Характеристика економічних районів України

 Джерело: [27]

     На  стан трудового потенціалу в районі впливає міждержавна міграція та міграція між економічними районами. Міграційні процеси за 2006 рік у Донецькій та Луганській областях були не однакові. Міждержавна міграція у Донецькій області була з позитивним сальдо (680 осіб), а у Луганській за цей же період сальдо було від’ємним (-1036 осіб). За показниками міжрегіональної міграції сформувалось від’ємне сальдо як  у Донецькій області (-1103 особи), так і  Луганській області ( -3450 особи).

     В Донецькому економічному районі високі показники смертності – вищі, ніж в цілому по Україні: 1766,1 - у Донецькій обл. та 1777,2 – у Луганській обл. померлих на кожні 100 тис. наявного населення. За показником смертності дітей у віці до 1 року Донецька область займає 6-те місце (11 померлих дітей віком до 1 року на 1000 народжених живими), а Луганська область 3 місце –  13 дітей (цей коефіцієнт в середньому по Україні складає 9,8‰).

     1.6. Розвиток інфраструктури. Донецька область має розвинену транспортну мережу. Донецька залізниця - одна з найбільших в Україні. На неї припадає майже 45% загального обсягу навантаження по Укрзалізниці і 15% обсягу відправлень пасажирів. Область має зручний автомобільний зв'язок з іншими регіонами України і півднем Росії. За якістю дороги відносяться до вищих категорій автодоріг в Україні.   В містах Донецьк і Маріуполь розташовані аеропорти, які мають статус  міжнародних і пропонують повний спектр митних послуг.

     Маріупольський  морський порт є одним з найбільших в Україні. Повний комплекс митних послуг і висока якість систем комунікацій  роблять порт важливим імпортно-експортним центром регіону. Маріупольський порт щорічно обробляє понад 14 млн.т вантажів. Порт має 17 причалів, які дозволяють приймати судна довжиною 240 м і посадкою 8 м.

     Луганська область. Загальна довжина залізничної мережі складає

2380 км, експлуатаційна довжина залізних  доріг – 1140 км (6-е місце в  Україні). Середня густота залізних доріг – 44,6 км/км² (по Україні – 37,6). Мережею автомобільних доріг охоплені всі міста і райони області. Довжина автомобільних доріг складає 209,7 км.

     Авіаційний  транспорт в області представлено ВАТ „Авіакомпанія Луганські  авіалінії", ВКП „Міжнародний аеропорт Луганськ" та Сіверодонецьким аеропортом. Трубопровідний транспорт носить транзитний характер. По території області проходять магістральні газопроводи: Ставрополь – Москва, нафтопровід Самара – Лисичанськ, Тихорецьк – Лисичанськ, продуктопроводи Лисичанськ – Луганськ, Луганськ – Трудова – Донецьк .

     Розвитку  рекреаційного комплексу сприяють лісостепові та степові ландшафти, м’який помірно континентальний клімат, лікувальні грязі та мінеральні джерела. Серед культурно-історичних ресурсів виділяються Святогірський історико-архітектурний заповідник, меморіальний комплекс «Молода гвардія», а також численні музеї. Історичне освоєння рекреаційних ресурсів району налічує понад 150 років. Загальна чисельність організованих рекреантів досягає 1 млн. осіб щорічно.

     1.7. Інвестиційний потенціал. Відсоток інвестиційних вкладів у Донбасі щороку зростає. Проте, для економіки регіону, як відзначають фахівці, найбільш сприятливими є інвестиції направлені в основний капітал, тобто такі, що надходять на розвиток виробництва, інфраструктури, відкриття нових підприємств (рис. 2). За 2001-2006 роки у розвиток економіки Донецької області спрямовано інвестицій 40,9 млрд. грн.  За обсягом інвестицій  в основний капітал область стабільно посідає друге місце в Україні. У загальному обсязі капіталовкладень традиційно переважну частку (до 70%) складають інвестиції у промисловість, з яких понад 90% спрямовуються у розвиток добувної та обробної промисловості.

     Донецька  область. На початок 2007 року  обсяг прямих іноземних інвестицій,  залучених в область, досяг 837,1 млн. дол. США, чистий приріст  іноземного капіталу у   2006 році склав  222,7 млн. дол. США. Серед найбільших держав–інвесторів - Кіпр, США, Великобританія, Німеччина, Італія, Австрія.  На підприємствах, які реалізують інвестиційні проекти, вироблено продукції на суму майже 71,8 млрд.грн. Надходження від реалізації товарів і послуг склали 62,9 млрд.грн., в тому числі від експорту – 26,2 млрд.грн. Створено нових та збережено існуючих 58,6 тис. робочих місць.    

     Рис. 2.   Динаміка зростання інвестицій в основний капітал, млн.   грн.

     Джерело: [27] 

     Луганська область. З початку 2006 р. освоєно близько 3 млрд. грн. капітальних інвестицій. За видами економічної діяльності близько 80% інвестицій в основний капітал направлено на розвиток промислового виробництва. З них дві третини освоєно в обробній промисловості.

     2. Зовнішні фактори  розвитку

     1.1. Зовнішньоекономічний потенціал.  На   зовнішньому   ринку   реалізується   майже   половина виробленої  в  Донецькій області   промислової продукції.   Область   підтримує  зв'язки  з  партнерами   із 120  країн  світу. Експорт товарів здійснюють майже 700 підприємств та організацій області. Основні підприємства - експортери -  ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” забезпечують більш 40% загального обсягу експорту області. Імпортують продукцію більше 1000 підприємств   та організацій   області з 86 країн світу. Головними зовнішньоторговельними партнерами є Російська Федерація (26,9% від загального обсягу експорту області), Туреччина (11,7%), Італія (9,2%), Єгипет (3,2%), Польща (2,7%), Індія (2,52%), Білорусь (2,1%).

       Луганська область. За 2006 р. обсяги експортної торгівлі товарами склали 3004,6 млн. дол., що складає 7,8% до загального обсягу, а імпорту – 685,6 млн. дол., чи 1,5%. Провідними імпортерами луганських товарів є США (13,6% у загальному обсязі експорту), Росія (12,9%), Туреччина (7,8%), Італія (6,9%), Польща (4,8%), Угорщина (4,3%) і Латвія (4,2%). У 2006 році у 7 разів зріс експорт товарів до Мальти і США, у 5 разів – до Угорщини і Аргентини, майже у 4 рази – до Латвії, більш ніж у 2 рази – до Польщі і Кіпру. Разом с тим зменшились експортні потоки до Молдови, Естонії, Греції, Ірландії, Іспанії та ін

     У товарній структурі експорту значну частку займають недорогоцінні метали та вироби з них (особливо чорні метали та вироби) – 45,4% у загальному обсязі експорту товарів; енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки – 25,4%; а також продукція хімічної і пов’язаних з нею галузей – 14%.

       Придніпровський економічний район

     1. Внутрішні фактори  розвитку

     1.1. Природно-ресурсний потенціал. До складу Придніпровського економічного району входять Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська  області. Це п'ятий район України за площею – 83,7 тис. км² (13,9% території держави) та третій за чисельністю населення – 6437,3 тис. осіб (14 % від населення країни).

     Територіальна концентрація промисловості у три  рази вища за середньодержавний показник.    Галузями спеціалізації є: електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, легка промисловість.  
В географічному положенні району важливе значення має придніпровське розташування території, безпосередній зв'язок з іншими економічними районами (Донецьким, Східним, Центральним, Південним).

     Ресурсний потенціал району складає 17,9% від  загального по Україні (в грошовому еквіваленті). В його складі виділяються мінерально-сировинні ресурси – 30,6%, земельні – 14,4%, водні – 12,7%, рекреаційні – 9,8%. Структура ресурсів характеризується значною перевагою мінерально-сировинних і земельних ресурсів. Район належить до територій з високим індексом інтегрального природно-ресурсного потенціалу, що становить 1,29 (для порівняння по Україні – 1,00).

     Рельєф  району – це слаборозчленована рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра й Азовського моря.  Клімат району помірно-континентальний з посушливим літом і малосніжною зимою. Середня температура січня від - 6 °С на півночі до - 4°С на півдні, липня – відповідно +22°С і +23°С. Опадів випадає 350-500 мм за рік, переважно у весняно-літній період.

     Мінеральна  база характеризується різноманітними запасами корисних копалин. Паливна  група корисних копалин представлена західною частиною Донецького кам'яновугільного  басейну з родовищами в Новомосковську, Павлограді. Загальні запаси кам'яного вугілля складають 8,6 млрд.т. Також тут розташована східна частина Придніпровського буровугільного басейну. Придніпровський район є основною залізорудною базою країни. Потужний пласт залізних руд Криворізького басейну залягає вздовж річки Інгулець. Прогнозовані запаси складають 12 млрд. т. У Запорізькій області виділяється Білозерський залізорудний район (Дніпрорудне). Багаті родовища марганцевих руд: Великотокмацьке родовище, Нікопольський марганцеворудний басейн. Є тут також родовища кольорових  металів, три родовища золота (Сергіївське, Золота Балка, Широка Балка – Дніпропетровська область). Розробляється також родовище  
нефелінів (Мелітопольське). Перспективним вважається розробка родовищ алюмінієвої сировини на Дніпропетровщині. З нерудних корисних копалин слід згадати таку сировину для будівельної індустрії, як граніт, базальт, мармур, каолін, доломіти, вогнетривкі глини, вапняки, гіпси.

     Водними ресурсами район забезпечений добре. Головною річкою є Дніпро з багатьма притоками. В межах району знаходяться Дніпровське та частини Дніпродзержинського і Каховського водосховищ. Збудовано також 127 невеликих водосховищ і понад 2 тис. ставків. Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи звичайні та південні, темно-каштанові ґрунти.

     Район унікально поєднує природні умови  і ресурси, що стало однією з передумов формування потужного територіально-виробничого комплексу.

     1.2. Економічний потенціал. За рівнем промислового розвитку Придніпровський економічний район займає друге місце після Донецького  і є одним з найбільших індустріальних районів України. Частка реалізованої продукції промисловості складає 25,6%  в Україні, валової продукції сільського господарства – 13,8%, обсяг створеної валової доданої вартості  - 14,5% від загальнодержавного виробництва ВДВ (валової доданої вартості). Загалом район виробляє 53 % продукції чорної металургії держави, 23,5 % – електроенергії, 19% – машинобудування, 19% – хімії та нафтохімії.

     Придніпровський економічний район – промислово-аграрний, де промисловість значно переважає над сільським господарством (6:1), крім Кіровоградської області. Основні галузі економіки району характеризуються такими коефіцієнтами локалізації: промисловість – 1,29; сільське господарство – 0,70; транспорт і зв'язок – 0,70. Слід зазначити:  за останні роки зросла частка видобувних галузей і скоротилась обробних, що свідчить про поглиблення процесу екстенсивності в промисловості.

     Розвиток  промисловості району в значній  мірі визначають:  вигідне економіко-географічне положення, власна мінерально-сировинна база, висококваліфіковані трудові ресурси.

     Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, марганцеворудною та кам'яновугільною галузями, видобутком різноманітних будівельних матеріалів. Залізорудна промисловість зосереджена в Криворізькому басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу. На Криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Донбасу, Придніпров'я та Приазов'я. Значна частка криворізької руди експортується до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

     Паливно-енергетичний комплекс спричиняє величезний вплив на рівень, структуру і розміщення промисловості, транспорту та інших галузей, наявність таких енергомістких галузей, як кольорова металургія і хімія органічного синтезу. Електроенергетика району представлена всіма видами електростанцій, що використовують місцеві гідроенергетичні ресурси, вугілля Донбасу та газ Шебелинки. Теплоенергетика представлена Криворізькою та Придніпровською ДРЕС, а також Дніпродзержинською та Запорізькою ТЕС. Тут також розташована одна з найбільших в Європі ГЕС – Дніпрогес (Запоріжжя). Функціонує в районі і Запорізька АЕС (м. Енергодар).

     Металургійний комплекс. Високий рівень розвитку чорної металургії в районі забезпечують багаті поклади залізних і марганцевих руд, безпосередня близькість родовищ коксівного вугілля, наявність нерудної металургійної сировини, величезний виробничий і науково-технічний потенціал, кваліфіковані кадри. Металургія повного циклу представлена заводами у Кривому Розі, Дніпропетровську, які випускають сталь, чавун, прокат, а також труби та оцинкований лист.

     Серед інших металургійних підприємств  Придніпров'я особливо виділяються  заводи з виробництва труб: Нікопольський південнотрубний завод, Нижньодніпровський трубопрокатний (Дніпропетровськ), Дніпровський і Новомосковський трубні заводи.

     Кольорова металургія району працює переважно на довізній сировині. У Запоріжжі діє алюмінієвий комбінат, куди постачають  напівфабрикат з Миколаївськогозаводу.

     Машинобудування (у тому числі аерокосмічне) одержало поштовх для розвитку в середині 40-х років минулого сторіччя. Асортимент його продукції надзвичайно різноманітний. Машинобудівні підприємства Придніпров'я випускають металургійне та гірниче устаткування, металоконструкції (у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі), верстати (у Дніпропетровську, Нікополі, Мелітополі). Розвинутим є комплекс транспортного машинобудування (Дніпропетровськ, Павлоград, Нікополь, Запоріжжя, Бердянськ). Добре розвинуте електронне та електротехнічне машинобудування (Запоріжжя, Бердянськ, Великий Токмак, Дніпропетровськ, Кривий Ріг). Виробництво обладнання для радіо, телебачення та зв'язку функціонує в Запоріжжі, Дніпропетровську, Жовтих Водах. До основних виробників сільськогосподарських машин належить Дніпропетровський комбайновий завод (бурякозбиральні комбайни), Запорізький завод агротехнічних машин (машини для внесення органічних і мінеральних добрив) тощо.