Отчет по практике в Приватбанк

 Банк складає та надає  статистичну (для складання платіжного  балансу України), фінансову і  податкову звітності. Фінансова  та статистична звітності надаються  установам НБУ у вигляді файлів  звітності засобами електронного  зв’язку. У разі необхідності  окремі форми надаються на  паперових носіях.

При складанні річного фінансового  звіту дотримуються всі вимоги згідно роз’яснень НБУ та затверджується загальними зборами акціонерів банку.

Податкова звітність до ДПІ надається  на паперових носіях.

ПАТ КБ “Приватбанк” подає до Головної установи банку в м. Дніпропетровськ звітність за наступними формами:

• ф.1Д-КБ “Баланс”(щоденно);
• ф.№ 611 “Звіт про дотримання економічних нормативів (щоденно);
• ф.№ 553  “Звіт про рух коштів на розподільчих рахунках СГД” (щоденно);
• ф.42  “Дані про надані банком великі кредити” (щоденно);

   - ф.А8 “Дані про  залишки заборгованості за кредитами” (щодекадно);

• ф.А9 “Дані про залишки заборгованості за депозитами” (щодекадно);
• ф.04 “Місячні обороти за дебетом кредитних рахунків” (щомісячно);
• ф.05 “Місячні обороти за кредитом депозитних рахунків” (щомісячно);
• Doc “Звіт про стан проблемних кредитів” (щомісячно);
• Ф.752 “Звіт про кількість клієнтів та особових рахунків” (щорічно);
• інша звітність.

До Національного банку  України:

• ф.1Д-КБ “Баланс”(щоденно);
• ф.747Д “Звіт про касові обороти банку” (щоденно);
• ф.21 “ Дані про списану безнадійну заборгованість” (щомісячно);
• ф.20 “ Дані для розрахунку обов’язкових резервів” (щоденно);
• інша звітність.

 

Особливості податкового обліку банків

Податки - це обов’язкові платежі, що утримуються державою (центральними та місцевими органами влади) з юридичних та фізичних осіб у державний та місцевий бюджети. У податковій системі України податок на прибуток на сьогодні становить найвагомішу частку надходжень у бюджет серед прямих податків. Визначення об’єкта оподаткування, ставки податку на прибуток, порядку нарахування, термінів сплати регламентуються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Банки України, як платники податку на прибуток, ведуть окремий  від фінансового податковий облік валових доходів і валових витрат. Об’єктом оподаткування згідно з Законом є прибуток, визначений шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат банку і суму амортизаційних відрахувань.

За даними фінансового  обліку визначається економічний прибуток банку (різниця між даними за рахунками шостого класу «Доходи» і сьомого класу «Витрати»). Порядок фінансового обліку доходів і витрат банку базується на принципах нарахування, відповідності й обережності.

При визначенні об’єкта  оподаткування податком на прибуток вживають терміни «валові доходи»  та «валові витрати», склад яких відрізняється у ряді випадків від складу доходів і витрат фінансового обліку. Наприклад, доходи (витрати), отримані (сплачені) достроково, у податковому обліку входять до складу валових доходів (витрат) у податковому періоді їх фактичного отримання (сплати), тоді як у фінансовому обліку такі доходи (витрати) відображаються за рахунками доходів (витрат) майбутніх періодів (рахунки відповідно 3600 і 3500), а за рахунками шостого класу «Доходи» і сьомого класу «Витрати» суми, отримані (сплачені) авансом, поступово відображаються з настанням звітного періоду, до якого вони відносяться.

Валовим доходом є загальна сума доходів банку від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду.

З метою правильного нарахування податку на прибуток чітко визначена дата отримання валового доходу. Датою збільшення валових доходів визнається дата події, яка відбулася раніше:

зарахування коштів від замовника на коррахунок банку або дата оприбуткування коштів у касу банку;

фактичного надання послуг.

Для визначення доходу від  кредитно-депозитних операцій датою  збільшення валового доходу є дата нарахування процентів, зазначена  у договорі.

Валовими витратами банку є сума витрат банку, пов’язаних з його господарською діяльністю, у тому числі витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями, орендні платежі, витрати зі страхування кредитних та інших комерційних ризиків, податки, збори та інші обов’язкові платежі, витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, витрати на відрядження.

Податковий облік ведеться з  метою нагромадження даних про  валові доходи та валові витрати і  використовується для складання  податкової звітності (декларації про  прибуток банківської установи). Податковий облік ведеться наростаючим підсумком  з початку року.

Порядок ведення податкового  обліку визначається банком самостійно.

При веденні обліку валових доходів і валових витрат на рахунках управлінського обліку установа банку здійснює податковий облік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до фінансової звітності не включаються. Рахунки для ведення податкового обліку зручніше відкрити у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї.

Для відображення щоденної облікової інформації в податковому обліку встановлюється відповідність аналітичних рахунків фінансового обліку рахункам податкового обліку. Прибуток до оподаткування визначається щомісячно для сплати авансових платежів, а в кінці податкового періоду (квартал, рік) за необхідності здійснюються коригування.

Наприкінці податкового  періоду формують податкову декларацію з додатками.

Економічний результат діяльності банку визначається різницею між доходами і витратами банку, суми яких накопичено за рахунками класу 6 «Доходи» та класу 7 «Витрати» за правилами фінансового обліку. Для формування бази оподаткування, яку складають валові доходи банку, зменшені на суму валових витрат, банк має вести в підсистемі податкового обліку їх накопичення протягом звітного періоду. Основні підходи до цієї процедури описані Інструкцією про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів (затверджена постановою Правління НБУ від 18 березня 2003 р. № 121).

За фінансовим обліком сума податку на прибуток визнається витратами банку з податку на прибуток і обліковується за рахунком 7900 «Податок на прибуток». Необхідно за цим фактом ураховувати дві обставини.

Перша: з огляду на принцип відповідності витратами банку з податку на прибуток за звітний період може визнаватися тільки сума, що розраховується за базовою ставкою оподаткування 25% від економічного прибутку банку як різниці між підсумком доходів і витрат за даними фінансового обліку.

Друга: через незбіг сум доходів і витрат за даними фінансового обліку і сум валових доходів і валових витрат за даними податкового обліку, сума поточного податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету (відповідає 25% обсягу валових доходів, зменшених на обсяг валових витрат), як правило, не відповідає сумі витрат банку за податком на прибуток.

Ці обставини зумовлюють потребу в обліковуванні відстрочених податкових зобов'язань (ВПЗ) та відстрочених податкових активів (ВПА), за такими рахунками:

3521 А «Відстрочений податковий актив»;

3621 П «Відстрочені податкові зобов'язання».

Для відображення в обліку заборгованості банку перед бюджетом з податку на прибуток призначено рахунок 3620 «Кредиторська заборгованість за податком на прибуток».

Авансові платежі до бюджету  за податком на прибуток обліковуються за рахунком: 3520 «Дебіторська заборгованість за податком на прибуток».

Під відстроченим податковим зобов'язанням розуміємо суму податку на прибуток, який підлягає сплаті у наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню (різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансового обліку та базою оподаткування).

Відповідно, відстрочений податковий актив - це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних звітних періодах у результаті:

- тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню (ці різниці призводять до зменшення податкового прибутку або збільшення податкового збитку в майбутніх періодах);

- перенесення податкового  збитку, не включеного до розрахунку  зменшення податку на прибуток  у звітному періоді;

- перенесення на майбутні  періоди податкових пільг, якими неможливо скористатися у звітному періоді.

Для того щоб глибше зрозуміти  сутність наведених термінів, необхідно  постійно опрацьовувати законодавчі  акти з питань оподаткування. В Україні  вони непрості і до того ж часто змінюються. Саме через це в бухгалтерії банку чітко визначено коло посадових осіб, які займаються формуванням податкової звітності.

Для кращого сприйняття механізму  розрахунків з бюджетом за податком на прибуток розглянемо такий умовний приклад.

За звітний період у  звіті про фінансові результати банку зафіксовано обліковий прибуток 500000 грн. Ідеться про суму прибутку до оподаткування, визначену за правилами фінансового обліку. Водночас податковий прибуток, розрахований за обсягом валових доходів і валових витрат за цей самий період, склав 700000 грн.

За базовою ставкою  оподаткування 25 %:

- витрати банку з податку  на прибуток становлять 125000 грн.(500000 х 0,25);

- заборгованість банку  перед бюджетом з податку на  прибуток 175000 грн (700000 х 0,25).

Зазначені суми податку на прибуток у системі рахунків відображаються такими проведеннями:

- визнання витрат з  податку на прибуток на суму 125000 грн.:

Дебет рахунка 7900 «Податок на прибуток»

Кредит рахунка 3620 «Кредиторська  заборгованість за податком на прибуток»;

- визнання відстроченого  податкового активу на суму 50000 грн.:

Дебет рахунка 3521 «Відстрочений  податковий актив»

Кредит рахунка 3620 «Кредиторська  заборгованість за податком на прибуток».

Отже, за рахунком 3620 відображається вся сума заборгованості банку перед  бюджетом з податку на прибуток, а перерахування належної суми в  бюджет підтверджує запис на суму 175000 грн:

Дебет рахунка 3620 «Кредиторська  заборгованість з податку на прибуток»  Кредит рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НбУ».

У разі визнання витрат з  податку на прибуток за наступний  звітний період з урахуванням  раніше визнаних ВПА в обліку виконується запис:

Дебет рахунка 7900 «Податок на прибуток» 

Кредит рахунка 3620 «Кредиторська  заборгованість за податком на прибуток».

І одночасно на суму ВПА  у попередньому періоді:

Кредит рахунка 3521 «Відстрочений  податковий актив» на суму 50 000 грн.

Зрозуміло, що дебетом рахунка 7900 і кредитом рахунка 3620 у наведеному проведенні відображаються суми податку  на прибуток, розраховані вже за даними нового звітного періоду. Змінимо  умову задачі на протилежну, тобто:

- обліковий прибуток за звітний період 700000 грн;

- податковий прибуток  за цей самий період 500000 грн.

За наведеними даними витрати  банку з податку на прибуток складають  суму 175 000 грн (Дебет рахунка 7900), а  заборгованість банку перед бюджетом з податку на прибуток 125000 грн (Кредит рахунка 3620).

У системі бухгалтерського  обліку ця ситуація фіксується такими проведеннями:

- на зобов'язання банку перед бюджетом з податку на прибуток на суму 125000 грн:

Дебет рахунка 7900 «Податок на прибуток» 

Кредит рахунка 3620 «Кредиторська  заборгованість з податку на прибуток»;

- на суму відстрочених  податкових зобов'язань 50000 грн. 

Дебет рахунка 7900 «Податок на прибуток» 

Кредит рахунка 3621 «Відстрочені податкові зобов'язання».

У наступному звітному періоді  відстрочені податкові зобов'язання визначаються поточними податковими  зобов'язаннями, що відповідає бухгалтерському  проведенню на суму 50000 грн.:

Дебет рахунка 3621 «Відстрочені податкові зобов'язання» 

Кредит рахунка 3620 «Кредиторська  заборгованість з податку на прибуток».

Для обліковування валових доходів і валових витрат банки самостійно формують внутрішній план рахунків, що його передбачають у класі 8 чинного плану рахунків. Кожен банк цю роботу виконує з орієнтацією на власний програмний продукт і на зручність бухгалтерського персоналу при веденні обліку валових доходів і валових витрат.