Транснациональная преступность

- визнання доказів  судами тих країн, із якими  досягнуті відповідні угоди поза залежністю від процесуальної форми їх одержання;

- по кримінальних справах  про транснаціональні злочини  слідчі дії проводити з указівками на уголовно-процесуальне законодавство декількох країн (при участі в проведенні слідчої дії їхній представників);

- організація представництв  прокуратури і слідчих апаратів  у країнах, між якими досягнуті  відповідні угоди;

- передача оригіналів  відеозаписів проведення слідчих  дій;

- організація в країнах,  що співробітничають, спеціальних  пунктів дистантного допиту й екстреного запиту інформації з використанням комп'ютерного зв'язку (у тому числі через виділені супутникові канали) телекамер, факсів і т.д. Відповідно до п. 3 Зазначеної Угоди сторони організують шифровані зв'язки²².

У процесі проведення слідчих дій при розслідуванні злочинів, що вчиняються учасниками міжнародних злочинних співтовариств, виникає цілий ряд додаткових процесуальних проблем.

5. Міжнародні доручення

В даний час виконання міжнародних доручень по кримінальних справах у цілому регламентовано угодами країн СНД:

Стаття 3

Запити і прохання, передбачені частиною 1 і 2 цієї Угоди, повинні бути відповідно оформлені і мати такі реквізити:

а) найменування органа внутрішніх справ, від якого виходить запит або прохання, і найменування органа внутрішніх справ, до якого вони звернені;

б) найменування справи або матеріалу, по якому направляється запит або прохання;

в) прізвища свідків, що потерпілих, підозрюваних, обвинувачуваних, розшукуваних,підсудних і засуджених,їхнє громадянство, заняття і постійне місце проживання, або місце перебування, а при небхідності прізвища й адреси їхніх законних представників;

г) зміст запиту і прохання, а також необхідні зведення по їхній суті й опис складу правопорушення.

До запиту і прохання додаються також належно оформлені спеціальні постанови, необхідні для вчинення санкціонованих дій.

Запит і прохання повинні  бути скріплені підписом керівника  і печаткою органа внутрішніх справ. Сторони при виконанні запитів і прохань користуються російською мовою.

По документах, що додаються до запитів і прохань, складеними на державній мові Сторона, що запитує, прилучає належним чином завірений переклад на російську мову.

При виконанні запиту і прохання документи, складені на державній мові виконуючої Сторони, перекладаються нею але російською мовою.

Переклади засвідчуються печаткою компетентного органу і підписується посадовою особою.

У невідкладних випадках можуть робитися запити в усній формі, але вони повинні бути негайно  підтверджені письмово, у тому числі  з використанням технічних засобів передачі тексту.

Стаття 4

У задоволенні запитів  і прохань може бути відмовлено повністтю або частково, якщо запитувана сторона думає, що їхнє виконання спричинить порушення прав людини, суверенітету, безпеки або інших важливих інтересів своєї держави. У випадку прийняття такого рішення письмово сповіщається сторона, що запитує, із указівкою причин відмови.

Стаття 5

Кожна зі сторін забезпечує конфіденціальність зведень, переданих іншою стороною, якщо ці зведення носять закритий характер або сторона, що передає, вважає небажаним розголошення їх змісту. Ступінь закритості зведень визначається стороною, що передає.

У разі потреби передачі третій стороні даних і зведень, отриманих однією зі Сторін у рамках цієї Угоди, потрібно згода сторони, що передала ці дані і зведення.

6. Пошук в іншій державі грошей, отриманих злочинниць шляхом.

Загальні питання взаємодії держав у розшуку майна і цінностей, отриманих у результаті злочинної діяльності визначається Конвенцією про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію прибутків від злочинної діяльності (Страсбург, 8 листопада 1990 р.). У відповідності з Конвенцією сторони в максимально можливому ступені роблять друг другу, по запиті, поміч у визначенні і виявленні знарядь, прибутків і іншого майна, предмета конфіскації. Ця поміч включає заходу по наданню і пошуку інформації, що стосується існування, місцезнаходження або прямування, характеру, юридичного статусу і вартості згаданого вище майна. Поміч надається відповідно до внутрішнього законодавства запитуваної сторони і, остільки, оскільки це не суперечить зазначеному закононодавству, відповідно до процедур, обговореними в запиті.

Без збитку для власного розслідування або розгляду сторона може без попереднього запиту передати іншій стороні інформацію про знаряддя і прибутки, коли вона вважає, що розкриття такої інформації може допомогти стороні-одержувачу в порушенні або проведенні розслідування або розгляду або може призвести до напрямку цією стороною запиту.

Сторона приймає на прохання іншої сторони, що збудила карний розгляд із метою конфіскації, необхідні попередні міри, такі, як заморожування або арешт майна, запобігання будь-яких операцій, передача або розпорядження майном, що згодом може стати об'єктом запиту про конфіскацію або його адекватну заміну. Сторона, що одержала запит про конфіскацію приймає, якщо її про це просять, міри у відношенні будь-якого майна, що є об'єктом запиту або його адекватної заміни.

Попередні міри здійснюються відповідно до  внутрішнього законодавства запитуваної сторони й у тому ступені, в котрому це не суперечить такому законодавству, відповідно до  процедур, зазначених в запиті.

Перед тим, як скасувати  будь-яку попередню міру, прийняту відповідно до дійсної статті, запитувана строна,коли це можливо,дасть запрашивающій стороні можливість викласти свої докази на користь продовження цієї міри, сторона, що одержала від іншої сторони запит про конфіскацію знарядь або прибутків, що знаходяться на її території:

1) виконує постанову про конфіскацію, винесену судом сторони, що запитує, у відношенні цих знарядь або прибутків;

2) передає запит своїм  компетентним органам, щоб вони  внесли постанову про конфіскацію, і. якщо така постанова винесена, виконує його. Для цього будь-яка Сторона при необхідності може почати судовий розгляд по справі про конфіскацію у відповідності зі своїм внутрішнім законодавством.

Такий же порядок застосовується також до конфіскації у формі  вимоги сплатити грошову суму, що відповідає вартості прибутку, якщо майно, на яке  може бути звернена конфіскація, знаходиться на території запитуваної сторони. У цьому випадку, проводиться конфіскація, запитувана сторона при несплаті необхідної суми звертає вимогу на будь-яке майно, наявне для цієї цілі. Якщо в запиті конфіскації зазначене конкретне майно, Сторони можуть домовитися про те, що запитувана сторона може зробити конфіскацію у формі вимоги сплатити грошову суму, що відповідає вартості майна.

Процедури одержання дозволу на конфіскацію і здійснення конфіскації, визначаються законодавством запитуваної сторони. Запитувана сторона пов'язана висновками у відношенні фактів у тій мірі, у якій вони викладені у вироку або судовому рішенні сторони, що запитує, або в тій мірі, у який вирок або судове рішення що грунтується на них.

Якщо конфіскація полягає у вимозі сплатити визначену грошову суму, компетентний орган запитуваної сторони конвертує цю суму у валюту цієї сторони по обмінному курсі, що діє в момент ухвалення рішення про задоволення прохання про конфіскацію.

Запитувана сторона розпоряджається будь-яким конфіскованим нею майном у відповідності зі своїм внутрішнім законодавством, якщо тільки відповідні сторони не домовляться про інше. Запит про конфіскацію не торкається права запитуваної сторони самої виконати постанову про конфіскацію. Ніщо про дійсну Конвенцію не може бути витлумачене як те що дозволяє, щоб загальна вартість конфіскованого майна перевищувала суму, зазначену в постанові про конфіскацію. Якщо та або інша сторона дійде висновку, що це може відбутися, то відповідні сторони приступають до консультацій із метою не припустити таких наслідків.

Запитувана Сторона не може винести рішення про позбавлення волі у випадку невиконання майнових санкцій, визначених обвинувальним вироком, або прийняти будь-які інші міри, що обмежують свободу на підставі запиту, якщо сторона, що запитує, конкретно зазначила це в запиті.

У співробітництві відповідно до дійсної глави може бути відмовлено у випадку, якщо:

1) запит суперечить  основним юридичним принципам  запитуваної сторони;

2) виконання запиту  може завдати шкоди суверенітету, безпеки, суспільному порядку  або іншим істотним інтересам запитуваної сторони;

3) запитувана сторона вважає, що справа, у зв'язку з якою зроблено запит, не є достатньо важливим для того, щоб виправдати прийняття запитуваної міри;

4) правопорушення, у зв'язку  з яким зроблений запит, є політичним або податковим правопорушенням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ VI. Взаємодія правоохоронних органів різних країн при

розслідуванні злочинів скоєних транснаціональними

злочинними угрупуваннями

6.1. Основи організації  міжнародного співробітництва

Організована злочинна діяльність усе більш набуває  транснаціонального, міжнародного характеру. Це виявляється, з одного боку, у вчиненні організованими групами злочинів на території декількох держав, з іншого боку - у вчиненні злочинів міждержавного характеру (зокрема, незаконного обороту наркотиків, фальшивомонетництва, захоплення заручників, піратства і т.п.). Ці особливості організованої злочинності стосуються як країн ближнього зарубіжжя (у рамках колишнього Радянського Союзу), так і інших закордонних держав²³.

Різке погіршення умов життя  величезних мас людей, міжнаціональні конфлікти в умовах відкритих меж і зберігаючихся приятельських і родинних зв'язків викликало різкий ріст міграції найбільш молодої і активної, а також соціально необустроєної частини населення, що різко погіршило оперативну обстановку в основних центрах міграції й у прикордонних регіонах.

Величезне поширення в країнах СНД одержали злочини, що вчиняються іноземцями. У їхньому числі збут підроблених закордонних паспортів; незаконний в'їзд в Украину; нелегальне проживання; неправомірне використання кредитних карт і інших міжнародних платіжних банківських документів. Виявлено факти встановлення іноземними громадянами злочинних контактів із нашими громадянами з метою збуту товару, що користується попитом,, обміну валюти по підвищеному курсі і для вчинення інших, у тому числі загальнокримінальних, злочинів.

Останнім часом проявилися факти вчинення злочинів організованими міжнародними злочинними угрупуваннями.

При розслідуванні кримінальних справ, пов'язаних з іноземними громадянами, завжди необхідно враховувати, що вони (підозрюваний, потерпілий, свідок) у будь-який момент можуть виїхати з України. У зв'язку з цим особливу актуальність одержують швидкість і оперативність дій слідчого.

Варто враховувати також  зняття обмежень, що раніше були, по переміщенню іноземних громадян по теріторії держави. Інакше кажучи, слідчому необхідно протягом дня, а часом і декількох годин, по взаємодії з органами дізнання допитати свідків, потерпілих, підозрюваних, провести очні ставки, упізнання, огляди, а також інші слідчі дії, пов'язані за участю іноземних громадян. У противному випадку губляться джерела доказів, перспектива успішного розслідування, а відповідно і судового розгляду по кримінальній справі.

До їхнього числа відносяться: одержання необхідної інформації про географічне положення, історії, політичному устрої і звичаях країни іноземця, добір і виклик перекладачів, вирішення питання про участь у проведенні слідчої дії консультантів або дипломатичних представників і інших осіб, добір відповідних осіб для упізнання.

Особливості робочого етапу  слідчої дії за участю іноземних громадян виявляються у встановленні психологічного контакту (за участю перекладача), роз'яснення важливості і необхідності проведення слідчої дії, прав і обов'язків іноземця в попередженні про відповідальність і т.д. Навіть позначений і далеко не повний перелік проблем організації і тактики розслідування злочинів, пов'язаних з іноземними громадянами.

Эфективная боротьба з організованими формами злочинності, що мають транснаціональний аспект, можлива лише при спільній, скоординованій діяльності правоохоронних органів усіх зацікавлених держав. А це припускає, по-перше, розробку узгоджених програм боротьби зі злочинами міжнародного характеру і з організованою злочинністю в цілому; по-друге, підготування і підписання відповідних угод (конвенцій) про правову поміч і співробітництво в боротьбі зі злочинністю; по-третє, створенні міждержавного органа, що координує та забезпечує взаємодію правоохоронних органів. У цих цілях повинний бути підготовлений коментар про правову поміч і правові відношення по цивільним, сімейних і кримінальних справах у частині, що стосується питань співробітництва по боротьбі зі злочинністю. Підготувати рекомендації всіх договорів, укладених Україною в області боротьби зі злочинністю, навряд чи можливо і доцільно.

Відразу ж після розпаду СРСР позначилися нові проблеми. пов'язані насамперед із різким зростанням рівня транснаціональної організованої злочинності: