Теоретичні основи прибутковості комерційного банку

      3. Управління має бути комплексним. Комплексність управління вимагає охоплення всіх ланок і сторін діяльності, всебічного вивчення причинних залежностей в діяльності банку.

      4. Однією з вимог до управління  є забезпечення системного підходу, коли кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, яка включає ряд елементів певним чином пов'язаних між собою і зовнішнім оточенням. Вивчення кожного об'єкта повинно здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності та взаємопідпорядкованості його окремих елементів.

      5. Управління активами і пасивами має бути об'єктивним, конкретним і точним. Воно має будуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а висновки мають бути обґрунтовані точними аналітичними розрахунками. З цієї вимоги витікає необхідність постійного вдосконалення процесу збору та обробки інформації з метою підвищення точності і достовірності розрахунків.

      6. Управління покликане бути дійовим, активно впливати на процес діяльності банку і його результати, своєчасно виявляючи недоліки, прорахунки, упущення в роботі.

      7. Управління активами і пасивами має проводитися за планом, систематично, а не час від часу. З цієї вимоги витікає необхідність планування управлінської роботи в банку, розподіл обов'язків з її виконання між виконавцями і контроль за її виконанням.

      8. Єдність стратегічного (перспективного) і тактичного (поточного) планування означає відповідність тактичних планів стратегічним цілям, з метою забезпечення безперервності відповідного процесу.

      9. Управління має бути оперативним. Оперативність означає вміння швидко і чітко проводити оцінювання ситуації, приймати управлінські рішення і втілювати їх в життя.

      10. Моральне і матеріальне стимулювання творчої активності, успіхів і досягнень всього колективу та кожного його члена зокрема — умова досягнення високих результатів діяльності банку.

      11. Один з принципів управління — демократизм. Передбачає участь у процесі управління широкого кола співробітників банку, що забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання ресурсного потенціалу банку.

      12. Управління має бути ефективним, тобто витрати на утримання управлінського персоналу мають давати багатократний ефект.

      Таким чином, основними принципами управління активами і пасивами є науковість, комплексність, системність, об'єктивність, точність, достовірність, дійовість, єдність планів, оперативність, зацікавленість, демократизм, ефективність. Ними необхідно керуватися при управлінні активами і пасивами на будь-якому рівні.

 
     2.1. Характеристика банку

      За  станом на 1 квітня 2002 року в Україні  діяло 154 банки, які мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій. Серед них 137 банків — акціонерні товариства (95 — відкриті, із них 2 банки — державні, 42 — закриті), 17 банків — товариства з обмеженою відповідальністю. 151 банк має ліцензію на здійснення операцій із валютними цінностями.

      3 іноземним капіталом створено 22 банки, у тому числі 6 – зі 100-відсотковим іноземним капіталом.

      У першому кварталі 2002 року внаслідок завершення процедури ліквідації з Державного реєстру банків вилучено 3 банки АБ "Ланбанк", КБ "Зоря" та АКБ "Шахтекономбанк" (за відповідний період минулого року вилучено 1 банк), не зареєстровано жодного банку. Прийнято рішення про ліквідацію одного банку (АБ "Інко")

      За  станом на 1 квітня 2002 p. у стадії ліквідації перебувало 32 банки (17.2% від загальної  кількості банків, зареєстрованих у  Державному реєстрі банків), 15 із них ліквідуються за рішенням Національного банку, 15 — за рішенням господарських судів, 2 — за рішенням зборів акціонерів. 

     

                         1- Зареєстровані  банки;

                         2- Банки, які мають  ліцензію;

                         3- Банки, що перебувають  у стадії ліквідації;

                         4- Державні банки;

                         5- Банки з іноземним  капіталом;

                         6- Банки зі 100- відсотковим іноземним капіталом. 

     Рисунок 2.1 – Кількість банків в Україні

 
     2.2. Загальний аналіз показників прибутковості

     Одним із шляхів характерстики ефективності роботи комерційного банку є оцінка рівня його прибутковості (рентабельності). Аналіз показників прибутковості охоплює такі етапи:

• розрахунок фактичного значення прибутковості на основі даних балансу та інших форм річної та квартальної звітності;
• порівняльна оцінка коефіцієнтів з їх рівнем у попередні роки та квартали;
• визначення основної тенденції в динаміці коефіцієнтів (зростання або зниження);
• виявлення факторів, які впливають на зміну цих коефіцієнтів;
• оцінка факторів з позиції ліквідності балансу та банківських ризиків;
• - розроблення рекомендацій щодо підвищення прибутковості банку або забезпечення її стабільності в майбутньому.

      Аналіз  прибутковості банку здійснюється за допомогою таких показників: 

   

 

     Рисунок 2.2 – Основні показники прибутковості роботи банку 

      Аналіз  цих показників здійснюється у порівнянні з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну показників прибутковості банку розраховується за допомогою способу ланцюгових підстановок.

      Головна мета банківського менеджменту полягає  в максимізації вартості акціонерного капіталу банку, яка залежить від чистого прибутку та рівня ризику. Вартість акцій банку зростатиме, якщо очікується підвищення дивідендних виплат або знижується рівень ризику, що його приймає на себе банк.

      Якщо  для компаній ринкова вартість акцій  є найкращим показником їх діяльності, то для банків такий метод оцінювання іноді не досить точний та надійний. Це пояснюється недостатнім рівнем активності проведення операцій з банківськими акціями як на міжнародних, так і на національних ринках. Тому на практиці для оцінювання діяльності банку використовують показники прибутковості.

     1. Процентна маржа (процентний прибуток) банку визначається як різниця  між процентними доходами та  процентними витратами.

     2. Непроцентна маржа (непроцентний прибуток) банку обчислюється як різниця між непроцентними доходами (комісійні доходи, прибуток від торговельних операцій, штрафи отримані і т. ін.) та непроцентними витратами (комісійні витрати, витрати на утримання персоналу, експлуатаційні витрати і т. ін.). Показник непроцентної маржі часто буває від'ємним, оскільки непроцентні витрати, як правило, перевищують непроцентні доходи.

     3. Прибуток до оподаткування обчислюється  як різниця між загальними  доходами та загальними витратами і складається з процентної та непроцентної маржі.

     4. Чистий прибуток— це прибуток, що залишається в розпорядженні  банку після виплати податків ( прибуток після оподаткування).

     Наведені  показники прибутковості вимірюються  в грошових одиницях і значною мірою залежать від розмірів банку, а через це не придатні для порівняльного аналізу. Тому для виявлення ефективності роботи банку здебільшого застосовують відносні показники прибутковості.

     5. Чиста процентна маржа ЧПМ  визначається як відношення різниці  між процентними доходами ПД і процентними витратами ПВ до активів А банку, %: 

ЧМП =	ПД - ПВ	х100
	А

 
 

     Чиста процентна маржа може обчислюватися  щодо працюючих або загальних активів. У деяких країнах органи регулювання банківської діяльності вважають за доцільне знаменником цього показника брати активи, які приносять дохід (працюючі активи). Така думка ґрунтується на тому, що процентний прибуток потрібно порівнювати лише з тією частиною активів, яка генерує сукупні доходи банку. Згідно з інструктивними матеріалами НБУ чиста процентна маржа обчислюється щодо загальних активів банку. Пропонований метод обчислення має на меті оптимізувати співвідношення працюючих та непрацюючих активів банку, оскільки активи, за якими не отримується дохід, значно знижують показник чистої процентної маржі.

      6. Чиста непроцентна маржа обчислюється як відношення непроцентного прибутку до активів банку.

      7. Чиста маржа операційного прибутку  визначається відношенням різниці між операційними доходами та операційними витратами (включаючи процентні) до сукупних активів банку.

      Цей показник можна подати у вигляді двох складових — процентного прибутку на одиницю активів та непроцентного прибутку на одиницю активів. Такий поділ дає уявлення про співвідношення доходів від основної діяльності (кредитів, інвестицій, лізингу тощо) та непроцентних доходів, одержаних від надання платних фінансових послуг клієнтам. Із загостренням конкуренції банки шукають нові "нетрадиційні" джерела доходів, які дають змогу диверсифікувати діяльність і підвищувати розмір сукупного прибутку за рахунок непроцентних доходів.

      8. У випадках, коли непроцентна  маржа банку має від'ємне значення  і розрахунок її співвідношення з активами втрачає сенс, доцільно використовувати показник відношення непроцентних доходів до середніх загальних активів. Він характеризує залежність банку від таких видів діяльності, які не пов'язані з одержанням процентів (торговельні операції, комісійні, непередбачені доходи).

      9. Чистий спред ЧС (спред прибутку) є традиційним показником прибутковості банку і визначається як різниця між середньозваженими процентами за активами та за пасивами банку, %: 

ЧС =	ПД	х100	-	ПВ	х100
	ПА			ПП

 
 

      де  ПА — активи, які приносять процентний дохід;

      ПП— пасиви, за якими виплачуються проценти.

      За  допомогою цього показника оцінюються ефективність виконання банком функції  посередника між вкладниками та позичальниками, а також рівень конкуренції на ринку. Як правило, при загостренні конкурентної боротьби спред скорочується і менеджери банку змушені шукати інші шляхи одержання прибутків.

      10. Чистий прибуток у розрахунку  на акцію (ЕРS) визначається відношенням чистого прибутку до кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу. Цей показник слугує індикатором рівня дохідності коштів, вкладених акціонерами в банк, і являє собою оцінку виплат на користь основних власників.

      11. Показник прибутку на активи ROA визначається відношенням чистого прибутку (після оподаткування) ЧП до середньої вартості загальних активів А, %: 

ROA =	ЧП	х100
	А

 
 

      ROA може застосовуватися як показник ефективності роботи керівництва банку.

      12. Показник прибутку на капітал ROE визначається відношенням чистого прибутку до вартості акціонерного капіталу банку К, %: 

ROЕ  =	ЧП	х100
	А

 
 

      RОЕ показує рівень дохідності вкладених акціонерами коштів і може слугувати орієнтиром при виборі найпривабливішого напрямку інвестування. При цьому слід пам'ятати, що високий рівень дохідності пов'язується з високим ризиком.

      Показники RОЕ та RОА істотно впливають на ринкову ціну акцій банку, тому менеджери у процесі управління банком приділяють особливу увагу саме цим коефіцієнтам та їх взаємозв'язку: 

ROЕ  =	ROA∙	A
		K

       або

ROA =	ЧП	∙	A
	А		K