Отчет по практике в АО "Райффайзен банк Аваль"

Завдяки вищезазначеному, ризик  ліквідності був помірним, що підтверджується (за даними звіту про дотримання економічних нормативів № 611.01) наступним  рівнем його нормативів станом на 01.01.2012 р.(табл.6.1).

Таблиця 6.1

«Показники ліквідності»

Показник	Фактичне значення (%)	Нормативне значення (%)
Норматив миттєвої ліквідності (Н4)	43,41
Норматив поточної ліквідності (Н5)	45,31
Норматив короткострокової ліквідності (Н6)	73,80

 

Таким чином

• наведені дані форми №631 свідчать в цілому про адекватність за строками погашення та   розміщення активів та зобов’язань Банку;
• рівень ліквідності є достатнім.

Згідно з вимогами Національного  банку України (Постанова №279) та внутрішніх положень стосовно щомісячного  розрахунку резерву, Банк здійснює класифікацію кредитних операцій шляхом проведення інвентаризації кредитного портфеля.

В результаті, кредитні операції були структуровані Банком за відповідними категоріями ризику.

Згідно «Звіту про класифіковані кредитні операції та сформовані резерви за кредитними операціями.Станом на кінець дня 31 грудня 2011 року, порівняно з початком  року, структура кредитного портфеля  за категоріями ризику за питомою вагою знизилася в частині "стандартних" і зросла "під контролем" та "субстандартних", (як наслідок впливу фінансової кризи на платоспроможність позичальників, яка також знизилось, що підтверджено їх фінансовою звітністю - балансами та звітами про фінансові результати та підтверджуючими документами про доходи) та знизилася в частині «сумнівних» та «безнадійних».

Результати  перевірки  кредитних справ свідчать  про  в цілому  задовільний стан супроводження  кредитів та ведення кредитних справ. Банком приділяється належна увага  попередньому аналізу фінансового  стану позичальника, пріоритет надається  позичальникам зі стійким фінансовим станом, а у разі нестійкого - зростають  вимоги до ліквідності майна, що надається  в заставу, інших забезпечень. В  той же час окремі кредитні операції Банку містять підвищені кредитні ризики в зв’язку з погіршенням  фінансового стану позичальників  та недостатньої ймовірності щодо визначення їх фінансового стану на рівні  позитивного.

Якість управління кредитним  ризиком є в цілому задовільною, що підтверджується і  значеннями нормативів кредитного ризику, які  відповідно становлять  на кінець дня 31.12.2011 року (табл.6.2).

Таблиця 6.2

«Нормативи кредитного ризику»

Показник	Фактичне значення (%)	Нормативне значення (%)
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7)	11,26
Норматив великих кредитних ризиків (Н8)	32,08
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)	0,24
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій наданих інсайдерам (Н10)	1,81

Аналіз наданої Банком інформації стосовно кредитних операцій, з врахуванням вказаного недоліку, в цілому адекватно відображає стан кредитного портфеля банку.

Обсяг регулятивного капіталу Банку станом на кінець дня 31 грудня 2011 року складає 7 910 698 тис. грн, що було достатнім для виконанням нормативних та ліцензійних вимог Національного банку України для здійснення обсягу операцій на кінець 2011 року (табл..6.3). Капітал Банку за структурою є збалансованим. 

Таблиця 6.3.

«Нормативи регулятивного  капіталу»

Показник	Фактичне значення	Нормативне значення
Обсяг регулятивного капіталу ( Н1)	7 910 698 тис. грн.	120 000 тис. грн.
Рівень адекватності регулятивного капіталу Банку (Н2)	16,16 %	%
Співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3)	12,22 %	%

 

Розподіл прибутку, та розміри  формування фондів та резервів за рахунок  чистого прибутку, здійснюється на підставі Рішень Загальних зборів акціонерів та  у відповідності до Статуту.

У результаті проведення аналізу  капіталу Банку нами не встановлено  фактів, які свідчать про недотримання Банком порядку формування капіталу, резервів та фондів відповідно та вимог  нормативно-правових актів Національного  банку.

Резерви під втрати за активними  операціями є адекватні можливими  збиткам.

Формування резервів та регулятивного  капіталу в цілому адекватно   відповідають нормативно-правовим  вимогам Національного банку  України.

Встановлено, що Банк здійснює управління ризиками згідно методичних рекомендацій Національного банку  України, внутрішніх положень про управління окремими видами ризику та у порядку  визначеному внутрішньою методикою  оцінки ризику.

Система оцінки та управління ризиками Банку направлена на упередження  виникнення ризиків і впровадження системи раннього реагування на ризики, що притаманні діяльності банку. Банк особливу увагу приділяє фінансовим ризикам, які безпосередньо пов’язані  з формуванням балансу комерційного банку. Метод управління ризиком  залежить від факторів ризику, що банк використовує для визначення відносної  важливості або ймовірності того, які умови чи події можуть змінюватись  і негативно впливати на фінансовий стан банку.

Звертаємо увагу на те, що в процесі оцінки та управління ризиками необхідно враховувати взаємозв’язок  який існує між усіма ризиками. Тому Банк повинен аналізувати та оцінювати не лише окремо кожен вид  ризику, а й визначати сукупний рівень ризику, що складається із обсягів  окремих ризиків.

Основними ризиками, що притаманні діяльності Банку є такі:

Головним ризиком для  Банку є кредитний. Керівництво  Банку усвідомлює кредитні ризики як небезпеку виникнення втрат внаслідок  невиконання контрагентом своїх  договірних зобов’язань по сплаті основної суми боргу та відсотків  за ним. Надання кредитів здійснюється у порядку, встановленому внутрішніми  положеннями Банку про кредитування. Рішення про видачу кредиту та умови кредитування затверджуються колегіально Кредитним комітетом  Банку. Прийняті Банком внутрішні процедури  контролю за концентрацією кредитів, пільговим кредитуванням, та обсягами кредитних вкладень, є в цілому достатніми. Концентрація позик та позики інсайдерам перебувають під  контролем та пов`язані з прийнятним ризиком.

Банк формує резерви відповідно до вимог Національного банку  України. Основним інструментом управління кредитними ризиками в банку є система лімітування, яка включає ліміти двох типів: ліміти індивідуального кредитного ризику та ліміти повноважень[22].

Основним органом управління ризиком ліквідності в Банку  є Рада Директорів, до повноважень  якого входить формування політики з управління ліквідністю, затвердження відповідних політик та процедур. Комітет з питань управління активами та пасивами (КУАП) є виконавчим комітетом Ради Директорів, до функцій якого входить втілення політики управління ліквідністю, прийняття поточних рішень щодо управління ліквідністю, затвердження внутрішніх лімітів Банку. Управління ліквідністю в Банку розподіляється на 3 складові: щоденне управління ліквідністю, поточне управління ліквідністю та довгострокове управління ліквідністю. Управління щоденною  ліквідністю здійснюється Казначейством банку шляхом аналізу залишків на кореспондентських рахунках на початок дня, даних платіжного календаря щодо надходжень та відтоку коштів, планів підрозділів Головного Банку та відділень Банку по операціям на протязі дня, інформації про рух коштів на рахунках клієнтів. Управління поточною ліквідністю ( терміном до 1 місяця) здійснюється Управлінням ризик-менеджменту шляхом визначення потреб банка у ліквідних коштах – при цьому застосовується метод джерел і використання коштів, який полягає у визначенні величини розриву ліквідності на протязі заданого періоду, що дорівнює різниці між очікуваними надходженнями і потенційними відтоками грошових коштів. Управління довгостроковою ліквідністю (терміном більше 1-го місяця) здійснюється Управлінням ризик-менеджменту за методом ресурсного розриву (шляхом оцінки ступеня невідповідності строкової структури активів строковій структурі пасивів)[14].

Управління валютним ризиком  базується на обраній стратегії  менеджменту валютного ризику, яка  включає у себе наступні елементи: централізацію управління валютним ризиком, використання усіх можливих заходів  уникнення ризику, що призводить до значних збитків, контроль та мінімізація  сум збитків, якщо не існує можливості уникнення ризику, хеджування валютного  ризику за умов неможливості його уникнення. Основним інструментом управління валютним ризиком у банку є лімітування. Банк застосовує цей інструмент шляхом встановлення лімітів: на загальну відкриту валютну позицію по банку в  цілому; ліміти валютної позиції у розрізі валют; ліміти валютних позицій у розрізі бізнес-підрозділів та операцій;на  казначейські операції (арбітражні конверсійні операції, казначейські неторговельні операції із готівковою іноземною валютою); ліміти stop – loss та take-profit. Система внутрішніх лімітів дозволяє комплексно та адекватно управляти величиною валютного ризику з допомогою прийнятих у банку принципів ризик-менеджменту.

Казначейство щоденно  проводить моніторинг відкритої  валютної позиції Банку з метою  виконання вимог Національного  банку України.

Протягом 2011 р. Банк стабільно  дотримувався нормативів відкритої  валютної позиції, встановлених Національним банком України.

З метою управління ринковим ризиком банком застосовуються наступні інструменти: встановлення лімітів  на суму конкретної угоди щодо купівлі  або продажу, якщо вона укладається  на умовах, за яких результат її проведення залежить від коливання ринкових цін, встановлення ліміту на загальний  розмір валютної позиції, встановлення ліміту на сукупний розмір інвестиційного портфеля, оцінка волатильності котирувань, розрахунок лімітів вкладень в цінні  папери та діапазону зміни котирувань цінних паперів, позаплановий перегляд лімітів у випадку різкої зміни  кон’юнктури ринку або значного зниження ресурсної бази банку, формування резервів на покриття можливих збитків. Звертаємо увагу на існування суттєвої невизначеності щодо подальшого впливу світової економічної кризи на економіку України в цілому, а також зокрема на банківську систему, оскільки вона є найбільш чутливою до подій, що відбуваються на міжнародних фінансових ринках. У зв’язку із обмеженням обсягу інформації, щодо запобігання наслідкам світової економічної кризи в Україні, ми не можемо виказати думку щодо подальшої безперервної стабільної діяльності Банку.

Банк контролює обмеження  по сумах угод з пов’язаними особами, які встановлюються Національним банком України, відповідно до діючого законодавства. Протягом 2011 року у Банку діяв реєстр інсайдерів, який оновлюється на постійній  основі.

Протягом 2011 року, операції з інсайдерами та пов‘язаними  особами проводилась на умовах, визначених Національним Банком України та не мали суттєвого впливу на фінансові  результати Банку.

На основі проведеної роботи  підтверджується наявність помірного  ризику за основними операціями банку  та операціями з інсайдерами/пов’язаними  особами; система оцінювання та управління ризиками в банку охоплює всі  процедури та всі ризики притаманні банку і є достатньою.

Адекватність бухгалтерського  обліку, процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю Банку.

Банк дотримується вимог  чинного законодавства України, нормативних актів Національного  банку України, керується вимогами МСБО стосовно ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової звітності. Організаційна структура підрозділів, які здійснюють бухгалтерський облік  відповідає загальний організаційний структурі Банку. Система бухгалтерського  обліку та інформаційне забезпечення адекватні для прийняття зважених управлінських рішень.

Бухгалтерський облік  в цілому забезпечує достатньо детальні розшифровки рахунків, які дають  змогу аналізувати будь-які відхилення, надання  достовірної порівняльної інформації про активи, зобов’язання, фінансовий стан та результати діяльності Банку.

Для обмеження ризику при  виконанні банківських операцій, Банком визначено та встановлено  перелік операцій, які вимагають  додаткового контролю. Особливо це стосується документів по витратах за внутрішньобанківськими операціями, які  формують фінансовий результат Банку[13].

В обліковій політиці Банку  розкриті питання методики  бухгалтерського  контролю. Зазначаємо, що Банком проводиться  бухгалтерський  контроль, та розписані  процедури про порядок проведення первинного та подальшого контролю, порядок  здійснення логічного та арифметичного  контролю за достовірністю звітності.

Бухгалтерський облік  Банку відповідає вимогам нормативно-правових актів Національного банку України  та забезпечує належний рівень адекватності.

Аналіз процедур внутрішнього аудиту та організація внутрішнього аудиту.

Задача внутрішнього аудиту полягає в здійсненні контролю за дотриманням законів України, нормативно-правових актів Національного Банку України  та рішень органів управління банку  і перевірки результатів поточної та річної фінансової діяльності.

Незалежний оперативний  контроль покладено на службу внутрішнього аудиту банку, яка створена і діє  згідно вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Статуту Банку. Служба внутрішнього аудиту підпорядковується Спостережній Раді банку та звітує перед нею і діє на підставі положення, затвердженого Спостережною Радою[1].