Економіко-статистичний аналіз продуктиіності праці в тваринництві в СТОВ «Агрофірма Петродолинське»

49

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет                                                                                                   Кафедра агробізнесу

Економічний                                                                                     і статистики

КУРСОВА РОБОТА

На тему:: « Економіко-статистичний аналіз продуктиіності праці в тваринництві в СТОВ «Агрофірма Петродолинське» Овідіопольського району Одеської області»

Виконала                                                                     Керівник роботи                                                                         

Студентка II курсу 1 група                                        Булишев А.В.

Спец. Менеджмент організацій

Подгорна І.І.

Одеса 2010

Зміст

Вступ

1.      Теоретичні основи статистичного дослідження продуктивності праці в тваринництві………………………………………………………………5

1.1.           Значення, завдання та джерела даних для економічно-статистичного аналізу продуктивності праці в тваринництві……………………….5

1.2.           Система статистичних показників рівня продуктивності праці в тваринництві та методика їх визначення……………………………10

2.      Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці в тваринництві………………………………………………………………14

2.1 Характеристика природних і економічних умов господарства…..14

2.2 Рівень і динаміка показників продуктивності праці в тваринництві……………………………………………………………..20Визначення тендеції трудомісткості продукції великої рогатої худоби і її рівня на перспективу…………………………………………………...33

2.3. Статистичний аналіз рівня продуктивності праці в динаміці за допомогою індексного методу…………………………………………..34

2.4. Статистичне групування господарств і застосування його при аналізі продуктивності продуктивності праці в тваринництві………..36

2.5. Застосування кореляційного методу в аналізі продуктивності праці в тваринництві…………………………………………………………….38

2.6. Визначення резервів продуктивності праці в тваринницві……….40

Висновки і пропозиції…………………………………………………………...46

Список використоної літератури……………………………………………….50

Вступ

Актуальність теми дослідження. Продуктивність праці є однією з найважливіших економічних категорій, в якій найбільш повно відображається ефективність суспільного виробництва. Тут акумулюється в тісному поєднанні ефективність використання робочої сили, земельних, матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Підвищення продуктивності праці належить до вирішальних умов розвитку аграрного виробництва, і на цій основі забезпечення значного поліпшення матеріального добробуту українського народу, здійснення соціальних перетворень на селі. У зв’язку з важливістю проблеми як в теоретико-методологічному, так і в практичному значенні вона тривалий період була і залишається нині предметом досліджень ряду науково-дослідних установ, багатьох вчених економістів. Значний вклад у вивчення стану та розробку шляхів підвищення продуктивності праці в сільському господарстві у різний час внесли відомі економісти-аграрники О.А.Бугуцький, І.К.Бондар, Д.П.Богиня, В.В.Вітвіцький, О.І.Здоровцов, І.І.Лотоцький, І.І.Лукінов, І.Н.Романенко, О.В.Шкільов та інші вчені. Незважаючи на численні вітчизняні і зарубіжні масштабні дослідження, окремі аспекти проблеми продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві потребують уточнень та удосконалення, що зумовлюється особливостями нинішнього перехідного періоду розвитку галузі, а також дефіцитом статистико-економічної інформації. Виникає необхідність розширення і поглиблення досліджень теоретико-методологічних положень та методичних підходів щодо підвищення ефективності суспільного виробництва в аграрному секторі економіки.

Особливого значення набуває зростання продуктивності праці в сільському господарстві на сучасному етапі подолання кризового стану в галузі, нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції, забезпечення продовольчої безпеки країни.

Тому глибокий економічний аналіз тенденцій розвитку продуктивності праці, впливу окремих чинників на її рівень при переході до ринкової економіки, обгрунтування основних мотивів, які стимулюють працівників до ефективної діяльності в аграрних формуваннях ринкового типу з урахуванням регіональних умов, розробки методичних підходів щодо визначення ефективності праці, потребують подальшого грунтовного дослідження цієї важливої проблеми, що вказує на актуальність теми дисертаційної роботи, її теоретико-методологічну і практичну спрямованістьМета і завдання дослідження.

Метою дослідження є на основі економічного аналізу тенденцій зміни продуктивності праці в тваринництві, розробка науково обгрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності трудовитрат у сільськогосподарському підприємстві.

Об’єктом дослідження було обрано СТОВ «Агрофірма Петродолинське».

1. Теоретичні основи статистичного дослідження продуктивності праці в тваринництві

              1.1. Значення, завдання та джерела даних для економічно-статистичного аналізу продуктивності праці в тваринництві

Виробництво будь-якої продукції, в тому числі і сільськогосподарської, може зростати за рахунок збільшення маси праці, підвищення рівня її продуктивності або завдяки одночасній дії цих двох факторів. Маса праці залежить від кількості працюючих, тривалості робочого дня та інтенсивності праці. Враховуючи, що кількість працюючих у сільському господарстві має стійку тенденцію до зменшення, а робочий день законодавчо регулюється і в історичному плані спостерігається скорочення його тривалості, то стає очевидним, що маса праці в цій галузі також має тенденцію до зменшення. Інтенсивність праці не можна розглядати як компенсуючий фактор, оскільки вона має раціональні межі, встановлені відповідно до фізичних і психічних можливостей людини. Тому зрозуміло, що збільшити виробництво сільськогосподарської продукції можна насамперед завдяки підвищенню продуктивності праці.

              Під продуктивністю праці розуміють реалізовану здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи. З наведеного визначення випливає, що підвищення продуктивності праці в кінцевому рахунку зводиться до економії робочого часу. Адже чим менше потрібно часу для виробництва якогось виду продукції, тим більше робочого часу може бути використано для збільшення виробництва цього самого або іншого виду продукції. Із скороченням робочого часу на виробництво одиниці продукції знижується (за інших однакових умов) її собівартість, отже, зростає дохідність підприємств, підвищується їх конкурентоспроможність. Зі зростанням продуктивності праці посилюється процес вивільнення працівників, які можуть бути залучені підприємством для розвитку інших видів діяльності. Очевидно також, що скорочення робочого дня можливе лише за умови послідовного підвищення продуктивності праці.

              Проте на виробництво продукції витрачається не лише жива праця, а й минула, уречевлена у виробничо спожитих засобах і предметах праці. Тому, розглядаючи продуктивність праці в широкому значенні цього слова, можна зробити висновок, що для суспільства продуктивність праці підвищується з економією як живої, так і уречевленої праці. Однак слід мати на увазі, що співвідношення між затратами уречевленої і живої праці на одиницю продукції не є стабільним, а постійно змінюється, причому так, що частка живої праці зменшується, а минулої — збільшується. Реальне підвищення продуктивності праці в широкому розумінні цього слова має місце лише тоді, коли темпи зростання уречевленої праці менші за темпи скорочення живої праці, тобто коли сукупні затрати праці на одиницю продукції скорочуються.

Одновні джерела статистичних даних про працю

У країнах з ринковою економікою дані отримують з різних джерел, які різняться залежно від типу та ступеня деталізації, охоплення, періодичності, концепцій та визначень, покладених в основу очікуваної інформації, а також одиниць виміру, вартості отримання і якості інформації, своєчасності результатів. Узагалі, статистичні дані з праці отримують з трьох основних груп джерел.

1. Перепис населення та обстеження домашніх господарств:

перепис населення та житла;

вибіркові обстеження робочої сили;

вибіркові обстеження доходів і витрат домашніх господарств;

вибіркові обстеження зайнятості в неформальному секторі.

2. Перепис і обстеження підприємств/одиниць виробничої діяльності:

перепис підприємств/одиниць виробничої діяльності;

вибіркові обстеження зайнятості і заробітної плати;

вибіркові обстеження заробітної плати за професіями та кількістю вакантних місць;

вибіркові обстеження зайнятості в неформальному секторі.

3. Адміністративні джерела:

записи (реєстри) служби зайнятості;

реєстри страхування на випадок безробіття;

документація служб соціального забезпечення;

відомості про заробітну плату в державному секторі та особисті листки обліку кадрів;

відомості податкової інспекції;

записи інспекції праці;

облікові списки членства в організаціях робітників і підприємців.

З огляду на те, що система збирання даних у країнах з адміністративно-командною економікою переважно базувалася на безперервній обов’язковій звітності, що охоплювала всі одиниці господарської діяльності державного сектору економіки, наступним завданням статистики праці стало впровадження зовсім нових джерел збирання даних,спроможних охопити як державний, так і приватний сектори економіки.

За визначенням, джерела групи 1 і 2 потребують відповідно проведення регулярних вибіркових обстежень домашніх господарств і підприємств/одиниць виробничої діяльності. На практиці це означає перехід від системи суцільної статистичної звітності до нової системи отримання даних, що базується на сучасних засобах ведення статистичних робіт, включаючи методи випадкового формування вибірки для збирання первинної інформації.

У національній статистичній практиці, як і в країнах колишнього СРСР, основним джерелом відомостей про склад робочої сили та її характеристики була інформація підприємств, установ та організацій. Офіційно безробіття до 1991 р. не існувало.

У наш час в Україні система збору інформації реформується шляхом упровадження нових сучасних методів статистичного вимірювання на вибірковій основі замість суцільних спостережень. Статистика праці сьогодні є інтегрованою системою показників, які ґрунтуються на таких джерелах інформації:

державна статистична звітність (місячна, річна) підприємств, установ та організацій;

вибіркові анкети обстеження промислових підприємств;

державна статистична звітність (місячна, квартальна) служб зайнятості населення;

вибіркові обстеження домашніх господарств.

Важливим кроком до підвищення інформаційного рівня статистичної інформації є впровадження сучасних технологій її обробки. Це дасть змогу ефективніше використовувати первинну звітність, застосовуючи на її основі додаткові групування, розрахунки, оцінки, що сприятиме поглибленню аналізу та розширенню програми публікацій. Реалізація вищеназваних напрямів дає змогу покращити забезпеченість статистичною інформацією як основних її користувачів, так і громадськості з питань економічної активності населення, зайнятості, безробіття, професійно-кваліфікаційної структури робочої сили, її вартості, тривалості робочого часу тощо.

Форми статистичних даних про працю

              Форма №1-ПВ (термінова, місячна) «Звіт з праці___200_р»тскладається з двох розділів. У першому роздіді кільцість працівників та фонд оплати праці» за звітний місяць і період з початку року наводяться дані про середньооблікову кількість працівників, фонд оплати праці, фонд робочого часу, за яких нарохована зоробітна плата. Ці дані подаються у розрізі всіх працівників, і утому числі штатних. У другому розділі «заборгованість перед працівниками по заробітной платі та допомога із соіального страхування» відображаються дані про суму заборгованості з виплати заробітної плати, облікову чисельність працівників, яким своєчасно не виплачена заробітна плата – всього, у тому числі за терміном утворення: до трьх місяців, від трьох до шести, понад шість місяців; виплачену у звітному році в рахунок погашення заборгованості за попередні роки; суми заборгованості по допомогах із соціального страхування.

              У формі №1-ПВ (термінова, квартальна) «Звіт з праці за квартал 200_р» містять такі дані. У першоиу розділі склад фонду оплати праці та інші виплати» наводяться дані про фонд оплати праці штатних працівників – всього, утому числі фонд основної та додаткової заробітної плати, заохочувані та компенсаційні виплати; оплату за невідпрацьований час; доходи, дивіденти, проценти, що нароховані до сплати та ін. У другому та третьому розділах є відомості про кількість та фонд оплати праці окремих категорій працівників та їх розподіл за розмірами заробітної плати та ін.