Облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів

Капітал банку – це залишковий інтерес в активах банку після вирахування його зобов'язань. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про банки і банківську діяльність" капітал банку включає:

1) основний капітал;

2) додатковий капітал.

Основний капітал банку  включає сплачений і зареєстрований статутний капітал та розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок прибутку, надбавок до номінальної вартості акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік (рис. 11.1).

Бухгалтерський облік  акціонерного капіталу ґрунтується  на концепції джерел капіталу, згідно з якою капітал власників відображають на різних рахунках розділу "Статутний капітал та інші фонди банку".

Для обліку капіталу відповідно до його складових (джерел) використовуються рахунки 5-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Характеристика  рахунків, призначених для обліку капіталу

Капітал банку обліковується  у 5-му класі Плану рахунків, який складається з двох розділів:

50 Статутний капітал та  інші фонди банку

51 Результати переоцінки

Група 500 "Статутний капітал" включає рахунки:

5000 П Зареєстрований статутний капітал банку

5001 КП Несплачений зареєстрований  статутний капітал банку

5002 КП Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)

5003 П Дивіденди, що спрямовані  на збільшення статутного капіталу

Залишки за рахунками 5001 та 5002 зменшують залишок за рахунком 5000, завдяки чому банківський баланс завжди дає реальну картину щодо суми сплаченого зареєстрованого статутного капіталу.

Група 501 "Емісійні різниці" має рахунок з такою ж назвою, призначений для обліку різниць  понад номінал акцій, з якими акції можуть реалізуватись акціонерам.

Рахунки групи 502 "Загальні резерви банку" призначені для  обліку резервів, що створюються за рахунок прибутку.

За рахунками групи 503 "Результати минулих років" обліковується  нерозподілений прибуток, зароблений банком (рахунок 5030) та непокриті збитки минулих років (рахунок 5031).

Рахунки групи 504 "Результати звітного року, що очікують затвердження призначені для обліку прибутку та збитку, за звітний рік до його затвердження зборами акціонерів і розподілу

Рахунки розділу 51 групи 510 призначені для обліку результатів переоцінки основних засобів (рахунок 5100), нематеріальних активів (рахунок 5101).

Слід звернути увагу на те, що рахунки 5-го класу пасивні, за винятком: 5001, 5002 (контрпасивні), 5031, 5041 (активні).

За пасивними рахунками  обліковуються складові банківського капіталу: статутний капітал, емісійні різниці, резерви, результати переоцінки, прибутки.

Контрпасивні рахунки, зменшуючи  вартість відповідного пасиву, показують  його реальну вартість: так, несплачений капітал показує, що не всі зареєстровані акції реалізовані, наявність власних акцій, викуплених у акціонерів, також свідчить про те, що фактично акцій реалізовано менше, ніж зареєстровано.

За активними рахунками  обліковуються негативні фінансові результати діяльності банку – збиток минулих років чи збиток звітного року, оскільки вони зменшують капітал.

Рахунки цього класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рахунками  грошових коштів лише у разі сплати дивідендів та внесків акціонерів. У всіх інших випадках рахунки 5-го класу кореспондують між собою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Облік міжбанківських вкладних (депозитних) операцій

Розміщення вкладу (депозиту) відображається в бухгалтерському обліку таким бухгалтерським проведенням:

Дт 1200, 1211, 1212, 1500, 1510, 1512, 1515, 1516— рахунки для обліку розміщених вкладів (депозитів);

Кт 1200, 1101, 1102 — рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів.

В обліку використовуються рахунки  класу 1 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України «Казначейські та міжбанківські операції», тому що активні депозитні (вкладні) операції проводяться тільки на міжбанківському ринку.

У разі зміни початкової дати погашення (пролонгації) вкладів (депозитів) овернайт заборгованість за ними відображається за відповідними рахунками з обліку короткострокових або довгострокових вкладів (депозитів) залежно від строку, що визначається від дати пролонгації договору до дати їх погашення.

У разі погашення розміщеного вкладу (депозиту) здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Дебет рахунків для обліку грошових коштів та банківських металів;

Кредит рахунків для обліку розміщених вкладів (депозитів).

Сума неотриманого у визначений договором строк розміщеного  вкладу (депозиту) наступного робочого дня відображається в бухгалтерському обліку таким проведенням:

Дт 1517 А «Прострочена заборгованість за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках»;

Кт 1510 А «Депозити овернайт, що розміщені в інших банках»,

      1512 А «Короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках»,

      1515 А «Довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках»,

      1516 А «Довгострокові вклади (депозити), що розміщені на умовах субординованого боргу».

У разі визнання простроченої заборгованості за розміщеним вкладом (депозитом) сумнівною здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Дт 1581 А «Сумнівна заборгованость за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках»;

Кт 1510, 1512, 1515, 1516, 1517

Погашення простроченої заборгованості за розміщеними вкладами (депозитами) відображається таким бухгалтерським проведенням:

Дт 1200, 1101, 1102, 1500

Кт 1517 

У разі визнання коштів на вимогу в  інших банках сумнівними здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Дт 1580 А «Сумнівна заборгованість за коштами на вимогу в інших банках»;

Кт 1200, 1101, 1102, 1500

Погашення сумнівної заборгованості за розміщеними вкладами (депозитами) відображається таким бухгалтерським проведенням:

Дт 1200, 1101, 1102, 1500

Кт 1580, 1581

У разі визнання заборгованості за вкладами на вимогу та розміщеними вкладами (депозитами) безнадійною така заборгованість списується за рахунок спеціальних  резервів.

 

 

 

 

 

Облік нарахування і сплати банком відсотків за різними методами, в  тому числі капіталізації депозиту

Облік процентів за депозитами

Облік процентів за депозитами здійснюється за принципами нарахування  і відповідності. Для обліку нарахованих  процентів використовуються відповідні рахунки «Нараховані витрати», на яких нагромаджуються нараховані проценти до настання строку їх сплати.

Нарахування процентів за депозитами відображається проведенням:

Дт 700, 701, 702, 703, 704, 707

Кт рахунків нарахованих витрат.

Сплачені авансом проценти не рідше від одного разу на місяць протягом строку депозиту амортизуються з віднесенням відповідної суми на процентні витрати. При цьому здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Дт 700, 701, 702, 703, 704, 707

Кт 3500 А «Витрати майбутніх періодів».

Сплата  процентів за депозитом

Проценти за депозитом  можуть сплачуватися:

• під час погашення депозиту;
• періодично;
• авансом.

Банк сплачує проценти на дату погашення короткострокового вкладу фізичної особи:

Дт 2638 П «Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб» — сума процентів

Дт 2630 П «Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб» — на суму номіналу вкладу;

Кт 1001 А «Банкноти та монети в касі банку» — вклад і проценти сплачуються банком готівкою з каси банку.

У разі сплати процентів періодично після дати нарахування банк здійснює таке проведення:

Дт рахунків нарахованих витрат;

Кт рахунків поточних, кореспондентських, каси, депозитних (вкладних) — на суму процентів.

Якщо банк під час внесення коштів на депозит сплачує проценти авансом, то сума раніше сплачених процентів амортизується щомісяця.

Здійснюється капіталізація процентів за короткостроковим вкладом фізичної особи:

Дт 2638 П «Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб — на суму процентів»;

Кт 2630 П «Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб — на суму процентів»;

У цьому разі, якщо протягом дії договору банківського вкладу (депозиту) проценти вкладникові не сплачувалися, то в бухгалтерському обліку зменшення суми процентних витрат відображається такими бухгалтерськими проведеннями:

Дт рахунків для обліку нарахованих витрат за залученими вкладами (депозитами) — на суму нарахованих процентів за вкладом (депозитом);

Кт рахунків для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунків клієнтів — на суму процентів за вкладом (депозитом) за ставкою, що застосовується до вкладів на вимогу;

Кт рахунків для обліку процентних витрат за залученими вкладами (депозитами) — на різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою.

 

 

 

 

 

Облік нарахування і сплати відсотків  за кредитними операціями

Для обрахунку процентних доходів  і витрат та прирівняних до них комісій застосовуються такі методи визначення кількості  
днів:

• метод «факт/факт» — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році;
• метод «факт/360» — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;
• метод «30/360» — передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році — 360, у місяці — 30.

Бухгалтерський облік нарахованих  доходів (витрат) здійснюється не рідше  від одного разу на місяць за кожною операцією або подією. Рахунки з обліку нарахованих доходів (витрат) протягом місяця можуть мати характеристику активно-пасивних, але на перше число місяця — тільки активні або пасивні. Нараховані доходи (витрати) обліковуються за відповідними рахунками групи, за якою обліковується номінал кредиту через записи:

Дебет рахунків «Нараховані доходи»;2068

Кредит рахунків «Процентні доходи».6026

За нарахованими витратами:

Дебет рахунків «Процентні витрати»;

Кредит рахунків «Нараховані витрати».

Записи за рахунками неамортизованого дисконту за кредитними операціями, які  передбачені в кожній групі з  цифрою 6 у кінці рахунка, призначені для відображення сум комісій  або наперед утриманих процентних доходів, що відбувається одночасно  з видачею кредиту. При цьому сума неамортизованого дисконту списується протягом періоду дії кредитної угоди на відповідні доходи.

Оскільки метод нарахування  діє паралельно з методом відповідності, то нараховані доходи (витрати) мають  фіксуватись у тому звітному періоді, до якого вони відносяться.

Сплата відсотків за кредит

Дт 2600        Кт 2068

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система бухгалтерського обліку в  банках та її складові: підсистема фінансового  обліку; підсистема управлінського обліку; підсистема податкових розрахунків

Під системою бухгалтерського обліку в банках слід розуміти множину структурних елементів, які виконують різні функції, однак взаємопов’язані єдиним інформаційним полем банку. Функціонування системи завершується корисним результатом — звітністю, отже, взаємодія компонентів системи завжди здійснюється за типом взаємодії, спрямованої на одержання цього результату.

Система бухгалтерського обліку в  банку має конкретне призначення, а саме — відображає кругообіг  ресурсів у процесі його діяльності. На основі інформації, що її продукує система бухгалтерського обліку, на рівні кожного банку формується мікроекономічна модель його господарської діяльності.

З переходом до формування ринкових відносин розпочався процес становлення  якісно нового інформаційного поля діяльності банку. Це зумовило, як уже зазначалося, методичний поділ системи бухгалтерського обліку на підсистеми: фінансову; упралінську; податкових розрахунків.

Формування інформації в межах  кожної підсистеми забезпечує активну  взаємодію системи бухгалтерського обліку із зовнішнім середовищем у процесі застосування користувачами потрібної інформації. Так, функціонування підсистеми фінансового обліку націлене на формування достовірної інформації про діяльність банку та її результати. У підсистемі управлінського обліку інформація деталізується за структурними підрозділами, що забезпечує процедуру розрахунку ефективності їхньої діяльності, тобто визначення вкладу кожного підрозділу в загальний результат діяльності банку за звітний період. Формування інформаційної бази для складання податкової звітності ґрунтується на засобах і способах обліку валових доходів та валових витрат, різниця між якими становить базу оподаткування — податковий прибуток. Це підтверджує потребу у веденні податкового обліку, тобто функціонуванні підсистеми податкових розрахунків.

Спільність завдань фінансового  обліку і податкових розрахунків полягає у створенні достовірної інформації про фінансові результати господарської діяльності банку. Різняться тільки цілі користувачів у процесі застосування цієї інформації під час здійснення контролю за банківським бізнесом.

Об’єкти фінансового обліку (рис. 1.1) у сукупності характеризують зміст, обсяг і зміни будь-якої інформації стосовно ведення банківської діяльності, а виокремлення об’єктів фінансового обліку орієнтовано на розв’язання конкретних питань управління активами, пасивами та капіталом банку.