Транснациональная преступность

— для забезпечення переправляння  вантажів і цінностей через границі;

— для протидії екстрадиції;

— для «відсікання» у  процесі розслідування епізодів тяжких злочинів, чинених за кордоном:

— витік конфіденційної інформації. «Зоною підвищеного інтересу»  організованих злочинних формувань  є заснування й органи кримінально-виправної  системи. У випадку осуду ключовим інтересом злочинців стає створення найбільш сприятливих умов відбування покарання, рішення питання умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі¹⁸.

До числа специфічних особливостей механізму здійснення злочинів транснаціональними злочинними співтовариствами відноситься те, що вони використовують наявні канали зв'язку для здійснення всіляких злочинів. По цих каналах у різні країни  найчастіше переміщаються наркотики, фальшиві гроші, зброя, антикваріат, цінності, злочинці, що ховаються від суду.

Сама основна властивість транснаціональних злочинних угруповань — наявність каналів злочинних зв'язків відкриває шляхи для широкого спектра операцій із предметами, забороненими до обороту:

- незаконний оборот  і виробництво зброї і спеціальних  вибухових пристроїв ;

- незаконне виробництво й оборот наркотиків і сильнодіючих речовин;

- незаконний оборот  сильноотруйних і радіоактивних  речовин;

- торгівля людьми (жінками,  малолітніми);

- незаконне переправляння  людей через границі;

- виготовлення і збут  фальшивих грошей;

- міжнародна торгівля викраденими автомобілями;

- транснаціональний рекет  на транспорті й автомагістралях.

Особливу  небезпеку в даний час представляють  транснаціональні злочинні організації, що займаються виробництвом, контрабандним  вивозом у сусідні країни і  поширенням наркотиків. Уже самі масштаби цієї діяльності настільки великі і складні, охоплюють по суті всю планету, що саме по собі здійснення цього злочину вимагає обов'язкової участі організованих злочинних співтовариств. От тільки кілька каналів зв'язків міжнародної наркомафії.

Очевидно, що рішення  проблеми боротьби з незаконним оборотом наркотиків, як свідчить аналіз даних  криміналістичної характеристики цих  злочинів, може бути знайдено лише в  подальшій інтеграції зусиль декількох  держав.

Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями.

Можна виділити ряд типів  транснаціональних злочинних угруповань, що спеціалізуються на вимаганні  в залежності від способу здійснення вимагання. особистості потерпілих і сфер злочинної діяльності.

1.Вимагання у відношенні співвітчизників, що виїжджають за рубіж:

— вимагання у відношенні співвітчизників, що займаються бізнесом в одній із країн СНД китайці, в'єтнамці, громадяни України, Росії і Казахстану, що входять у злочинні угруповання, що діють за рубежем;

— вимагання у відношенні дрібних торговців, що виїжджають за покупками за границю (контролюється практично весь шлях їхнього пересування, момент покупки товарів і. як правило, при участі корумпованих митників, повернення в країну перебування);

— вимагання у відношенні біженців, що залишила «гарячі точки»;

— вимагання у відношенні великих підприємців, що  здійснюють угоди за границею, особливо не цілком законні: у відношенні таких осіб злочинними угрупованнями ведеться дійсна економічна розвідка в тому числі з використанням корумпованих зв'язків у правоохоронних органах з метою заволодіння вигідним напрямком бізнесу;

• сексуальна експлуатація жінок, вивезених під різними приводами за границю;

2. Організоване викрадення автомобілів:

- організація викрадень  у країнах Західної Європи (часто в змові з «потерпілим», що одержує частину суми і страховку, заяву про викрадення з запізненням, перегін декількох автомашин через границю по тим самим підроблених документах через пункти митного контролю, виготовлення нових документів, номерів і збут ;

- контроль за трасами  перегонки куплених іномарок ;

- контроль за маршрутами  міжнародних автотранспортних перевезень  з нападами на чи водіїв  вимаганням чи грошей вантажів, організація збуту викрадених  вантажів (іноді разом з автомобілями) через підставні фірми.

 Злочини  проти інтелектуальної власності

Останні роки характеризуються появою нових видів міжнародних  злочинів, що хоча і не прийнято відносити  до проявів транснаціональної злочинної  діяльності, однак вони. власне кажучи ними є. Це стосується, зокрема, порушень авторських прав, присвоєння чужої інтелектуальної власності. Справа в тім, що участь у здійсненні злочинів цілої групи осіб офіційно існуючої державної чи комерційної організації здобуває риси системної злочинної діяльності з високим рівнем організації (наприклад, виготовлення і поширення «піратських» відеокасет і т.д.). Оскільки в даному випадку злочинна діяльність поширюється на кілька країн, то і боротьба з нею є спільною задачею правоохоронних органів декількох країн. Тут по суті повинний бути застосований весь комплекс слідчих дій і оперативно-розшукових заході, аналогічний спільному розслідуванню організованої злочинної діяльності.

Криміналістичний аналіз транснаціональної  організованої злочинності показує, що її рівень постійно зростає і займає усе більш помітне місце в структурі національної злочинності насамперед через недостатньо ефективну боротьбу з нею.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 5. Методи розкриття і розслідування злочинів скоєних транснаціональними злочинними угрупуваннями.

 

Немає особливої необхідності ще раз доказувати, що розслідування злочинів, що вчиняються учасниками транснаціональних злочинних співтовариств специфічні не тільки по типових слідчих ситуаціях, але і по методах їх  вирішення. У якійсь мірі вже можна стверджувати, що починає складатися інтернаціональна криміналістична методика розслідування цієї категорії злочинів. Але їх джерелами, поряд із традиційними джерелами методів розслідування є меднародні угоди.

Досить складно вивести загальні  положення цієї міжнародної криміналістичної методики через те, що її окремі положення розчинені в сотнях міжнародних угод, багато  з яких не відповідають або навіть суперечать друг другу. Систематиматизація методів розкриття і розслідування злочинів, що вчиняються учасниками транснаціональних злочинних співтовариств, що утримуються в міжнародних угодах України з іншими країнами СНД і країнами дальнього зарубіжжя.

 Методи інформаційно-аналітичної роботи:

1.1 Створення і використання  криміналістичних баз даних у  рамках системи криміналістичної  реєстрації.

1.2. Використання баз  даних різноманітного (подвійного) призначення:

- облікової документації прикордонних і митних служб;

- облікової документації  міграційних служб;

- баз даних податкових  інспекцій;

- баз даних транспортних  організацій (авіакомпаній, організацій  на автомобільному і залізничному  транспорті);

- баз даних медичних закладів (про кримінальні травми, про психічно хворих, про наркоманів, про надходження і призначення ліків, що містять наркотики);

- баз даних закладів банківської системи про вчинення угод що реєструються  на значні суми, про наявність значних переказів усередині країни і за рубіж;

- дані телефонних компаній про переговори, що мали місце, із закордонними абонентами;

- дані заводів-виробників  про ідентификаційні номери, так, наприклад при перогонці викраденого автомобіля за рубіж у процесі підготування нових документів можна, без знання вихідних даних заводського конвеєра, підробити окремі номера, але не сукупність номерів у цілому, що дозволяє достатньо легко виявити підробку¹⁹.

1.3. Звірка даних із різноманітних джерел.

1.4. Обмін списками (комп'ютерними  базами даних) викраденого на  території окремих країн, списками вчинених тяжких злочинів, списками розшукуваних осіб. Становить інтерес не просто обмін інформацією, але й обмін результатами її аналізу.

1.5. Важко сказати, наскільки  можливий на сьогоднішній день  обмін меморандумами оперативних  повідомлень без розшифрування їхніх джерел, проте необхідність у цьому існує. Вихід може бути знайдений у створенні такої міждержавної групи (на двосторонній або багатосторонній основі), у котрої ця інформація зосереджувалася б і опрацьовувалася, але не поширювалася  автоматично навіть на найвищі рівні керівництва правоохоронними органами. Результатом такого аналізу, єдиним вихідним зовні, повинні бути рекомендації національним правоохоронним органам.

1.6. Аналіз доказової  інформації, що орієнтує ,і може здійснюватися також під час роботи постійно чинних оперативних нарад правоохоронних органів різноманітних країн (координаційних центрів) як при безпосередніх зустрічах, так і у формі заочних «селекторних» нарад

5.2.Экстрадиція:

2.1. У ситуації, коли  по розслідуваній кримінальній справі виявляються епізоди, вчинені учасниками транснаціональних злочинних угрупувань на території різноманітних країн. Необхідно мати на увазі, що розгляд судами цих епізодів у різноманітних країнах може негативно сказатися на повноті аналізу зібраних доказів. Міжнародна практика сучасності знає випадки створення міжнародних судів для покарання осіб, що учинили злочини проти людяності. Проте злочини, вчинені транснаціональними злочинними співтовариствами подають не меншу небезпеку. Хоча на сьогоднішній день рано говорити про можливості створення міжнародних судів у рамках СНД безкарність багатьох міжнародних злочинців, небезпека їх для декількох держав поставить у порядок денний пошук рішення цієї проблеми без збитку для національного суверенітету.

2.2. Ситуація видачі  засуджених для відбування покарання  в країнах, громадянами яких вони є, на сьогоднішній день потребуває  додаткового аналізу. Нерідкі випадки, коли засуджена особа майже відразу ж після перетинання межі    звільняється з-під стражі і від відбування покарання. Це,  до речі, суперечить цілому ряду міжнародних конвенцій²⁰. У міжнародних угодах доцільно передбачити механізм контролю за повнотою відбування покарання засуджених учасників транснаціональних злочинних угрупувань.

5.3. Міжнародні тактичні операції:

Під тактичною операцією  в даний час розуміється комплекс слідчих дій, оперативно-пошукових  і організаційно-технічних заходів, спрямованих на рішення конкретної тактичної задачі²¹.

3.1. Однією з найбільше  поширених міжнародних тактичних операцій є затримання міжнародних злочинців. У цілому правові питання цього процесу країнами СНД дозволені. Складність полягає в тому, що в ряді випадків затримання як  тактичну дію доцільно проводити ініціаторами розробки, що є представниками правоохоронних органів двох країн. Саме це створює умови для затримання особи на гарячому і для одержання більшого обсягу доказової  інформації, що орієнтує. Безумовно, у проведенні такої операції повинні брати участь і співробітники правоохоронних органів країни на території якої вона проводиться.

3.2. Надзвичайно складними  і відповідальними тактичними  операціями міжнародного характеру є операції, що охоплюють території декількох країн. Зокрема, домовленість про придбання значних партій наркотиків може бути досягнута на території однієї країни, а реалізація здійснюватися на території іншої країни. США досягли ряду угод із країнами, на території яких провазяться наркотики, зброя, фальшиві гроші про проведення тактичних операцій при участі «агентів під прикриттям» - спеціальних агентів ФБР, Секретної Служби, служби по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. У результаті досягається ефект, важливий для всіх  правоохоронних органів різноманітних країн що беруть участь в операції . Аналогічні угоди могли б бути досягнуті й у країнах СНД (цілком на взаємній основі).

3.3. Достатньо поширеними  в даний час є тактичні операції, пов'язані з контрольованими поставками наркотиків, зброї, фальшивих грошей, контрабанди і т. д. Тут ситуація пов'язана з необхідністю документувати проходження через межі заборонених вантажів, а потім затримати як осіб, що    приймали участь в їхньому перевезенні, так і осіб, що одержують їх у кінцевому пункті маршруту. Здійснюючи контрабандні поставки, норкокур’єри при транспортуванні наркотиків активно використовували різноманітні хитрощі у виді спеціально виготовлених схованок у подвійних стінках і днищах валіз.

Проте в таких ситуаціях труднощі взаємодії з правоохоронними органами закордонних країн є визначальними: джерело походження наркотиків залишається невстановленим.

5.4. Слідчі дії:

Ще з часів СРСР у різноманітних країнах СНД  зберігаються істотні розходження в кримінально-процесуальній регламентації проведення слідчих дій . Це створює величезні труднощі у використанні результатів розслідування, що проводилося на території різноманітних країн. Варіанти дій тут можуть бути самими різноманітними:

- У Міждержавній програмі спільних мір боротьби з організованою злочинністю й іншими видами небезпечних злочинів на території держав-учасників Співдружності Незалежних Держав на період до 2000 року запропоновано Міжпарламентській Асамблеї держав - учасників СНД розробити проекти модельних законодавчих актів із питань боротьби з організованою злочинністю й іншими видами небезпечних злочинів для держав - учасників СНД і рекомендувати національним парламентам враховувати їх при розробці проектів національних законів, зокрема модельного кримінально-процесуального кодексу для держав - учасників СНД;