Теоретичні основи прибутковості комерційного банку

 
 

      Із  табл. 1.4 видно, що банк за звітний період значно погіршив свою діяльність, що призвело до зменшення прибутку на 389 тис.грн., або на 98,7%. Якщо за перший квартал минулого року було отримано прибутку 394 тис.грн., то за такий же період звітного року - тільки 5 тис.грн. Це пояснюється збитковою діяльністю по розміщенню коштів, збитки від якої склали 345 тис.грн.; прибуток від комісії зменшився на 191 тис.грн.

      Далі  більш поглибленому факторному аналізу  підлягає кожна складова прибутку. Методику цього аналізу простежимо на прикладі аналізу прибутку, отриманого від послуг щодо розміщення коштів, вихідні дані для якого відображені у табл. 1.5. На зміну величини цього прибутку впливають такі фактори:

• зміна середньої суми розміщених коштів;
• зміна середньої процентної ставки;
• зміна суми витрат банку.

 

     Таблиця 1.5 – Вихідні дані для факторного аналізу прибутку (збитку), отриманого за розміщення коштів 

Дані	За перший квартал		Зміни (+,-)
	минулого  року	звітного року
Середня сума розміщених коштів, тис.грн.	19 625	18243	- 1 382
Процентний  доход, тис.грн.	785	1277	X
Середня процентна ставка, %	4	7	+3
Сума  витрат, тис.грн.	569	1 406	X
У % до суми розміщених коштів	2,899	7,707	+ 4,808
Прибуток  Від розміщених коштів, тис.грн.	+216	- 129	-345
У % до суми розміщених коштів	1,1006	X	X

 

      Результати  аналізу прибутку, відображені в  табл. 1.6, показують, що прибуток від розміщення коштів за період, що аналізується, зменшився на 345 тис.грн.  

     Таблиця 1.6 – Розрахунок впливу факторів на зміну величини прибутку 

Найменування  факторів	Розрахунок	Вплив факторів на зміну прибутку (+, -)
		сума, тис.грн.	проценти
Зменшення суми розміщених банком коштів	-1 382 х 1,1006	- 15	-4,3
	100%
Збільшення  процентної ставки	3х18 243	+547	+ 158,6
	100%
Збільшення  витрат банку	4,929 х 18 243	-877	- 254,3
	100%
Разом	X	-345	100,0

 

      Це  відбулося, головним чином, через значне збільшення витрат, що спричинило зменшення прибутку на 877 тис.грн., і через зменшення суми розміщених коштів прибуток зменшився на 15 тис.грн. Однак підвищення рівня процентної ставки сприяло збільшенню прибутку на 547 тис.грн., і тому загальна сума прибутку зменшилася на 345 тис.грн.

      За  такою ж методикою слід аналізувати  прибутки (збитки), отримані від окремих видів послуг, джерелом прибутку від яких є процентні доходи.

      Прибуток (збиток) від інших видів послуг, які приносять непроцентні доходи, аналізується прийомом порівняння фактичних  даних звітного періоду з плановими  або даними за минулий період, виявляється  відхилення від плану або зміни за період, що аналізується (див. табл. 1.4) і вивчаються причини їх допущення. Цей аналіз повинен бути направлений на пошук можливостей розширення кількості послуг, що надаються (їх диверсифікацію) і визначення резервів збільшення за рахунок цього прибутку. Особливу увагу слід звертати на доцільність витрат. Результати аналізу використовуються для підрахунку невикористаних резервів збільшення прибутку (табл. 1.7). 

     Таблиця 1.7 – Підрахунок резервів збільшення прибутку банку

Найменування  резервів	Сума, тис.грн.
1. Дотримання середньої процентної  ставки по наданих послугах (табл. 1.6)	-
2. Дотримання режиму економії коштів (при їх витрачанні) (табл. 1.6)	877
3. Диверсифікація банківських послуг (табл. 1.4)	191
Разом	1068

 

      Таким чином, банк мав можливість збільшити прибуток на 1 068 тис. грн.

     Найважливішими  показниками прибутковості банку  є доход на активи та доход на капітал. При цьому узагальнюючим показником банківської діяльності слід вважати прибутковість капіталу, що характеризує доходність капіталу учасників, а показник прибутковості активів рекомендується вважати показником, що характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які є в розпорядженні банку. Він відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його управлінського апарату, що підтримує оптимальну структуру активів і пасивів із точки зору доходів і витрат.

     Доход на активи (ПА) - відношення суми прибутку після сплати податків (ЧП) до середньої вартості загальних активів (ЗА), а доход на капітал (ПК) - відношення (ЧП) до середнього капіталу банку (СК). Розрахунок цих показників наводиться у табл. 1.8. 

     Таблиця 1.8 – Розрахунок показників прибутковості комерційного банку, % 

Показник	Формула  розрахунку	За І  квартал
		минулого  року	звітного року
Доход на активи (ПА)	( ЧП / ЗА )х100%	(276х100)/ 40 135=0,7	(4х100)/ 39 890=0,01
Доход на капітал (ПК)	( ЧП / СК )х100%	(276х100)/ 20135=1,4	(4х100)/ 19896=0,02

 

      Дані  табл. 1.8 показують, що прибутковість банку за аналізований період не тільки знизилася, а, по суті, є нульовою.

      Для підвищення прибутковості своєї  діяльності банку слід вжити такі заходи:

• збільшити ставку процентів за активні послуги і зменшити ставку процентів за залучені кошти;
• збільшити частку власних коштів банку в загальній сумі фінансових ресурсів;
• зменшити співвідношення власних і залучених коштів;
• активізувати роботу по диверсифікації послуг.

 

2. Аналіз активів, пасивів і прибутку  комерційного банку

     За  сучасних умов розвитку банківської  діяльності головне завдання полягає в пошуку реальних шляхів мінімізації ризиків та отримання достатніх прибутків для збереження коштів вкладників і підтримання життєдіяльності банку. Успішне вирішення цієї складної проблеми потребує використання багатьох методів, прийомів, способів, систем та розробки нових підходів до управління активами і пасивами банку.

     У всьому світі рівень ефективності управління активами і пасивами розглядається як один з найважливіших чинників підвищення стабільності, надійності, ліквідності та прибутковості діяльності. В умовах жорсткої конкуренції, що супроводжує розвиток ринкової економіки, необхідно постійно удосконалювати системи та форми управління активами і пасивами, швидко оволодівати нагромадженими в теорії та практиці знаннями, знаходити нові неординарні рішення в динамічній ситуації. Лише такий підхід до управління забезпечує виграш у конкретному середовищі або, принаймні, нормальні умови розвитку організації. Банківська діяльність у сучасному світі — одна з найбільш конкурентних, тому успіх і життєдіяльність банку істотно визначається рівнем управління.

     Діяльність  щодо управління активами і пасивами належить до числа стратегічних планів комерційного банку. При цьому визначаються довгострокові завдання, шляхи розвитку банку, а також комплекс заходів щодо їх реалізації.

     Завдання визначають вихідні підходи до розвитку банку. Як комерційне підприємство банк повинен орієнтуватись на таку діяльність, яка приносить йому прибуток. А величина прибутку залежить від об'єму і структури активів і пасивів, об'єму прибутків і витрат, ефективності діяльності банку.

     Завдання  банку щодо управління активами і  пасивами, зазвичай, пов'язуються також із стабільною базою доходів, а це передбачає акцент на розвиток традиційних послуг банку, на довгострокове і комплексне обслуговування клієнтів.

     Довгострокові завдання управління банком включають орієнтацію на забезпечення його надійності і стабільності як умов довіри вкладників до банку.

     Надійність  банку є глибинною якісною  характеристикою його діяльності, що формується протягом всього періоду функціонування. Критеріями надійності є достатній об'єм власного капіталу, якість активів, ліквідність, прибутковість і якість управління банком, тобто ефективність управління активами і пасивами банку.

     Завдання  щодо досягнення надійності комерційного банку передбачають врахування всіх факторів, що забезпечують дотримання вказаних критеріїв.

     Поряд з економічними завданнями, що стоять перед управлінням банком, важливе значення має місце даного банку в розв'язанні загальногосподарських завдань. Банк об'єктивно необхідний для розвитку економіки і являється важливою його складовою. Тільки при активній участі в економічних процесах банк може розвиватись зовнішньо і внутрішньо. Мається на увазі стимулювання росту виробництва і обігу створеного продукту, сприяння підтриманню стабільності грошової одиниці.

     Нарешті, завдання при управлінні активами і  пасивами повинні орієнтуватись на задоволення інтересів членів колективу, що реалізують економічні установки в діяльності банку. Серед таких завдань присутні направленість на задоволення матеріальних запитів, розвиток особистої кар'єри, задоволення індивідуальних потреб.

      Співвідношення  вказаних завдань специфічне для  кожного банку. Але важливо, щоб всі вони органічно поєднувались одне з одним.

     Управління  активами й пасивами та його результати повинні відповідати певним вимогам. Ці вимоги накладають відбиток на саме управління і повинні обов'язково виконуватись на кожному етапі. Визначимо найважливіші принципи управління активами й пасивам.

      1. Управління активами і пасивами  має базуватись на державному підході при оцінюванні економічних процесів, явищ, результатів діяльності. Інакше кажучи, при управлінні активами і пасивами необхідно враховувати відповідність державній економічній, соціальній, екологічній, міжнародній політиці та законодавству.

      2. Управління має носити науковий характер, тобто основуватись на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку, використовувати досягнення НТП і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.