Транснациональная преступность

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Февраля 2013 в 11:33, курсовая работа

Описание работы

Зростаючі масштаби транснаціональної злочинності являють реальну загрозу безпеки держави і суспільства, тому що вона підсилює свої позиції через монополізацію багатьох видів протиправної діяльності, використовуючи відсутність надійних механізмів захисту ринкових відносинах, що народжуються, активно впроваджується в нові економічні структури, прагне зберегти пануюче положення в розподільній сфері, заблокувати процес реформ.

Содержание

Вступ.
Розділ І. Історичні аспекти розвитку транснаціональної
злочинності, форми і види її на початковій стадії розвитку............с.6
Розділ ІІ. Поняття транснаціональної злочинності, її
форми та види на сучасному етапі розвитку суспільства.................с.17
Розділ ІІІ. Кримінально-правова характеристика
транснаціональної злочинності..............................................................с.28
3.1. Об'єкт злочинного посягання;
3.2. Особа потерпілого;
3.3. Предмет злочинного посягання;
3.4. Об’єктивна сторона.
Розділ IV. Криміналістична характеристика транснаціональної
злочинності..................................................................................................с.36
4.1. Особа злочинця;
4.2. Ознаки транснаціональної злочинності;
4.3. Життєстійкість злочинних угрупувань;
4.4. Удосконалення транснаціональної злочинності;
4.5. Опора і стратегічні союзи;
4.6. Місце, час, спосіб скоєння злочину.
Розділ V. Методи розкриття і розслідування злочинів
скоєних транснаціональними злочинними угрупуваннями..............с.60
5.1. Методи інформаційно-аналітичної роботи;
5.2. Екстрадиція;
5.3. Міжнародні тактичні операції;
5.4. Слідчі дії, які використовуються в процесі розслідування злочинів
даної категорії.
Розділ VI. Взаємодія правоохоронних органів різних країн при
розслідуванні злочинів скоєних транснаціональними
злочинними угрупуваннями.......................................................................с.70
6.1. Основи організації міжнародного співробітництва;
6.2. Міжнародно-правові та організаційні основи взаємодій
правоохоронних органів;
6.3. Криміналістичні аспекти взаємодії правоохоронних органів
України з правоохоронними органами інших країн.
Висновок.
Література.

Работа содержит 1 файл

Транснаціональна злочинність.doc

— 472.50 Кб (Скачать)

  4.6. Криміналістично  значима інформація про  місце, час та способи здійснення і приховання злочинів учасниками транснаціональних злочинних співтовариств.

В даний час  формуються тіньові міжрегіональні і транснаціональні кримінальні структури, що забезпечують безпрецедентні по масштабах розкрадання грошей і матеріальних цінностей у господарських суб'єктів незалежно від форм власності, одержання надприбутків від корисливих-насильницьких злочинів, незаконної торгівлі антикваріатом, зброєю, автомобільного, ігорного, нарко- і порнобізнесу. Злочинні синдикати діють по всіляких напрямках14. У числі з найбільш небезпечних проявів діяльності транснаціональних злочинних співтовариств можна названий наступні:

 Міжнародний  тероризм.

Не можна не відзначити, що значну частину контингенту, що поповнює ряди транснаціональних злочинних угруповань, складають особи, що брали участь у численних конфліктах у «гарячих точках». Вони становлять небезпеку, оскільки навіть після закінчення конфліктів зберігають озброєння і структуру, займаються, поряд зі здійсненням терористичних актів, переправлянням наркотиків, вимаганням, торгівлею зброєю. Поява у величезних кількостях викраденої і контрабандної зброї різко підвищує небезпеку міжнародного тероризму, чому сприяють деякі невирішені проблеми взаємодії.

Оскільки в сучасному світі усе велику цінність здобуває інформація, у тому числі науково-технічного і промислового призначення, найчастіше групи міжнародних злочинців починають спеціалізуватися саме на здійсненні цих злочинів. При цьому об'єктом злочинних зазіхань стає насамперед закрита технологічна інформація організацій і підприємств країн , що представляє значну цінність і найчастіше не захищена патентами.

 Здійснення серій загально карних злочинів.

Досить розповсюдженої на сьогоднішній день є практика виїзду злочинців для здійснення злочинів в інші країни . У суміжних з Україною областях спостерігається значний ріст числа злочинів, вчинених злочинними угрупованнями, що базуються в Україні і навпаки. Спостерігається посилення злочинних зв'язків між угрупованнями. Практикується злочини по «замовленню» крадіжок, розбійних нападів з поверненням злочинців за рубіж. При цьому викрадене майно збувається там же, що істотно утрудняє його виявлення. Так, керівник ломбарду «Невський» у м. Волгограді викравши шляхом шахрайства кілька десятків кілограмів ювелірних виробів, сховався в Києві, де піддався нападу злочинців при спробі збути цінності. Злочинці були затримані. Керівник ломбарду піддався екстрадиції. А з поверненням вилучених цінностей виникли істотні проблеми.

Найбільшу  небезпеку представляють міжнаціональні групи убивць, що працюють за замовленням. Такі замовлення надходять до них через посередників, що мають злочинні зв'язки в декількох країнах15.

Легалізація злочинних доходів.

При відсутності досить ефективної взаємодії податкових і митних органів країн СНД важко налагодити боротьбу з легалізацією злочинних доходів через торгово-закупівельні організації в країнах СНД. Злочинці обґрунтовано думають, що вивозячи кошти «чорним налом» чи шляхом висновку фіктивних угод, вони вкрай утрудняють роботу контролюючих органів. Відмивання брудних грошей здобуває характер злочинного інсценування Спочатку ця тема виникла на тлі дохідного наркобізнесу, але згодом вона захлиснула усі види транснаціональної злочинної діяльності. Термін неодноразово зустрічається в різних документах ООН, але одне з перших визначень «брудних грошей» запропоновано на Конгресі ООН у Гавані в 1990 році. Виходячи з цих документів головними у відмиванні «брудних грошей» є наступні характеристики:

- приховання і маскування справжнього характеру джерела походження грошей, що носять кримінальне минуле;

- передача права власності на  майно кримінального походження  легальної чи організації частці  особі, що можуть обґрунтувати  правомірність походження майна;

- перетворення форми власності (із кримінальним минулим) у некримінальну (наприклад, злиття що розорилося, але легальної фірми, з підприємством сфери «тіньової економіки»). У цьому випадку тіньове підприємство з фасадом легального виробництва «підсилює» злочинними грошима гаснучу діяльність легального підприємства, що розорилося;

- дроблення великої  суми і її уливання у фінансову  діяльність в обсязі недекларованого  характеру, тобто обсяг кримінальної  суми «брудних» у минулому грошей розчиняється в обсязі серій дрібних угод;

- документована демонстрація  легальності «брудних» у минулому  грошей. Наприклад, для колишньої практики були характерні покупки виграшних лотерейних квитків, інсценування одержання спадщини від «підставних» багатих родичів і т.д.

- перекидання грошей  по рахунках різних осіб, а  потім їхнє повернення у виді  боргу, оплати реально не виконаних  послуг;

- скупка банківських  платіжних документів і цінних  паперів;

- використання рахунків  «на пред'явника»;

- придбання нерухомості,  а потім легалізована реалізація  з подорожчанням вартості за  рахунок схованого впровадження  кримінальних засобів;

- підставне співзасновництво  спільних підприємств із наступним  експортом-імпортом капіталів за  чи границю, навпроти, у країну перебування;

- перекачування грошей  через банки країн, що мають  пільговий податковий режим (Гонконг,  Люксембург. Ірландія, Швейцарія);

     - використання  банківських авізо.

Високорентабельним у  плані «відмивання брудних» грошей є використання злочинними структурами «офшорних зон», що є відпрацьованими за своєю технологією «податковими притулками». Офшорні країни забезпечують високу таємність внесків і вкладників, що дозволяє накопичувати там колосальні суми. У деяких країнах діють десятки тисяч офшорних підприємств різної спеціалізації. Для організації такої кампанії в Україні необхідно затратити усього від 300 до 1000 доларів.

Не позбавлено змісту відкриття тіньових комерційних  структур, що інсценують легальну економічну діяльність, що імітують прибутковість підприємств, доходи, що легалізує, шляхом висновку «безтоварних договорів». Продуктивним для «відмивання» є наступний спосіб: інсценування іноземних інвестицій від фірм за границею, де капітали формувалися зі злочинних джерел чи за  границею усередині країни, де формується «спільне підприємство».

Створення й інвестування підприємств  за границею, з перекладом туди устаткування і капіталів. Це дозволяє підготувати  «оазис» для можливої втечі.

 Комп'ютерні  кримінальні операції з грошима  на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації.

В даний час лише починаються  перші спроби здійснення організованими злочинними структурами спроб одержати доступ до електронних банок даних  для здійснення великомасштабних економічних афер. Такі спроби найчастіше здійснюються як транснаціональні злочини одночасно на території декількох країн. З використанням комп'ютерних технологій злочинні угруповання вже роблять викрадення засобів з використанням підробки кредитних карток. Комп'ютерні технології використовуються і при здійсненні інших злочинів проти економічної безпеки, наприклад, при здійсненні фальшивомонетництва.

Уже відзначена поява  транснаціональних злочинних груп комп'ютерних зломщиків. Так, групою зломщиків, що складаються з американських, англійських і росіян хакерів восени 1997 року було здійснене проникнення в комп'ютерні бази дані Міністерства оборони США, а навесні 1998 року було зроблене розкрадання відтіля досконалих секретних зведень.

Підробка грошей та документів.

У зв'язку з тим, що підробка і збут грошей, документів і цінних паперів  вимагає значних попередніх витрат і наявності злочинних зв'язків у різних країнах,  ця діяльність уже давно перестала бути долею злочинців-одинаків і в даний час є одним із проявів діяльності транснаціональних злочинних співтовариств. Існують цілі підпільні підприємства, що виготовляють підроблені паспорти різних країн. Особливо це характерно для нігерійських злочинних груп, використовуй при цьому фальшиві паспорта (у першу чергу Ямайки і Великобританії).

Усе більше поширення  одержують злочини, вчинені іноземцями, що роблять кваліфіковане, у промислових  масштабах виготовлення підроблених  документів. У їхньому числі збут підроблених закордонних паспортів; незаконний в'їзд в Україну; нелегальне проживання; неправомірне використання кредитних карт і інших міжнародних платіжних банківських документів. Виявлено факти встановлення іноземними громадянами злочинних контактів з нашими громадянами з метою збуту товару, що користується попитом, обміну валюти за підвищеним курсом і для здійснення інших, у тому числі загально-кримінальних, злочинів16. Останнім часом проявилися факти здійснення злочинів транснаціональними злочинними угрупованнями які будуються як на основі національних злочинних організацій (китайські, афганські, в'єтнамські, поєднувані в централізовані злочинні співтовариства), так і на основі міжнаціональних груп, організованих за принципом знайомств і земляцтв, без чіткої координації між ними (нігерійці).

 Міжнародні економічні шахрайства.

Кримінальними елементами починаються спроби за рахунок злочинних  засобів приватизувати державні об'єкти, причому найбільш рентабельні17.

Злочинними угрупованнями  плануються і відбуваються великомасштабні  шахрайства з використанням уже наявних злочинних зв'язків. Створення спільних підприємств найчастіше є прикриттям для діяльності транснаціональних злочинних співтовариств. Можна вже сміло затверджувати, що на території країн СНД діють найнебезпечніші міжнародні злочинні групи, що спеціалізуються на економічних шахрайствах. Суть даної махінації - у напрямку на ім'я організацій від імені державних органів африканських країн надзвичайно вигідних пропозицій про висновок тих чи інших угод. Навіть переговори по цьому питанню проходять у будинках посольств за участю «дипломатичних» представників. Природно, усе завершується злочинним заволодінням грошима довірливих клієнтів.

Одним з найбільш небезпечних  явищ останнього років стало злиття міжнародних злочинних організацій  із представниками органів влади, банківським, промисловим капіталом, а також із правоохоронними органами. Те, що відбувається на Україні й інших країнах СНД не може не викликати занепокоєння. Тут можна відзначити наступні вкрай небезпечні тенденції.

1. Значна частина дрібних  і середніх банків потрапили під повний контроль мафіозних структур. Вони ж і контролюють насамперед зовнішньоекономічні операції. зв'язані з контрабандою, прихованням злочинних доходів, незаконних операцій при експорті-імпорті, при скупці цінностей за рубежем.

2. Ряд великих банків  використовує мафіозні структури  у своїх інтересах з метою  тиску на місцеві органи влади,  правоохоронні органи, для вимагання  при здійсненні ряду свідомо  невигідних для контрагентів  дій.

3. Великі банки і  підприємства використовують мафіозні структури з метою заміни легального цивільного й арбітражного виробництва злочинними розбираннями, санкціями за невиконання рішень яких найчастіше є смерть.

4. У деяких регіонах  керівниками Адміністрації стають  ставленики конкретних банків  і фінансових груп. Те ж можна було сказати про цілий ряд колишніх членів уряду України, що, особливо в зовнішньоекономічній діяльності, виконували їхнього доручення. Це привело до того, що вільної торгівлі цілим поруч стратегічно важливих товарів уже немає.

5. Ряд великих корпорацій Заходу прямо займаються підкупом посадових осіб  з метою висновку свідомо невигідних для них угод і заволодіння найбільш коштовними галузями національної промисловості.

6. Злиття промислових  корпорацій з організованою злочинністю  породжує колосальний збиток для економіки держав.

7. У ряді випадків  контрабанда маскується як внутрішні  перевезення.

 Ухиляння  від сплати податків.

Масштаби ухиляння від  сплати податків  досягли величезних розмірів, що самим пагубним шляхом позначається на економіці і соціальному рівні розвитку нашої країни. Масове ухиляння від сплати податків виробляється за участю міжнаціональних організованих злочинних структур, частина яких діє легально під видом комерційних організацій з перекиданням коштів за рубіж. Ці операції відбуваються в сполученні з іншими видами економічних злочинів і не можуть бути виявлені без погодженої участі правоохоронних органів різних країн.

 Протидія розслідуванню злочинів.

Стосовно до аналізу  способів приховання злочинів транснаціональними злочинними організаціями слід зазначити, що і тут можливості злочинних угруповань набагато вище, ніж у традиційних злочинних груп. У першу чергу це зв'язано з прямою протидією розслідуванню таких злочинів.

На стадії підготовки до здійснення злочинів міри протидії зводяться до проведення підготовчих дій (виявлення умов, спостереження за об'єктами, проникнення на об'єкт, установлення контактів з потрібними людьми, підбор виконавців і т.д.), що дозволяють здійснити задум з мінімумом перешкод і сховатися з місця злочину. Протидія на етапі дізнання і наслідку полягає в прихованні злочинної діяльності й активному впливі на хід наслідку з метою закладу його в тупик або напрямки по «потрібному» лідерах злочинного світу сценарію. При цьому всі частіше спостерігаються спроби використання міжнародними злочинними структурами корумпованих зв'язків, особливо в числі працівників правоохоронних органів:

Информация о работе Транснациональная преступность