Економічна сутність грошових потоків

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

ВСТУП

 

В сучасних умовах господарювання багато підприємств поставлено в умови самостійного вибору стратегії і тактики свого розвитку. Самофінансування підприємством своєї діяльності стало першочерговим завданням.

В умовах конкуренції  і нестабільного зовнішнього  середовища необхідно оперативно реагувати на відхилення від нормальної діяльності бюджетного підприємства. Управління грошовими потоками є тим інструментом, за допомогою якого можна досягти бажаного результату діяльності підприємства. Цими обставинами обумовлений вибір теми дослідження.

Мета дипломної роботи - в ході аналізу виробничо-господарської діяльності досліджуваного підприємства розробити рекомендації по поліпшенню механізму управління грошовими потоками.

Об'єкт дослідження  – процес руху грошових коштів на прикладі Управління праці  та соціального захисту населення Богодухівської  райдержадміністрації. Предмет дослідження - механізм управління грошовими потоками в Управлінні праці та соціального захисту населення Богодухівської  райдержадміністрації.

У дипломній роботі для  виконання поставленої мети необхідно  вирішити наступні завдання:

• розглянути теоретичні підходи до поняття і суті грошових потоків;
• проаналізувати основні методи управління грошовими потоками;
• визначити основні показники використовувані при управлінні грошовими потоками;
• на основі аналізу показників розробити рекомендації по поліпшенню механізму управління грошовими потоками підприємства.

Практична значущість дипломного дослідження полягає в розробці конкретних заходів по вдосконаленню управління грошовими потоками на бюджетному підприємстві.

Дипломна робота складається  з введення, шістьох основних частин, висновку, списку використовуваної літератури і додатків.

У першій частині розглядаються  теоретичні питання, що стосуються поняття  і суті грошових потоків підприємства, управління грошовими потоками на підприємстві, роль і значення грошових коштів в діяльності підприємства в цілому і як найбільш ліквідній частині оборотних коштів.

У другій частині розглядаються  основні методи управління грошовими потоками, методи оцінки оборотності грошових коштів, аналізу руху потоків грошових коштів, методи розрахунку основних показників руху грошових коштів.

У третій, практичній частині на прикладі досліджуваного підприємства проводиться оцінка стану і руху грошових потоків на підприємстві, розробляються заходи щодо вдосконалення управління грошовими потоками.

У четвертий визначена охорона  праці в Управлінні праці та соціального захисту населення Богодухівської  райдержадміністрації.

У п’ятий частині досліджений  екологічний стан Управління праці  та соціального захисту населення Богодухівської  райдержадміністрації та запропоновані шляхи його поліпшення.

В останньому шостому розділі визначена система автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах України та в Управління праці  та соціального захисту населення Богодухівської  райдержадміністрації.

У дипломній роботі використані  вітчизняні і зарубіжні розробки і методики в області управління грошовими коштами, джерела періодичного друку, а також первинні бухгалтерські документи за ряд періодів.

У світовій практиці обліку велика увага  додається вивченню і прогнозу руху грошових коштів. Це пов'язано з тим, що проблеми з готівкою виникають із-за об'єктивної нерівномірності надходжень і виплат або в результаті непередбачених обставин. Якою б не була причина відсутності готівки, наслідки для підприємства можуть бути дуже серйозні. Отже, грошову готівку необхідно планувати і аналізувати її рух. Найтісніше аналіз господарської діяльності пов'язаний з бухгалтерським обліком, оскільки саме система бухгалтерського обліку забезпечує збір, угрупування і обробку інформації про факти фінансово-господарській діяльності підприємства за звітний період, на основі якої розраховуються показники, відбивані у фінансовій звітності.

Таким чином, на більшості підприємств  України аналіз здійснюється співробітниками бухгалтерії, і його результати знаходять своє віддзеркалення в записці пояснення до річного звіту. Мета фінансового аналізу - оцінити фінансовий стан організації на основі достовірної інформації, визначити фінансовий результат, фінансову стійкість організації, ліквідність її балансу, платоспроможність організації, а також оцінити ефективність використання капіталу. Цілі аналізу досягаються в результаті вирішення певного взаємозв'язаного набору аналітичних завдань. До основних завдань аналізу відносяться:

- своєчасна і об'єктивна діагностика  фінансового стану підприємства;

- встановлення «критичних точок» («вузьких» місць) і виявлення причин їх освіти;

- пошук резервів поліпшення  фінансового стану підприємства, його платоспроможності і фінансової  стійкості;

- розробка конкретних  заходів, направлених на ефективніше  використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства;

- прогнозування можливих  фінансових результатів і розробка  моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

1.1. Економічна сутність грошових потоків

 

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, генеруємих його господарською діяльністю.

Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступними основними положеннями:

1. Грошові потоки обслуговують  здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах.

2. Ефективне управління  грошовими потоками забезпечує фінансова рівновага підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою по обсягах і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

3. Раціональне формування  грошових потоків сприяє підвищенню  ритмічності здійснення операційного процесу підприємства.

4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреба підприємства в позиковому капіталі.

5. Управління грошовими  потоками є важливим фінансовим  важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства.

6. Ефективне управління  грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства.

7. Активні форми управління  грошовими потоками дозволяють  підприємству діставати додатковий прибуток, генеруемий безпосередньо його грошовими активами.

Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом балансування обсягів надходження і витрати коштів і їхньої синхронізації в часі.

Процес управління грошовими  потоками підприємства послідовно охоплює  наступні основні етапи:

1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності.

2. Аналіз грошових  потоків підприємства в попередньому  періоді.

3. Оптимізація грошових  потоків підприємства. Найважливішими  задачами, розв'язуваними в процесі цього етапу управління грошовими потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв'язку грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, генеруємого господарською діяльністю підприємства.

4. Планування грошових  потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів.

5. Забезпечення ефективного  контролю грошових потоків підприємства.

Оптимізація грошових потоків  являє собою процес вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації  грошових потоків підприємства є:

• забезпечення збалансованості  обсягів грошових потоків;

• забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

• забезпечення росту  чистого грошового потоку підприємства.

Основними об'єктами оптимізації  виступають:

• позитивний грошовий потік;

• негативний грошовий потік;

• залишок грошових активів;

• чистий грошовий потік.

Основу оптимізації  грошових потоків підприємства складає  забезпечення збалансованості обсягів позитивних і негативного їхніх видів. На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив роблять як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.

Методи оптимізації  дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності — короткострокової або довгострокової.

Збалансованість дефіцитного  грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання „ Системи прискорення — уповільнення платіжного обороту" (або „Системи лідс енд лєгс\"). Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їхніх виплат.

Прискорення залучення  коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• збільшення розміру  цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції;

• забезпечення часткової  або повної передоплати за зроблену продукцію, що користується високим попитом на ринку;

• скорочення термінів надання  товарного (комерційного) кредиту покупцям;

• прискорення інкасації  простроченої дебіторської заборгованості;

• використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості — обліку векселів, факторингу, форфейтингу;

• прискорення інкасації  платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх у шляху, у  процесі реєстрації, у процесі  зарахування грошей на розрахунковий  рахунок і т.п.).

Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді  може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• використання флоута для  уповільнення інкасації власних  платіжних документів;

• збільшення за узгодженням  з постачальниками термінів надання  підприємству товарного (комерційного) кредиту;

• заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг);

• реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їхніх видів у довгострокові.

Слід зазначити, що „Система прискорення — уповільнення платіжного обороту", вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює визначені проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.

Ріст обсягу позитивного  грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуть за рахунок наступних заходів:

• залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;

• додаткової емісії акцій;

• залучення довгострокових фінансових кредитів;

• продажу частини (або  всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;

• продажу (або здачі  в оренду) невикористованих видів  основних засобів.

Зниження обсягу негативного  грошового потоку в довгостроковому  періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• скорочення обсягу і  складу реальних інвестиційних програм;

• відмовлення від  фінансового інвестування;

• зниження суми постійних  витрат підприємства.

Методи оптимізації  надлишкового грошового потоку підприємства зв'язані з забезпеченням росту  його інвестиційної активності. У  системі цих методів можуть бути використані:

• збільшення обсягу розширеного  відтворення операційних позаоборотних активів;

• прискорення періоду  розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації;

• здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства;

• активне формування портфеля фінансових інвестицій;

• дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

У системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їхньої збалансованості в часі. У процесі такої оптимізації використовуються два основних методи — вирівнювання і синхронізація.