Економічна активність молоді України

     Вступ

     Становлення національного ринку праці  є  невід’ємною складовою переходу України до ринкової економіки. Наукове дослідження конкурентоспроможності на ринку праці окремих соціальних груп необхідне для формування державної політики зайнятості та соціального захисту населення.

     Необхідність  аналізу положення молоді на українському ринку праці обумовлене двома  важливими обставинами. По-перше, молоді люди складають приблизно 35%  працездатного  населення України, по-друге, молодь – це майбутнє країни, і від стартових  умов їх діяльності залежить майбутній  розвиток. Молодь сьогодні в багато чому визначає політичні, економічні та соціальні структури суспільства.

     На  сьогодні є актуальним дослідження  економічної активності та зайнятості молоді, причин незайнятості та визначення способів підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці України. 

     Економічна  активність молоді України

     «Молодь – це окрема соціально-демографічна група, яка відрізняється за сукупністю вікових характеристик, особливістю соціального становища та обумовлених тим чи іншим набором соціально психологічних якостей, що визначаються суспільним ладом, культурою, закономірностями соціалізації, вихованням в умовах певного суспільства.» Отже, за соціологічним підходом основним критерієм визначення молоді є вік. Згідно із Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 4 лютого 1994 року у країні встановлення вікових меж молоді ґрунтується на поєднанні соціологічного й фізіологічного підходів та визначається віковими межами від 14 до 35 років. Забезпеченню зайнятості молоді сприяє діяльність Державної служби зайнятості.

     Функціональна роль ринку праці полягає в  реалізації пропонованої робочої сили і задоволенні існуючого попиту на неї. Пропозиція робочої сили – це кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості і охоплює всіх осіб, що пропонують робочу силу для виробництва економічних благ. Реалізована робоча сила – це та частина робочої сили, що залучена до економічної діяльності, тобто зайняте населення. 

     Інша  частина робочої сили, яка не знайшла  реалізації, складається з безробітного населення. Попит на робочу силу – це потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць.

     До  економічного активного населення  статистика відносить населення обох статей віком від 15 до 70 років, яке впродовж певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці, а також осіб, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як "зайняті" або "безробітні", визначені за методологією МОП.

     За  даними Держкомстату України пропозиція робочої сили молоді дещо підвищена. Рівень економічної активності молоді у віці 15-24 роки зріс від 40,8 % в середньому за 2006 р. до 41,9 % в середньому за 2009 р., серед

     осіб  віком 25-29 років, відповідно від з 80,1 % до 80,6 %. Рівень економічної активності молоді у віці 30-39 роки становив у 2009 р. 84,8%. Чисельність економічної активності молоді у віці 15-24 роки становила 3113 тис. осіб (13,9 % до економічно активного населення у віці 15-70 років), у віці 25-29 років – 2825,9 тис. осіб (12,7 %), у віці 30-39 років 2806,0 тис. осіб (12,6 %). Наведені статистичні дані свідчать про те, що рівень економічної активності серед молоді віком 30-39 роки найвищий, оскільки вона вже має досвід роботи, пройшла процес становлення і активно залучена в економічну діяльність. Досить високий рівень економічної активності серед молоді 25-29 років, оскільки вона в основному вже здобула спеціальну освіту. Низький рівень економічної активності серед молоді у віці до 25 років пояснюється тим, що значна її частина продовжує навчання.

     Рівень  зайнятості серед молоді у віці 15-24 роки загалом по країні зменшився з 35,1 % у 2006 р. до 34,5 % у 2009 р., а серед осіб віком 25-29 років цей показник зменшився з 75 % до 72,2 %. Рівень зайнятості серед осіб віком 30-39 років у 2009 р. становив 77,8 % .

     Рівень  зайнятості молоді значно нижчий, ніж  в середньому по всьому населенню. Це пояснюється, насамперед, дуже неістотним рівнем зайнятості дітей, а також нижчим від середнього рівнем зайнятості осіб 20-24 років.

     Молодь  має найвищий рівень безробіття. Частка безробітних в чисельності економічно активної молоді є дуже високою.

     Максимально високий рівень безробіття серед  молоді віком 15-24 роки. Біля третини  осіб віком 15-19 років,які пропонують свою робочу силу на ринку праці, не можуть її реалізувати. Найбільш імовірнішими причинами такої ситуації є відсутність у молоді спеціальності та досвіду роботи, можливо також небажання працедавців виконувати додаткові вимоги чинного законодавства щодо праці неповнолітніх. 

     Дуже  високий рівень безробіття і у  осіб 20-24 років (біля п’ятої частини  загальної чисельності економічно активного населення цього віку). Основною перешкодою для працевлаштування молоді цього віку стають відсутність  практичного досвіду роботи за фахом, недоліки професійної орієнтації, невдало  обрана спеціальність, можливо також  занадто високі вимоги молодих людей  до умов і змісту праці.

     Підсумовуючи, слід зробити висновок, що на сучасному  етапі в Україні існує значний  ресурс робочої сили молоді, який не знаходить свого використання. Хоча зниження рівня молодіжного безробіття відбувається швидше, ніж по старшому населенню, проблема працевлаштування молоді не втратила своєї актуальності. 

     Стан  економічної активності молоді по окремих  групах

     Конкурентоспроможність  молоді на ринку праці істотно  різниться від статі та місця  проживання.

     Серед економічно активної молоді переважають  чоловіки, їхня частка становить близько 55%. Вища питома вага чоловіків у  загальній кількості економічно активної молоді порівняно з аналогічним  показником для жінок пояснюється  насамперед переважанням чоловіків  у загальній чисельності молоді. Рівень економічної активності молодих  чоловіків також значно вищий, ніж  жінок (63,3 проти 54,5%). Причина нижчої економічної активності жінок віком 15-34 роки полягає в необхідності народження та виховання дітей, а  також у більшій спрямованості  на здобуття вищої освіти.

     Приблизно такі самі закономірності спостерігаються  і в зайнятої молоді: рівень зайнятості чоловіків віком 15-34 роки становить 58,8%, жінок – 49,2%.

     Аналіз  безробіття характеризує рівність можливостей  молодих людей на ринку праці  залежно від статевої ознаки. Рівні  безробіття чоловіків і жінок  віком 15-34 роки не мають таких великих  відмінностей (10% - чоловіки, 9,8% - жінки). Рівень безробіття серед чоловіків  порівняно із жінками переважає  у віковій групі 15-24 роки (15,2 проти 14,4%), тим часом, у віковій групі 25-29 років та 30-34 роки переважає рівень безробіття серед жінок. З цього  можна зробити висновок, що в цих  вікових групах чоловіки більш конкурентоспроможні  на ринку праці.

     За  ознакою місця проживання можна  відзначити, що міське населення становить 62,2% молодіжного сегменту ринку праці, що пояснюється переважанням міського населення в загальній чисельності  молоді. Частка молоді серед економічно активного сільського населення  значно вища, ніж по міському населенню (27,3% - міське населення; 36,4% - сільське населення). Це пояснюється тим, що в сільській  місцевості молодь раніше виходить на ринок праці, у міській місцевості молодь довше навчається.

     Порівняльний  аналіз показників зайнятості свідчить про деяке перевищення рівня  зайнятості міської молоді віком 15-34 роки над сільською. За віковою групою 15-24 роки рівень зайнятості сільської  молоді значно перевищує аналогічний  показник по міській місцевості, що означає, що сільська молодь цієї вікової групи має більше шансів реалізувати свою робочу силу.

     Справді, рівень безробіття серед міської  молоді значно вищий, ніж серед сільської (15,3 проти 8,4%). Однак із цього не можна  робити однозначного висновку, що конкурентоспроможність сільської молоді на ринку праці  вища. 

     Стан  економічної активності молоді по регіонам

     Регіони України дуже сильно розрізняються  за рівнем економічного та людського  розвитку, що обумовлено наявними природними ресурсами. Історичним розвитком, ефективністю діяльності місцевих органів влади  та багатьма іншими чинниками. Відповідно. Можливості реалізації своєї робочої  сили для молоді також різні.

     Найбільший  контингент молодіжної робочої сили зосереджено у великих індустріальних регіонах: Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях, де знаходить  і велика чисельність молоді. Найвищі  рівні економічної активності молоді (більше 58%) спостерігаються у Вінницькій, Волинській, Кіровоградській, Чернігівській  областях, найменші (до 50%) – в Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій областях. Низькі показники  активності молоді спостерігаються  практично по всіх західних регіонах. Імовірними причинами цього можуть бути низька економічна активність жінок, оскільки в цих регіонах дуже високий  рівень народжуваності, а також  хронічний дефіцит робочих місць. Порівняно не високий рівень економічної  активності в м. Києві пояснюється, очевидно, дуже великою кількістю  навчальних закладі, і, відповідно, великою  кількістю студентської молоді.

     Найвищі рівні зайнятості молоді (біля 50%) у  АР Крим, Вінницькій та Волинській областях, що обумовлено, скоріше за се, поширенням зайнятості в особистих селянських господарствах. Високі показники також  індустріально розвинутих регіонах: Донецькій, дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях, а також у м. Києві. Місто Київ, як столиця, має дуже багато переваг перед іншими регіонами у створенні робочих місць, зокрема дуже високу інвестиційну привабливість.

     Найнижчі  рівні зайнятості молоді (менше 40%) у  Львівській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій областях. В цих регіонах проблема зайнятості молоді стоїть дуже гостро. Оскільки низькі рівні зайнятості компенсується найвищими рівнями  безробіття (біля 20%). Дуже високий рівень безробіття спостерігається також  у Сумській та Чернігівській областях. Перелічені області мають високі показники безробіття не лише по молоді, а й по всіх інших вікових групах.

     Мінімальні  рівень молодіжного безробіття в  АР Крим (8,9%) та м.  Києві (9,9%). Порівняно  невисокі (до 13%) рівні безробіття у  молоді, яка мешкає в Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Полтавській  областях.

     Підсумовуючи  аналіз стану економічної активності молоді по регіонах України, можна відзначити, що конкурентоспроможність молоді на регіональному ринку праці дуже сильно залежить від рівня соціально-економічного розвитку даного регіону та його місця  в системі розміщення продуктивних сил. 

     Оцінка  сучасної структури  зайнятості молоді

     Ринкові економічні перетворення призвели до глибинних змін у структурі зайнятості населення. Статистика підприємств  дозволяє простежити зрушення в розподілі  молоді за видами економічної діяльності і оцінити їх з точки зору формування раціональної зайнятості.

     Чисельність працівників на великих і середніх підприємствах віком 15-28 років з  кожним роком скорочується. Найбільше  скорочення відбулось у сільському господарстві (мисливством займається дуже неістотна кількість працівників), де обсяги зайнятості молоді знизились  на третину. Скорочення числа молодих  працівників спостерігається і  у сфері матеріального виробництва, особливо у рибному господарстві та будівництві. Зменшилася чисельність працюючої молоді і в соціальній сфері, особливо в охороні здоровя та соціальній допомозі.

     Натомість значно збільшилась зайнятість молоді у фінансовій діяльності (на 34%), державному управлінні (на 27%), торгівлі (на 20,6%0. Незначний  приріст спостерігався також  на підприємствах, які здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам ( на 4,8%) та по готелях і ресторанах (на 1,1%).

     Показники зайнятості молоді у фінансовій діяльності і державному управлінні зростають. Оскільки ці види економічної діяльності найбільшою мірою забезпечують повну  зайнятість і надають гідну заробітну  плату, яка своєчасно сплачується.

     На  підприємствах торгівлі, в установах, які здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним  особам та у готелях і ресторанах, де також зростає молодіжна зайнятість, показники ефективності праці значно нижчі. Зайнятість в режимі неповного  робочого часу ще можна віднести на специфіку видів діяльності. Але  рівень заробітної плати в торгівлі та готелях і ресторанах суттєво  нижчий від середнього по економіці, істотна частка працівників не одержує її своєчасно. Можливо, ці види діяльності приваблюють молодь умовами праці, можливістю спілкування з цікавими людьми, одержанням додаткових заробітків у вигляді комісійних, чайових тощо.