Теоретичні основи прибутковості комерційного банку

 

      Така  залежність вказує на взаємозв'язок прибутку із джерелами формування банківських  ресурсів, а точніше зі співвідношенням  власних та залучених коштів. Навіть банк із невисоким показником прибутковості активів може досягти відносно високого рівня прибутковості капіталу за рахунок максимально можливого використання боргових зобов'язань.

      Якщо  за показник рівня ризиковості банку  взяти відношення акціонерного капіталу до активів банку, тобто частку власних коштів у загальній сумі коштів банку, то формули вкажуть на фундаментальну залежність між ризиком і прибутком. Чим вищий прибуток, тим ризиковішою має бути структура балансу за інших однакових умов. Якщо ефективність роботи банку знижується, то для забезпечення бажаного рівня прибутковості капіталу необхідно прийняти вищий ризик — збільшити відношення зобов'язань до капіталу.

 
     2.3. Факторний аналіз та рівень показників прибутковості банку

     Вимірювання ефективності діяльності банку проводять за допомогою системи показників.

     Першим  із таких показників є чистий спред (ЧС), що визначається як різниця відношень між процентами, отриманими (ПО) на позички (П), і процентами, сплаченими (ПС) на підпроцентні депозити (ПД), за формулою: 

   

     Цей коефіцієнт повинен ураховувати  тільки активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Саме таким чином виключається вплив безпроцентних депозитів до запитання, капіталу і невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, а звідси - і на прибуток банку. Це ізолює вплив процентної ставки на прибуток банку і завдяки цьому створюється можливість більш глибокого розуміння джерел прибутку банку та наслідків уразливості надходжень.

      У даному прикладі: 

      ЧС=(1277х100%) / 16667-(649х100%) / 5180=7,7%-12,5%=-4,8 п/п. 

     Із  наведеного розрахунку видно, що діяльність банку по розміщенню коштів є неефективною, бо чистим спред має негативне значення (-4,8 п/п), що свідчить про перевищення процентної ставки оплати залучених коштів над процентною ставкою, отриманою за розміщення коштів.

     Другий  показник - чиста процентна маржа (ЧПМ). Цей коефіцієнт визначає здатність банку отримувати прибуток у виді його доходу від процентної різниці як процент до середніх загальних активів і визначається за формулою: 

ЧПМ(%)=	Доходи від процентів – Витрати  на проценти
	Середні загальні активи

 

     Виходячи  із звітних даних банку, що підлягають аналізу, знаходимо: 

     ЧВМ(%)=(1277- 649)х100% / 39890=(628х100)/39890=1,6. 

      Результат наведеного розрахунку свідчить про  те, що банк має позитивну процентну маржу (ЧВМ), а отже отримує прибуток від діяльності по розміщенню коштів.

     Чиста процентна маржа подає в чисельнику доходи і активи, виходячи з припущення, що вона стосується тих доходних активів, які задіяні в процесі отримання доходу від процентів. Однак і ті активи, проценти за якими не отримуються, і пасиви, проценти за якими не сплачуються, мають значний вплив на чисту процентну маржу. Це відбувається внаслідок того, що активи, які не приносять проценти, є тягарем на доход, особливо якщо вони фінансуються за рахунок пасивів за проценти, у той час як депозити, по яких не нараховують проценти, надходження збільшують, особливо, коли за їх рахунок фінансуються ті активи, за якими отримуються високі проценти.

     Третій  показник (коефіцієнт) - відношення іншого операційного доходу до загальних активів (КІОД/ЗА, %) показує залежність прибутку банку від непроцентних доходів. Збільшення цього показника може свідчити про позитивну диверсифікацію в оплаті, фінансові послуги, чи нездорове прагнення досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів. Цей показник визначається за формулою:

     

      КІОД / ЗА (%) = ІОД х100% / ЗА, 

      де ІОД - інший операційний доход.

      У даному прикладі КІОД/ЗА (%) = = (547 : 39 890) х 100% = 1,4%, що свідчить про те, що прибуток банку за рахунок інших послуг сформований недостатньо.

      Четвертий показник - відношення чистого операційного доходу до загальних активів (КЧОД/ЗА, %): 

КЧОД	(%)=	Чистий процентний доход + Інший операційний доход	х100%
ЗА		Середні загальні активи

 
 

     КЧОД/ЗА (%)=(628+547)х100% / 39890=1175х100% / 39890=2,9%. 

      Цей коефіцієнт відрізняється від коефіцієнта  доходу на активи на обсяг непроцентних операційних затрат, оплачених податків і непередбаченого доходу або збитку.

     Наведені  вище показники повністю не можуть характеризувати ефективність діяльності банку, бо при їх визначенні не враховуються накладні витрати (затрати) банку.

     Ефективність  діяльності працівників банку характеризується двома показниками:

• чистий прибуток на одного працівника, що визначається відношенням суми прибутку після сплати податків (ЧП) до загальної кількості працівників (Р) (у наведеному прикладі їх 52 особи), отже чистий прибуток на одного працівника банку дорівнюватиме: 4 тис.грн.: 52 = 76,9 грн.;
• чистий прибуток до видатків на утримання персоналу розраховується відношенням суми прибутку після сплати податків до затрат (видатків) на утримання працівників. У банку, що аналізується, цей показник дорівнює 4 тис.грн. : 506 тис.грн. = 0,008, тобто на кожну гривню видатків отримано 0,008 грн. прибутку.

     Наведені  показники свідчать, що банк працює неефективно, витрати на утримання працівників банку не окуповуються.

     При аналізі фінансових результатів  діяльності банку не слід обмежуватися тільки аналізом отриманого прибутку, а необхідно досліджувати можливості отримання прибутку на перспективу як одне з джерел коштів, необхідних для подальшого розвитку банку. Оскільки прибуток є результатом реалізації продукту банку, то при прогнозуванні прибутку необхідно визначити, якою мірою банк повинен збільшити обсяг свого продукту (послуг), щоб отримати необхідний для розвитку прибуток. Основним видом продукту банку є кредитні послуги, тому на прикладі цього виду продукту розглянемо методику прогнозування прибутку від надання кредитів.

     Прогнозування прибутку слід починати з визначення беззбиткового (критичного) обсягу реалізації продукції, тобто надання банком кредитів. Точкою беззбитковості називають такий обсяг реалізації кредитів, коли результат від цієї послуги відшкодовує затрати (її собівартість), і банк не має ні прибутку, ні збитку.

     Для вирішення поставленого завдання необхідно мити дані про змінні й постійні витрати, пов'язані з виконанням банком кредитних послуг. Отримання таких даних ускладнене, бо в банківському обліку видатків немає калькулювання собівартості окремих видів послуг. Однак за даними звіту (форма №2-КБ) можна визначити прямі, тобто змінні витрати, що стосуються кредитних послуг, - це процентні видатки, і накладні - умовно-постійні витрати, що можна визначити за даними бухгалтерського обліку банку.

     Із  наявних різноманітних варіантів  аналізу беззбитковості найбільш прийнятною, на наш погляд, є така методика. Розрахунок робиться на умовному прикладі: процентні доходи (ПД) від наданих кредитів - 19 425 тис.грн.; процентні (змінні) видатки за кредитні ресурси (ПКР) - 12 859 тис.грн.; накладні витрати - 2 471 тис.грн.

     Виходячи  з цих даних, маржинальний прибуток (МП) визначається за формулою МП = ПД - ПКР = 19 425 - 12 859 = 6 566 тис.грн.

      Прибуток  від наданих кредитів (ПНК) визначається за формулою 

     ПНК = ПД - ПКР - ПНВ - МП - ПНВ,      (2.11) 

      де ПНВ - постійні накладні витрати на кредитні послуги.

      У цьому прикладі 

      ПНК= 19 425 - 12 859 - 2 471 = 6 566 - 2 471 = 4 095 тис.грн. 

      Таким чином, маржинальний прибуток від кредитних  послуг склав 6566 тис.грн., а прибуток - 4 095 тис.грн. Чим вищий маржинальний прибуток банку, тим швидше компенсуються його постійні витрати і тим вища рентабельність банківського продукту.

     У зв'язку з тим, що за визначенням  змінні витрати є пропорційними  обсягу наданих кредитів (кредитних послуг), їх можна позначити як добуток коефіцієнта пропорційності (КП) і процентного доходу (ПД): 

     ПКР = КП х ПД;       (2.12)

КП=ПКР/ПД=12859:19425=0,662.     (2.13) 

     Оскільки  співвідношення між змінними витратами  й обсягом реалізації кредитів можна вважати постійним, формула визначення критичного обсягу реалізації кредитів (КОР) буде таким: 

     КОР = ПКР + ПНВ = КП х ПД + ПНВ = пнв/(1-кп).   (2.14) 

     У даному прикладі критичний обсяг  реалізації кредитів на певний період (наприклад на рік) складе: 

     КОР=2471/(1-0,662)=7311 тис.грн. 

      Наступного  року банку необхідно реалізувати  кредитів на суму 7 311 тис.грн. для того, щоб повністю покрити свої видатки  і досягти точки беззбитковості. У випадку, якщо банк видасть кредитів на суму, меншу критичного обсягу реалізації, йому не вдасться отримати прибуток від кредитної діяльності.

      Ця  методика прогнозування прибутку банку  трохи спрощена. Її недоліком є  лінійна залежність між розглянутими величинами. На практиці залежність між  прибутком, обсягом реалізації і собівартістю не є лінійною, тому для більш глибокого аналізу необхідно використати методи множинної нелінійної регресії. Незважаючи на це, наведена методика дозволяє оцінити мінімально необхідний рівень кредитів, завдяки якому прибуток банку забезпечений. Аналогічно можна прогнозувати прибуток від надання інших продуктів банку.

 

3. Шляхи та напрямки підвищення показників прибутковості

     Прибуток  — один із найважливіших результативних показників діяльності банків, який, зокрема, свідчить про потенціал їх розвитку. Від'ємний результат або незначний прибуток — ознака не лише неефективної діяльності установи, а й її недостатньої фінансової надійності та конкурентоспроможності.

     За  дев'ять місяців нинішнього року вітчизняні банки отримали прибуток обсягом 409.8 млн. грн.: у І кварталі — 100.2 млн. грн., у II — 68.0 млн. грн., у III — 241.6 млн. гри. Нагадаємо, що за дев'ять місяців минулого року їх прибуток був на 101.2 млн. грн., тобто в чотири рази, меншим.

     Як  випливає з наведених вище даних, у IIІ кварталі нинішнього року банки України отримали прибутку майже в 1.5 рази більше, ніж за два попередні квартали разом, що позитивно позначилося на рівні рентабельності активів та прибутковості капіталу. Це збільшення, з одного боку, зумовлене поліпшенням фінансового стану деяких банків, ліквідацією банку "Україна", який мав значні збитки, зростанням на 5.1% обсягів активних операцій, зокрема збільшенням на 6.1% обсягу кредитного портфеля, а з другого — зменшенням суми відрахувань у резерви за активними операціями (порівняно з минулим роком — на 160.9 млн. грн.). Це зменшення пояснюється тим, що більшість банків сформували резерви за активними операціями ще в 2001 році, тож у нинішньому їм довелося лише коригувати їх обсяги залежно від ризиковості здійснюваних активних операцій.

     У IIІ кварталі 2002 p. рентабельність активів  підвищилася до 2.1%, прибутковість капіталу банків — до 13.5%. Та незважаючи на поліпшення загального показника рентабельності активів, у багатьох банках її рівень ще низький. Це зумовлено передусім значною часткою  неприбуткових активів — проблемних кредитів, основних засобів та нематеріальних активів, — а також невиправдано великими небанківськими операційними витратами, відрахуваннями в резерви за активними операціями.

     Доходи банків за дев'ять місяців 2002 року сягнули 6109.6 млн. грн. Нагадаємо, що в І кварталі вони дорівнювали 1861.4 млн. грн., у II — 2025.9 млн. грн., у IIІ — 2222.3 млн. грн. Отже, протягом трьох кварталів 2002 року доходів отримано на 11.3% більше, ніж за відповідний період 2001 p. При цьому обсяг активів порівняно з 01.10.2001 p. зріс на 29.9%.    

     Рисунок 3.1 – Структура доходів банківської  системи на 01.10.2002 р. 

     Рисунок 3.2 – Структура доходів банківської системи на 01.10.2002 р.