Курс лекций по "Биологии"

VІ.  Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього  завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 28

Тема. Узагальнення матеріалу розділу «Основні функції рослинного організму».

Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнями матеріалу про основні функції рослинного організму, продовжити формування розуміння учнями взаємозв'язку між будовою і функціями органів рослин, розвивати пізнавальний інтерес учнів, тренувати їх у застосуванні набутих знань у нестандартних ситуаціях, виховувати бережливе ставлення учнів до природи.

Обладнання: картки, рисунки, схеми, кросворд, підбірка загадок.

Хід заняття

І. Організаційна  частина.

ІІ. Узагальнення матеріалу.

Примітка. За кожне  з виконаних завдань учень  отримує 1-3 бали - залежно від якості виконання. Одержані учнем бали сумуються.

1. «Зроби підписи».

Учні отримують  картки зі схемами і роблять відповідні підписи на стрілках схеми.

Як можна  назвати цю схему? Напишіть назву  на картці.

2. Біологічний  диктант.

1. Верхній родючий  шар землі називається .... (ґрунт).

2. Перегній, гній, торф, пташиний послід - це добрива  ... (органічні).

3. Селітра, суперфосфат, хлорид калію - це добрива ... (мінеральні).

4. Утворення  складних речовин з простіших  називається ... (асиміляція).

5. Розпад складних  речовин на простіші називається  ... (дисиміляція).

6. Шкірка листка  називається ... (епідерма).

7. Водяна пара з листка випаровується через ... (продихи).

3. «Склади схему».

Кожен учень  отримує конверт з «деталями», з яких за визначений час повинен  скласти схеми процесів: фотосинтезу, дихання, руху речовин по стеблі.

В. Транспорт  речовин

4. «Назви процес».

Кожен учень  отримує пакет з 5 карток зі схематичними рисунками. На кожній картці учень пише назву зображеного процесу.

5. «Виправ помилки».

Учні отримують  картки, на яких записані тексти з допущеними помилками. Завдання учнів - за визначений час виправити ці помилки (червоною пастою).

1. Провідні клітини  флоеми називаються судини (ситовидні  трубки).

2. Провідні клітини  ксилеми називаються ситовидні  трубки (судини).

3. Індивідуальний  розвиток називається філогенез  (онтогенез).

4. Історичний  розвиток називається органогенез (філогенез).

5. Розмноження,  при якому відбувається злиття  гамет, називається вегетативним (статевим).

6. «Хто вище?».

На дошці - рисунок  гіллястого дерева, на нижніх гілках якого  розміщені фішки всіх учнів. Учні по черзі відповідають на запитання підручника. Відповідь повинна бути короткою і чіткою. За вірну відповідь фішка учня підсувається на одну гілку вверх. Учні, чиї фішки дістались до верхівки дерева, отримують по 3 бали, хто трохи відстав - отримує по 2 бали, чиї ж фішки розмістились значно нижче - отримують 1 бал чи не отримують жодного.

7. Кросворд.

Вписавши в  рядочки значення слів, у виділеному стовпчику прочитаєте назву процесу, який відбувається в зелених рослинах. (Час для роботи над кросвордом - у межах 2 хв.).

1. Речовина, що забарвлює крохмаль у синій колір.

2. Найменша окрема  жива структура рослини.

3. Надходження  одних газів у рослину і  виділення інших.

4. Верхній шар  зеленої тканини листка.

5. Восковий наліт  на листках.

6. Найродючіші  ґрунти України.

7. Одна з умов  процесу, якому присвячено цей кросворд.

8. Час, коли  відбувається цей процес.

8. Загадки про  основні функції рослинного організму. (Прослуховуючи загадки, учні  пишуть відгадки на аркуші  паперу під відповідними номерами).

1. Ось - кора, а в ній - флоема.

Розв'яжіть, прошу, проблему:

Нащо дереву вона?

Треба відповідь  ясна.

(Рухаються органічні  речовини).

2. Є в деревині  ксилема.

Розв'яжіть і  цю проблему:

Нащо дереву вона?

Треба відповідь  ясна.

(Рухаються мінеральні  речовини).

3. Розрослось  коріння клена.

А скажіть-но ви для мене:

В цю весняну  теплу пору

а) Що бере із ґрунту корінь? а) Вода, мін. речовини.

б) І яка це робить зона?            б) Всисна.

в) Це триває всі  сезони?          в) У теплу пору.

4. Без жалю  чиясь сокира

Рану дереву зробила.

Плаче дерево від болю,

Сльози капають  поволі.

Сліз «аналіз» тих зробіть

І, що вийшло, - поясніть.

(Вода, органічні  і мінеральні речовини).

5. Раз я в  лісі заблукав,

 І мені  в пригоді став 

В той насуплений деньок

Свіжозрізаний пеньок.

А якби це з вами сталось?

Як пеньком ви б скористались?

6. Ще пеньок  мені сказав,

Скільки років  дуб той мав,

Що раніше тут  зростав.

Але як я це узнав?

(По річних  кільцях).

7. В мене вдома  - скрізь вазони:

На столі, на підвіконні,

На серванті, на стіні.

Поясніть тепер  мені,

Чи повітрю це не шкодить,

Бо ж відомо, що виходить

Під час дихання  весь час

З листя вуглекислий  газ.

(Під час фотосинтезу  більше вуглекислого газу вбирається, ніж його виділяється під час  дихання).

8. Чув я якось,  що в пустелі

У пригоді для  людини

Може стати  деревце

Й плівка поліетилену.

А тепер гуртом для мене Як поясните ви це?

(Плівку накидають  на деревце, під нею конденсується  вода, що випаровується листками).

9. В шафу я  вазон сховав 

Та й забув  про нього.

Схаменувсь - а  він пропав.

Поясніть, від  чого.

(Без світла, не відбувався фотосинтез).

III. Підведення  підсумків.

Підсумування  кількості балів, одержаних учнями за всі завдання. Визначення переможця. Присвоєння йому звання «Кращий знавець  ботаніки місяця ... у 6 класі» з відповідним  записом у щоденнику. Виставлення оцінок всім учням відповідно до кількості балів, набраних кожним учнем за урок.

IV. Домашнє  завдання.

Повторити матеріал розділу, звернувши особливу увагу  на ті питання, по яких були допущені помилки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 29

Тема. Основи систематики. Класифікація рослин

Мета. Увести поняття систематики; розглянути основні одиниці класифікації; познайомити із сучасною системою організмів.

Обладнання: таблиці та ілюстрації рослин, рослини в горщиках, мохи, папороті, плауни (гербарій).

Хід заняття

I. Організаційний  етап

II. Актуалізація  опорних знань і мотивація  навчальної діяльності учнів

Питання для  бесіди

1 Які органи  входять до складу організму  вищих рослин?

2. Які органи  є генеративними? 

3. Які органи  є вегетативними?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань  і вмінь учнів 

Основний зміст  теми:

1) будова, живлення, розмноження, поширення і значення  в природі, народному господарстві  й житті людини найважливіших  представників основних груп  рослин;

2) біологічні закономірності індивідуального розвитку рослинних організмів;

3) елементарні  філогенетичні зв'язки на основі  подібності й ускладнення будови  певної групи рослин порівняно  з попередніми (ускладнення будови  мохів порівняно з водоростями;  ускладнення папоротей порівняно з мохами), а також еволюційний характер ускладнення рослинних форм.

Необхідний  для постановки спостережень і дослідів матеріал заготовлюється завчасно, при  цьому забезпечується зберігання та догляд за ним.

Пам’ятка для вчителя

1. Підготувати демонстраційний матеріал для першого уроку (квіткові рослини, голонасінні, папороті, мохи, гриби)

2. За п’ять-шість  днів до початку вивчення теми  «Бактерії» розпочати одержання  культури сінної палички. Це  слід робити вчителеві разом  з учнями в позаурочний час (спосіб одержання культури сінної палички викладено в підручнику).

3. Для вивчення  теми «Водорості» потрібно наповнити  дві склянки річковою або ставковою  водою. Одну склянку слід поставити  в добре освітлене місце, іншу  – у темне місце. Через 12-15 днів вода в склянці, що розміщалася на світлі, позеленіє: у ній містяться різні одноклітинні водорості, у тому числі хламідомонади. У склянці, яка стояла в темряві, зелених водоростей не виявиться.

Виконати дослід доручають окремим учням, а під  час вивчення хламідомонади його демонструють у класі.

4. Закласти дослід  зі з’ясування природи лишайника.  Для цього необхідно дрібно  скришити лишайник (стінку золотянку)  і покласти його шматочки в  банку з водою. Банку поставити  в тепле освітлене місце. Грибна  тканина протягом місяця згниває, а зелені клітини водорості вкривають стінки посудини.

Різноманіття  рослинного світу

Концепція уроку

Це заняття  є вступним до теми. Його мета полягає  в попередньому ознайомленні учнів  з різноманіттям рослинного світу  у висхідному порядку — від нижчих рослин до вищих, у з'ясуванні відмінностей між вищими та нижчими рослинами.

Ознайомлення  з різноманіттям рослинного світу  бажано здійснити з допомогою  екскурсії (до ботанічного саду або  музею краєзнавства). Якщо поблизу  школи немає ні ботанічного саду, ні музею краєзнавства й екскурсія неможлива, слід провести класне заняття, використавши для цього різноманітні натуральні й образотворчі наочні засоби навчання.

Основний зміст  уроку

Огляд різноманіття рослинного світу доцільно почати з відомих учням квіткових рослин.

Під час розгляду покритонасінних рослин необхідно  домогтися від учнів відтворення  знань про основні ознаки цієї групи рослинних організмів (наявність  вегетативних і генеративних органів, клітинна будова, їх функції, розподіл на класи, переважна кількість видів з-поміж рослин).

Які рослини  можна віднести до нижчих, а які  — до вищих?

Після цього  вчитель розповідає учням, що в покритонасінних  є найближчі й більш далекі в родинному відношенні групи  рослин.

Звернувшись до розгляду окремих представників нижчих рослин, учитель зазначає, що, крім листостеблових рослин, є багатоклітинні й одноклітинні організми, в яких немає розмежування тіла на органи. Це нижчі рослини.

Учитель має  вказати, що нижчі рослини, як більш  прості, виникли на Землі раніше за вищі, що листостеблові утворилися природним шляхам з нижчих у процесі тривалого історичного розвитку (про що учні більш докладно дізна-ються наприкінці вивчення ботаніки).

Запропонувати учням сформулювати такі висновки:

Рослинний світ величезний. Він включає як одноклітинні, так і багатоклітинні організми й ділиться на дві групи: а) нижчі рослини; б) вищі рослини.

Нижчі рослини  не мають розмежування на органи тіла.

Вищі рослини  називаються листостебловими. Вони мають вегетативні органи й органи розмноження. Найбільш високоорганізованою групою серед них є покритонасінні рослини.

Дати відповіді  на питання

Які рослини  відносять до нижчих?

Які рослини  відносять до вищих?

Де можуть жити рослини?

V. Домашнє  завдання

Заняття 30

Тема. Заповідний фонд регіону. Історія заповідного фонду регіону. Державні заповідники регіону.

Мета. Ознайомити учнів з заповідним фондом регіону та його історію; навчати учнів самостійно працювати з картою рослинний світ Хмельниччини", „Твариний світ Хмельниччини", визначити заповідні території та рослини і тварини, які там охороняються; звернути увагу на перелік заповідних територій та об"єктів, рідкісних та зникаючих тварин і рослин Чемеровеччини; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов, та бережливе ставлення до природи рідного краю. Обладнання: географічний атлас Хмельницької області.