Характеристика економічних районів України

     Поділля вирізняється, насамперед, високим  рівнем виробництва продукції землеробства і тваринництва. Виробництво зерна, передусім озимої пшениці і кукурудзи, є спеціалізацією району. Він відзначається найвищою в країні територіальною концентрацією посівів цукрових буряків і валового збору цієї культури. В усіх областях району розташовані великі товарні масиви плодових насаджень. Виробничу спеціалізацію усіх областей району визначає й овочівництво. У розрахунку на одного мешканця валової продукції сільського господарства виробляється на 40 % більше, ніж у середньому по Україні.

     Район спеціалізується на харчовій промисловості (половина всієї товарної продукції промисловості), випуску сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив. Провідне місце належить цукровій промисловості. Розвинута свого часу легка промисловість в умовах сучасної кризи (2,5 % товарної продукції) в основному працює на довізній сировині; виробництво будівельних матеріалів є також профілем району. Поділля характеризується низькою землезабезпеченістю.

     Галузями  спеціалізації промислового виробництва  тут є не металомістке машинобудування  і металообробка, у тому числі харчове та сільськогосподарське,  а також лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, легка і харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

     Поділля має потужний науково-технічний  потенціал, який може бути задіяний у реалізації науково-технічної політики. Гармонійне поєднання наявного природно-ресурсного, виробничого і науково-технічного потенціалу та вдале їх використання є основним пріоритетним напрямом розвитку Подільського економічного району.

     Районоутворюючим центром усього Поділля є місто Вінниця, засноване 1363 р., розташоване на берегах верхньої течії Південного Бугу. Це потужний промисловий центр, основною галуззю спеціалізації якого є машинобудування. Підприємства випускають підшипники, електротехнічні вироби, радіоапаратуру, тракторні агрегати. Вінниця – центр харчової (м'ясний і масложировий комбінати, консервний, спиртовий заводи, кондитерська фабрика) і легкої (взуттєва і шкіряно-галантерейна фабрики) промисловості, а також підприємств з виробництва будівельних матеріалів.

     Таким чином, місце Подільського економічного району в економіці України визначається насамперед виробництвом тут товарів народного споживання, продукції сільського господарства (13,1%), харчової (12,1%), будівельних матеріалів (8,0%), легкої (8,0%), деревообробної, целюлозно-паперової (5,6%) та деяких інших галузей промисловості.

     1.3. Людський потенціал.  Подільський район – один з найменш населених районів України. Чисельність населення району - 4115,0 тис. осіб. Щільність населення –  69 осіб/км². При значному розвитку агропромислового виробництва спостерігається досить високий відсоток міського населення - 48,8%. Трудові ресурси становлять 1682,1 тис. осіб, спостерігається зменшення їхньої чисельності. Коефіцієнт природного приросту дорівнює -8,0 ‰.

     Основні потоки мігрантів, особливо молоді, формуються на селі, що сприяє підвищенню темпів його депопуляції. У районі спостерігаються  помітні маятникові міграції, які  зумовлені обмеженістю місць  працевлаштування, а також порівняно низьким рівнем розвитку інфраструктури АПК.

     Демографічна  ситуація в районі, як і в державі  в цілому, постійно погіршується, що супроводжується зменшенням питомої  ваги людей працездатного віку. Вона і надалі може погіршуватись без  проведення глибоких соціально-економічних реформ, особливо на селі, реалізації ефективної демографічної політики держави.

     1.3. Трудовий потенціал. Трудові ресурси Подільського економічного району становлять понад половину загальної чисельності населення. Сучасна працересурсна ситуація в районі, як і в Україні у цілому, характеризується погіршенням статево-вікової структури трудових ресурсів за деякого їх збільшення в абсолютному вимірі. Якщо у 1990 р. чисельність трудових ресурсів у середньорічному вимірі в районі становила 2527,3 тис. чол., то в 2006 р. – 2608,3 тис. осіб. Тобто протягом вказаного періоду їхня кількість збільшилась на 81 тис. осіб.

     1.4. Науково-технічний  потенціал району зосереджено у 55 науково-дослідних і проектно-конструкторських організаціях. У 1990 р. в їх складі працювало 10,2 тис. осіб, або 2,3 % від загальнодержавного рівня. За період 1990-1999 рр. їх чисельність скоротилась на 6,8 тис. осіб і становила у 1999 р. 3,4 тис. осіб – 33,3 % від рівня 1990 р. Спеціалісти високої кваліфікації серед усіх науковців у районі становлять 2,1 тис. оіб. У районі виконані наукові дослідження на суму 18 854,7 тис. грн., або 1,2 % виконаних обсягів наукових робіт по Україні. Це 879 наукових розробок, з яких – 153 роботи зі створення нових видів техніки і технологій і в 35 працях використані власні винаходи.

     1.5. Просторо-економічний  потенціал. У районі досить високий ступінь концентрації виробництва як у матеріальному виробництві, так і в галузях, які надають послуги, перш за все у Вінницькій області. Саме вона робить найбільший внесок у новостворену вартість – 42,1 % (Хмельницька – 36,0, Тернопільська – 21,9 %).

     Промисловість. Одне з провідних місць у виробничій сфері Поділля посідає промисловість. У сукупній вартості товарної продукції на промисловість припадає 44,5 %. Виробництво промислової продукції в розрахунку на одну особу відстає від середнього показника в Україні на 37,2%.

     Подільський економічний район спеціалізується  на виробництві сільськогосподарської  продукції, тому в галузевій структурі  промисловості превалює комплекс переробних галузей АПК. Поряд з ними розвиваються енергетична, паливна, чорна металургія, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування, лісова і деревообробна, промисловість будівельних матеріалів, легка та інші галузі промисловості.

     У районі розвинена промисловість будівельних матеріалів, яка в основному працює на місцевій сировині. Це – Гніванський, Желівський, Губниківський гранітні кар'єри, Кам'янець-Подільський цементний завод, Глуховецький каоліновий комбінат, Турбівський каоліновий завод; Калинівський завод деревностуржкових плит, Погребищенський завод контейнерів, понад 40 цегляних заводів, Джуринський комбінат вапнякових блоків; заводи залізобетонних конструкцій у містах: Вінниці, Хмельницькому, Кам'янець-Подільському, Великій Березовці, Гнівані, Ладижині, виробниче об'єднання будівельних матеріалів у Тернополі.

     Хімічна промисловість (у Вінниці) виробляє мінеральні добрива, сірчану кислоту.

     Деревообробна промисловість частково працює на довозній сировині, оскільки ресурси лісостепової зони є недостатніми. Вона виробляє меблі (у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Кам'янці-Подільському, Хмельнику, Барі, Гайсині, Шепетівці, Ізяславі, Летичеві, Вовковинцях, Дунаївцях, Славуті.

     Серед інших галузей промисловості  можна виділити заводи "Будфарфор" і художньої кераміки у м. Полонному, Тернопільський фарфоровий завод, склоробний у м. Славуті, Підволочиську фабрику пластмасових виробів, фармацевтичну фабрику в Тернополі.

     Паливно-енергетичний комплекс Поділля включає електроенергетику і паливну промисловість. В районі функціонують Ладижинська ДРЕС (Вінницька обл.), Дністровська ГАЕС і Хмельницька АЕС.

     Машинобудівний  комплекс району з сучасною структурою виробництва в основному створено в післявоєнні роки. Він має низку підприємств, які обслуговують здебільшого потреби сільського господарства і харчової промисловості. Також функціонують підприємства приладо- і верстатобудування, які виробляють електротехнічну, інструментальну продукцію. Вінницький завод тракторних агрегатів виготовляє вузли та запасні частини до тракторів і комбайнів, Калинівський – устаткування для цукрових заводів, Тернопільський – буряко-цукрові комбайни. Трансформаторні підстанції, тракторні деталі, ковальсько-пресове устаткування виготовляють у Хмельницькому, сільськогосподарські машини, деревообробний інструмент – у Кам'янці-Подільському, електроапаратуру – у Тернополі (виробниче об'єднання "Ватра"), тракторні деталі – у Шепетівці. У Могилеві-Подільському та Барі функціонує низка підприємств з виробництва будівельних матеріалів. У 1993 р. впроваджено в дію автобусний завод невеликої потужності у Старокостянтинові.

     Агропромисловий комплекс. Сільське господарство Подільського економічного району спеціалізується на землеробстві – зерново-буряківничого і тваринництві – м'ясо-молочного напрямів. Провідними зерновими культурами є озима пшениця, ярий ячмінь, зернобобові, кукурудза на зерно, технічні – цукрові буряки. У Подільському економічному районі вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю, тютюн тощо. Серед кормових поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинені садівництво (яблука, груші, сливи, вишні та інші плоди) та ягідництво. У Придністров'ї розвивається виноградарство, що є сировинною базою для виноробної промисловості.

     У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і свинарство. Відносно розвинуті птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво району має сприятливу кормову базу, яку, зокрема, забезпечують відходи харчової промисловості (цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної), кормові культури та продукція комбікормової промисловості.

     Легка промисловість. Розвинуті такі підгалузі: текстильна, швейна, взуттєва й трикотажна. Текстильну продукцію виробляють: Тернопільське виробниче об'єднання "Текстерно", Кам'янець-Подільська бавовняна фабрика, Кременецька фабрика ватину, Заліщицька фабрика текстильно-художніх виробів, Дунаєвецька і Славутська суконні фабрики. Економічний район виробляє шосту частину тканин України. Швейні фабрики є у Вінниці (виробниче об'єднання ім. В. Володарського і "Поділля"), Хмельницькому (виробниче об'єднання "Спецодяг"), Тернополі, Чорткові, Кам'янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Ободівці, Забужжі, Гайсині, Хмільнику, Козятині. Взуттєва промисловість розвинена у містах Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Теребовлі, Тульчині. Завод штучної шкіри функціонує у Тернополі. Шкіряно-галантерейне виробництво є у Тернополі, Вінниці, Хмельницькому; хутрове – у Жмеринці. Трикотажні фабрики працюють у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Кам'янці-Подільському.

     Харчова промисловість Подільського економічного району об'єднує 15 великих галузей, до складу яких входять більше трьох тисяч підприємств. В економічному районі наявні 64 цукрові заводи. Найбільші з них: Гайсинський, Кирнасівський – 2, Бершадський, Погребищенський (Вінницька обл.); Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Чортківський (Тернопільська обл.). Відходи цукроваріння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промисловості. Діють потужні консервні заводи і комбінати у Вінниці, Могилеві-Подільському, Барі, Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському, Новій Ушиці, Меджибожі, Сатанові (Хмельницька обл.), Підгайцях, Мельниці-Подільській, Копиченцях, Заліщиках.

     М'ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька обл.), Хмельницьким, Кам'янець-Подільським і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і Чортківським м'ясокомбінатами, а також птахокомбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.), с. Великі Гаї (Тернопільська обл.). Молочна промисловість є практично в кожному адміністративному районі. Основна продукція – масло, сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко.

     Широкого  розвитку набуло борошномельно-круп'яне виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині, Богданівці, Хмельницькому, Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережнах (Тернопільська обл.); кондитерське – у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому; олійно-жирове – у Вінниці; пивоварне – у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині та ін.

     1.6. Розвиток інфраструктури. Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Експлуатаційна протяжність залізниць загального користування становить 2468 км. Основні лінії проходять по напрямах: Київ-Одеса, Київ-Львів, Вапнярка-Знам'янка, Козятин-Бердичів, Вінниця-Гайворон, Київ-Шепетівка-Тернопіль, Чернівці.

     Автошляхів  з твердим покриттям у районі 21 тис. км. Основні лінії: Луцьк-Тернопіль-Чернівці, Львів-Чернівці-Хмельницький-Київ. Судноплавство здійснюється Дністром та Південним Бугом. В обласних центрах функціонують аеропорти.Через територію економічного району проходять газопроводи "Союз", "Уренгой-Ужгород".

     1.7. Рівень природно-технічної  безпеки. Криза в економіці, супроводжувана підвищенням частки застарілих технологій і устаткування, зниженням рівня модернізації та оновлення виробництва, збільшує ризик техногенних і природних катастроф. На території регіону щорічно виникають техногенно-екологічні ситуації надзвичайного характеру (залпові викиди забруднюючих речовин, аварії на комунікаціях, вибухи тощо). До того ж Поділля знаходиться у зоні, в якій прогнозованою є підвищена ймовірність виникнення таких стихійних лих, як вітрові урагани, земельні зсуви, лісові пожежі тощо.

     1.8. Стан оточуючого  природного середовища. Подільський економічний район належить до економічних районів України з найвищим рівнем розораності території. Нерівність території і висока частка просапних культур у посівних площах зумовлюють активні процеси деградації ґрунтів і розвиток ерозійних процесів. До того ж майже половина всіх сільськогосподарських угідь району мають підвищену кислотність. Відтак, важливими для району є розширене використання ґрунтозахисних технологій, насадження лісів, особливо на землях з поширенням ярів і балок, гіпсування та вапнування закислених ґрунтів.