Екологічна пластичність сортів пшениці озимої за врожайністю та якістю зерна

ЕКОЛОГІЧНА ПЛАСТИЧНІСТЬ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ВРОЖАЙНІСТЮ ТА ЯКІСТЮ ЗЕРНА

ЖЕМЕЛА Г.П. БАГАН А.В.

Останнім часом у селекції озимої пшениці значна увага приділяється створенню сортів зі стабільною урожайністю. Сорт із середньою, але стабільною за роками врожайністю, є значно цінніший, ніж сорт з потенційно великою, але дуже мінливою урожайністю за роками та умовами вирощування.

Розробка та виконання селекційної програми за принципами адаптивної селекції дає можливість створювати сорти озимої пшениці для конкретного регіону з урахуванням варіабельності факторів середовища та дії лімітуючих факторів [1, 3].

Під пластичністю розуміють здатність сорту проявляти велику врожайність в широкому діапазоні грунтово-кліматичних умов та в різні роки вирощування [2].

Якщо взяти за екологічну пластичність сорту ступінь його реакції на зміну умов, то високопластичним вважається сорт, який швидко збільшує дану ознаку з покращенням умов, але також швидко її зменшує за їх погіршення. Часто високопластичні сорти є придатними для вирощування в сприятливих умовах за високої культури землеробства. Низькопластичні сорти в меншій мірі реагують на зміни середовища і найбільш придатні для вирощування в більш жорстких умовах, де вони не зменшують врожайність [5].

Екологічна пластичність визначається коефіцієнтом регресії. Високо-пластичні сорти мають круту лінію регресії, низькопластичні - майже паралельну осі абсцис.

Коефіцієнт регресії врожайності сорту на індекси середовища прийнято називати коефіцієнтом екологічної пластичності, а дисперсію відносно регресії - коефіцієнтом стабільності [3].

За використання регресійних моделей для оцінки реакції сорту на зміну факторів зовнішнього середовища коефіцієнт регресії (bі) виступає як показник пластичності сорту. Порівнюючи показники пластичності сортів, генотипи з коефіцієнтом bі > 1 відносять до високопластичних (відносно середньої групової); при 1 < bі = 0 - сорт відносять до відносно низько пластичних. Якщо ж показник пластичності сорту достовірно не відрізняється від одиниці, то сорт за реакцією на зміну умов середовища не відрізняється від середньої групової [5].

Отже, вирішення даного питання можна прискорити за рахунок системного підходу, який включає залучення і використання вихідного матеріалу озимої пшениці, стійкого до несприятливих умов, створеного на основі сортів різного адаптивного потенціалу.

Методика досліджень. Матеріалом досліджень було 15 сортів озимої пшениці різного географічного походження. Сорти вивчали протягом 2003-2006 рр. згідно Методики державного сортовипробування

сільськогосподарських культур [4] в умовах Миргородської ДСДС Полтавської області за рендомізованим розташуванням ділянок у чотириразовому повторенні. Попередником був чорний пар. За стандарт прийнято сорт Подолянка. Показники стабільності і пластичності визначали за методикою S.A. Eberhart, W.A. Russel [6] та методичними рекомендаціями Б.П. Гур'єва, П.П. Літуна [2].

Результати досліджень. За показниками пластичності і стабільності урожайності сорти озимої пшениці умовно розподілені на три групи (табл. 1).

1. Характеристика пластичності сортів озимої пшениці за урожайністю,

середнє за 2004-2006 рр.

До першої групи із сумою рангів 2 було віднесено сорти Галея, Смуглянка, Тітона та Українська 5, які характеризуються доброю пластичністю і високою стабільністю, яка виражена порівняно високим проявом генотипового ефекту ознаки.

До другої групи (ранг 3) увійшли сорти Донецька 6, Інесса, Київська 9, Одеська 162, які є стабільними, але дещо поступаються сортам першої групи за проявом генотипового ефекту.

У третю групу (ранг 4) віднесено сорти Подолянка, Альбатрос одеський, Боровинка, Ларс, Радісна, Харус та Фонтанка, які мають високу стабільність, але низький прояв генотипового ефекту ознаки.

У результаті проведеної оцінки встановлено, що найбільшу цінність за показником урожайності мають сорти першої групи.

За ступенем екологічної пластичності вмісту білка сорти озимої пшениці поділені на 3 групи (табл. 2).

2. Характеристика пластичності сортів озимої пшениці за вмістом білка, середнє за 2004-2006 рр.

До першої групи (ранг 3) увійшли сорти Альбатрос одеський і Харус, які характеризуються високою стабільністю і доброю пластичністю, але низьким проявом генотипового ефекту даної ознаки.

У другу групу віднесено сорти з рангом 4 - Подолянка, Боровинка, Донецька 6, Інесса, Київська 9, Одеська 162, Радісна, Українська 5, Фонтанка, які поступаються сортам першої групи за показником стабільності і мають низький генотиповий ефект. Але в даній групі високий прояв генотипового ефекту ознаки мають сорти Боровинка і Фонтанка.

До третьої групи (ранг 5-6) увійшли сорти Галея, Ларс, Смуглянка і Тітона, які мають низькі стабільність і прояв генотипового ефекту.

Таким чином, за оцінкою екологічної пластичності даної ознаки можна виділити сорти першої групи - Альбатрос одеський і Харус.

За показниками пластичності і стабільності вмісту клейковини сорти поділяють на 3 групи (табл. 3).

3. Характеристика пластичності сортів озимої пшениці за вмістом клейковини, середнє за 2004-2006 рр.

До першої групи (ранг 2-3) належать сорти з високою стабільністю, доброю пластичністю та відносно високим проявом генотипового ефекту даної ознаки (Боровинка, Галея, Українська 5).

У другу групу з рангом 4 увійшли сорти Подолянка, Донецька 6, Інесса, Київська 9, Одеська 162, Смуглянка, Фонтанка і Харус. Дані сорти в основному мають високу стабільність і добру пластичність, але низький прояв генотипного ефекту. Але такі сорти як Подолянка і Фонтанка, навпаки, характеризуються високим проявом генотипового ефекту і низькою стабільністю даної ознаки.

До третьої груги (ранг 5-6) віднесено сорти Альбатрос одеський, Ларс, Радісна, Тітона, які мають низькі показники стабільності та генотипового ефекту.

Найбільшу цінність за даною ознакою мають сорти Боровинка, Галея і Українська 5 (перша група), які характеризуються високим генетичним потенціалом.

Висновки.

1. За показником урожайності виділено високоадаптивні із стабільним проявомданої ознаки сорти - Галея, Смуглянка, Тітона і Українська 5. Ці сортимають велику цінність як вихідний матеріал в селекції озимої пшениці длястворення сортів, здатних забезпечувати достатньо високу і стабільну урожайність у даному регіоні.

2. За ступенем екологічної пластичності показників якості зерна найкращепоєднання стабільності з високим проявом генотипового ефекту даних ознакзабезпечили сорти: Альбатрос одеський і Харус (за вмістом білка) та сортиБоровинка, Галея і Українська 5 (за вмістом клейковини). Внаслідокстабільної реалізації генетичного потенціалу дані сорти мають селекційнуцінність за показниками якості зерна.

3. Виділені сорти мають хорошу адаптивність і рекомендовані длявирощування в даному регіоні як найбільш цінні у селекції озимої пшениці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

                    1. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях. - М. - 1983. - 273 с.