Облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів

Об'єкт основних засобів або  нематеріальний актив (придбаний або  створений) визнається активом, якщо є  ймовірність одержання майбутніх  економічних вигід, пов'язаних з  його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.

Адміністративні та інші витрати, які  не належать безпосередньо до витрат на придбання або доведення об'єкта до робочого стану, не включаються до його початкової вартості.

Нематеріальний актив, отриманий  у результаті його розроблення, слід відображати в балансі, якщо банк має:

► намір, технічні засоби та ресурси  для доведення нематеріального  активу до стану, придатного для реалізації або використання;

► змогу отримати майбутні економічні вигоди від реалізації або використання нематеріального активу;

► інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних із розробленням нематеріального  активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям визнання, то витрати, що пов'язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.

Не визнаються нематеріальним активом  і підлягають відображенню в складі витрат звітного періоду, в якому  вони були здійснені, такі витрати:

► на дослідження;

► підготовку і перепідготовку кадрів;

► рекламу;

► створення, реорганізацію та переміщення  банку або його частини;

► створення внутрішньої ділової  репутації банку, вартість видань .

Основні засоби і нематеріальні  активи можуть бути придбані як за національну, так і іноземну валюту. Придбання основних засобів і нематеріальних активів за національну валюту відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

► Передоплата

Дт 3510 Дебіторська заборгованість з придбання активів

Кт 1001, 1200, 2600

► Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію основними засобами та нематеріальними активами

Дт 4310, 4430, 4431

Кт 3510

► Визнання основних засобів і  нематеріальних активів у балансі  банку

Дт 4300, 4400, 4500

Кт 3510

Якщо придбання основних засобів  і нематеріальних активів здійснюється за іноземну валюту, то в обліку ці операції відображають таким чином:

► Передоплата

Дт 3510 Дебіторська заборгованість з придбання активів

Кт 1500 Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках, - на суму в іноземній  валюті

► Визнання необоротних активів  у балансі банку

а) Дт 3800 Позиція банку щодо іноземної  валюти та банківських

металів

Кт 3510 Дебіторська заборгованість з придбання активів - на с уму  в іноземні й валюті

б) Дт 4310, 4430, 4431

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів - на суму в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату перерахування коштів в іноземній валюті.

 

Облік необоротних активів, утримуваних для продажу

Необоротними активами, утримуваними для продажу, називаються необоротні активи, які утримують з метою продажу та їхню балансову вартість відшкодовуватимуть шляхом операції з продажу, а не поточного використання.

Перед первинною класифікацією  активів як утримуваних для продажу  банк має здійснити оцінку балансової вартості активів відповідно до вимог, що застосовуються до цієї категорії активів:

а) якщо облік необоротних активів  здійснюється за початковою вартістю (собівартістю), то банк має переглянути  їх на зменшення корисності;

б) якщо необоротні активи обліковують за переоціненою вартістю (справедливою вартістю), то банк має здійснити їх переоцінку.

Необоротні активи, що утримуються  для продажу, обліковують на окремому рахунку:

3408 А Необоротні активи, утримувані  для продажу

Призначення рахунку: облік вартості необоротних активів, утримуваних з метою продажу.

За дебетом рахунку проводять  суми вартості необоротних активів, щодо яких прийнято рішення про продаж; суми збільшення вартості (дооцінки) необоротних  активів у межах попередньої  їх уцінки.

За кредитом рахунку проводять  суми вартості необоротних активів, що вибули з балансу; суми зменшення  вартості (уцінки) необоротних активів.

Переведення необоротних активів  до категорії утримуваних для  продажу в бухгалтерському обліку відображається такими проведеннями:

► За необоротними активами, що обліковуються  за собівартістю

а) Дт Рахунки для обліку нарахованого зношення (4309, 4409, 4419,

4509)

Кт Рахунки для обліку необоротних  активів (4300, 4400, 4410, 4500) - на суму накопиченого зношення

б) Дт 3408 Необоротні активи, утримувані для продажу

Кт Рахунки для обліку необоротних  активів (4300, 4400, 4410, 4500) - на суму балансової вартості

► За необоротними активами, що обліковуються  за переоціненою вартістю

а) Дт Рахунки для обліку нарахованого зношення (4309, 4409, 4509)

Кт Рахунки для обліку необоротних  активів (4300, 4400, 4500) - на суму накопиченого зношення

б) Дт 3408 Необоротні активи, утримувані для продажу

Кт Рахунки для обліку необоротних  активів (4300, 4400, 4500) - на суму балансової вартості.

Необоротні активи, що утримуються  банком для продажу, оцінюються і  відображаються в бухгалтерському  обліку за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж. Амортизація на необоротні активи, утримувані для продажу, не нараховується.

Банк має визнавати втрати від  зменшення корисності в разі зниження справедливої вартості необоротних  активів за вирахуванням витрат на продаж і відображати в бухгалтерському  обліку таким проведенням:

Дт 7499 Інші витрати

Кт 3408 Необоротні активи, утримувані для продажу.

У разі збільшення справедливої вартості необоротних активів за вирахуванням витрат на продаж банк визнає дохід, але  в сумі, що не перевищує раніше накопичених  втрат від зменшення корисності. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюється таке проведення:

Дт 3408 Необоротні активи, утримувані для продажу

Кт 6499 Інші доходи.

Якщо під час оцінки активів, призначених для продажу, банк не визнавав зменшення їхньої корисності та відновлення їхньої корисності, то банк має визнати доходи або витрати на дату припинення їх визнання. У цьому разі здійснюють такі проведення:

► Визнання витрат

Дт Рахунки грошових коштів, поточні  рахунки; 7499 Інші витрати

Кт 3408 Необоротні активи, утримувані для продажу

► Визнання доходу

Дт Рахунки грошових коштів, поточні  рахунки

Кт 3408 Необоротні активи, утримувані для продажу; 6499 Інші доходи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Облік зменшення корисності основних засобів і нематеріальних активів

Банки повинні визнавати втрати економічної вигоди внаслідок зменшення корисності об'єктів необоротних активів у сумі, що перевищує їхню залишкову вартість порівняно із сумою очікуваного відшкодування. Зменшення корисності може відбутися внаслідок фізичного пошкодження об'єкта необоротних активів.

Процедура визнання та відображення в обліку протягом року зменшення  корисності аналогічна порядку приведення залишкової вартості у відповідність  зі справедливою. На кожну дату балансу  визнається зменшення корисності необоротних  активів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди, а саме:

► протягом періоду експлуатації ринкова вартість активу зменшилася значно більше, ніж це очікувалося, внаслідок плину часу або використання;

► відбулися (або відбудуться найближчим часом) значні зміни у використанні об'єкта, пов'язані з негативним впливом як зовнішніх (технологічні, ринкові, економічні, правові), так і внутрішніх (припинення експлуатації, реструктуризація, ліквідація активу до раніше очікуваної дати тощо) факторів;

► ринкові ставки відсотка або інші ринкові показники прибутковості інвестицій збільшилися і це збільшення, можливо, вплине на ставку дисконту, яка застосовуватиметься під час обчислення вартості використання активу;

► моральне старіння або фізичне  пошкодження об'єктів;

► економічна ефективність є (або  буде) нижчою, ніж очікувана;

► корисність необоротних активів  зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує оцінену суму очікуваного  відшкодування.

Втрати від зменшення корисності за необоротними активами, які не переоцінювалися, визнаються у звіті про фінансові результати, а за необоротними активами, які переоцінювалися, - зменшенням додаткового капіталу за результатами переоцінки. Втрати від зменшення корисності об'єктів основних засобів і нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням у балансі суми зношення основних засобів і накопиченої амортизації об'єктів нематеріальних активів. Разом з тим здійснюється таке проведення:

Дт 7499 Інші витрати

Кт 4309, 4409 Рахунки для обліку зношення/амортизації необоротних активів, аналітичний рахунок "Зменшення корисності".

Втрати від зменшення корисності об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, що обліковуються за переоціненою вартістю, спрямовуються на зменшення  додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і нематеріальних активів і сумою перевищення до витрат звітного періоду. У такому разі зменшення корисності відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

Дт 5100, 5101 Рахунки для обліку результатів  переоцінки необоротних активів

Дт 7499 Інші витрати

Кт 4300, 4400 Рахунки для обліку необоротних  активів

► Одночасно

Дт 4309, 4409 Рахунки для обліку зношення/амортизації  необоротних активів

Кт 5100, 5101 Рахунки для обліку результатів  переоцінки необоротних активів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Облік переоцінки основних засобів  і нематеріальних активів

Переоцінку  потрібно здійснювати, якщо залишкова  вартість об'єкта суттєво відрізняється  від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди.

Під час  проведення переоцінки основних засобів  накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких методів.

Перший  метод. Накопичену амортизацію перераховують  пропорційно зміні балансової вартості об'єкта основних засобів таким чином, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінену початковому вартість і суму зношення об'єкта основних засобів визначається множенням початкової вартості та суми зношення об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує перегляду норми амортизації.

Дооцінка

Дт Рахунки  для обліку необоротних активів 4300, 4400, 4500

Кт 5100 Результати переоцінки основних засобів, 5101 Результати переоцінки нематеріальних активів

► Одночасно

Дт 5100, 5101

Кт Рахунки  для обліку зношення необоротних активів 4309, 4409, 4509

Уцінка

Дт 5100 Результати переоцінки основних засобів, 5101 Результати переоцінки нематеріальних активів, 7499 Інші витрати

Кт 4300,4400,4500

► Одночасно

Дт 4309, 4409, 4509

Кт 5100, 5101

Другий  метод. Накопичена амортизація вираховується  з початкової (переоціненої) вартості об'єкта основних засобів, а отримана на нетто-основі балансова вартість переоцінюється до його справедливої вартості. За цим методом переоцінена вартість об'єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Норми амортизації потребують перегляду. Цей метод, як правило, використовується для будівель та споруд.

Дооцінка

Дт 4309, 4409, 4509

Кт 4300, 4400, 4500

► Одночасно

Дт 4300, 4400, 4500

Кт 5100 Результати переоцінки основних засобів.

Уцінка 

Дт 4309, 4409, 4509

Кт 4300, 4400, 4500

► Одночасно

Дт 5100 Результати переоцінки основних засобів, 5101 Результати переоцінки нематеріальних активів, 7499 Інші витрати

Кт 4300, 4400, 4500

 

 

 

 

Види депозитів (вкладів) за суб’єктами ринку та за строковістю. Відмінності  депозиту від вкладу

Вклад (депозит) — це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України чи в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Вклади (депозити) поділяються:

Вклади (депозити) на вимогу — це грошові кошти або банківські метали, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунка.

Вклади (депозити) строкові — це грошові кошти або банківські метали, розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк.

Строкові вклади (депозити) поділяються  на ощадні і власне строкові.

За строком залучення  депозитів - строкові вклади (депозити) поділяються на короткострокові (до одного року) та довгострокові (понад  один рік).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Облік безготівкових розрахунків чеками

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоотримувачу зазначену в чеку суму коштів.