Шляхи вдосконалення організації обліку розрахунків з оплати праці та аналізу трудових ресурсів підприємства

    Облік відрахувань, здійснених роботодавцем в системі рахунків наведено нижче:

Дебет “Витрати на сплату заробітної плати”................10 550^*

Кредит “Обов’язкові відрахування на соціальне страхування (роботодавець)” (100 000 * 7,15%) ...................................................................................7 150

Кредит “Обов’язкові відрахування до федерального фонду  зайнятості” (100 000 * 0,7%) ...............................................................................................700

Кредит “Обов’язкові відрахування до фонду зайнятості штату” (100 000 * 2,7%) ..........................................................................................................2 700

^* - всього витрат, які пов’язані з використанням найманої робочої сили: 100 000 + 10 550 = 110 550 ум. од. 
 

4.   Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності базового підприємства

    Товариство  з обмеженою відповідальністю “ВІЛОНА” здійснює фінансово-господарську діяльність на основі зареєстрованого Статуту та Установчого договору від 17.03.95р. Підприємство є юридичною особою згідно із законодавством України, тобто має:

• самостійний баланс;
• діє на засадах самоокупності та самофінансування;
• має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків;
• має круглу печатку із своїм найменуванням українською та англійською мовою та символікою;
• кутовий та інші штампи, фірмові бланки, емблему зі своїм найменуванням, товарний знак та марку.

Управління  підприємством здійснюється зборами  Учасників – дирекцією.

    Основною  метою діяльності ТОВ “Вілона” є отримання максимальної величини прибутку.

       ТОВ “Вілона” працює у галузі  виробництва (легка промисловість)  і спеціалізується на пошитті  чоловічого одягу. Основним видом  продукції, що виробляє є   пошиття чоловічого одягу.  Аналіз  виготовленої та реалізованої  продукції ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр. наведений в табл. 1.4.

Таблиця 1.4.

Аналіз  обсягу виробництва та збуту продукції  ТОВ “Віорна” за 2004-2005рр.

 

    У 2005р. в порівнянні з 2004р. обсяг виготовленої та реалізованої продукції ТОВ “Вілона” збільшився на 171620 одиниць. Найбільшу питому вагу в обсязі виготовленої продукції у 2005р. займають чоловічі брюки для внутрішнього ринку України (весна-осінь) – 44,9%, обсяг виробництва яких зріс на 82000 одиниць. Також попитом користуються чоловічі костюми (трійка), питома вага яких становить в 2005р. - 36,0%.  Як видно з розрахунків, незначним попитом користуються костюми чоловічі (двійка), брюки чоловічі (зима) та брюки чоловічі (літо), які є продукцією сезонного споживання – 0,5% обсягу виробництва.

    Структура виробництва продукції  ТОВ “Вілона” у 2005р. наведена графічно на рис. 1.4.

    

    У ТОВ “Вілона” застосовується лінійна  структура управління. Відповідно до цієї структури кожний підрозділ  очолює керівник, який концентрує  своїх  руках всі функції  управління і повноваження з прийняття поточних управлінських рішень. Таким чином лінійні підрозділи підприємства мають однакові права та підпорядковуються керівнику підприємства, а функціональні служби виконуючи свої обов’язки залежать одна від одної (рис. 1.5.).

 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 1.5. Організаційна структура управління  ТОВ “Вілона”

   

    Про ефективність господарської діяльності підприємства свідчить аналіз фінансово-економічних  показників виробничо-господарської  діяльності  ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр. (табл. 1.5.).

  Таблиця 1.5.

    Основні фінансово-економічні показники виробничо-господарської  діяльності  ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр.

    В 2005р. в порівнянні з 2004р. ефективність діяльності ТОВ “Вілона” значно підвищилась за рахунок зростання обсягів виробництва та реалізації на 2760,0 тис. грн. За даний період спостерігається позитивна динаміка всіх показників, в тому числі збільшення продуктивності праці виробничого персоналу на 193,5%, середньорічної заробітної плати працюючих на 79,3%, скорочення оборотності обігових коштів на 15,9%, зростання величини чистого прибутку на 965,0 тис. грн. або 946,1%, рентабельності продукції на 77,3%. Також за звітний період спостерігається зростання питомої ваги матеріальних витрат на 13,7%, що вказує на матеріаломісткий характер виробництва, оскільки їх частка на кінець 2005р. становила 53,1% в собівартості продукції. В даному періоді спостерігається зростання собівартості реалізованої продукції на 986,0 тис. грн. або 231,5%, що обумовлене зростанням обсягів реалізації костюмів та брюк на 21230 одиниць, чисельності працюючого виробничого персоналу на 350 чоловік, частки матеріальних витрат та витрат на оплату праці, управління підприємством. 

РОЗДІЛ 2.  ОРГАНІЗАЦІЯ  ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ  З ОПЛАТИ ПРАЦІ

2.1. Облікова політика  базового підприємства

    Організація бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється головним бухгалтером  та головою правління згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку та оподаткування в ТОВ “Вілона” організована централізована бухгалтерія на чолі з головним бухгалтером за лінійним типом. Дана форма організації передбачає універсальність у виконанні облікових операцій в кожній лінійній ланці і характерна для невеликих підприємств (рис. 2.1.).

                                                                                                                                   

     

       
 
 
 

    Рис. 2.1. Лінійний тип  організації бухгалтерії  ТОВ “Вілона”

      Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” всі підприємства, незалежно від форми власності повинні затвердити наказ про облікову політику, де зазначаються принципи, методи і процедури, що використовуються підприємством для ведення обліку та складання звітності (Додаток А).

       Згідно наказу про облікову  політику бухгалтерський облік  на базовому підприємстві організований  наступним чином:

• основних засобів та необоротних активів з використанням норм нарахування амортизації, передбачених податковим законодавством;
• нематеріальних активів з використанням прямолінійного методу нарахування амортизації;
• запасів з зарахуванням на баланс підприємства за фактичною вартістю, визначеною згідно п.9 П(С)БО 9 “Запаси”;

-   основних засобів з зарахуванням  на баланс підприємства за  собівартістю      придбання,  згідно П(С)БО 7 “Основні засоби”;

• списання запасів на виробництво та реалізацію за методом середньозваженої собівартості;
• встановити вартісну оцінку в цілях віднесення необоротних матеріальних активів до малоцінних у сумі, яка не перевищує 1000 грн.
• об’єктом обліку витрат при виробництві продукції рахувати вид продукції.

-    встановити, що виробнича собівартість  продукції складається з наступних статей: сировина й матеріали; зворотні відходи (вираховуються);  напівфабрикати; основна та додаткова заробітна плата; відрахування на соціальне страхування; втрати від браку, амортизація;

-   застосовувати позамовний метод  обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції.

-   оцінку залишків незавершеного  виробництва проводити в розрізі  замовлень та статей калькуляції.

-   облік адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних  витрат здійснювати за статтями відповідно до П(С)БО 16 “Витрати”.

• затвердити регістри журнальної форми у відповідності до Методичних рекомендацій до застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. №356.

 

2.2. Первинний облік розрахунків з оплати праці

       В умовах переходу нашої економіки  на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення  науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація  трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу.

       На  підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми власності, що використовують найману працю  і мають статус юридичної особи, укладається колективний договір (ст. 11 КЗпП і ст. 2 Закону № 3356).

       Умовами колективного договору в обов’язковому  порядку повинні бути встановлені (ст. 7 Закону № 3356 і ст. 15, 24 Закону про  оплату праці):

• порядок нормування та оплати праці;
• форми і системи оплати праці із зазначенням розміру заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
• тарифні сітки, схеми посадових окладів, а також умови введення надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних компенсаційних і гарантійних виплат - із зазначенням їх розміру;
• порядок регулювання фондів оплати праці і міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці;
• терміни виплати заробітної плати.

     Згідно  із ч. 2 ст. 29 КЗпП при прийнятті на роботу працівник повинен бути ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором.

     Правила внутрішнього розпорядку регламентують  порядок приймання і звільнення працівників, закріплюють основні  обов’язки за адміністрацією та працівниками, затверджують режим робочого дня, а  також установлюють заходи заохочення за позитивні результати в праці і заходи впливу при порушенні трудової дисципліни.

     Підприємство  самостійно визначає свою організаційну  структуру, установлює чисельність  працівників і затверджує штатний  розклад (ч. 3ст. 64 ГК). Про зміну умов оплати праці у бік їх погіршення або зміну істотних умов праці власник чи уповноважений ним орган зобов’язаний повідомити працівника не пізніше ніж за 2 місяці (ст. 32 і 103 КЗпП).

     В штатному розкладі можна затверджувати  однакові найменування посад, але з  різними посадовими окладами (залежно від розряду (класу), категорії, обсягу і складності виконуваних робіт). У штатному розкладі можна також установлювати надбавки до посадових окладів працівників (які передбачені в колективному договорі і затверджені окремим наказом по підприємству). Штатним розкладом повинні бути затверджені посадові одиниці для всіх працівників, які приймаються, у тому числі і для сумісників. Для сумісників можна затверджувати як одну одиницю, тік і 0,5 одиниці. Щодо сумісників законом не встановлений будь-який максимальний розмір оплати праці.