Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Апреля 2012 в 14:42, курсовая работа
Облік витрат займає центральне місце в бухгалтерському обліку, який відіграє значну роль в системі управління підприємством. Використовуючи дані про розмір та види витрат, управлінський персонал підприємства має можливість регулювати фінансово-господарську діяльність, приймати виважені управлінські рішення.
ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ ТА ЇХ РОЗПОДІЛ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ………………………………………………………………..5
1.1 Нормативно законодавча база з обліку загальновиробничих витратїх розподіл та їх розподіл на підприємствах харчової промисловості……………...5
1.2 Економічна сутність предмету дослідження…………………………………..7
1.3 Теоретичні основи обліку загальновиробничих витрат та їх розподіл на підприємствах харчової промисловості…………………………………………..14
РОЗДІЛ II ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА……………...18
2.1 Історична довідка підприємства……………………………………………....18
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства за 2009-2010р……………………………………………………………………….22
2.3 Організація обліку на підприємстві,його облікова політика………………..37
РОЗДІЛ III ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ……………….44
3.1 Документальне оформлення операцій з обліку загальновиробничих витрат ті їх розподілу на підприємствах харчової промисловості………………………...44
3.2 Відображення обліку операцій з загальновиробничих витрат та їх розподілу на підприємствах харчової промисловості на рахунках обліку…………………53
3.3 Взаємозв’язок обліку загальновиробничих витрат та їх розподілу на підприємствах харчової промисловості з фінансовою звітністю……………….58
Висновок…………………………………………………………………………….61
Список літератури.....................................................................................................66
− витрати на збут;
− інші операційні витрати.
2. Витрати, пов’язані з іншою діяльністю підприємства:
− втрати від участі в капіталі;
− фінансові витрати;
− інші витрати.
3. Податок на прибуток.
4. Надзвичайні витрати.
Витрати в розрізі елементів витрат відображаються в ІІ розділі Звіту про фінансові результати та групуються за такими видами:
Матеріальні витрати;
Витрати на оплату праці;
Відрахування на соціальні заходи;
Амортизація;
Інші операційні витрати.
Лише витрати, що відносяться до операційної діяльності підприємства відображаються на рахунках класу 8 “Елементи витрат” та, відповідно, в ІІ розділі Звіту про фінансові результати “Елементи операційних витрат”.
Дані про витрати у Звіті про фінансові результати можна представити у вигляді табл. 3.3.1.
Табл. 3.3.1.
Відображення статей витрат у фінансовій звітності
Рядок звітності | Найменування показника витрат | Застосовувані субрахунки | |
При використанні класу9 | При використанні класу8 | ||
040 | Собівартість реалізованої продукції | 90, субрахунки 901-903 | 80, субрахунки 801 – 809 81, субрахунки 811 - 816 82, субрахунки 821 – 824 83, субрахунки 831 - 833 |
91, субрахунки за видами витрат | |||
070 | Адміністративні витрати | 92 | |
080 | Витрати на збут | 93 |
|
090 | Інші операційні витрати | 94 | 84, субрахунки за видами витрат |
140 | Фінансові витрати | 95 | 85, субрахунки за видами витрат |
150 | Втрати від участі в капіталі | 96 | |
160 | Інші витрати | 97 | |
205 | Надзвичайні витрати | 99 | |
180,210 | Податок на прибуток | 98 | 79 |
Як бачемо з таблиці дані про загальновиробничі витрати відображаються в Звіті про фінансовій результат в рядку 040 «Собівартість реалізованої продукції» на рахунках 91 «Загальновиробничі витрати » і 901 «Собівартість реалізованої продукції » , 903 « »
Для накопичення інформації про витрати, що входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачено застосування ще рахунку 23 “Виробництво” , який призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції. Рахунок 23 “Виробництво” ведеться в розрізі видів виробництв, статей витрат і видів або груп продукції, що виробляється, або в розрізі підрозділів підприємства та центрів витрат і відповідальності і відображається в ІІ розділі Звіту про фінансові результати « Елементи операційних витрат».
ВИСНОВОК.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначаються П(С)БО 16 “Витрати”
Витрати звітного періоду – це витрати, що визнаються або шляхом зменшення активів, або шляхом збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
При калькулюванні собівартості реалізованої продукції необхідно керуватись вимогами П(с)БО № 3, тобто врахувати , що з доходом від реалізації продукції, робіт, послуг, необхідно співставляти тільки виробничу собівартість реалізованої продукції.
Отже собівартость реалізованої продукції складається з:
виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду;
нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;
наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Таблиця 1
Перелік витрат, що включаються до виробничої собівартості
№ п/п | Витрати | Склад витрат |
1 | 2 | 3 |
1 | Прямі матеріальні витрати | Вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу продукції, яка виробляється. Вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат |
2 | Прямі витрати на оплату праці | Заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат |
3 | Інші прямі витрати | Всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема: – відрахування на соціальні заходи; – плата за оренду земельних і майнових паїв; – амортизація; – витрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів); – витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовується працівниками, які допустили брак; суми, що одержаної від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби |
4 | Загально-виробничі витрати | Витрати на управління виробництвом: – оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; – відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; – витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва: – оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; – витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів; – оплата послуг сторонніх організацій тощо. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень. Витрати на обслуговування виробничого процесу: – оплата праці загальновиробничого персоналу; – відрахування на соціальні заходи; – медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; – витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища. Інші витрати: – внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; – нестачі незавершеного виробництва; – нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; – оплата простоїв тощо |
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Згідно з п. 16 П(С)БО 16 “Витрати” підприємства самостійно визначають перелік та склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.
Розподіл постійних та змінних загальновиробничих витрат на продукцію, роботи, послуги, що виробляються підприємством, здійснюється по-різному:
змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду;
постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу за нормальної потужності.
нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.
Загальна сума розподілених та нерозподілених загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
Накопичені протягом місяця на рахунку 91 загальновиробничі витрати списують за розрахунком розподілу їх на види (групи) готової продукції на дебет рахунку 23 “Виробництво” або на дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”– на собівартість реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.
Підприємству необхідно:
Визначити показник нормальної потужності підприємства (очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва).
Обрати відповідну базу розподілу загальновиробничих витрат. База розподілу може відрізнятись від показника нормальної потужності підприємства, але обов’язково має відображати рівень виробництва (обсяг діяльності). Підприємству надається право самостійно вирішувати, яку базу розподілу загальновиробничих витрат застосовувати.
Визначити оціночну величину показника бази розподілу, що співвідноситься з показником нормальної потужності.
Визначити оціночну величину постійних загальновиробничих витрат (у грн.) на наступний рік.
Визначити планову норму розподілу загальновиробничих витрат (у грн.):
Планова норма розподілу = Оціночна величина постійних загальновиробничих витрат / Оціночна величина показника бази розподілу.
Планова норма розподілу загальновиробничих витрат – це показник, який визначається на початку звітного року і використовується підприємством кожного місяця при здійснені розподілу загальновиробничих витрат підприємства.
Обліковуються загальновиробничі витрати на основі зведених документів про витрати, в яких накопичуються дані із первинних документів по обліку витрачання виробничих запасів, нарахування заробітної плати, про рух основних засобів і інших необоротних активів, накладних, актів про виконані роботи і послуги, авансових звітів і інші.
Отже, правильне відображення і ведення обліку загальновиробничі витрати є досить важливим елементом успішної діяльності харчового підприємств
Список використаної літератури:
1. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік: Навч. посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП "Рута", 2001.-383 с.
2. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 416с.
3. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність–Київ, 2000.–796 с.
4. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000.: - КАСК, 2000. – 624с.
5. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р., № 999 – ХIV/ Верховна Рада України. Інститут законодавства.-К., 1999. –Т.1.
6. Інструкція про завстосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р., № 291 // ВВР.-2000. - №25.-с.233-245.
7. Карпова Т.П. Управленческий учет: Учебник для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998.-350с.
8. Конституція України, прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України. -1996. –30 червня.
9. Котляров С.А. Управление затратами. - СПб: Питер, 2001. - 160 с.
10. Миневский А.Й. Учет й распределение затрат по обслуживанию производства й управлению. - М.: Финансн, 1970. - 120 с.
11. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. №47.
12. Николаева О.Е., Шишкова Т.В. Управленческий учет.- М.: УРСС, 2000. - 368 с.