Характеристика економічних районів України

     Центрами целюлозно-паперової промисловості є Жидачів, Рахів; лісохімії - Свалява, Великий Бичків, Перечин. Діють ремонтні підприємства (у Калуші, Тереславі). Висококваліфіковані кадри готують у Львові (у лісотехнічному інституті). Найбільшими центрами деревообробної промисловості є Львів (виробництво меблів, фанери, паперового пластику), Івано-Франківськ (меблі).

     В інтегральному АПК розвинені спеціалізовані комплекси: рослинницького напряму - цукробуряковий, виноградарсько-виноробний, спиртогорілчаний, плодоовочепереробний тощо; тваринницького напряму - м'ясопереробний, молокопереробний, птахопромисловий.

     У тісному зв'язку з деякими розвиваються галузі легкої промисловості - текстильна, швейна, трикотажна, взуттєва, які орієнтуються на місцеві трудові ресурси, споживача і частково на довізну сировину та напівфабрикати.

     Базовим в АПК є багатогалузеве сільськогосподарське виробництво з добре сформованими зонами спеціалізації:

     - лісостеповою (зернове господарство, м'ясне і молочне скотарство, свинарство, птахівництво);

     - карпатською з підзонами:

     а) передгірською передкарпатською (льонарство, картоплярство, молочно-м'ясне тваринництво, овочівництво);

     б) передгірською закарпатською (виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство і птахівництво).

     Економічному  і соціальному розвитку району сприяє його транспортна система. Її характерні риси: різноманітність видів, висока щільність мережі доріг і газо-нафтопроводів, наявність прикордонних станцій і переходів, багатофункціональних транспортних вузлів (Львів, Івано-Франківськ), „транзитних” залізничних магістралей, які з`єднають Україну і Росію з країнами Східної та Центральної Європи.

     1.3. Науково-технічний потенціал. Основою науково-технічного розвитку країни  є науково-технічний потенціал, що являє собою сукупність усіх засобів науково-технічної діяльності та її ресурсів. Науково-технічний потенціал включає:

• матеріально-технічну базу науки (сукупність засобів науково-технічної праці, наукові організації, наукове обладнання, експериментальні заводи, лабораторії, електронно-обчислювальна база інформаційного забезпечення тощо);
• кадри наукової системи (вчені, дослідники, конструктори, експериментатори, науково-технічний персонал);
• інформаційну систему, яка забезпечує постійне вдосконалення наукових знань (наукові прогнози, банк патентів, авторських свідоцтв, банк відомостей про світові досягнення в галузі конкретних наук тощо), яка здатна до оперативної обробки інформації та надання її користувачеві;
• організаційно-управлінську підсистему - планування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДЦКР); фінансування НДДКР; структуру управління НДДКР; організаційно-управлінські структури наукових підрозділів; методи управління НДДКР.

     У Карпатському районі створено потужний науково-технічний потенціал, спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної перебудови економіки, прискорення НТП, посилення інтенсифікації тощо. Функціонує потужний потенціал академічної, вузівської і галузевої науки, науково-технічний потенціал багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі.

     Особливо  велика роль науково-технічного прогресу в охороні навколишнього середовища і раціональному природокористуванні. Розвиток науки і техніки дає змогу створювати ефективні засоби і прилади для очищення промислових і комунальних викидів, що забруднюють воду, атмосферу, ґрунт. Передові технології забезпечують перехід до замкненого водопостачання, утилізацію відходів, економію трудових, рослинних і мінеральних ресурсів, а також раціональне використання земельних ресурсів.

     1.4. Стан оточуючого природного середовища. Природно-географічне положення Карпатського району характеризується прикордонністю, перехідністю природного середовища одного типу в інший. Для Карпатського району важливим є його еколого-географічне розташування в зоні західного переносу повітряних мас з Атлантики до Східної Європи, які несуть отруйні викиди теплових електростанцій, хімічних і металургійних підприємств із Західно- і Середньоєвропейського простору.

     Інтенсивне  ведення сільського господарства на основі методів водної та хімічної меліорації останніми роками значно погіршило баланс гумусу, особливо в чорноземних ґрунтах, підвищилась концентрація шкідливих хімічних продуктів, збільшилася засоленість і кислотність ґрунтів, порушилися водний і повітряний режими. У зв'язку з цим особливої актуальності набули проблеми розвитку аграрної науки, особливо нових технологій обробітку ґрунту і вирощування сільськогосподарських культур з метою збільшення потужності родючості. При вирішенні цієї проблеми слід враховувати, що в Україні значна частина родючого гумусового шару щороку втрачається через водну та вітрову ерозію. Найбільшої шкоди водна ерозія завдає в Карпатах, на Подільській, Придніпровській та Середньо-Руській височинах, Донецькому кряжі та в Кримських горах.

     Значної шкоди якості ґрунтів завдає невміле використання мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів та інших хімічних речовин з великою токсичністю, що впливає як на ґрунти, так і на флору, фауну і людину.

     Потребують  уваги питання охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних заходів, регулювання стоку карпатських річок, які затоплюють у період повеней значні передгірські території. Охорона і раціональне використання земель пов'язано із створенням полезахисних смуг, лісових насаджень, терасуванням крутих схилів, спорудженням гідротехнічних протиерозійних, протиселевих, протизсувних об'єктів, рекультивацією земель, застосуванням нових методів обробки ґрунту, меліорацією.

     Для вирішення проблем охорони навколишнього  середовища слід поглибити рівень наукових досліджень, розгорнути обґрунтування екологічних прогнозів для окремих регіонів та України в цілому. Для України важливим є забезпечення контролю якості сільськогосподарської продукції у зв'язку з радіоактивним і хімічним забрудненням, що перевищує припустимі концентрації.

     1.5. Трудовий потенціал. Населення району - 6103,9 тис. осіб. В усіх областях, крім Львівської, переважає сільське населення. У районі більш висока, ніж загалом по Україні (86 осіб/км²), густота населення. Найвища вона в Предкарпатті та рівнинному Закарпатті (понад 90 осіб/км²), найменша - у гірській частині Карпат (менше 20 осіб/км²).

     У Карпатському районі розвинена субурбанізація, пов'язана з наближенням сільських  поселень до міст, добре впорядкованою транспортною мережею. Для усіх областей району характерні інтенсивні маятникові міграції: в них бере участь понад 25% всього працездатного сільського населення. Разом з тим в останні роки із сільських поселень у міста приплив населення призупинився через звуження сфери діяльності в них. Розпочався зворотній процес – реурбанізація, тобто повернення міських мешканців у села. Значна кількість людей від’їжджає за межі району. У статевій структурі населення переважають жінки – 52,6%; на 1000 жінок перепадає 900 чоловіків. Карпатський район багатий на трудові ресурси, що полегшує індустріалізацію території і стимулює розвиток трудомістких галузей промисловості і сільського господарства.

     1.6. Рекреаційно-туристичний потенціал.  Туризм – одна із найбільш перспективних галузей економіки Карпатського району, який має об’єктивні і вагомі передумови для її розвитку.  Туристичні послуги надають 73 туристичних підприємства. Сервіс, прийнятний для західних туристів, на рівні класу "три зірки” забезпечують готелі "Аускопрут" та „Україна” в

м. Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в м. Яремчі, пансіонат "Карпатські зорі" фірми "Спорт-тур" в м. Косові, профілакторій "Яремча" в м. Яремчі, санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" в с. Новий Мізунь. На території Прикарпаття налічується понад 20 туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.

       Існуюча база рекреаційних закладів  усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів. Популярним стає сільський зелений туризм. Понад 200 сільських господарів вже готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення „ціна-якість послуг”, гостинність та домашня атмосфера, чудові страви національної кухні. Найпопулярнішими районами є Косівський, Верховинський, Рожнятівський та Яремчанська міська рада.

     1.7. Рівень природно-технічної  безпеки. Прогрес полягає у зростанні екологічності структури виробництва, яка поступово зменшуватиме необхідність у природоохоронній діяльності. Чим менша необхідність у природоохоронних заходах, тим вищий рівень структури економіки.

     1.8. Оцінка просторово-економічного  потенціалу.  Стратегічна мета розвитку Карпатського району – досягнення високих і стабільних соціально-економічних показників. Реалізуються зазначені завдання за допомогою інвестиційної політики. Інтенсивність інвестиційного процесу підтримується на рівні, за якого реальною є структурна перебудова економіки.

     Важливий  напрямок реформування економіки полягає у реструктуризації підприємств. Приділяється підвищена увага здійсненню організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури управління підприємств, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску продукції, підвищення ефективності виробництва. Нині функціонує 305 акціонерних товариств, які є основою економіки району. Недержавним сектором нині виробляється 95% промислової продукції.

     Завершено реформування колективних сільськогосподарських підприємств. На їх базі утворено нові ринкові формування. Це в повній мірі забезпечує підтримування оптимального рівня концентрації виробництва, створення нових земельних і майнових виробничих відносин виключно на приватній основі.

     Вживаються заходи щодо активізації інноваційної діяльності. Сприяння надається таким науково-технологічним структурам, які були б більш гнучкими в нинішніх умовах, могли б організувати ефективне виробництво нових виробів для забезпечення суттєвого збільшення обсягів експорту товарів та послуг. Створений за участю провідних наукових та виробничих структур “Нафтогазовий науково-технологічний парк” має стати активною ланкою залучення інвестицій, розробки та впровадження у виробництво нової техніки та технологій.

     Здійснюється  робота для того, щоб зберегти позитивні  тенденції до збільшення обсягів  залучених в економіку прямих іноземних інвестицій. Завдяки тісній співпраці з інвесторами реалізовано вагомий інвестиційний проект з виробництва лінолеуму у м. Калуші. Регіональна промислова політика спрямована на створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво промислово-технологічного комплексу, що забезпечуватиме внутрішні потреби, конкурентноспроможний експорт, збільшення обсягів наукомісткої продукції як основи для інноваційного розвитку інших секторів економіки.

     2. Зовнішні фактори  розвитку

     2.1. Геоекономічне та  геополітичне становище. Аналіз розвитку економіки впродовж останніх років свідчить про вагомий вплив залучення інвестицій на зростання темпів розвитку.  Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із: США, Німеччини, Японії, Угорщини, Австрії. Спрямування інвестицій за видами економічної діяльності: харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції; виробництво деревини та виробів з неї; виробництво машин та устаткування; текстильна промисловість; хімічне виробництво; добувна промисловість; оптова та роздрібна торгівля; транспорт; готелі і ресторани; сільське господарство, мисливство, лісове господарство.

     Зниження активності іноземних інвесторів значною мірою є результатом змін у законодавстві, що регулює інвестиційну діяльність у державі. Враховуючи те, що активізація інвестиційної діяльності була зумовлена існуванням спеціальних режимів інвестиційної діяльності (спеціальна економічна зона “Закарпаття” та територія пріоритетного розвитку), які забезпечили динамічне зростання показників розвитку економіки впродовж останніх років, частина підприємств ТПР та СЕЗ “Закарпаття” призупинили реалізацію інвестиційних проектів внаслідок законодавчих змін, що обмежують здійснення інвестиційної діяльності на пільгових умовах.

     Особливістю функціонування спеціальних режимів  інвестиційної діяльності є потужне  представництво транснаціональних  компаній. Завдяки функціонуванню цих двох законів Закарпаття стало зоною уваги таких відомих транснаціональних компаній: "Фольксваген", “Шкода”, “Ауді”, “Ікеа”, “Фішер”, “Філіпс”, “Хьюлетт Пакард”, “Флекстронікс”, "ТДК", "Леоні", “Делфі”, “Ядзакі”, “Джебілл”, “Ле-Го”, “Генкель”, “Гроклін” та інші, які вже сьогодні реалізують власні інвестиційні проекти на теренах області.

     Розвиток спеціальних економічних зон. Одним з важливих елементів регіональної політики є запровадження спеціального режиму інвестиційної та економічної діяльності з метою залучення додаткових ресурсів для вирішення соціальних, екологічних та інших проблем окремих регіонів. Наприклад, у Львівській області функціонує 2 спеціальні економічні зони: “Яворів” та “Курортополіс “Трускавець”.

     Спеціальна  економічна зона ”Яворів” створена на період до 1 січня 2020 року в адміністративно-територіальних межах Яворівського району Львівської області. Спеціальний режим економічної діяльності поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території СЕЗ ”Яворів” та реалізують інвестиційні проекти, вартість яких становить не менше 500 тисяч доларів США. Інвестиційні проекти повинні бути затверджені Яворівською районною державною адміністрацією, а також пройти державну реєстрацію.