Курс лекций по "Экономике"

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 21:27, курс лекций

Описание работы

Работа содержит курс лекций по дисциплине "Экономика"

Работа содержит 1 файл

Лекции СУП 2008.doc

— 636.00 Кб (Скачать)

 

Тема 14.  Інформаційно – аналітичне забезпечення стратегічного  управління

 

  1. Сутність стратегічної інформації.
  2. Джерела та об’єкти аналізу для отримання інформації.
  3. Інформаційна система стратегічного управління.
  4. Сутність та основні етапи стратегічного контролю на підприємстві.

1.

Оскільки більшість  важелів впливу суб’єкта управління на об’єкт мають інформаційний характер, перебудовувати інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління згідно з обраними стратегіями треба дуже ретельно. Як зазначалося при розгляді ресурсних, функціональних і комплексних стратегій, кожне підприємство повинно:

- визначити тип та обсяги  необхідної для стратегічної  діяльності інформації ;

- розробити ефективну  систему збирання, обробки, використання  та зберігання інформації;

- вжити заходів для запобігання  негативного ефекту використання  недостовірної інформації;

- створити умови для ефективного  використання необхідної інформації  для прийняття стратегічних рішень.

Стратегічні інформаційні потреби  підприємства охоплюють усе, що може вплинути на довгострокову діяльність підприємства, непередбачені випадковості, пов’язані зі змінами у середовищі (в тому числі з форс-мажорними обставинами), навіть інформацію про події, що перебувають за межами безпосередньої діяльності  та впливу, але можуть змінити долю підприємства. Стратегічні інформаційні потреби залежать від тих стратегічних цілей, які підприємство ставить перед собою.

2.

Стратегічна діяльність потребує надійного  інформаційного забезпечення у вигляді баз стратегічних даних, допущень і прогнозів. Створення такого забезпечення — це не лише нагромадження інформації та її обробка.

База стратегічних даних (БСД) — це стислий системний опис найсуттєвіших стратегічних елементів, що належать до зовнішнього середовища підприємства; вона (БСД) використовується для оцінки поточного становища, застосовується для визначення прояву процесів у майбутньому та для прийняття стратегічних рішень.

Планова та контрольно-облікова діяльність, які відіграють визначальну  роль у полегшенні керівництва, потребують своєчасної, конкретної та точної інформації, витрати на отримання якої ефективні стосовно одержаних результатів.

3.

Досвід підприємств, що вміють добре  організовувати інформаційне обслуговування робітників апарату управління, показує, що багато проблем можна вирішити, якщо БСД формувати одночасно з розробкою та використанням інформаційно-управлінських систем (ІУС) різного типу.

ІУС дає змогу:

- нагромаджувати інформацію про  минуле й сучасне; - складати прогнози  розвитку подій; - мати уявлення  про реальні справи на підприємстві  в конкретний відрізок часу; - відслідковувати події в зовнішньому середовищі.

ІУС у стратегічному управлінні може мати дворівневу ієрархічну структуру.

I рівень — підсистема стратегічної та прогнозної інформації, яка використовує текстову та кількісну інформацію, що надходить з усіх доступних підприємству джерел, у тому числі від консультантів, експертів і фірм, що професійно займаються збиранням, обробкою та продажем спеціалізованої інформації.

ІІ рівень — підсистема тактичної та оперативної інформації, що використовує дані аналізу господарської діяльності підприємства, а також інформацію, отриману під час контактів співробітників з колегами на конференціях, ярмарках, виставках.

 

 

Ресурсна стратегія  – це узагальнена модель дій підприємства у зоні стратегічних ресурсів, необхідних для досягнення визначених цілей за допомогою координації та розподілу ресурсів компанії між окремими сферами її діяльності. До основних видів ресурсів, відносно використання яких формуються ресурсні стратегії, відносять матеріально-сировинні ресурси, техніку та технологію, трудові, фінансові, інформаційні та енергетичні ресурси.

Функціональна стратегія  – тип забезпечуючої стратегії  у стратегічному наборі, що визначає стратегічну орієнтацію певної функціональної підсистеми управління підприємством, яка забезпечує їй досягнення цілей, а також керованість процесами виконання загальних стратегій та місії фірми. До основних функціональних стратегій підприємства відносять маркетингову, виробничу стратегії, стратегію НДПКР, стратегію фінансування, стратегію управління персоналом, стратегію матеріально-технічного забезпечення та стратегію розвитку загального управління.

 

 

 

 

 




Информация о работе Курс лекций по "Экономике"