Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Мая 2012 в 19:25, курс лекций
Усі країни світу характеризуються суттєвими територіальними відмінностями, зокрема, своєрідністю спеціалізації та структури виробництва, які обумовлені природними, економічними, соціальними, історичними умовами. На цій об’єктивній основі розвивається внутрішньодержавний територіальний поділ праці та формуються своєрідні природно-господарські утворення, які характеризуються певною спеціалізацією – так звані економічні райони. Їх виділення, вивчення, прогнозування розвитку і лежить в основі економічного районування країни.
Метою створення спеціальної економічної зони “Закарпаття” є розробка і реалізація програми подальшого розвитку економіки області в перехідний період з урахуванням специфічних особливостей краю, впровадження новітніх технологій, залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення випуску високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної й ринкової інфраструктури та створення нових робочих місць.
1. Внутрішні фактори розвитку
1.1. Природно - ресурсний потенціал. Поліський економічний район включає чотири області: Волинську, Житомирську, Рівненську та Чернігівську. Загальна територія - 101,9 тис. км2 – 16,9% площі України. Район розміщений у північно-західній частині країни.
Грунти в північній частині району дерново-підзолисті. На півдні виділяються чорноземи на твердих карбонатних породах, які є досить родючими. Порівняно з територією усієї країни Полісся характеризуеться більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Питома вага сільськогосподарських угідь в Поліссі становить 57%, тоді як по країні в середньому - 72,2%. У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 70,4 %, проти 79% в середньому для України. Досить значною є питома вага пасовищ та природних кормових угідь.
Водні ресурси. Природно-кліматичні та фізико-географічні умови Полісся обумовили особливості водних ресурсів якими є вагома частка запасів підземних вод та озер і боліт, інших гідромінеральних ресурсів. На Полісся припадає до половини заболочених земель України (за вийнятком Чернігівської області). В той же час, основною складовою водних ресурсів Полісся залишаються ресурси річного стоку. Виділяються карстові озера, особливо Шацьке, Світязь, Пулемецьке, на Рівенщіні - Біле, Хоромис та ін.
Полісся в минулому було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лісистість коливається від 25 до 50%. У лісостеповій частині району поширені грабово-дубові ліси, які не лише відіграють велику роль в промисловості, а й мають водоохоронне значения; сприяють очищенню забрудненного атмосферного повітря.
Паливно-енергетичні ресурси. В Поліссі знаходиться один з двох розташованих в Україні кам'яновугільних басейнів - Львівсько-Волинський. Розвідані запаси кам'яного вугілля складають 75,6 млн. т. (0,17 % від загальноукраїнських) і мають, в основному, місцеве значення. Запаси бурого вугілля до загальних в Україні теж незначні - 0,42%, вони освоюються на Житомирщині, біля Коростишева. Торфова промисловість району видобуває місцеву сировину (Турське, Цирсеке, Морочне родовіща), запаси якої складають 58,3 % загальноукраїнських запасів торфу. На Черніговщині найбільші запаси торфу сформувалися у басейні болота Замглай. Важливе промислове значення мають нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області (Прилуцьке, Леляківське). Запаси Поліської нафти складають 9,6% від загальноукраїнських. Останнім часом у Волинській області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Лкачі та значні запаси уранової руди поблизу м. Рівне.
Промислове значення мають запаси титанових руд Іршанського родовіща. Разом з тим, наявні місцеві ресурси не в змозі повністю забезпечити зростаючі потреби господарства Полісся. Джерелами електроенерії в регіоні виступають теплові електростанції та Рівненська атомна електростанця. Недостатньо використовується гідроенергія малих річок, вітру, біоенергія тощо.
Природно - рекреаційні ресурси. Передумови, що сприяють розвитку рекреації, для Полісся - наявність унікальних підземних вод та лікувальних грязей. В сукупності з відповідними кліматичними умовами, помірним теплим кліматом, відносно не жарким літом та теплою зимою, ці передумови створюють сприятливі умови для організації культурно-оздоровчого відпочинку та мережі лікувально-оздоровчих закладів. Західне Полісся знаходиться в зоні екологічної напруги, що, насамперед, пов'язано з функціонуванням Рівненської АЕС та радіоактивним забрудненням внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, а також перезволоженням значних теріторій.
1.2. Економічний потенціал. Структура господарського комплексу Полісся у порівнянні з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженням промисловості, транспорту і зв’язку, торгівлі, матеріально-технічного постачання та заготівель в національному доході району (табл. 8).
Таблиця 8
Валовий регіональний продукт Поліського економічного району
|
Джерело:
[27]
Природно-кліматичні та соціально-економічні передумови господарювання визначають спеціалізацію Поліського району в загальнодержавному поділі праці, а саме його агропромислову орієнтацію. Про це свідчать дослідження валової доданої вартості (ВДВ) галузей економічного виробництва і товарної продукції промисловості району. Так, частка ВДВ галузей економіки Полісся у ВДВ галузей економіки України показує, що найбільший внесок у новостворену вартість створює сільське господарство - 15,5%. Частка новоствореної вартості промисловості становить 6,2 %. Загалом частка Поліського району у ВДВ України складає 8,5 %.
Аналіз
промислового виробництва Полісся, зокрема
порівняння питомої ваги, продукції галузей
промисловості району з загальним обсягом
виробництва в Україні, підтверджує, що
досить високими є частки переробних галузей
АПК – легкої та харчової промисловості.
Окрім цих, галузями спеціалізації Полісся
в суспільному поділі праці стали різнопрофільне,
в основному працемістке машинобудування
та металообробка, в тому числі приладобудування,
автомобільна промисловість, випуск пожежного
обладнання, військово-промислове
та конвекторне виробництво, хімія та
нафтохімія, в тому числі – виробництво
мінеральних добрив, хімічних волокон
та ниток, електроенергетика, промисловість
будівельних матеріалів, виготовлення
скляних та фарфоро-фаянсових виробів,
лісова, деревообробна та целюлозно-паперова
галузі промисловості, видобування окремих
корисних копалин, в тому числі – вугілля,
торфу, нафти и газу, випуск вузько-профільних
виробів чорної та кольорової металургії
(табл. 9).
Таблиця
9
Обсяги
експорту-імпорту товарів регіонів України
за 2008 рік
|
* З урахуванням нерозподілених за регіонами поставок сирої нафти
Галузями промислової спеціалізації є машинобудування та металообробка, легка та харчова промисловість, а також лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузь, будівельна індустрія – в усіх областях за виключенням Чернігівської. Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області – електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та у Чернігівській - паливна. Ці галузі визначають спеціалізацію Полісся в межрегіональному поділі праці.
В машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів (Луцький завод електроапаратури, приладобудування, Рівненський завод приладобудування, високовольтної апаратури, торговельного устаткування). Радіо-, електроприлади та електроустаткування виробляють також у Житомирі, Коростишеві, Чернігіві.
Луцький автомобільний завод виробляє легкові автомоблі підвищенної прохідності. Розвивається сільськогосподарське машинобудування (Ніжин, Прилуки, Новоград-Волинський). Функціонують заводи з виробництва машин для тваринництва та кормовиробництва («Ковельсільмаш», «Розищефермаш»), автокормовози для тваринницьких ферм, транспортні причепи (Квасилів). Підриємства району виробляють хімічне устаткування (Бердичів, Бахмач, Коростень), верстати (Бердичів, Житомир), шляхові машини і комунальне устаткування (Коростень), запчастини для тракторів (Малин), автозапчастини (Житомир, Чернігів). Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнівський ливарно-механічний завод. Район посідає помітне місце в країні щодо машинобудування та металообробки. У Чернігові ведеться складання сучасних «Волг» чотирьох модифікацій автосімейства «Соболь» (серед них - «Швидка допомога»), вантажівки «Газель».
Хімічна промисловість представлена Рівненським виробничим об'єднанням «Азот» (азотні та фосфорні туки, сірчана кислота, синтетичний аміак). Хімічні волокна виробляють у Житомирі, Чернігові. Крім того, працюють заводи побутової хімії (Рівне, Луцьк, Ніжин).
Лісова, деревообробна та лісохімічна промисловість. Лісопромисловий комплекс представлений: Костопільським домобудівним заводом, Оржівським, Смизьким та Клеваньським деревообробними комбінатами, меблевими фабриками у Рівному, Житомирі, Костонолі, Дубно, Острозі, Радиславі, Сарнах, Ніжині, Прилуках, Чернігові, Щорсі. Виробництво паперу налагоджено у Житомирі, Коростишеві, Малині, картону - у Чернігові. Лісохімічна промисловість розвинена у Коростені. Виробляють скипидар, живицю, вітамінне борошно.
Промисловість будівельних матеріалів, особливо виробництво цементу і шиферу у м. Здолбунів, залізобетонних виробів і конструкцій, цегли в Луцьку, Рівному, Сарнах, Нововолинську, Бердичеві, Ніжені. У Луцьку діє картонно-рубероїдний завод, що виготовляє м'яку покрівлю, гідроізоляційні матеріали. Широко представлена обробка природного каменю - базальту, граніту у Костопільському, Сарненському та Рокитнівському районах Рівненської області, поблизу Володарсько-Волинського, Коростишева, Коростеня, Малина, Овруча, мармуру - біля Радомишля. Виділяється вапняково-силікатний завод у Новій Любомирці, завод базальтових і теплоізоляційних матеріалів у Костополі. Склоробні заводи збудовані у Костополі (кришталеві вироби), Ракитному та інших містах. Діє Житомирська дзеркальна фабрика. Баранівський фарфоровий завод - найбільше підприємство фарфоро-фаянсової промисловості України.
Легка промисловість - одна з провідних галузей Поліського району, особливо текстильна (меланжева фабрика діє в Луцьку, льнокомбінати в Житомирі і Рівному, фабрика нетканних матеріалів у Рівному, льнозаводи в Березному, Володимирці, Сарнах, Новгород-Сіверському). Серед підприємств бавовняної промисловості можна виділити бавовняно-ткацькі фабрики у Новгород-Сіверському, Острозі, ткацькі фабрики у Коростишеві і Радомишлі, панчішну фабрику у Житомирі. Вовняна промисловість - одна з найстаріших галузей текстильної промисловості. У Чернігові діє фабрика первинної обробки вовни, а також камвольно-суконний комбінат. Поширена швейна, шкіряно-взуттева промисловість, в тому числі виробництво штучної шкіри у Нововолинську, Ковелі, Прилуках, Чернігові.
Найважливішою галузю є харчова промисловість: цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна і молочна. Найпотужнішою галузю харчової промисловості є цукрова. Найбільші підприємства розміщені в сировинних районах, тобто в лісостеповій частині. Єдиний в Україні солодовий завод працює у Бердичеві. Потужні підприємства м'ясної промисловості зосереджено у Бахмачі, Бердичеві, Прилуках, Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Рівному. Молочні підприємства поширені на всій території району. Працюють заводи - крохмало-патоковий у Володимірці, спиртовий - у 3ірному; пивоваренні - в Луцьку, Рівному, Острозі, Квасилові, мінеральних вод - в Острозі, Березному, Степані; кондитерські - в Луцьку, Рівному, Житомирі. У Прилуках працюють ефіроолійний комбінат і тютюнова фабрика.
Информация о работе Характеристика економічних районів України