Отчет по практике в АО "Райффайзен банк Аваль"

У 2011 році найбільш питому вагу займають державні облігації, ніж облігаціі підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці  - це система правових,  соціально економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів   та   засобів,  спрямованих  на збереження життя,  здоров'я  і  працездатності  людини  у  процесі трудової діяльності(Закон України «Про охорону праці»2002р.)

Отже  ця тема є дуже актуальною, для працівників, які виконують свої функціональні  обов’язки, щодо фізіологічних та психологічних  умов праці. Зазначені аспекти лекції в подальшому повинні формувати  почуття дбайливого ставлення до свого життя і здоров’я як найвищої соціальної цінності.

Мета  розділу – поліпшення умов праці  працівників, попередження виробничого  травматизму, профзахворювань, пожеж, аварій та ін. в приміщення та на робочих  місцях у відділі обліку та контролю при здійсненні операцій банку з  цінними паперами та аналізі інвестиційних  та інших операцій банку з цінними паперами.

8.1.1  Аналіз  шкідливих та небезпечних виробничих чинників

Шкідливий виробничий чинник – вплив на людину певного чиннику, який в певних умовах може призвести до захворювання.

Небезпечний виробничий чинник – чинник, вплив  якого призводить до гострого погіршення здоров’я людини.

За характером взаємодії з людиною шкідливі та небезпечні чинники поділяються  на 3 групи:

Активні: фізичні  – потенційна кінетична енергія(термічна, електрична); хімічні – ядовиті токсичні, вибухонебезпечні речовини; біологічні – мікро та макроорганізми, продукти життєдіяльності; психофізіологічні – стрес, втома, соціальний клімат у колективі.

Пассивно-активні  – чинники, які активізуються  за рахунок  енергії, носієм якої є людина та елементи природного та виробничого середовища. (гострі нерухомі предмети та елементи,незначний коефіцієнт тертя між поверхнями, нерівності поверхні, ухили й підйоми).

Пасивні чинники - чинники, що проявляються опосередковано у часі (небезпечні властивості, пов'язані з корозією металів; накип на поверхнях; недостатня міцність і стійкість конструкцій; високе навантаження на механізми і машини і т.п).

Формою  прояви цих чинників є руйнування, возгорання, вибухи та інші

види аварій і катастроф.

Проаналізуємо шкідливі та небезпечні чинники характерних для наших умов праці.

8.1.1.1. Аналіз стану повітря робочої зони

Повітряне середовище характеризується складом  повітря і наявністю в ньому  шкідливих речовин, а також параметрами  мікроклімату. Надходження в повітря  робочої зони тієї або іншої шкідливої  речовини залежить від технологічного процесу, використаної сировини, а також  від проміжних і кінцевих продуктів.

Відповідно до «ГОСТ 12.1.007-88. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности» по ступеню та шкідливості дії на організм людини шкідливі речовини діляться на чотири класи: 1 клас – надзвичайно небезпечні речовини; 2 клас – високо небезпечні речовини; 3 клас – помірно небезпечні речовини; 4 клас – мало небезпечні речовини.

Істотний  вплив на стан організму людини, його працездатність надає мікроклімат виробничих приміщень, під яким розуміють  умови внутрішнього середовища цих приміщень, які суттєво впливають на організм людини – температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання нагрітих поверхонь. (ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень).

До основи принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференціальна оцінка оптимальних  і допустимих метеорологічних умов в робочій зоні залежно від теплової характеристики виробничого приміщення (холодний цех, гарячий цех), категорії робіт по ступеню важкості.

У відділі обліку та контролю виконуються роботи категорії тяжкості – I а (легкі фізичні роботи). За тепловим режимом дане приміщення холодне, оскільки явне тепло в цеху <23 Вт/м³.

Тоді  оптимальні показники мікроклімату в теплий період року повинні складати: температура повітря 20-25⁰С, відносна вологість 40-60%, швидкість руху повітря 0,2 м/с. В холодний період року повинні складати: температура повітря 20-23 ⁰С, відносна вологість 40-60%, швидкість руху повітря 0,1 м/с.

8.1.1.2 Аналіз виробничого освітлення

Виробниче освітлення може бути класифіковано:

За видом  джерела світла: природне освітлення; штучне освітлення, суміщене.

За конструкцією: природне - бічне, верхнє, комбіноване.  Суміщене освітлення - коли до природного додається штучне.

 Штучне  освітлення - загальне (рівномірне, локалізоване), комбіноване (загальне і місцеве); застосування одного місцевого  освітлення забороняється. 

За призначенням: робоче; аварійне; евакуаційне; охоронне; чергове.

Приміщення  з постійним перебуванням людей  повинно мати, як правило, природне освітлення.

Суміщене  освітлення приміщень житлових, громадських  і допоміжних будинків допускається передбачати у випадках, коли це потрібно за умов вибору раціональних об'ємно-планувальних рішень.

Для загального штучного освітлення приміщень слід використовувати, як правило, розрядні джерела світла, віддаючи перевагу за однакової потужності джерелам світла з найбільшою світловою віддачею і строком служби(ДБН В.2.5-28-2006. Природне та штучне освітлення).

Для освітлення приміщень слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні лампи. Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках неможливості або  техніко-економічної недоцільності  використання розрядних ламп.

Для місцевого  освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати  лампи розжарювання, в тому числі галогенні. Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозволяється.

Освітлення  регламентується ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення». Розрізняють 8 розрядів і 4 підрозряди робіт залежно від характеру зорової роботи, розміру об’єкту відмінності, контрасту об'єкту з фоном.

Для відділу  обліку та контролю характерно суміщене виробниче освітлення. У приміщення виконуються зорові роботи 4б розряду (Е = 300 лк) , КПО =20%.

8.1.1.3. Аналіз  небезпеки ураження електричним струмом

Електричне  обладнання, що встановлене на виробничих підприємствах, є потенційно небезпечним  для працюючих, оскільки органи відчуття людини не можуть на віддалі виявити  електричну напругу.

 Електрична  енергія використовується в устаткуванні  для приводу, що виконує силові  функції, як джерело тепла для  освітлення робочих місць, а  також використовується в органах  керування. 

 Аналіз  причин нещасних випадків у промисловості, які супроводжуються тимчасовою втратою працездатності, показує, що кількість травм, спричинених електричним струмом, становить всього 0,5 % загальної їх чисельності. Але якщо розглядати тільки ті нещасні випадки, які призводять до інвалідності або смерті потерпілих, то виявляється, що до 40 % їх є наслідками враження електричним струмом, тобто більше, ніж з будь-якої іншої причини. При цьому до 80 % таких нещасних випадків припадає на електричні мережі напругою до 1000 В.

Усі приміщення за ступенем небезпеки ураження людей  електричним струмом поділяються  на три класи: без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні.(Правила устройства электроустановок. ПУЭ-2010).

Ураження  людини під час дотику до струмопровідних  частин залежить від схеми вмикання людини в електричну мережу, напруги  в мережі, схеми самої мережі, режиму нейтралі мережі, опір ізоляції фаз устаткування або мережі, ємності  струмопровідних частин відносно землі  тощо.

Відділ  обліку та контролю за небезпекою ураження електричним струмом відноситься  до приміщення без підвищеної небезпеки.

8.1.1.4. Аналіз пожежної небезпеки.

Пожежа  – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що завдає матеріального  збитку, і що є потенційно небезпечним  для здоров'я і життя людей  та навколишнього середовища.

Пожежна безпека – це стан об'єкту, при  якому виключається можливість виникнення пожежі, а у разі її виникнення використовуються необхідні заходи по усуненню негативного  впливу небезпечних чинників пожежі на людей, споруди та матеріальні  цінності.

Небезпечними і шкідливими чинниками  пожеж і вибухів є: вогонь і  іскри, підвищення температури, дим, виділення  токсичних речовин, зменшення концентрації кисню в навколишньому повітрі, руйнування будівель, обвалення споруд, розліт їх осколків, ударна хвиля.

Пожежна безпека забезпечується заходами пожежної профілактики і активного пожежного  захисту. Пожежна профілактика –  це комплекс заходів (організаційного, технічного, режимного і експлуатаційного характеру), забезпечуючих попередження або зменшення наслідків пожежі. Активний пожежний захист – це певні  заходи, що забезпечують успішну боротьбу з пожежо- і вибухонебезпечними ситуаціями.

Відповідно  до НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій  приміщень, будівель і зовнішніх  установок по вибухопожежній і пожежній небезпеці» залежно від технологічних процесів на виробництві устаткування, використовуваних матеріалів і сировини всі підприємства підрозділяються на 5 категорій: А, Б – вибуховопожежонебезпечні, В – пожежонебезпечні, Г – виробництва, де використовуються негорючі речовини в гарячому, розжареному або розплавленому вигляді, а також тверді речовини, рідини і гази, які спалюються або утилізувалися як паливо, Д – виробництва, де обробляються негорючі речовини в холодному стані.

Згідно  класифікації по пожежо- та вибуховонебезпеці  відділ обліку та контролю відноситися до категорії «В» – пожежонебезпечні приміщення.

8.1.2 Заходи з поліпшення умов праці.

Заходи  щодо поліпшення умов праці поділяються  на:

організаційні – правильна організація умов праці, навчання охороні праці, проведення інструктажів, нагляд керівництва за забезпеченням техніки безпеки і охорони праці;

санітарно-гігієнічні – забезпечення нормальних метеоумов, чистота повітря, раціонального  освітлення, захисту від коливальних  процесів або випромінювань;

інженерно-технічні – усунення конструктивних недоліків технічних процесів, устаткування, встановлення засобів захисту (екрани, блокування).

8.1.2.1. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони

До заходів  щодо оздоровлення повітряного середовища відносяться: механізація, автоматизація, дистанційне керування; виключення або зменшення шкідливих дій  за рахунок нових або нешкідливих  технологій; герметизація устаткування і технологічних процесів; ізоляція ділянок з шкідливими виділеннями; ретельне і систематичне прибирання приміщень; професійний відбір і  ретельний медичний огляд; встановлення особливого режиму роботи і відпочинку; санітарно-технічна пропаганда, навчання безпечним методам праці; захист від джерел забруднення; вентиляція, кондиціонування, опалювання.

У відділі обліку та контролю здійснюється ретельне і систематичне прибирання, місцева вентиляція приміщень, встановлено кондиціонер.

8.1.2.2. Заходи щодо забезпечення виробничого освітлення

До заходів  щодо забезпечення виробничого освітлення відносять: ретельний регулярний догляд за установками природного і штучного освітлення; в установках з люмінесцентними  лампами і лампами ДРЛ необхідно  стежити за справністю схем включення, а також пускорегулюючих апаратів; своєчасне чищення стекол світлових  отворів; регулярний контроль освітленості; перевірка рівня освітленості в контрольних точках виробничого приміщення не рідше одного разу на рік після чергового чищення світильників і заміни ламп, що перегоріли; природне освітлення повинне проникати через бічні отвори, зорієнтовані, як правило, на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 2,0%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Звітний рік був періодом стабілізації для  українських банків після неспокійних попередніх двох років. Продовження економічного відновлення, повернення довіри добанківської системи і відсутність інших привабливих варіантів інвестицій повернули вкладників до банків. Станом на кінець дня 31 грудня 2011 року невідповідність між фінансовими активами та зобов’язаннями Банку, що знаходяться під ризиком ліквідності, в окремих часових інтервалах становить: до одного місяця - негативна в розмірі 28.5% фінансових активів Банку; від 1 до 3 місяців – позитивна в розмірі 4.0% фінансових активів Банку; від 3 до 12 місяців – позитивна в розмірі 2.4% фінансових активів Банку, від 12 місяців до 5 років - позитивна в розмірі 8.4% фінансових активів Банку; понад 5 років – позитивна в розмірі 18.4% фінансових активів Банку. Сукупний розрив ліквідності за активами та зобов’язаннями, що знаходяться під ризиком ліквідності на кінець дня 31 грудня 2011 року, є позитивним в розмірі 73.1% фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу, або 4.7% фінансових активів Банку. Значний розрив ліквідності припадає на часовий інтервал до 1 місяця, що свідчить про те, що Банк потребує збільшення питомої ваги довгострокових ресурсів в загальних обсягах залучених коштів.