Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структура

Відповідно такі зміни  і нестабільність режиму інноваційної діяльності технопарків породжують невпевненість у можливості реалізації проектів рамках технопарків, що гальмує  процес їх пошуку та відбору. Тому загальна кількість зареєстрованих проектів на сьогодні лише 17, що в 5 разів менше, ніж це було в 2002 році.

Київська політехніка

Пріоритетні напрями  діяльності:

• комп'ютерні та телекомунікаційні технології для навчання, наукових досліджень, мікроелектроніка і нанотехнології;
• нові та нетрадиційні технології енергозабезпечення та ресурсозбереження, технології ефективного використання низькосортних палив;
• охорона навколишнього середовища та інженерні і біотехнічні розробки по вирішенню екологічних проблем;

удосконалення хімічних технологій промислового призначення, отримання  матеріалів з новими функціональними  можливостями;

сучасні технічні комплекси  і системи, в тому числі спеціального призначення.

Для реалізації конкретних проектів розроблена схвалення інноваційна  програма наукового парку “Київська  політехніка” на 2007 — 2011 роки (Розпорядження  Кабінету міністрів України № 760-р  від 19.09. 2007 року).

Проекти

Енергоефективний  екобудинок з комплексним використанням  відновлюваних і нетрадиційних  джерел енергії.

Розвиток науково-освітньої  інформаційної мережі URAN з інтеграцією  до GEANT

Створення освітнього сегмента національної Grid-інфраструктури для забезпечення наукових досліджень

Біоконвеєр для  очищення води

Пропонується технологія очищення води різного ступеня забрудненості (природної, зливової, побутової, промислової) із вмістом органічних, токсичних, канцерогенних  і мутагенних відходів будь-якої концентрації та забезпечення заданого ступеня чистоти  очищеної води.

Більшість проектів перебувають на стадії розробки математичних моделей, дослідних зразків і  поки що ще не науковий парк не вийшов на великі бізнес-проекти.

Технопарк «Текстиль» - один з трьох технопарків, які працюють сьогодні в Україні, підготував проект щодо відродження вівчарства на Херсонщині. Про це повідомив голова Херсонської  регіональної організації громадянського руху «Нова Україна» Георгій Сарібеков.

«Ми розробили проект по відродженню вівчарства в рамках технопарку «Текстиль». До 1990 року на Херсонщині було 2 млн. 200 овець, приблизно таким  є кількість населення регіону  зараз. Зараз ця кількість складає  близько 250 тисяч голів.

 

Вовна овець, які вирощувались колись в Херсонській області, хіба що трохи поступається вовні австралійських мериносів, яка вважається найкращою  в світі.

ропонується у Донецьку створити екологічний технопарк "ЕКО-Україна" зі статусом спеціального режиму інвестиційної  та інноваційної діяльності. Першочерговими питаннями технопарку на 2002-2005 роки є очищення, кондиціонування та використання шахтних та кар'єрних вод для  технічного та господарсько-питного  водопостачання, а також комплексна переробка, знешкодження та екологічно безпечне зберігання твердих побутових  відходів.

     На сьогодні  фактично діє лише 8 ТП: “Напівпровідникові  технології і матеріали, оптоелектроніка  та сенсорна техніка”, “Інститут  електрозварювання імені Є.О.Патона”,  “Інститут монокристалів”, “Вуглемаш”, “Інститут технічної теплофізики”, “Київська політехніка”, “Інтелектуальні  інформаційні технології”, ”Укрінфотех”. З них доступна інформація  є лише по трьох ТП. Чим займаються  інші – мабуть широкому колу  платників податків знати не  потрібно.

Однією з основних причин гальмування процесу формування й реалізації

інноваційної моделі економічного розвитку в Україні є нерозвиненість системного

функціонування наукової та інноваційної сфери на регіональному  рівні. Ефективність

роботи в цьому напрямку потребує формування регіональної інноваційної політики,

орієнтованої на тенденції  розвитку світової економіки, які свідчать, що передові позиції

за рівнем технологічного та соціально-економічного розвитку займають держави зі

створеною розгалуженою інноваційною інфраструктурою, яка активно

використовується для  реалізації інновацій.

Інноваційну інфраструктуру формують суб'єкти господарської діяльності та

інституції різних форм власності, які надають весь необхідний спектр послуг із

забезпечення інноваційної діяльності. Розвиток її елементів  і підсистем повинен

охоплювати усі ланки  інноваційного процесу.

До базових (складових) елементів  інфраструктури національної інноваційної

системи відносяться: науково-виробнича  і технологічна інфраструктура; фінансова

інфраструктура; консалтингова  інфраструктура; інформаційна інфраструктура; система

підготовки кадрів і ін.

Формування інфраструктури інноваційної системи передбачає формування

- -ц -ц - - 0 -

інноваціино-активних територіи  де, як свідчить міжнароднии досвід,

найпоширенішими формами  організації інноваційної діяльності, поряд з іншими, є

технопарки

Технопаркові структури  складають організаційну основу інноваційних процесів,

відіграють важливу роль у перенесенні високих технологій із області фундаментальних

розробок у виробництво  і сприяють комерціалізації науки, позитивним структурним

зрушенням в економіці, росту  конкурентоспроможності продукції  на світовому ринку.

Вони є найдоступнішою формою комерційної реалізації науково-технічної  розробки в

країнах розвиненої ринкової економіки.

Слід відзначити, що завдяки  глобалізації спостерігається тенденція  співпраці

технопарків із транснаціональними компаніями, створення спільних технопарків

кількома країнами. Всесвітньо відомими компаніями «Майкрософт» і  АТТ у

Кембріджському технопарку відкрито філіали _ дослідницькі центри із бюджетом

відповідно $80 млн. і $50 млн.

Технологічний парк «Інститут  монокристалів» зареєстровано у  червні 2000 р. на

базі науково-технологічного концерну та створено «Інститут монокристалів»

Національної академії наук України.

Дослідження і розробки концерну мають попит як в Україні, так  і за її межами,

про що свідчать широкі наукові  і виробничі зв'язки, участь у  великих міжнародних

наукових експериментах, постійне розширення зовнішньоекономічної діяльності на

основі створених високих  технологій. Останнім часом сфера  діяльності концерну

поширилася на такі найважливіші галузі науки як фармація і біотехнологія.

Технологічний парк «Інститут  електрозварювання ім. Є.О.Патона>> діє як

інноваційна структура на базі науково-технічного комплексу  «Інститут

електрозварювання ім. Є.О.Патона>> Національної академії наук України  в Києві з

липня 2000 р. Головною метою  діяльності технопарку с створення  та підтримування

сприятливих умов для успішної діяльності й розвитку існуючих та нових організацій і

підприємств (учасників технопарку), що здійснюють розробку, випуск та реалізацію

високотехнологічної конкурентоспроможної продукції та послуг за пріоритетними

напрямками його діяльності.

Технологічний парк <<Напівпровідникові  технології і матеріали, оптоелектроніка

та сенсорна техніка» створено 22 червня 2001 р. на базі Інституту фізики

напівпровідників НІПІ України  в Києві. Технопарк створено у  вигляді товариства з

обмеженою відповідальністю (вид А). Засновниками технопарку є  Інститут фізики

напівпровідників НЛН  України, Інститут фізики напівпровідників НЛН України, Ін-

ститут електродинаміки  НІПІ України, НДІ прикладної електроніки  Національного

технічного університету України, Київський політехнічний  інститут. Акціонерне

товариство НВП <<Сатурн>>, Науково-виробничне мале підприємство <<Либідь-92>>.

У реалізації програми діяльності технопарку беруть участь більше ніж 60

співвиконавців, серед яких 15 академічних інститутів та університетів, 16 акціонерних

товариств та виробничих об'єднань, більше ніж 30 малих інноваційних підприємств.

Технологічний парк <<Вуглемаш>> був створений у жовтні 2001 р. з  метою

впровадження нових технологій і розвитку інноваційної діяльності в паливно-

енергетичній, коксохімічній, металургійній, гірничорудній, хімічній галузях,

транспорті і машинобудуванні. У технопарку "Вуглемаш" використовуються кращі

інтелектуальні і виробничі  сили для створення гірничошахтного  устаткування нового

покоління. До розробок сучасної техніки з урахуванням останніх науково-технічних

досягнень притягнуті провідні науково-дослідні інститути і конструкторські  бюро

галузі, такі як Донгіпровуглемаш, УКТНІІ вибухобезпечного електроустаткування.

Донецький інноваційний центр  обласної держадміністрації та ін.

У 2002 р. до Закону України  «Про спеціальний режим інвестиційної  та

інноваційної діяльності технологічних парків <<Напівпровідникові  технології і

матеріали, оптоелектроніка  та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання  імені

Є.О.Патона>>, «Інститут  монокристалів», <<Вуглемаш>> були внесені зміни, і список

інноваційних структур України  збільшився ще на 4 технопарки:

- Технологічний парк «Інститут  технічної теплофізики» (м. Київ);

- Технологічний парк <<Укрінфотех>> (м. Київ);

- Технологічний парк «Інтелектуальні  інформаційні технології» (м Київ);

- Технологічний парк «Перспектива»  (<<Київська політехніка>>).

Діяльність цих технопарків  спрямована на впровадження досягнень  у галузі

паливно-енергетичного комплексу, металургії, нетрадиційної та теплоенергетики,

промислової екології, інформаційних  та телекомунікаційних технологій.

11 травня 2004 р. набрав чинності  Закон України «Про внесення  змін до деяких

законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльностіPage 6

технологічних парк1в>>, в1дпов1дно  до якого до восьми технологічних  парків, створення

яких почалося з 1999 р. приєдналися  ще сім: <<Агротехнопарк>> (М. Київ); <<Еко-

Україна>> (М. Донецьк); «Наукові і навчальні прилади» (М. СуМи); . «Текстиль» (М.

Херсон); «Ресурси Донбасу» (М. Донецьк); «Український Мікробіологічний центр

синтезу та новітніх технологій» (У1\/ПЗЦСНТ) (М. Одеса); «Яворів» (Львівська  обл.)

Всі технопарки України Можна  поділити на три категорії:

_ ті, що створювалися при  вузах, НДІ без будь-якої підтриМки  держави і не

Мають жодних пільг (технопарк  „Львівська політехніка”);

_ ті, які функціонують  у спеціальних еконоМічних зонах  (СЕЗ) і користуються

такиМи ж податковиМи  пільгаМи, як і решта підприєМств  цих зон (технопарк “Яворів”,

бізнес-інкубатор СЕЗ  “Славутич”);

_ створені на базі великих  наукових центрів або вузів,  що Мають потужні

дослідні підрозділи, підпадають під дію Закону України М: 991 - ХІУ  від 16 липня 1999

р. ,,Про спеціальний режиМ  інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних

парків” і користуються спеціальниМи пільгаМи (технопарк «Інститут

електрозварювання іМені  Є.О. Патона>>, технопарк «Інститут  Монокристалів>>,

технопарк <<Напівпровідникові  технології і Матеріали, оптоелектроніка  та сенсорна

техніка», технопарк „ВуглеМаш”, технопарк „Інститут технічної  теплофізики”,

технопарк „Укрінфотех”, технопарк  „Інтелектуальні інфорМаційні технології”,

технопарк „Київська політехніка”).

Яскравою ілюстрацією  технопарків другої категорії є  науково-технологічний

парк “Яворів” (Львівська  обл.), який Можна вважати однією з перших Масштабних

інноваційних інституцій в Україні. На території СЕЗ “Яворів” зареєструвалися 83

підприєМства, протягоМ 1999 _ 2002 рр. фактичний суМарний обсяг  інвестицій

становив 49,5 Млн. дол. США, з  них 41,3 % складали інозеМні інвестиції. Продукція

підприєМств технопарку найрізноМанітніша: це і деревна Мука надтонкого подрібнення,

і сучасні вікна і двері, і Металодахівка, і телефони, і  пакувальні Матеріали, і продукти

харчування, і побутові освітлювальні  прилади, і харчові добавки, і  дезінфікуючі засоби.

Найбільша кількість технологічних  парків, сіМ з п'ятнадцяти, сконцентрована в

М. Києві, три в М. Донецьку, по одноМу знаходяться в Містах Харьків, СуМи, Одеса,

Херсон та Львівській області.

Практика створення і  функціонування українських технопарків, поряд з іншиМи

інноваційниМи структураМи, Має свої особливості. Так, перевага надавалася створенню

технопарків з наданняМ їМ податкових пільг як вільниМ еконоМічниМ  зонаМ. Усі

технопарки були організовані на базі дослідницьких центрів, які  працювали

високоефективно, Мали багаторічний досвід впровадження своїх розробок в практику,

користувалися величезниМ науковиМ авторитетоМ у світі. Ще одна відМінність

українських технопарків - це досить чітка профільна спеціалізація.

Слід також зазначити, що одниМ з важливих принципів  побудови технопарків в

Україні є використання їх як накопичувачів додаткових коштів і спряМування їх на

наукові дослідження, конструкторські  розробки та створення дослідних  зразків. Це

означає, Що, по суті, існуючі  технопарки виконують завдання держави  і регіональних

органів влади щодо цільової підтриМки наукового забезпечення високотехнологічних

напряМків розвитку виробництва, користуються деякиМи пільгаМи і  преференціяМи,