Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 12:08, курсовая работа
Обсяг реалізованого товару (товарооборот) являється найважливішим показником господарської діяльності торгівельного підприємства.
Під оптовим товарооборотом розуміють продаж ТМЦ одним підприємстом другому для подальшого перепродажу або споживання.
26. СНіП ІІ – 4 – 79. Природне та штучне освітлення. Норми проектування.
27. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. Геврика Є. О. – Львів – 2000. – 280 с.
28. Справочная книга для проэктирования электрического освещения. Под ред. Г. М. Кнорринга. – Львов: «Энергия». – 1976.
2.3 Облік витрат і доходів на ТзОВ “Актив-Сервіс”
Основною діяльністю ТзОВ “Актив-Сервіс” є операції купівлі-продажу товарів, оскільки вони є головною метою його створення і забезпечують основну частку доходу. Поряд з оцінкою придбаних товарів підприємство торгівлі також здійснює оцінку вибуття товарів, тобто визначення собівартості проданих товарів. На ТзОВ “Актив-Сервіс” оцінка товарів, які вибувають, здійснюється за собівартістю перших за часом надходження товарів (ФІФО).
Облік доходів на ТзОВ “Актив-Сервіс” здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290. У свою чергу; розкриття інформації в обліку про витрати здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318. Визначення фінансового результату від торговельної діяльності відображається на рахунках бухгалтерського обліку “розгорнуто”: окремо відображаються доходи і окремо — витрати. Сума доходів і сума витрат окремо списуються на результати господарської діяльності: дохід — на збільшення фінансових результатів, витрати — на зменшення фінансових результатів.
В торгівлі дохід дорівнює продажній вартості товарів мінус ПДВ і акцизний збір. Витрати торговельного підприємства являють собою собівартість проданих товарів плюс витрати обігу (див. рис 2.1.).
79 “ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ” | |
ВИТРАТИ Собівартість товару + витрати обігу | ДОХІД Продажна вартість – ПДВ та акциз |
Рис.2.1 – Скорочена схема формування доходів і витрат на підприємствах торгівлі
У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності доходи та витрати відображаються в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Облік витрат і доходів ведеться, а звітність складається на підставі принципу нарахування. Тобто доходи відображаються в бухгалтерському обліку і відповідно у фінансовій звітності по відвантаженні товарів, виконанню робіт, наданню послуг незалежно від термінів одержання грошових коштів від покупців (замовників). Фінансовий результат звітного періоду визначається виходячи з порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Наприклад, в момент реалізації водночас відображається виручка від реалізації продукції і списується собівартість реалізованої продукції. Проте не всі витрати можна пов'язати з певними доходами. Наприклад, адміністративні витрати, витрати на збут не можна пов'язати з якимось конкретним видом доходів. Тому такі витрати відображаються в тому періоді, в якому вони виникли, і списуються в кінці звітного періоду на фінансові результати.
Для окремого ведення обліку доходів і витрат, а також складання Звіту про фінансові результати Планом рахунків передбачено відповідні класи рахунків. Так, для узагальнення інформації про доходи підприємства бухгалтер ТзОВ “Актив-Сервіс” використовує клас 7 “Доходи і результати діяльності”, про витрати — клас 8 “Витрати за елементами” та клас 9 “Витрати діяльності”. На рахунках класу 9 обліковують витрати, які зменшують доходи звітного періоду, а рахунки класу 8 призначені для відображення операційних витрат підприємства за економічними елементами.
Для відображення витрат обігу (витрат періоду) на ТзОВ “Актив-Сервіс” використовуються рахунок 92 "Адміністративні витрати", де відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням підприємством.
А рахунки класу 8 використовуються виключно для відображення витрат обігу.
При формуванні витрат обігу слід дотримуватись вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", а саме в частині визначення складу таких витрат). Наведемо в табличній формі відображення господарських операцій, пов'язаних з витратами обігу на торговельних підприємствах, що найчастіше зустрічаються (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 – Відображення господарських операцій, пов’язаних з витратами обігу на ТзОВ “Актив-Сервіс”
№ п/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
Дебет | Кредит | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
1. | Списано допоміжні матеріали, паливо, інші матеріали | 80 | 20 |
2. | Нараховано заробітну плату | 81 | 66 |
3. | Нараховано суму відрахувань на соціальні заходи | 82 | 65 |
4. | Нараховано амортизацію на ОФ і НМА | 83 | 13 |
5. | Відображено інші витрати | 84 | 28, 63 |
6. | Відображено закриття рахунків класу 8: | ||
- у частині адміністративних витрат | 92 | 80, 81, 82, 83 | |
7. | Списано витрат обігу на фінансовий результат | 791 | 92, 93, 94, 95 |
Формування витрат обігу у торгівлі відбувається по дебету субрахунка 791 “Результат основної діяльності”.
3 Аудит
3.1 Загальні вимоги до аудиту
Робота підприємств і організацій в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зумовлює появу нової форми незалежного контолю – аудиту.
Аудит – це процес, за допомогою якого компетентно незалежна особа збирає і оцінює докази про інформацію, що піддається кількісній оцінці по відношенню до економічного агента з метою визначення і складання звіту про інформацію, що піддається кількісній оцінці встановленим критеріям.
Критеріями оцінки кількісної інформації є П(С)БО, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства”, МСБО.
Предметом аудиту є факти, які відображені у фінансових звітах.
Об’єктом аудиту є фінансова звітність.
Україна належить до країн професійного регулювання аудиторської діяльності.
Аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року. Аудиторську діяльність в Україні регулює Аудиторська Палата України (АПУ).
Аудитор повинен здійснювати послуги з прийнятими АПУ нормативами, а також дотимуватися вимог Закону України “Про аудиторську діяльність”, бути вільним від будь-якої зацікавленості, несумісної з чесністю, об’єктивністю і незалежністю. З 1 січня 1999 року введений у дію разом з національними нормативами аудиту (ННА) Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджений рішенням АПУ №73 від 18 грудня 1998 року. У Кодексі розкрито основні засади етики аудитора, тобто його принципи: чесність, об’єктивність, конфіденційність, професійна поведінка.
3.1.1 Аудит товарів
Товари є основою господарської діяльності ТзОВ “Актив-Сервіс”.
Визначення товарів, порядок їх оцінки, визнання і відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності регламентується П(С)БО 9 “Запаси”, затвердженим наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246.
Основні завдання аудиту товарів на ТзОВ “Актив-Сервіс”:
- перевірка фактичної наявності (інвентаризація);
- повне, точне і своєчасне відображенняоперацій і забезпечення достовірності даних по відпуску товарів;
- перевірка організації складського господарства, стану збереження матеріалів у місцях зберігання і на усіх етапах їх руху;
- перевірка організації процесів та обліку заготівлі, придбання та використання товарів (перевірка документообігу) – документи для оформлення операцій з товарами представлені в таблиці 3.1;
- перевірка правильності класифікації запасів;
- правильна оцінка товарів при придбанні, вибутті та при складанні фінансової звітності;
- перевірка організації контролю за зберіганням, використанням і погашенням довіреностей.
Джерелами інформації при аудиті товарів на ТзОВ “Актив-Сервіс” виступають:
- Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV (зі змінами і доповненнями);
- П(С)БО 1, 2, 3, 9, 10, 11, 15, 16, затверджені відповідними наказами Мінфіну України;
- Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.1994 р. № 69 (зі змінами і доповненнями);
- Первинні документи з обліку товарів (документи для оформлення операцій з товарами представлені в таблиці 3.1);
- Облікові реєстри (відомості аналітичного обліку, Головна книга, журнал продажу товарів тощо);
- Фінансова звітність (форми № 1, 2).
Документальне оформлення. Операції з запасами оформляються документами, типових форм які повинні застосовуватися без змін на всіх підприємствах (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1 – Документи для оформлення операцій з товарами
Код документа | Назва первинного документа |
Облік сировини та матеріалів (наказ Мінстату України від 21.06.1996 р. № 193) | |
М-2а | Акт списання бланків довіреностей |
М-3 | Журнал реєстрації довіреностей |
М-4 | Прибутковий ордер |
М-8 | Лімітно-забірна картка |
М-11 | Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів |
М-12 | Картка складського обліку матеріалів |
М-14 | Відомість обліку залишків матеріалів на складі |
М-19 | Матеріальний звіт |
М-21 | Інвентаризаційний опис |
Можливі порушення Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", що виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів, наведено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Перелік порушень в обліку операцій з товарами
Можливі порушення | Пункти Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, що порушуються |
Неправильне визначення первісної вартості товарів при їх придбанні: завищення первісної вартості; витрати, що включені до первісної вартості, документально не обгрунтовані або не передбачені П(С)БО 9 | П. П. 9, 14 |
Включення адміністративних витрат до первісної вартості товарів | П. 10 |
Застосування кількох методів оцінки при відпуску товарів, що мають однакове призначення та однакові умови використання | П. 16 |
Неправильний розрахунок торговельної надбавки на реалізовані товари | П. 22 |
Неналежна організація обліку сум уцінки, що підлягають відшкодуванню винними особами |
|
Приведення дооцінки товарів після їх уцінки до чистої вартості реалізації на суму, що перевищує первісну вартість (завищення вартості активів, порушення принципу обачності) | П. 28 |