Механізм оцінки мотивації та оплати праці в умовах формування сучасного конкурентного середовища

    Сутність  гнучкого тарифу полягає в тому, що він має стимулювати індивідуальні  результати праці трудівника. В цьому  плані заслуговує на увагу система контрольованого денного виробітку Г.Лаждані. Критерієм диференціації тарифних ставок у межах одного розряду в ній виступає продуктивність праці, а сама тарифна ставка встановлюється на невеликий термін (3-6 місяців). Ця система має заохочувальні й незаохочувальні варіанти. У першому випадку працівник отримує тариф та різні заохочувальні виплати (в тому числі за якість продукції), а у другому — його заробіток залежить від годинної тарифної ставки і загальної кількості відпрацьованого часу. Одним із варіантів удосконалення гнучкого тарифу може стати запровадження певного діапазону в рамках кожного кваліфікаційного розряду. 

    Висновки до І розділу

    1.Отже,організація оплати праці складається з нормування праці, тарифного нормування заробітної плати, форм і систем оплати праці. За допомогою нормування в господарствах розробляють науково обґрунтовані норми (виробітку, часу, нормовані завдання). Вони необхідні для правильного визначення кількості праці. Великий стимулюючий вплив на розвиток виробництва робить правильний вибір форм і систем оплати праці, що відповідають умовам конкретного господарства.

    Під системою заробітної плати розуміють  спосіб з'єднання основної і додаткової оплати, що забезпечує найбільш доцільне співвідношення між мірою праці  і мірою заохочення, високу матеріальну зацікавленість працівників у досягненні найкращих результатів.

    2.Мистецтво управління ринковою економікою, на мою думку, полягає передусім у віднайденні оптимального варіанта поєднання ринкових і державних важелів. Ринок має працювати, створювати сильні мотиви, забезпечувати мобільність, ефективність виробництва, а держава — йому активно допомагати, створювати «правила гри», регулювати економіку на макрорівні, всіляко сприяти встановленню соціального миру в суспільстві. Що ж до організації оплати праці, то тут украй важливо виконати аналогічне завдання — віднайти оптимум між державним і договірним регулюванням заробітної плати.

    Проте, до цього часу не існує єдиного методологічного підходу до вирішення питання матеріального стимулювання праці в умовах особливого економічного періоду - переходу до повноцінних ринкових відносин, недостатньо обґрунтовані теоретичні і практичні позиції з проблем щодо застосування тих чи інших форм організації оплати праці, зокрема, контрактної системи оплати праці.

    3.Як свідчить практика господарювання, контракт, що укладається між роботодавцем і працівником, дозволяє ширше і конкретніше обумовити питання винагороди за ефективну і якісну працю. Сьогодні вирішення цієї проблеми стає особливо актуальним у зв'язку з різким зниженням стимулюючої ролі оплати праці. Цьому має сприяти широкий комплекс заходів організаційно-економічного характеру, серед яких належне місце має зайняти, насамперед, удосконалення законодавчої бази забезпечення формування у працівників дієвих стимулів до праці. Гострота та актуальність вищезазначених проблем зумовили актуальність теми дисертаційної роботи, її важливість для теорії і практики сприяння становленню ринкових відносин, визначили мету і завдання дослідження.

     Розділ ІІ.Тенденції розвитку системи оплати праці в Україні.

    2.1.Аналіз  сучасного стану  оплати праці в  Україні.

    На  сучасному етапі розвитку основною метою економічної політики України  стає досягнення високого рівня макроекономічного  розвитку як підґрунтя для забезпечення умов зростання соціальних стандартів, що є запорукою підвищення якості життя населення нашої держави. Актуальність цього питання особливо зросла після приєднання України в 2006 році до Європейської соціальної хартії.Відповідно це мало вплив на доходи та витрати населення України,щоми можемо побачити з таб.2.1.

    Таб.2.1

    Доходи  та витрати населення України 2003-2007рр.

     Продовження таб.2.1

    Доходи  та витрати населення України 2003-2007рр.

    На  таб.2.1 можна побачити зміни доходів  і витрат населення протягом 2003-2007 рр.,зокрема відбувся ріст доходів населення,проте це не сильно вплинуло на соціальний стан населення,тому що в країні спостерігається інфляція [30].

    Підвищення  рівня життя населення є однією з важливих умов планомірної інтеграції України до європейського співтовариства й потребує особливої уваги в контексті наближення до європейських стандартів відповідно до вимог часу. Аналіз тенденцій у змінах рівня життя населення дозволяє виявляти, наскільки ефективною є соціально-економічна політика держави й у якому ступені суспільство справляється з поставленими задачами.

    За офіційними даними Держкомстату, за 3 квартали 2008 року номінальний доход населення, який включає заробітну плату, доходи від власності (одержані), прибуток та змішаний доход, соціальну допомогу та інші одержані трансферти, склав 432,638 млрд грн., що порівняно з відповідним періодом попереднього року більше на 30,5 %.

    Якість  життя суспільства може бути охарактеризована сукупністю взаємопов’язаних соціально-економічних  показників, до яких відносять доходи населення, стан ринку праці та демографічну ситуацію в країні. Аналіз основних показників рівня життя у 2008 році свідчить про збереження як позитивних, так і негативні тенденцій, що склалися. До позитивних тенденцій слід віднести подальше зростання реального наявного доходу та номінальної заробітної плати, зростання питомої ваги заробітної плати в структурі доходів населення. До негативних тенденцій належать: тривале зниження темпів приросту таких показників, як реальний наявний доход та реальна заробітна плата; збереження основних структурних диспропорцій в оплаті праці за галузевою та регіональною ознаками; природне скорочення та деформація вікового складу населення.Відповідно до цего розглянемо рис.2.1.

    Рис.2.1 Динаміка середньомісячної номінальної та реальної заробітної плати.

    Отже,з  рис.2.1. помітно те,що у грудні 2007 року номінальні доходи населення становили 74.1 млрд. грн. і збільшилися порівняно з попереднім місяцем поточного року на 22.1%, а наявні та реальні наявні - відповідно на 16.8 та 14.4% [29].

    У 2007 році збереглася тенденція попередніх років до зростання.Заробітна плата заробітної плати. Порівняно з 2006 роком середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника зросла на 29.7% (торік — на 29.2%) і становила 1351.14 грн.

    Розмір  середньомісячної заробітної плати  у грудні 2007 року становив 1674.65 грн. і в 2.9 раза перевищував прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. Порівняно з попереднім місяцем звітного року середня заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, збільшилася на 12.8%, а порівняно з відповідним місяцем попереднього року - на 31.1%.

    Реальна заробітна плата в 2007 році перевищувала відповідний показник попереднього року на 12.5% (торік - на 18.3%). Розмір реальної заробітної плати в грудні 2007 року збільшився порівняно з попереднім місяцем на 10.5% (див.рис. 2.1.). Порівняно з груднем 2006 року реальна заробітна плата зросла на 10.3%.

    Щодо Хмельницької області,то зміну середньомісячної номінальної заробітної плати розглянемо у наступній табл.2.2.

     Табл.2.2.

    Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників по Хмельницькій області та містах.