Облік товарів і їх реалізація

2.5.4 Пожежна безпека

Пожежі та вибухи спричиняють великі збитки державі, часто призводять до нещасних випадків з людськими жертвами. Тому боротьба з ними – це одночасно і заходи зберігання життя і здоров'я людини. Таким чином, пожежна безпека включає ряд завдань, що стоять перед охороною праці.

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з установленою ймо­вірністю виключається можливість виникнення і поширення пожежі до дії на людей небезпечних факторів, а також забезпечення захисту матеріальних цінностей. Правовою основою діяльності в області пожежної безпеки е Конституція, Закон України “Про пожежну безпеку”, закони, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.

Згідно із Законом України “Про пожежну безпеку” забезпечення пожежної, безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій і підприємців. Це повинно бути відображено в договорах про працю (контрактах) і уставах підприємств, установ, організацій. Відповідальним за забезпечення пожежної безпеки є керівник підприємства, установи, організації і призначена ним особа, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Чітке виконання встановленого протипожежного режиму гарантує безпечну експлуатацію промислових підприємств, окремих будівель, споруд, виробничих установок, машин, приладів та апаратів. Цей режим грунтується на заздалегідь розроблених правилах та інструкціях, які відповідають умовам роботи виробничого устаткування і технологічному процесу підприємства. Тому всім, хто працює на даному підприємстві, необхідно добре знати, насамперед, технологічний процес виробництва і причини відхилення від нормальних умов роботи устаткування.

Директором ТзОВ “Актив-Сервіс” розроблено “Інструкцію про заходи пожежної безпеки” на основі “Правил пожежної безпеки в Україні” та положень Закону України “Про пожежну безпеку” і вивішено її на території підприємства на видних місцях. Крім того, наказом керівника встановлено такий порядок, при якому всі робітники і службовці (в тому числі і тимчасові) в період оформлення на роботу зобов’язані пройти первинний протипожежний інструктаж. Особи, які не пройшли цього інструктажу до роботи не допускаються. Під час роботи на підприємстві не використовуються ніякі пожежонебезпечні речовини і матеріали.

В системі заходів по боротьбі з пожежами важливе значення має пожежна сигналізація. На даний момент на ТзОВ “Актив-Сервіс” пожежна сигналізація поки що не встановлена.

Основи протипожежного захисту підприємств визначаються стандартами (ГОСТ 12.1.004-76 “Пожарная безопасность” і ГОСТ 12.1.010-76 “Взрывобезопасность. Общие требования”. Відповідно до вимог усі виробничі і допоміжні приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

В промислових приміщеннях засоби пожежогасіння розташовують згідно з вимогами “Правил пожежної безпеки в Україні”.

ТзОВ “Актив-Сервіс” в процесі своєї діяльності не використовує пожежонебезпечних речовин. Первинні засоби пожежогасіння, які є на ТзОВ “Актив-Сервіс” наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Первинні засоби пожежегасіння

2.5.5 Розрахунок штучного освітлення офісу ТзОВ “Актив-Сервіс”

Освітленість відіграє важливу роль в правильній організації робочого процесу. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва.

Нормальна зорова робота передбачає створення на робочих місцях освітлення згідно санітарних норм і правил або відомчих нормативів. Для створення нормальних умов зорової роботи встановлюється мінімальне освітлення згідно СНіП ІІ-4-79 “Естественное и искуственое освещение” та відомчих нормативів. При роботі з комп’ютером в офісі підприємства освітленість робочого місця має важливе значення.

Розрахунок штучної освітленості здійснюють за методом коефіцієнта використання, який призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих затіняючих предметів. [28, c. 124]

При розрахунку штучного освітлення за методом коефіцієнта використання застосовують формулу:

Фр = Ен*k*S*z / N*n*m , де                         ( 2.1 )

Фр – світловий потік лампи, лм;

Ен – нормована освітленість, лк;

k – коефіцієнт запасу, який враховує зниження освітлення в результаті забруднення або старіння ламп (1,3 – 1,8);

S – площа виробничого приміщення, м2;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (1,1 – 1,15);

N – кількість світильників;

n – кількість ламп в одному світильнику;

m - коефіцієнт використання світлового потоку, який за світлотехнічними таблицями визначається в залежності від індексу приміщення.

Для визначення коефіцієнта використання m знаходиться індекс приміщення І і приблизно оцінюються коефіцієнти відбивання поверхонь приміщення:

-            стелі рп = 70%;

-            стін рс = 50%;

-            розраховуваної поверхні рр = 30%. [28, c . 126]

Індекс приміщення розраховується за формулою:

I = A*B / H*(A+B) , де              ( 2.2 )

А – довжина приміщення, м;

В – ширина приміщення, м;

Н – висота підвісу над робочою поверхнею, м.

I = 3,65*2,2 / 2,67*(3,65+2,2) = 0,514

По таблицях [28, c.134] знаходимо коефіцієнт використання m = 23% = 0,23.

Тоді проведемо розрахунок штучного освітлення в офісі ТзОВ “Актив-Сервіс” за наступними даними:

Ен = 300 Люкс;

k = 1,5;

S = 8,03 м2;

z = 1,15;

N = 2;

n = 4;

m = 0,23.

Тоді світловий потік:

Фр = 300*1,5*8,03*1,15 / 2*4*0,23 = 2258 Лм

Розрахункову штучну освітленість в офісі визначаємо за формулою:

Ер = Ен * (Фт  / Фр) , де                     ( 2.3 )

Ер – розрахункова освітленість, лк;

Фт ,Фр – світловий потік, що дає відповідно вибрана лампа та розрахунковий світловий потік, лм.

Ер = 300 * ( 2300 / 2258 ) = 305,58 Лк

Розрахункова освітленість не повинна бути нижчою 10% і перевищувати 20% від нормованої освітленості, тобто:

Ер = ( -10…+20% ) * Ен , де          ( 2.4 )

Розрахункова освітленість Ер становить 1,02% від нормованої освітленості Ен. Отже, штучна освітленість в офісі ТзОВ “Актив-Сервіс” розрахована вірно і становить 305,58 Люкс.

Вступ

Під впливом людської праці з вихідних матеріалів або продуктів природи формувалися відповідні предмети (речі), які були наділені здатністю задовольняти людські потреби і ставали придатними для обміну на інші речі чи гроші. Придатність речі до обміну надавала їй форму краму, або пізніше – товару. Обмін товару шляхом купівлі-продажу переважно за гроші було названо торгівлею. Отже, в історичному плані зародження торгівлі було зумовлено появою товарного виробництва.

З часом торгівля стала не тільки самостійним видом господарської діяльності, а й важливим фактором, який спонукав до розвитку різноманітні соціальні процеси – освітні, культурні, комунікативні тощо.

З проголошенням незалежності України в державі розпочалися перебудові процеси, які торкаються практично усіх сфер діяльності суспільства.

Становлення та вдосконалення сфери товарного обігу є об’єктивною передумовою стабільного та динамічного розвитку ринкової економіки. При цьому торгівля, як провідна галузь сфери обігу має виконувати роль економічного двигуна, підтримувати вітчизняного товаровиробника, забезпечувати бюджетоутворення та громадський добробут, стати дієвим фактором економічного зростання.

На сучасному етапі розвитку країн з перехідною економікою торгівля є найпоширенішим видом економічної діяльності практично всіх підприємств реального сектору економіки незалежно від форм їхньої власності.

Забезпечення оптимальності внутрішніх пропорцій споживчого ринку, його місткості, прискореного розвитку рівня споживання населенням товарів і послуг є однією з головних умов забезпечення соціально-економічної стабільності та економічної безпеки України і потребує посилення державного впливу на ці процеси. Більш за те, пріоритетний розвиток внутрішнього споживчого ринку, подальше зміцнення на ньому позиції вітчизняних товарів та послуг є необхідною передумовою стійкого економічного зростання України в майбутньому.

Перелік посилань на джерела

1.             Україна. Закон. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: від 16.07.99 № 996 // Бухгалтерський облік і аудит – 1999 № 9. – С.3 – 9.

2.             Україна. Закон. Про аудиторську діяльність: від 22.04.93 // Галицькі контракти. – 1993. - № 23.

3.             Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 9 “Запаси”: Затв. Наказом Мінфіну від 20.10.1999 № 246.

4.             Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 10 “Дебіторська заборгованість”: Затв. Наказом Мінфіну від 8.10.1999 № 237.

5.             Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 15 “Дохід”: Затв. Наказом Мінфіну від 29.11.1999 № 290.

6.             Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 16 “Витрати”: Затв. Наказом Мінфіну від 31.12.1999 № 318.

7.             Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 17 “Податок на прибуток”: Затв. Наказом Мінфіну від 28.12.1999 № 353.

8.             Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”: Затв. Наказом Мінфіну від 25.02.2000 № 39.

9.             Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали // За ред. Р.Л. Хом’яка – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелнкт-Захід”, 2001. – 728 с.

10.        Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Навчально-практичний посібник // За ред. С.Ф. Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. – 768 с.

11.        В.І. Савич, В.К. Орлова, Л.А. Костецька та інші. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / друге видання – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2001. – 272 с.

12.        Деващук Л.Г., Єрмалаєва В.І., Квач Я.П., Рудинська О.В. Теоретичні основи та практика бухгалтерського обліку. Частина І. Навчальний посібник. – Харків: ТОВ “Одісей” – 2002. – 496 с.

13.        Кужельний М.В, Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – Київ: КНЕУ, 2001. – 334 с.

14.        Курсом реформ – облік 2000. Навчально-практичний посібник у двох частинах. Частина І. Шевченкова Л., Плєшонкова Л. та ін. – Дніпропертовськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 336 с.

15.        Л.М. Чернелевський, Н.І. Беренда. Аудит. Навчальний посібник. – Київ: Міленіум, 2002. – 466 с.

16.        Організація бухгалтерського обліку. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів // За редакцєю проф. Ф.Ф. Бутинця. – третє вид., доповнене і перероблене – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 592 с.

17.        Ф.Ф. Бутинець. Аудит. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів – друге видання, перероблене та доповнене – Житомир: ПП “Рута”, 2002. –672 с.

18.        1C: Бухгалтерія. Версія 7.7.

19.        Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. Аудит: Навчальний посібник. – Львів: “Світ”, 2002. – 296 с.

20.        ГОСТ 12.1. 003 – 83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

21.        ГОСТ 12.1. 004 – 85. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

22.        ГОСТ 12.1. 005 – 88. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования.

23.        ГОСТ 12.1. 012 – 90. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.

24.        ГОСТ 12.1. 038 – 82. ССБТ. Электробезопасность. Предельно-допустимые уровни напряжений и токов.

25.        СН 4088 – 86. Санитарные нрмы микроклимата производственных помещений.