Характеристика економічних районів України

     1.2. Економічний потенціал. Донецький економічний район відноситься до одних найпотужніших в господарському комплексі України. Господарство Донецького економічного району є складним комплексом, який поєднує потужну промисловість з переважанням важкої індустрії із багатогалузевим сільським господарством. В сукупній валовій продукції господарства на промисловість припадає 89%, на сільське господарство –     11%. Галузями спеціалізації є:  паливно-енергетична промисловість, металургійна, хімічна, машинобудівна промисловість та промисловість будівельних матеріалів. Аналіз галузевої структури економіки за показником створеної валової доданої вартості свідчить про перевагу сфери послуг. Така ситуація характерна як для Донецького району, так і для України в цілому (рис.1).

       Рис. 1.  Галузева структура економіки Донецького економічного району, % у ВДВ

     Джерело: [27] 

     В промисловості району спостерігається збільшення частки видобувних галузей і зменшення – обробних, що свідчить про екстенсивність господарства. Спостерігається скорочення питомої ваги паливної промисловості, хімічного комплексу, машинобудування, металообробки, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, а також легкої і харчової промисловості, зросла частка електроенергетики та металургійного комплексу. Структура промисловості в значній мірі визначається регіональними особливостями галузевої структури району.

     Донецький економічний район потребує удосконалення галузевої і територіальної структури господарства: технічного переоснащення вугільної, металургійної, нафтохімічної галузей промисловості, зниження їх територіальної концентрації і техногенного навантаження на територію.

     Вуглевидобувна  промисловість Донецького економічного району представлена Донецьким кам’яновугільним басейном. Кам’яновугільні поклади сучасної частини українського Донбасу займають велику площу  в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській областях (понад 40 тис. км²). Родовища в басейні розміщені досить компактно. Найбільші з них зосереджені  в центральній частині басейну, на кордоні Луганської та Донецької областей.

     На  даний час вуглевидобувна промисловість Донецького економічного району знаходиться в стані занепаду. У розвитку вуглевидобувної промисловості необхідно більше орієнтуватися на нові родовища. Вони мають значно кращу якість вугілля. Вугільні запаси старого Донбасу за століття експлуатації значною мірою виснажені, а водночас розвідки надр довели, що є значні ресурси, які ще не експлуатуються. Тільки в районі Добропілля (Донецька область) відкрито стільки продуктивних пластів, що з них можна видобути 4 млрд. т. вугілля. Тут вже розпочато  будівництво шахти “Добропільська капітальна”.

     Великі  перспективи Донбасу як паливної бази України пов’язані з видобутком не тільки вугілля, а й газу метану. Його прогнозовані запаси в басейні  складають 1,3 трлн. м³. З вуглевидобутком в Донбасі тісно пов’язана електроенергетика та теплоенергетика. До 35% електростанцій України працюють на вугіллі Донбасу.

     Металургія. За випуском чорних металів Донецький економічний район перебуває на другому місці в Україні після Придніпровського. Тут виробляють половину чавуну та третину всієї продукції металургійної  промисловості України. Металургія району розвинулась на власних ресурсах коксівного вугілля, нерудної сировини та залізної і марганцевої руд Придніпров’я.

     Основною проблемою металургійної галузі є зношення основних виробничих фондів. В районі розміщені такі потужні підприємства галузі як ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», «Металургійний комбінат «Азовсталь», «Макіївський металургійний комбінат», «Алчевський металургійний комбінат», а також ряд   металургійних заводів. 

     Кольорова металургія представлена Артемівським заводом з обробки кольорових металів, об’єднанням “Донецьквторкольормет” та Микитівським ртутним комбінатом.

     Хімічна та нафтохімічна промисловість випускає понад 30% продукції України. Вона виникла і розвивається на базі родовищ кам’яної солі, газового вугілля та нафти (переважно імпортованої). Розвинутою є содова промисловість (Слов’янський, Артемівський заводи). З коксохімічною промисловістю, що розвивається на базі кількох потужних підприємств (Ясинуватський, Макіївський, Єнакіївський, Донецький, Авдіївський коксохімічні заводи) пов’язано виробництво азотних добрив. Провідними підприємствами тут виступають об’єднання “Стирол”, Северодонецьке об’єднання “Азот”, що випускають аміак, оцтову кислоту,  капролактам, себацинову кислоту. Сірчанокислотна промисловість розвинулась у комплексі з основними її споживачами – виробництвом азотних та фосфорних добрив.

     Машинобудування виділяється високим ступенем спеціалізації. Більшість підприємств випускають унікальну продукцію і займають монопольне становище з її виробництва в Україні. Район виготовляє 14% продукції машинобудування України. Важке машинобудування є профілюючим і розвивалось для потреб металургії, гірничої, гірничорудної галузей. На машинобудування припадає до 20% промислової товарної продукції району. У Донецьку, Луганську та Маріуполі налагоджено випуск сільськогосподарських машин та устаткування для легкої і харчової промисловості. У Маріуполі, крім того, розвинене суднобудування, а у Луганську – виробництво металообробного та деревообробного інструменту.  Промисловість будівельних матеріалів. Район посідає перше місце в Україні за виробництвом залізобетонних конструкцій, тут виробляється до 90% віконного та технічного скла України (завод “Автоскло” та склозавод у Костянтинівці). Діють великі цементні заводи – Амвросіївський, Краматорський, Єнакіївський, Макіївський. Розвинене  виробництво покрівельних матеріалів, цегли, кераміки. Деревообробні комбінати і меблеві фабрики працюють у Донецьку, Слов’янську, Костянтинівці, Горлівці.

     Сільське  господарство району має в користуванні понад 2 млн. га сільськогосподарських угідь, з них 1,7 млн. га ріллі. В агропромисловому комплексі в результаті реформування 426 колективних сільськогосподарських підприємств створено 625 агроформувань ринкового типу. Функціонує 1,7 тис. фермерських господарств. Господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових, олійних, овоче-баштанних культур, виробництві молока, м’яса та продукції птахівництва (табл. 3). 

Таблиця 3

Посівні площі сільськогосподарських культур в Донецькому

 економічному районі у 2006р. (тис. га)

     Джерело: [27]  

     Рослинництво. Серед галузей рослинництва найважливіше - зернове господарство, яке складає основу усього сільськогосподарського виробництва. Зернове господарство в переважній масі формує продовольчий фонд і постачає кормове зерно тваринництву. Складовою частиною рослинництва є виробництво технічних культур (олійні, цукроносні). У приміських зонах вирощують овочі. Приділяється увага виробництву плодово-ягідних культур.

     Тваринництво. Скотарство – перша за значенням галузь тваринництва. Важливою галуззю виступає свинарство та птахівництво.

     1.3. Науково-технічний  потенціал. Науково-технічний потенціал району представлений 19 науково-дослідними інститутами і філіалами, науковими колективами, що працюють у галузі вугільної промисловості,  будівництва, у нафтогазовій промисловості, електроенергетиці, маркшейдерській справі.

     1.4. Рівень природно-технічної  безпеки. Стан  навколишнього середовища. Однією з найбільших галузей народного господарства, що негативно впливає на рівень забруднення довкілля у Донецькому економічному районі, особливо атмосферного повітря, є паливно-енергетичний комплекс, металургійне виробництво, підприємства якого викидають в атмосферу різні хімічні сполуки. З розвитком металургії особливого значення набуває забруднення атмосфери важкими та рідкісними металами. Шкідливим джерелом забруднення атмосферного повітря є продукти переробки нафтохімічної промисловості, зокрема вуглеводневі сполуки (метан тощо). Понад 40% оксиду вуглецю, 46% вуглеводнів і близько 30% оксидів азоту від загальної їх кількості потрапляють до атмосфери з вихлопними газами транспорту (табл. 4).

Таблиця 4

     Показники забруднення навколишнього середовища

     (станом  на 2006 р.)

                                                                                        Джерело: [27]

     За показником скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти у 2006 році Донецький район посів перше місце – 41% від загального забруднення вод по Україні.Запиленість та загазованість призводить до загрози посухи та виникнення  пилових бурь на чорноземах. Задля вирішення цих проблем потрібні комплексні заходи: застосування безвідвальної  оранки, впровадження нової технології обробітку ґрунту тощо. Також не вирішеними залишаються проблеми нагромадження відвалів гірських порід – териконів.

     Терикон (фр. Terri - відвал породи, фр. Conique - конічний) - відвал, штучний насип із порожніх порід, який утворився при підземній розробці родовищ вугілля або інших корисних копалин. Усього на Донеччині  нараховується 596 териконів, з яких такими, що горять, залишаються 169. Загальна площа териконів в області складає 5 000 га. 

     1.5. Трудовий та людський  потенціал. На території Донецького району проживає  6 944 954 осіб, з них у Донецькій області – 4 567 672 особи, що складає 10 % населення країни, у Луганській області – 2 377 282 особи, що складає 5,2 % населення країни. Донецька та Луганська області відносяться до найбільш заселених регіонів країни, щільність населення складає 130 осіб на 1 км^2.

     У Донецькому економічному районі природний приріст населення дорівнює - 9,3‰ (для порівняння - Україна - 6,4‰).  У Донецькому економічному районі показник тривалості життя один з найнижчих. Питома вага осіб віком 60 років і вище в загальній чисельності населення району становить 25%. Цей показник один з найвищих у світі.

     Структура економічно активного населення  відображає  рівень економічного розвитку району (табл.5). В Донецькому районі один з навищих показників питомої ваги зайнятого населення в економічно активному – 93,7%  (на 1 січня 2007 року). Тобто цей показник характеризує високий рівень зайнятості населення.

Таблиця 5 

Структура економічно активного населення

Донецького економічного району,  (тис. осіб)