форуму,  створення  в  його  рамках

нових  механізмів,  які  б  сприяли  розбудові   дієвої    системи 

міжнародної регіональної безпеки  та ефективному вирішенню проблем,

пов'язаних з  підтриманням  військово-політичної  стабільності  на

Європейському континенті та розвитком конструктивного  і  плідного

міждержавного співробітництва  в  економічній,  науково-технічній,

культурній та гуманітарній галузях.

     Україна   нарощуватиме  рівень    своєї    участі    в    Раді 

Північноатлантичного  співробітництва    та    Північноатлантичній 

асамблеї.  Україна  сприятиме  розвиткові  тенденцій   поступового 

трансформування  цих  інститутів  в   елементи    нової    системи 

загальноєвропейської безпеки  у поєднанні з Хельсінкським  процесом.

     Україна   докладатиме  зусиль,  щоб   найближчим  часом   стати 

повноправним  членом  Ради  Європи  та   стороною    найважливіших 

багатосторонніх  конвенцій,   розроблених    під    егідою    цієї

авторитетної  і  впливової  міжнародної  регіональної  інституції.

Повномасштабна участь в  Раді Європи є важливим  каналом  залучення 

України  до  європейського   досвіду    побудови    громадянського

суспільства,  забезпечення  прав  людини  і   вирішення    проблем 

соціального, культурного  і гуманітарного характеру  відповідно  до

високих міжнародних стандартів.

     Україна розвиватиме  свою зовнішньополітичну активність  і  на 

субрегіональних напрямах.

     Інтереси  України   як  морської  держави  вимагають   надання 

пріоритетного значення  активізації  її  участі  у  Чорноморському

економічному співробітництві  та  Дунайській  комісії,  поступового 

налагодження широких  контактів на Середземноморському  напрямі.

     Україна    дотримуватиметься    курсу    на    включення    в 

співробітництво  в  рамках   Центральноєвропейської    ініціативи,

прагнутиме  до  підтримання  контактів  з  Вишеградською   групою,

Північною Радою та Радою  держав  Балтійського  моря,  розвиватиме 

співробітництво у межах  Карпатського єврорегіону.

     Важливою  перспективою  реалізації  національних    інтересів 

України є активний розвиток як двосторонніх, так і багатосторонніх 

відносин з державами  Чорноморсько-Балтійської зони.

     Перспективною   метою  української  зовнішньої   політики    є 

членство України в  Європейських  Співтовариствах,  а  також  інших 

західноєвропейських або  загальноєвропейських структурах за  умови,

що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою  підтримання 

стабільних  відносин  з  Європейськими  Співтовариствами   Україна 

укладе з ними Угоду  про партнерство і співробітництво,  здійснення

якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом  -

до повного її членства у цій організації.

 

            3. Співробітництво в рамках Співдружності 

                        незалежних держав 

 

     Україна   як  одна  із  засновниць  Співдружності   незалежних 

держав  розвиває  співробітництво  з  країнами  -  учасницями  СНД 

відповідно до положень Угоди  про Співдружність  незалежних  держав

із Застереженнями до неї, зробленими Верховною Радою України.

     Участь України  в СНД відкриває можливість  для  вирішення  на 

міжнародно-правових    засадах    питань,      пов'язаних        з 

правонаступництвом  колишнього   СРСР,    є    вагомим    чинником

стабілізації міжнародного  становища  України  і  забезпечення  її

політичної безпеки.

     Україна   розглядає  Співдружність   як  міжнародний   механізм 

багатосторонніх консультацій і  переговорів,  що  доповнює  процес

формування якісно нових  повномасштабних двосторонніх відносин  між 

державами-учасницями  і  має  на  меті  сприяння  більш  успішному 

вирішенню проблем, які виникли  після розпаду Союзу РСР.

     Україна виступає  за розвиток торговельно-економічних  та інших 

зв'язків між країнами  СНД  на  засадах  суверенного  партнерства,

рівноправності і взаємовигоди.

     Україна   відстоюватиме  позицію  збалансованої   господарської 

діяльності в рамках СНД  як необхідного етапу на шляху  впровадження

цивілізованих  форм  розвитку  інтеграційних  процесів.   Визнаючи

потребу  тісної  економічної  взаємодії  в  рамках  СНД,   Україна 

виходитиме  з  того,  що  нагальною  потребою  сучасного  етапу  є 

перегляд старих і перехід  до нових форм інтеграції, які б  сприяли 

входженню України та інших  заінтересованих країн СНД в  європейську 

і світову економічну систему.

     Україна   уникатиме  участі   в    інституціоналізації    форм 

міждержавного співробітництва  в рамках  СНД,  здатних  перетворити 

Співдружність  в   наддержавну    структуру    федеративного    чи

конфедеративного характеру.

 

        4. ООН  та універсальні міжнародні організації 

 

     Участь України  у всесвітніх міжнародних організаціях  створює 

реальні можливості для взаємодії  практично з усіма державами  світу 

в рамках багатосторонньої дипломатії. Членство в  них  доповнює  і 

розширює  двосторонні  та  регіональні   механізми    забезпечення

фундаментальних національних інтересів України, відкриваючи  доступ

до світового досвіду, інформації, статистики,  експертних  послуг,

джерел технічної  та  фінансової  допомоги.  Всесвітні  міжнародні

організації сприяють підвищенню ролі і впливу Української  держави 

в світі. Через членство в  них Україна  бере  участь  у  формуванні

архітектури  світового  правопорядку,  вирішує  проблеми  гарантій

своєї національної безпеки.

     Пріоритетним  напрямом  діяльності  України   у    всесвітніх 

міжнародних  організаціях  є  активна  участь  в   ООН    та    її

спеціалізованих установах.

     Одним  з   головних  завдань  в  цій   сфері    є    підвищення 

ефективності  та  рентабельності  нашої  участі  в  ООН  та  інших 

міжнародних  організаціях,  спрямування  зусиль  на    активізацію 

діяльності України в  структурах, які здатні  забезпечувати  мир  і 

порядок у світі та реально  сприяти вирішенню соціально-економічних 

проблем України.

     Україна надає  першочергового значення миротворчій   діяльності 

органів ООН, спрямованій  на відвернення і врегулювання міжнародних 

конфліктів.

     Україна і  надалі співпрацюватиме в ООН  у справі  забезпечення 

загальної і регіональної безпеки  шляхом  участі  в  операціях  по

підтриманню  миру  та  виступатиме  за  підвищення    ефективності

механізму  санкцій  ООН.

     Україна продовжуватиме  активну роботу  в  ООН   у  традиційних 

Информация о работе Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структура