Курс лекций по "Биологии"

Фотосинтез  – у перекладі означає “створення за допомогою світла”, бо з грецької фотос – світло, а синтез –  поєднання. У процесі фотосинтезу  рослини самі собі створюють “їжу” (автотрофне живлення). Цей процес відносять до асиміляції (анаболізму) – процесу утворення з простих речовин більш складних.

Дихання – газообмін  між рослиною і середовищем, поглинання кисню та виведення вуглекислого газу. Дихання – це процес окислення  органічних сполук, їх розклад на простіші речовини. Його відносять до дисиміляції – розпаду складних речовин, з яких побудоване тіло, на простіші..

Розповідь про  живлення. Зелені рослини – автотрофи, а тварини і людина – гетеротрофи.

Розповідь про  ріст і розвиток рослин.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

V. Узагальнення  та систематизація знань.

Скорочений  запис фотосинтезу:

Обговорення притчи:

- Одного разу  зібралися гетеротрофи і почали  міркувати, як 

стати незалежними  від автотрофів, тобто зелених  рослин. Як самим навчитися виробляти  органічні речовини? Відправили гетеротрофи  посильного на “зелену кухню”. Він  довго спостерігав, розпитував і врешті-решт приніс рецепт: “Візьміть скільки загодно повітря, сонячного світла і цілу річку чистої води. Трішки попрацюйте і, органіка готова.” Гетеротрофи подумали, що зелені рослини глузують з них, і бажання самостійно створювати органіку зникло.

- Чи глузували  зелені рослини, чи правда все?

VІ.  Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього  завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 18

Демонстрування  досліду

Тема. Виявлення «плачу» рослин 

Під дією кореневого тиску вода з кореня надходить у стебло. Якщо зрізати стебло гарбуза, кукурудзи, капусти, можна побачити сік, або пасоку. Явище витікання рідини  з   перерізаного   стебла називається  плачем   рослин.   Плач рослин добре помітний навесні до розпускання листя в деревних порід. Це явище у рослин — дія кореневого тиску.

Класичними  об'єктами для виявлення плачу  рослин є гарбузові, які мають  великі  судини  і  виділяють  багато пасоки. Зручні об'єкти для досліду - картопля, кукурудза, помідори, топінамбур. З деревних порід інтенсивно виділяють пасоку береза, граб, клен, виноград.

Хід роботи

 Досліджувані рослини  повинні бути в умовах достатнього  зволоження. Рано-вранці рослину зрізують на відстані 3—5см від ґрунту, на зрізаний пеньок швидко натягують гумову трубку (можна з  скляним   наконечником),   кінець  якої   опускають у пробірку або стаканчик для збирання виділеної пасоки . Інколи пасока виділяється досить швидко. Спостереження ведуть через кожні дві години протягом дня.

 Кількість виділеної пасоки залежить від виду рослини, її індивідуальних особливостей, а також від зовнішніх умов. Доцільно поставити завдання: підібрати рослини, що виділяють велику кількість пасоки. Можна також, змінювати умови зволоження, простежити, як проходить виділення пасоки, і зробити висновки про потреби рослини у воді.

мінеральних речовин

 

 

 

Заняття 19

Демонстрування  досліду

Тема. Рух води і мінеральних речовин по рослині.

Мета заняття: з'ясувати, по якій частині стебла пересуваються поживні речовини і вода від кореня.

Обладнання: гілки тополі, що 3—4 дні стояли у воді, забарвленій червоним чорнилом; скальпелі або ножі, таблиці про будову стебла та кореня.

За 3—4 дні до уроку слід поставити живі гілки  тополі, верби або іншої деревної породи (з м'якою деревиною, що має більші судини) у воду, забарвлену червоним чорнилом. Це саме повинен зробити дома кожен учень. Учитель демонструє учням на таблиці поздовжній розріз рослини і показує на ньому луб, деревину, серцевину. Пояснює, що для з'ясування, по якій з цих частин стебла пересуваються з кореня вода та мінеральні солі, закладали досліди. Листки й молоді гілки випаровують воду, яка надходить в нижню частину стебла. Пропонує всім учням відрізати нижню частину стебла, яке вони тримали у забарвленій воді дома, а тепер принесли на урок, і розрізати її вздовж. Вони побачать, що забарвлена червоним лише деревина. З цього роблять висновок, що по деревині (по її судинах) піднімається вода з розчиненими мінеральними солями.

Можна продемонструвати цей процес на іншому досліді. Кожний учень бере відрізок гілочки верби, липи або іншої м'якої породи, опускає у воду, трохи забарвлену чорнилом, і втягує в себе крізь неї повітря. Забарвлена вода підніметься вгору по гілочці. Щоб переконатися в цьому, розрізують гілочку вздовж. Чорнило забарвило лише деревину, отже, вода піднімається по судинах деревини.

 

 

 

 

 

Заняття 20

Демонстрування  досліду

Тема. Рух речовин від листків до кореневої системи

 Рух продуктів фотосинтезу - асимілятів з листка до інших органів  по корі можна продемонструвати простим  дослідом. 

Хід роботи

Беруть три гілочки верби  або тополі,  знімають однієї з  них кільцем у 2—3 см кору з камбієм до деревини на відстані 8—10 см  від кінця гілки;  з другої гілки знімають кільце в 2—3 см тільки однієї шкірки з корковим шаром на тій же відстані від нижнього кінця гілки; третю гілку лишають   контрольною.   На   всіх гілках видаляють бруньки на нижній частині. У першої і другої гілок - до надрізу, в третьої — залишають на висоті 8—10 см до кінця гілки.  Зрізи на всіх гілках поновлюють під водою і опускають у банку з  водою так, щоб верхня частина надрізу не була занурена у воді.

Слід стежити  за розпусканням бруньок і появою коренів і листків. Поява коренів  на першій гілці вище кільцевого надрізу  і відсутність або

незначний розвиток їх нижче надрізу пояснюється  тим, що утворені в листках органічні речовини йдуть по лубу кори і живлять корені вище надрізу, забезпечуючи їхній ріст і розвиток.

Розпускання бруньок  на всіх гілках свідчить про те, що вода й мінеральні речовини піднімаються по деревині.

 

 

 

 

 

 

Заняття 21

Тема. Ріст і розвиток рослин.

Мета. Продовжити формувати знання учнів про життєві процеси рослин; ознайомити з такими ознаками живого як ріст і розвиток; дати поняття про типи росту рослин та про етапи розвитку; розкрити значення знань про ріст рослин для декоративного та с\г виробництва; розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння логічно мислити та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, до рослин рідного краю; виховувати інтерес до біології та проводити екологічне виховання та профорієнтацію.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду  учнів.

Зашифрувати відповіді.

1. Багаторічна рослина.

2. Розвивається  з насінного зачатку.

3. Розвивається  із зав’язі.

4. Вкрите насінною  шкіркою.

5. Захищає насіння  від висихання і механічних  пошкоджень.

6. Насіння з’єднується  з оплоднем.

7. Має дві  сім’ядолі і зародок.

8. Знаходиться  запас поживних речовин.

9. Одна сім’ядоля,  ендосперм, зародок.

10. Особливі  клітини, у яких знаходиться  запас поживних речовин 

Відповіді.

А. Оплодень.

Б. Ендосперм.

В. Насінина.

Г. Рубчик.

Д. Однодольні.

Е. Дводольні.

Є. Насінна шкірка.

Ж. Сім’ядолі, ендосперм.

ІІ. Мотивація  навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркувати над  словами К.Тімірязєва “… є щось загадкове в цьому прихованому  житті, яке раптом проривається назовні, ми бачимо в ньому втілення самого життя, символ пробудження від сну  та смерті”.

Поставити проблемне  запитання:

- про яке  явище говорив вчений?

Визначити це буде темою та метою нашого уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Ріст – кількісне  збільшення розмірів, об’єму та маси новоутворених  клітин, органів і всього організму. Ріст починається з проростання насінини. Першою ознакою росту є поява зародкового кореня та зародкового пагона. Без росту неможливий розвиток.

Розвиток –  якісні зміни, що відбуваються в органах  і в усьому організмі рослини. Сукупність перетворень рослинного організму від зародження до природного відмирання називають індивідуальним розвитком.

Нормальний  ріст і розвиток залежить від взаємодії  зовнішніх і внутрішніх чинників. Зовнішні чинники – це: світло, волога, тепло, живлення… Внутрішні чинники – рослинні гормони – фітогормони. Це хімічні речовини, які в надзвичайно малих кількостях регулюють ріст і розвиток рослин.

Розповідь про  типи росту: верхівковий, вставний ріст, сезонні ростові процеси.

Розповідь про  пасинкування – видалення бічних пагонів; пікірування – підщипування кінчика кореня під час пересаджування розсади; вершкування – видалення квіток і суцвіть.

Періоди і етапи  розвитку рослин: зародковий і після- зародковий. Після зародковий має  стадії проростка, молодості, зрілості та старіння.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей  у вивченому матеріалі.

Характеристика  розвитку рослин за тривалістю життя:

- однорічні:  розвиваються з насіння, зацвітають, дають плоди і відмирають протягом  одного вегетаційного періоду  (огірки, овес…);

- дворічні: на  першому році життя утворюють  тільки вегетативні органи, а  після перезимівлі із бруньок,  які є на підземних частинах  рослини, формуються вегетативні  і генеративні органи (капуста,  морква, буряк…);

- багаторічні:  протягом кількох років утворюють лише вегетативні органи і лише після цього в них починається цвітіння, плодоношення, які тривають багато років підряд (яблуня, півонія, кульбаба…).

V. Узагальнення  та систематизація знань.

Запис у зошит  основних фітогормонів та їхньої короткої характеристики впливу на ріст і розвиток рослин.

VІ.  Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього  завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 22

Тема. Розмноження й розвиток рослин

Девіз уроку: Лише зрозумівши природу,

                               Людина зрозуміє саму себе.

                                                                    Р. Едберг

Мета. Узагальнити знання учнів з теми розмноження і розвиток рослин;

           розвивати вміння працювати з текстом і малюнками, з додатковою         

           літературою, порівнювати, робити  висновки; виховувати інтерес до  самостійного набуття знань.

Хід заняття

І. Вступне слово вчителя. Представлення членів журі конкурсів, гостей, батьків.

ІІ. Проведення завдань – конкурсів.

1. Біологічний диктант (вибрати окремо ознаки вітро – та комахозапильних рослин)

1. Квітки дрібні, безбарвні, запаху не мають.

2. Пилку багато, він сухий.

3. Квітки великі, яскраві.

4. Дрібні квітки зібрані в суцвіття.

5. Пилок липкий.

6. Квітки розцвітають рано, до розпускання листя.

7. Квітки мають запах, аромат.

8. У квітки великі пиляки на довгих тичинкових нитках.

9. Приймочка маточки липка.

10. Маточки з великими розділеними приймочками.

11. До цієї групи відносимо ліщину.

12. Так запиляються огірки, гарбузи.

Відповіді: комахозапильні – 3,4,5,7,9,12.

                   вітрозапильні – 1,2,6,8,10,11.

2. Встанови відповідність.

І варіант                                                                     ІІ варіант

        рослина                               плід                                     рослина

 а) виноград                             1. яблуко                             а) томат

б) груша                                   2. біб                                    б) соняшник

в) горох                                    3. коробочка                        в) капуста

г) редька                                  4. ягода                                 г) квасоля

д) ромашка                              5. стручок                            д) яблуня

е) мак                                       6. сім’янка                            е) бавовник

є) ячмінь                                                                                 є) ананас

ІІІ. Будова квітки.