Отчет по практике в Приватбанк

3400 А «Запаси матеріальних цінностей на складі»;

3402 А «Запаси матеріальних  цінностей у підзвітних осіб»;

3403 А «Дорогоцінні метали у банку»;

3407 А «Дорогоцінні метали у дорозі»;

3409 А «Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя».

Вартість матеріальних цінностей, переданих в експлуатацію та використаних для підтримання об'єкта основних засобів у робочому стані, відображається за рахунками витрат, а використаних для поліпшення об'єкта основних засобів - за рахунками капітальних інвестицій.

Для визначення вартості одиниці  запасів матеріальних цінностей (однорідних, придбаних за різними цінами, виданих зі складу в експлуатацію або для реалізації та уцінки їх кінцевих запасів) застосовуються такі методи:

- метод «перше надходження - перший видаток» (ФІФО) передбачає, що цінності, які надійшли на склад першими, першими і передаються в експлуатацію;

- метод середньозваженої вартості - передбачає процедуру перерахунку середньозваженої вартості кожної одиниці товару на складі під час надходження нових матеріальних цінностей на склад.

Доки на склад не надійдуть  нові матеріальні цінності і не відбудеться у цьому зв'язку перерахунок середньої вартості, передавання запасів зі складу в експлуатацію проводиться за цією вартістю. Вартість кожної одиниці запасів визначається як середня величина вартості цінностей на початок облікового періоду та вартості подібних цінностей, придбаних протягом цього облікового періоду. Отже, середньозважена вартість одиниці запасів матеріальних цінностей дорівнює сумі вартості наявних та отриманих запасів, розділеній на кількість одиниць запасу цінностей;

- метод ідентифікованої вартості передбачає ведення записів за кожною окремою одиницею запасів, що придбані, передані в експлуатацію або реалізовані. За ідентифікованою вартістю оцінюються запаси, що не можуть замінювати один одного.

Обраний метод визначається і описується обліковою політикою банку.

Облік операцій з придбання матеріальних цінностей

Супроводжується такими етапами  облікової процедури (придбання за національну валюту):

- попередня оплата:

Дебет рахунка 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів» Кредит рахунків: 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

                              2600 «Кошти на вимогу суб'єктів  господарювання»;

- отримання матеріальних цінностей:

Дебет рахунка 3400«Запаси матеріальних цінностей на складі»

Кредит рахунка 3510«Дебіторська заборгованість з придбання активів».

Якщо придбання відбувається за іноземну валюту, то ця операція супроводжується такими бухгалтерськими записами:

- попередня оплата в іноземній валюті:

Дебет рахунка 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»

Кредит рах. 1500 «Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших банках»;

- відображення в обліку зміни відкритої валютної позиції та закриття дебіторської заборгованості (сума операції фіксується в іноземній валюті):

Дебет рахунка 3800«Позиція банку  щодо іноземної валюти та банківських  металів»

Кредит рахунка 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»;

- отримання матеріальних цінностей та їх оприбуткування у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти на дату перерахування коштів в іноземній валюті:

Дебет рахунка 3400 «Запаси матеріальних цінностей на складі»

Кредит рахунка 3801«Еквівалент  позиції банку щодо іноземної  валюти та банківських металів».

Можливі випадки оплати матеріальних цінностей  відповідно до умов договору після  їх отримання. Це зумовлює виникнення кредиторської заборгованості здійсненням  такого бухгалтерського запису:

Дебет рахунка 3400 «Запаси матеріальних цінностей на складі»

Кредит рахунка 3610 «Кредиторська  заборгованість з придбання активів».

При погашенні заборгованості виконується запис:

Дебет рахунка 3610 «Кредиторська  заборгованість з придбання активів»

 Кредит рахунків: 1200,2600.

У разі відсутності складу придбані матеріальні цінності обліковуються за рахунком 3402 «Запаси матеріальних цінностей у підзвітних осіб». При їх передаванні в експлуатацію рахунок 3402 кредитується у кореспонденції з рахунками класу 7 «Витрати», а саме:

7405 А «Витрати на спецодяг та інші засоби захисту працівників»;

7409 А «Інші витрати на утримання персоналу»;

7420 А «Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів»;

7421 А «Витрати на  утримання основних засобів, що  отримані у лізинг (оренду)»;

7431 А «Господарські витрати»;

7432 А «Витрати на охорону»;

7433 А «Інші експлуатаційні  витрати(Додаток №12,6) ;

7454 А «Представницькі витрати»;

7455 А «Витрати на маркетинг та рекламу»;

7499 А «Інші витрати».

Якщо банк немає складу, то придбані матеріальні цінності відображають за рахунком 3402 і відразу ж передаються в експлуатацію. При цьому здійснюють такі проведення:

а) за умови попередньої  оплати - Д-т 3510          К-т 1200

                                              Д-т 3402               К-т 5310

б) передання в експлуатацію - Д-т 7405,7409,7420,7431,7499 К-т 3402.

Списання  запасів матеріальних цінностей

Ця операція відбувається через передавання матеріальних цінностей в експлуатацію; списання за непридатністю при подальшому використанні, недостачі; передавання  філіям (відділенням) банку та іншим  банкам і організаціям; реалізацію.

 

Облік розрахунків  з працівниками банку.

 

Розрахунки з працівниками банку відображаються в бухгалтерському  обліку відповідно до вимог чинного законодавства України та облікової політики банку. Оплата праці працівників здійснюється за погодинною системою. Виплата встановленого посадового (тарифного) окладу залежить від виконання працівником місячної норми робочого часу. Розмір фактичної заробітної плати визначається кількістю відпрацьованого часу. Невиконання працівником норми тривалості робочого часу передбачає пропорційне зменшення розміру заробітної плати.

У банку застосовується погодинно-преміальна система оплати праці з дотриманням усіх норм і гарантій щодо оплати праці, передбачених законодавчими актами про працю в Україні.

Для оцінювання розміру заробітної плати працівників застосовується показник фонду оплати праці, який банк формує самостійно(Додаток № 12,7).

 До складових фонду  оплати праці відносять:

- доплати за суміщення  посад (професій);

- доплати за розширення  зони обслуговування або збільшення  обсягу робіт;

- доплата за виконання  обов'язків тимчасово відсутнього  працівника;

- доплата за роботу у нічний час;

- надбавки за виконання  особливо важливих робіт на  певний термін;

- результативна надбавка;

- щомісячна премія;

- винагороди за підсумками роботи за рік;

- премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

- одноразові заохочення працівників до святкових та ювілейних дат;

- матеріальна допомога  на оздоровлення;

- виплати соціального характеру.

 

Нарахування зарплати штатним працівникам за поточний місяць:

Дт 7400 к.91 Кт 3652 к.91

Нарахування премії:

Дт 7400 к.93 Кт 3652 к.91

Нарахування по лікарняним листам:

Дт 3522 к.993  Кт 3652 к.91

Дт 7401 к.993  Кт3522 к.993 (за перші 5 днів непрацездатності)

За рахунок Фонду соціального  страхування:

Дт 3522 к. 93   Кт 3652 к.91

Дт 3522 к.997  Кт 3652 к.91

Нарахування відпускних:

Дт 7400 к.94    Кт 3652 к.91

Нарахування матеріальної допомоги:

Дт 7403             Кт 3652 к.91

При перерахуванні зарплати на вклад в ОДБ здійснюється проводка:

Дт 3652 к.91  Кт 2620

Утримання суми кредиту :

Дт 3652 к.91  Кт рахунок кредиту

Утримання % за кредитними угодами:

Дт 3652 к.91  Кт нараховані % за кредитами

Утримані внески до:

 Пенсійного фонду (Додаток № 12,8),

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності (Додаток № 12,9),

Податку на доходи фізичних осіб (Додаток № 12,10).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема №13

Аналіз результатів  діяльності банку за фінансовою  звітністю.

Фінансова (бухгалтерська) звітність банку - це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан банку та результати його діяльності за звітний період.

Основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.

Фінансові звіти мають  правдиво відображати фінансову  інформацію про банк. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні характеристики фінансових звітів.

Основні вимоги щодо форм фінансової звітності банку такі:

•відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського  обліку;

•складання на підставі даних бухгалтерського обліку;

•оптимальність за кількістю  і складом показників, що відображаються у фінансових звітах;

• розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті;

• зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації.

Якісні характеристики  визначають ступінь корисності інформації , що містять фінансові звіти . Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації :

Дохідливість, доречність, достовірність, зіставлення.

Дохідливість - це якість інформації ( зрозумілість користувачам).

Достовірність – відсутність  помилок та похибок.

Вимоги до достовірності  передбачають:

 • сумлінність подання інформації та її змістовність

• нейтральність. Подання звітної інформації не повинне мати вибіркового характеру для заздалегідь визначеного результату;

• відповідність. Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.

Зіставлення інформації означає  надання користувачам можливості порівнювати  фінансові звіти:

• банку за різні періоди;

• різних банків.

2.Склад і порядок заповнення форм, періодичність і строки подання фінансової звітності визначено: у Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566; Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 р. № 124; Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007р.№480.

За звітним  періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність .

Повним звітним періодом для складання фінансової звітності  є календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня). Звітний період називають обліковим періодом. У межах річного облікового періоду, або циклу, банки складають проміжні фінансові звіти.

Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається  наростаючим підсумком з початку  року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Щоденна звітність подається  лише у складі однієї форми - балансу. Щомісячна фінансова звітність  включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються  за однаковим форматом. Квартальна звітність включає такі форми: баланс, звіт про фінансові результати, примітки.

Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова  звітність, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про  рух грошових коштів, звіт про власний  капітал, примітки. Найбільша частка суттєвої та детальної фінансової інформації про банк розкривається в примітках.

Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна  фінансова звітність. Банки зобов'язані  оприлюднювати таку звітність.

Річна банківська звітність  підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором.

Організація складання та надання  звітності.

Звітність банку використовується для ознайомлення та аналізу його діяльності Національним банком України, керівництвом банку, та зацікавленими  юридичними та фізичними особами.