Шляхи вдосконалення організації обліку розрахунків з оплати праці та аналізу трудових ресурсів підприємства

    Графічне  зображення структури персоналу  ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр. наведено на рис. 3.1.

    

    Склад працівників постійно змінюється через  об’єктивні та суб’єктивні причини, через внутрішнє переміщення та прийом нових працівників замість вибулих або у зв’язку з розширенням діяльності. Саме тому виникають додаткові витрати на підготовку або перепідготовку працівників, знижується продуктивність праці, мають місце непродуктивні витрати робочого часу.

    Рух робочої сили характеризується коефіцієнтами  обороту по прийманню, по вибуттю, плинності.

    Коефіцієнт  обороту по прийманню на роботу визначається відношенням кількості осіб, прийнятих  на роботу до середньоспискової чисельності працівників. Коефіцієнт обороту по звільненню визначається відношенням кількості працівників, що звільнилися, до середньоспискової чисельності працівників. Коефіцієнт плинності робочої сили визначається відношенням кількості працівників, які звільнилися за власним бажанням, за рішенням судів і за порушення трудової дисципліни, до середньоспискової чисельності працівників.  При обчисленні середньоспискової чисельності штатних працівників із спискового складу виключаються зараховані на робочі місця учні і студенти, особи, які тимчасово не працюють через вагітність і пологи, по догляду за дитиною, знаходяться у відпустці без збереження зарплати.

    Аналіз  руху працівників ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр. наведено в таблиці 3.2.

    Таблиця 3.2.

    Аналіз  руху працівників ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр.

 

      У ТОВ “Вілона”, як свідчать  дані таблиці 3.2. плинність кадрів  в 2005р. складала 0,5% і співпадає  з рівнем обороту кадрів з  вибуття. При цьому прийом кадрів  на даному підприємстві в 2005р.  складає 32,3%, що на 31,8% вище, ніж їх вибуття. Динаміка даних показників свідчить про те, що процес  прийому працівників є більш інтенсивним, аніж їх  вибуття і це пов’язано зі збільшенням обсягів виробництва та розширенням діяльності підприємства.  
 
 
 
 

    3.3. Аналіз використання фонду робочого часу

    Досягнення  запланованих обсягів діяльності залежить не лише від забезпеченості підприємства робочою силою, а й від продуктивності використання робочого часу. Саме тому проводиться аналіз використання робочого часу.

    Зниження  втрат робочого часу та нераціонального його витрачання призводить до зростання продуктивності праці без додаткових заходів та витрат, що зрештою приводить до збільшення обсягів діяльності і як наслідок, - до поліпшення фінансового стану підприємства. Аналіз використання робочого часу проводиться за двома напрямами – виявлення втрат робочого часу та непродуктивного його використання.

    Аналіз  використання фонду робочого часу ТОВ  “Вілона” за 2004-2005рр. наведено в табл. 3.3.

    Таблиця 3.3.

    Аналіз  використання фонду робочого часу ТОВ “Вілона”за 2004-2005рр.

 

    Факторний аналіз використання фонду робочого часу ТОВ “Вілона”:

• за рахунок зміни чисельності основного персоналу: ∆Фр.ч.р. = (ЧР₁ – ЧР₀) * Д₀ * Т₀ = (1100-750)*219*7,8 = +597870 год.;
• за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів: ∆Фр.ч.д. = (Д₁ – Д₀) * ЧР₁ * Т₀ = (210-219)*1100*7,8 = -77220 год.;
• за рахунок зміни середньої тривалості робочого дня: ∆Фр.ч.т. = (Т₁ – Т₀) * ЧР₁ *Д₁ = (7,9-7,8) * 1100 * 210 = +23100 год.

    Загальний фонд робочого часу в 2005р. збільшився на 543750 год. порівняно з 2004р., в тому числі за рахунок зростання чисельності  працівників – на 597870год., кількості невідпрацьованих днів (цілоденних втрат робочого часу) зменшився на 77220 год. і за рахунок зростання тривалості робочого дня – на 23100 год.

    Втрати  робочого часу є резервами зростання  фонду робочого часу та збільшення обсягів виробництва. Конкретні  причини втрат робочого часу можна встановити, провівши аналіз балансу робочого часу базового підприємства (табл. 3.4.).

    Таблиця 3.4.

    Аналіз  балансу робочого часу працівників  ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр.

 

    Аналіз  балансу робочого часу ТОВ “Вілона” за 2005р. показує, що цілоденні втрати вищі за дані 2004р. на 6 днів (11-5). Це перевищення сталося за рахунок збільшення кількості днів відпусток на навчання, вагітності та пологи, простоїв, а також невиходів на роботу через тимчасову непрацездатність.

    Дані  таблиці 3.4. свідчать, що на збільшення цілоденних втрат робочого часу базового підприємства вплинули наступні показники:

• зростання величини відпусток на навчання +1 день;
• зростання величини хвороби                         +5 днів;
• підвищення величини відпусток через вагітність та пологи +2 дні;
• зростання величини простоїв                       +2 днів

       Всього невиходів на роботу  – 10 днів.

    Втрати  робочого часу через суб’єктивні  причини – простої у розрахунку на одного робітника становили 15,7 год. (2*7,8+0,1), а на всіх робітників - 17270 год. (15,7*1100). Ці втрати слід вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення цих втрат дало б можливість вивільнити  10 робітників (17270/1708,2). 

    3.4. Аналіз продуктивності  праці 

    Центральною ланкою аналізу ефективності використання трудових ресурсів є аналіз продуктивності праці. Його здійснюють в такій послідовності: дають оцінку досягнутому рівню продуктивності праці, його динаміці і вивчають взаємозв’язок різних показників продуктивності праці; визначають вплив на продуктивність праці екстенсивних та інтенсивних чинників, виявляють невикористані резерви підвищення продуктивності праці.

    Продуктивність  праці характеризує ефективність витрат праці у матеріальному виробництві і визначається кількістю послуг, наданих за одиницю часу, або витратами праці на одиницю продукції. Продуктивність праці – найважливіший показник ефективності діяльності, а її підвищення – головний чинник економічного зростання. Від рівня і динаміки продуктивності праці залежить більшість показників господарської діяльності: обсяг послуг, чисельність персоналу, фонд заробітної плати, собівартість, прибуток тощо. Трудомісткість продукції – показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

    Аналіз  трудомісткості продукції базового підприємства наведено в таблиці 3.5.

    Таблиця 3.5.

    Аналіз  трудомісткості продукції ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр.

 

    Як  видно з розрахунків, питома трудомісткість знизилася у 2005р. порівняно з 2004р. на 66,8%. За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових витрат і виконання норм.

    Аналіз  рівня та динаміки продуктивності праці ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр. наведено в таблиці 3.6.

    Таблиця 3.6.

    Аналіз  рівня та динаміки продуктивності праці  ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр.