Курс лекций по "Биологии"

- Які частини квітки позначені певними буквами ?

IV. Усне  опитування «Чудо-квітка»

На відривних  пелюстках квітки написані питання.

Дати усну відповідь  на них.

1. Головні частини квітки.

2. Будова маточки.

3. Будова тичинки.

4. Що таке запилення ?

5. Основні способи запилення рослин.

6. На які групи діляться плоди за типом оплодня.

7. Навести приклади сухих плодів.

8. Навести приклади соковитих плодів.

9. Який плід розвивається у соняшника?

10. Як зветься плід пшениці?

11. Який плід у огірка?

12.  Які рослини звемо однодомні? Дводомні?

V. Підведення  підсумків.

Нагородження  переможців грамотами за успішне  вивчення предмета.

Заняття 23

Демонстрування  досліду

Тема. Ріст кореня.

Мета заняття: з'ясувати, яка роль кореня в житті рослини, як він росте і розвивається, як розростається в грунті.

Обладнання: проростки різних рослин, таблиці, демонстраційні досліди (див. опис уроку).

Учні дістають проросле насіння  різних рослин на різних стадіях проростання. Пригадують, що корінь виростає із зародкового корінця насінини. Порівнюють корені проростків різних стадій проростання і переконуються, що з віком рослини корені збільшуються, на них з'являються все нові бічні корінці.

Учитель пропонує розглянути корені різних рослин на таблиці і пояснює, що корінь росте завжди донизу, що рослина закріплюється коренем у грунті, корінь росте внаслідок поділу росту клітин. Молоді клітини ростуть, розтягуються, досягають розмірів дорослих і самі починають ділитися.

Щоб з'ясувати, чи корінь росте  по всій довжині, чи в певному місці, закладають такий дослід: пророщують насіння квасолі або гороху і, коли корінець досягне 1,5— 2 см, тушшю  наносять на ньому на однаковій відстані риски. Корінь ростиме, і риски біля його кінця помітно розійдуться. В цьому місці — ділянка росту кореня.

Щоб показати, як розростається  корінь у грунті, можна закласти такий дослід. Отвір скляної лійки  закривають ватою або фільтрувальним папером, насипають в неї грунту, утрамбовують його і висівають біля стінок насіння квасолі, гороху або іншої рослини. Закріплюють лійку на штативі і стежать, щоб грунт у ній був вологий. Такий прилад з проростками зручно демонструвати на уроці. Крізь стінки лійки добре видно кореневу систему. Наводяться приклади розростання коренів у довжину й ширину в природних умовах (зокрема, з підручника).

 

Заняття 24

Тема. Спостереження за рухами рослин

Рухи рослин є наслідком  зміни росту в окремих ділянках їхніх тканин. Більшість рухів  виникає як реакція на подразнення  світлом, температурою або іншими факторами. Сприймають подразнення всі рослинні клітини вищої рослини, але особливу чутливість мають клітини верхівок (конуса наростання) стебла і кореня.

Геотропізм — це здатність  органів рослини займати певне  положення відносно напряму земного тяжіння. Кореню рослин властивий позитивний геотропізм, він росте прямо вниз, а головному стеблу властивий негативний геотропізм — росте прямо вгору.

 Позитивний  геотропізм  легко  спостерігати  на   проростках   кукурудзи.   Пророслі  насінини   прикріплюють ентомологічними булавками до гумової пробки, яка лежить у тарілці. На дно тарілки наливають води. У кількох проростків слід відрізати кінчики коренів. Тарілку з проростками накривають скляним ковпаком або банкою. На другий день спостерігають, що лише ті корені зігнулися й почали рости вниз, у яких не відрізали кінчики.

 Негативний  геотропізм   можна  спостерігати  на проростках гороху. Кілька проростків гороху прикріплюють до гумової пробки і накривають скляним  ковпаком. Через кілька годин стебло починає вигинатися вгору. Значить, і корінь, і стебло мають спрямовуючий ріст. Якби рослини не мали такої властивості, вони не закріплювалися б у ґрунті і не могли поглинати воду й мінеральні солі.  При виляганні рослин під час злив або сильних вітрів вони не мали б можливості підніматись.

Фототропізмом називається здатність рослин вигинатися при однобічній дії світла. Це явище можна спостерігати на простому досліді.

У два горщики, заповнені ґрунтом або піском, висівають насіння пшениці, жита або вівса. Коли з'являться сходи,  кожний горщик накривають картонним  циліндром, в одному з яких роблять отвір у стінці.

Через кілька днів циліндри знімають з горщиків. Проростки  пшениці, які були накриті картонним  циліндром з отвором, нахилені в  сторону отвору; в іншому горщику  проростки росли прямо. Таке явище  спостерігається при односторонньому освітленні. Освітлена сторона рослин росте повільніше, ніж неосвітлена, тому рослина вигинається в бік світла.

Можна визначити, яка частина проростка сприймав світло. Для цього зрізують у кількох  рослин, які росли під циліндром  без вирізу, кінчики стебел. Потім знову накривають горщик циліндром, але з вирізом. Через деякий час спостерігають, що необрізані стебла вигинаються до світла, а проростки з обрізаними кінчиками стебел залишаються вертикальними.

Цей  дослід  можна   провести  і  в  іншому варіанті.  У деяких рослин верхівки стебел накривають ковпачками з фольги, інші рослини залишають відкритими. Помістивши рослини під циліндр з отвором, через деякий час відмічають, що проростки з накритими верхівками не зігнулись. Відкриті проростки зігнулись у бік світла, що проникає в отвір у циліндрі.

Рух рослин під  впливом органічних і неорганічних речовин називається хемотропізмом. Явище хемотропізму спостерігається  під час проростання пилкових трубок у напрямі до зародкового  мішка під впливом речовин, що їх виділяє яйцеклітина,  тобто  це  явище   відіграє важливу роль у процесах запліднення.

Корені вищих  рослин теж можуть рухатись у ґрунті  в напрямі до джерела живлення, до грудочок органічних і мінеральних  добрив. Можна провести такий дослід.  На добре розпушеній ділянці з неудобреним ґрунтом (бажано піщаним) висівають по колу діаметром 0,5 м будь-яке насіння, а в центрі кола закладають у грунт на глибину 20—25 см грудочку гною. Після того, як рослини добре розвинуться, обережно розкопують землю всередині кола і спостерігають, як корені рослини густо обплели грудочку гною.

Цей дослід можна  провести і в іншому варіанті. Готують  звичайний розчин желатини, виливають  його в тарілку і охолоджують. По краях тарілки висаджують кілька пророслих насінин, у центрі кладуть кусочки селітри або іншого добрива. Через 4-5 днів можна спостерігати, що корені спрямовані до центра, згодом вони обплітають селітру - джерело живлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 25

Лабораторний  дослід

Тема. Значення сім’ядоль для розвитку рослин (на прикладі насіння квасолі)

Сім'ядолі (у  дводольних) і ендосперм (у однодольних) містять поживні речовини, а також  стимулятори росту. Ці речовини особливо необхідні на початку розвитку рослин. У цьому можна переконатись, якщо про вести такі досліди.

 1. Відрізують смужку фільтрувального  паперу, довжина якої на 1 см менша  від висоти склянки. Згорнувши  папір у трубочку, вставляють  його в склянку, на дно якої  налито воду. Відбирають 3 намочені, однакового розміру насінини  квасолі. Одну насінину залишають без і змін (для контролю), в другої відрізують одну сім'я долю, у третьої - півтори сім'ядолі. Насінини поміщають у проміжок між папером і стінкою склянки на деякій відстані одна від одної. Склянку ставлять у тепле місце. Через 8-10 днів уже можна зробити висновок, що рослина, яка розвивається з насінини з двома сім'ядолями, ростиме інтенсивніше порівняно з рослинами, в яких сім'я долі зрізані

2.   Із   намочених   зернівок кукурудзи   відбирають   4   зернівки   однакової   величини. 2 зернівки    залишають    цілими, у 2-х інших відрізують половину ендосперму. Зернівки поміщають між фільтрувальним папером і стінками склянки у так само підготовлену склянку, яку ставлять у тепле місце. Через 10—12 днів встановлюють відмінність у рості й розвитку рослин.

3. Для досліду  беруть очищені від плівок  зерна вівса, ячменю або інших  злаків. Відбирають 100 зерен, роблять  чотири варіанти досліду: по 25 зерен у кожному варіанті. Гострим  скальпелем відрізують у насінин  1-го варіанта '/з ендосперму, в  насінин 2-го варіанта - 2/3 ендосперму, а насінин 3-го варіанта - весь ендосперм. Насіння 4-го варіанта залишають цілими (контроль). Все насіння одночасно ставлять на пророщування. Пророщування проводять у темряві. Спостерігають за ростом проростків і роблять висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 26

Лабораторний  дослід

Тема. Вирощування рослин в парниках і теплицях

Мета заняття: розглянути, як впливає людина на утворення органічних речовин у листках.

Обладнання: таблиці, живі рослини.

Пояснення дається  за підручником. Слід доповнити його такими даними. Вирощуючи рослини в теплиці, можна постачати населенню овочі весь рік. Біля великих промислових міст є тепличні господарства, де вирощують огірки, помідори, цибулю, гриби печериці, квіти.

В багатьох тепличних господарствах запроваджено гідропонний спосіб вирощування рослин — без грунту, на поживних розчинах. Рослини висаджують у гравій, керамзит або інший пористий матеріал, крізь який з допомогою автоматичного пристрою пропускають поживний розчин. У цьому розчині є всі потрібні для рослини речовини.

Учитель ознайомлює учнів з різними видами закритого  грунту — оранжереями, теплицями, парниками. Другу частину уроку проводить  у теплиці. Звертає увагу учнів  на похилий скляний дах, крізь  який у приміщення потрапляє багато світла. Нагадує, що світло є основною умовою утворення в рослині органічних речовин. Розповідає про температурний режим, вологість у теплицях.

Робиться висновок: у теплиці створюють сприятливі умови для вирощування рослин — багато світла, рівномірне обігрівання, достатня вологість.

Учні ознайомлюються з електричним устаткуванням  для підсвічування рослин взимку, тепличним інвентарем (сітка для  просіювання грунту, термометри, психрометри, обприскувачі), із заготівлею грунту для  стелажів.

У школах, де немає теплиць, екскурсію проводять в тепличне чи парникове господарство міста, колгоспу.

Домашнє завдання: написати про умови, які потрібні для вирощування рослин в теплицях, і зазначити, чи всі рослини потребують однакових умов, описати 2—3 тепличні рослини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 27

Тема. Сезонні зміни у житті рослин.

Мета. Ознайомити із сезонними змінами у житті рослин; дати поняття “біологічні ритми”, “біологічний годинник” і “фотоперіодизм” та їхнє значення у процесах життєдіяльності рослинного світу планети; розвивати уміння порівнювати біологічні процеси та робити відповідні висновки; уміння визначати значення сезонності для росту і розвитку рослин; виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища та рослинності рідного краю; виховувати спостережливість у рослинному світі.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду  учнів.

Повторити знання учнів про фітогормони та їхній  вплив на життєдіяльність рослинних  організмів.

ІІ. Мотивація  навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркувати над  словами:

“ У природи  всього чотири великих декорації  – пори року, і завжди ті самі актори – Сонце і Місяць, але вона змінює глядачів”.

(А.Рівароль)

Подумати над  проблемним запитанням:

- як залежить  життя рослин від пір року, Сонця та Місяця?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про  біологічні ритми: сезонні, добові, місячні, річні, припливно-відпливні…та їхнє значення для росту і розвитку рослин.

Розповідь про фотоперіодизм та “біологічний годинник”.

Розповідь про  реакцію рослин на ритми освітлення:

- рослини короткого  дня;

- рослини довгого  дня;

- рослини фотоперіодично  нейтральні.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей  у вивченому матеріалі.

Записати визначення основних термінів та понять.

V. Узагальнення  та систематизація знань.

Поміркувати над:

- для чого  ж вивчають сезонні явища?

- що змінюється  у рослин залежно від сезону? (зовнішній вигляд, процеси росту  та розвитку).