Характеристика економічних районів України

     В структурі АПК Полісся домінують  сільське господарство та харчова промисловість. Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов району, сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві м’ясо-молочного напрямку, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льону, зерна, окремих зернобобових, плодів, овочів та ягід; розвинуто птахівництво. Навколо великих міст сільське господарство має, в основному, приміське значення. В структурі посівних площ сільськогосподарських культур Полісся, домінують зернові культури.

     Основні площі зернових культур (озима пшениця, жито, ячмінь, просо) і цукрових буряків  зосереджені у південній лісостеповій частині економічного району, а в північній переважають картоплярство та льонарство. На півдні району поширені хмілярство, овочівництво, садівництво і ягідництво. Зміцнюється приватний сектор і зростає його реальний вклад у виробництво сільськогосподарської продукції. Уже понад 60% молока і м'яса і понад 90% картоплі та овочів виробляється у приватному секторі.

      1.3. Науково-технічний потенціал. ХХІ століття є часом переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість дослідницького потенціалу, рівень науково-дослідної роботи набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Протягом останніх років значно активізувалося наукове співробітництво із зарубіжними ВНЗ, науковими міжнародними фондами та організаціями.

     1.4. Трудовий потенціал. Чисельність постійного населення в Поліському економічному районі на 1.01.2007 р. склала 4661,4 тис. осіб, щільність населения – 47,3 осіб/км². Майже 54% населения проживає у містах і селищах міського типу, що значно менше, ніж в цілому по Україні. Помітну різницю між Поліссям та Україною в цілому становлять ознаки національного складу (рівномірне співвідношення чисельності основних национальностей – українців та росіян по всім областям району найбільш помітне, ніж у країні в цілому), міграційні процеси, динаміка чисельності населення. Природний потенціал населення району також має характерні риси та загальні для України тенденції. 3 другої половини 90-х років почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Причиною цього явища стало зменшення народжуваності (особливо низький показник в Житомирській області.

     Кількість зайнятого населения складае майже 41% від загальної кількості населення району. В структурі зайнятості третина працевлаштованого населення зайняті в галузях АПК. Частка зайнятих у промисловості в результаті зростання безробіття скорочується значнішими темпами, ніж в сільському господарстві. Рівень безробіття перевищує загальноукраїнський показник. Найвищим є рівень безробіття у Волинській та Чернігівській областях, де він складає більше 4 %.

      1.5. Просторо-економічний  потенціал. Враховуючи  сприятливе географічне положення та виходячи із господарської спеціалізації, Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв’язки з багатьма країнами. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітна кількість імпортоорієнтованих підприємств. Підприємства, які імпортують товари та послуги з-за меж України у Поліссі складають 6%  усіх підприємств України. У загальному числі об'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють експорт товаров і послуг з України, поліські підприємства складають 8,7%.

      В цілому зовнішьоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою, незважаючи на значні резерви експортного потенціалу, в тому числі в галузі транспортного обслуговування, промисловості будівельних матеріалів, АПК, паливно-енергетичному та лісовому комплексі.

      Також економічні зв'язки з зарубіжними країнами здійснюються у вигляді інвестицій. На Полісський  економічний район припадає 5,9% усіх отриманих Україною іноземних інвестицій. Район налагодив ділові стосунки з 70 країнами світу.

     1.6. Розвиток інфраструктури. Розташування району з точки зору розміщення транспортних комунікацій вигідно відрізняє Полісся від інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі транспортні коридори міжнародного значення напрямків Росія-Україна-Польща та Україна-Білорусь. Головним водним шляхом району є р. Десна. Судноплавні ділянки мають р. Стир та р. Горинь, Кіївське водосховище.

   Основний вид транспорту залізничний. Середня густота колій - 30 км на 1000 км². Автомобільні шляхи мають значну густоту, особливо у південій частині економічного району. Головні магістралі (залізничні та автомобільні) зв'язують основні промислові центри району з Києвом, Львовом, зарубіжними країнами (Білоруссю, Польшею, Росією). Через територію району прокладено газомагістралі Івацевичі-Долина з відгалуженням на Рівне та Костопіль, Дашава - Київ- Брянск - Москва, Уренгой - Помари -Ужгород, частково нафтопровід «Дружба» (Острог Радивилів). Судноплавство здійснюється по річках Стир, Горинь, Десна, Дніпро. Набільшими аеропортами е Чернігівський, Житомирський, Луцький і Рівненський.

     2. Зовнішні фактори  розвитку

     2.1. Геоекономічне та геополітичне становище. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших районів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія – Україна – Польща та Україна – Білорусь.

     Роль  транспорту Полісся в його господарстві в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних  зв’язків з країнами далекого та близького зарубіжжя. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва – єврорегіону «Буг». Єврорегіон «Буг» має вигідне транспортно-географічне положення. Через його територію проходять важливі транспортні шляхи: Київ – Луцьк – Ковель – Хелм – Люблін – Варшава. До того ж транспортний вузол Ковель може виявитися в зоні впливу транс’європейских магістралей Ліссабон – Трієст – Будапешт – Львів – Київ та Берлін – Варшава – Люблін – Ковель – Київ – Москва. Це є важливою передумовою створення ВЕЗ «Інтерпорт Ковель».

     2.2. Вплив зовнішньоекономічної  ситуації на розвиток  регіону. Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв’язки з багатьма країнами, цьому сприяє географічне положення та господарська спеціалізація. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітна кількість імпортоорієнтованих підприємств. У 2007 р. експорт складав 1574,7 млн. дол. – 3,2% від загального експорту з України, імпорт – 2027,8 млн. дол. – 3,3% від загального по Україні. Сальдо експортно –імпортних операцій по району є від’ємним (-453,1 млн. дол.). В цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою. Значні резерви експортного потенціалу є в галузях АПК, у сфері транспортного обслуговування, у паливно – енергетичному та лісовому комплексі тощо.

     Зважаючи  на особливості економіко – географічного  положення району, основними партнерами з зовнішньоекономічної діяльності мають стати Польща, Білорусь та Росія.

     Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризується Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області.

     Проблеми  та перспективи розвитку і розміщення

     продуктивних  сил

     Екологічні:

     - головною проблемою соціально-економічного розвитку району залишається відносно низький, в  порівненні з Україною,  рівень загального розвитку продуктивних сил, що не відповідає природно-економічним передумовам господарювання на Поліссі. Це пов'язано як з причинами історичного характеру, так і з особливостями структурної політики останнього періоду, коли інноваційні та інвестиційні процеси, капітальні вкладення, залучення закордонних інвесторів, в основному орієнтувались на галузі спеціалізації української економіки в міжнародному поділі праці, а саме на важку промисловість індустріальних регіонів, коли галузям спеціалізації та територіям Поліського  району, приділялась менша увага;  

      - найгострішою  проблемою  в  умовах  соціально-економічної кризи є обмеженість можливостей щодо подальшої мінімізації наслідків Чорнобильської аварії, в тому числі виконання комплексу соціальних заходів, реорганізації виробництва в екологоорієнтованих напрямках інноваційної та інвестиційної діяльності, в яких потерпілі території відчувають гостру потребу;

      Демографічні:

      - значне зменшення народжуваності та зростання смертності в результаті дії чинників соціально-економічного характеру – економічної кризи, падіння життєвого рівня  населення,  відсутності  соціальних  гарантій та наслідків Чорнобильської катастрофи;

      - проблемами розселення району  є диспропорції у господарських структурах міських і сільських поселень, внутрішня незбалансованість та недосконалість господарської структури міських поселень, низький ступінь інтеграції міських та сільських поселень, деградація сільської поселенської мережі, порушення системи розселення внаслідок непридатності для проживання територій, що зазнали значного радіоактивного забруднення;

      Соціальні:

      - рівень соціального розвитку Поліського району помітно відстає від середньоукраїнського. Доходи населення району, в тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, залишаються нижчими, ніж по країні в цілому.

Південний економічний  район 

     1. Внутрішні фактори розвитку

     1.1. Природно - ресурсний потенціал. Площа - 113,4 тис. км2 Населення - 7604 тис. осіб (на 1.01.2003 р.). Склад - Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська і Херсонська області, м. Севастополь.

     Південний економічний район розташований на півдні України і займає переважно територію рівнинної Причорноморської низовини. Територія району простяглася із сходу на захід від східної межі Криму до річки Дунай на 600 км, а з півночі на південь - на 420 км.

     Південний економічний район має досить вигідне географічне положення. Через його територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають економічні райони України з багатьма зарубіжними країнами. Район розташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азовсько-Чорноморського басейну. Його причорноморське положення сприяє розвитку портового та рекреаційного господарства.

     Район займає степову частину території, яка прилягає до Чорного і частково до Азовського морів. Рельєф - переважно хвиляста рівнина, яка поступово знижується з півночі на південь до узбережжя морів, а на Кримському півострові, навпаки, підвищується на південь, до Кримських гір. Більшість території займає Причорноморська низовина, тільки невелика північно-західна частина району сягає півдня Подільської височини.

     Причорноморська низовина поблизу Перекопського перешийка переходить у Північно-Кримську. Найскладніший і найрізноманітніший в геоморфологічному і ландшафтному відношенні Кримський півострів, де виділяється три частини: гірський Крим, рівнинний і своєрідно грядово-хвилястий Керченський півострів. Гори займають майже 5% території району.

     Клімат району в цілому помірно теплий. Причорноморська низовина і степовий Крим характеризуються помірно континентальним кліматом з теплим літом. Опадів на рівнинах випадає від 300 - 350 мм (у степовому Криму) до 450мм (на півночі району). Лише в гірському Криму випадає значна кількість опадів. Наприклад, на західному схилі гори Ай-Петрі їх випадає більш як 1000 мм за рік. Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто бувають посухи, що супроводжуються суховіями та пиловими бурями, які завдають значної шкоди сільському господарству.

     Водні ресурси: гідрографічна мережа району відносно негуста, але його перетинають найбільші ріки України – Дніпро, Дністер, Дунай. Дніпро з притоками - важлива транспортна магістраль. В районі Каховки у 1952р. споруджено гідроелектростанцію, у зв'язку з чим створено велике Каховське водосховище 240 км завдовжки і 20 - 25 км завширшки, об'ємом близько 19 млрд. м³ води.

     На захід від Дніпра протікає Південний Буг протяжністю 220 км, який впадає у Дніпро-Бузький лиман. Глибини останнього дають змогу заходити сюди великотоннажним морським суднам. Інші судноплавні річки - Дністер і Дунай - при впаданні в Чорне море утворюють великі дельти. Зона Дунайських плавнів перспективна для розвитку високо інтенсивного багатогалузевого сільського господарства.

     Дельти річок закінчуються лиманами, які утворилися внаслідок поступового опускання суходолу й затоплення морськими водами балок та річкових долин. Гирла малих річок відокремлені від моря косами й пересипами і утворили солоні закриті лимани або солоні озера. Багато солоних озер в степовому Криму (Сиваш, Сакське, Чокракське). У дельтах річок утворилися плавні – заболочені площі із заростями очерету та чагарників. У плавневій частині Дунайського гирла є кілька значних прісноводних озер (Китай, Катлабух, Кугурлай та ін.). Гірські річки Криму невеликі за протяжністю і площею водозбору, але мають велике падіння. Енергетичне значення кримських річок невелике, їх води використовуються для зрошування земель та водопостачання міст і сіл. На річках Альма, Бельбек, Бік-Карасу, Чорна, Салгир споруджено водосховища Альмінське, Бахчисарайське, Білогірське, Чорнорічинське, Сімферопольське, з яких беруть воду для зрошення садів і полів.