Облік та контроль виробничих запасів

Розділ 2. Первинний облік виробничих запасів

2.1. Організаційно – економічна характеристика господарства

Стрілківці– село Борщівського району Тернопільської області. Воно розташоване за 7 км від районного та 120 км від обласного центру.

У селі Стрілківці розташоване товариство з обмеженою відповідальністю “Нива”, яке обробляє 3501,7 га земельних угідь і має водні ресурси загальною площею 131,2 га . Провідними галузями господарства є вирощування зернових культур та цукрових буряків.                   

Природно – кліматичні умови є сприятливими для сільськогосподарського виробництва. Рельєф місцевості – горбистий. Серед грунтів переважають звичайні та опідзолені чорноземи, які характеризуються високою родючістю. Річна кількість опадів становить 290 – 350 мм. Клімат області є помірно континентальним. Перехід від одного сезону до іншого відбувається , як правило, поступово. Безморозний період триває 165 днів. Період з середньодобовою температурою понад 5С триває 205 днів, а з температурою понад 10  С – 165 днів. Стійкий сніговий покрив утворюється в середньому у другій – на початку третьої декади грудня, а руйнуватись починає в першій декаді березня. Загалом зима на території області є не суворою з частими, але незначними опадами.

Діяльність ТОВ “Нива” обліковується та контролюється бухгалтерією, яка має наступну структуру: головний бухгалтер, бухгалтер з обліку заробітної плати, бухгалтер-касир, бухгалтер з обліку розрахунків, бухгалтер з обліку виробничих запасів,  бухгалтер з обліку тваринництва, бухгалтер з обліку рослинництва. Форма ведення бухгалтерського обліку – журнально-ордерна.

Найважливішою складовою природних ресурсів є земля – основний засіб виробництва в сільськогосподарському процесі. Функціональні особливості користування землею в сільському господарстві визначають її важливе місце серед природних ресурсів. Вона є одночасно і предметом, і засобом праці, базисом для розміщення продуктивних сил, основою для відтворення всіх факторів економічного зростання.

Необхідність раціонального використання землі зумовлена тим, що її площа не змінюється, а кількість населення зростає. Раціональне землекористування означає максимальне залучення до господарського обороту всіх земель та ефективне використання за цільовим призначенням.                  Ефективність використання земельних угідь залежить від раціональної їх структури. Тому розглянемо  структуру сільськогосподарських угідь в ТОВ “Нива”.

Таблиця 1

Структура сільськогосподарських угідь ТОВ “Нива”

Борщівського району Тернопільської області за 2006-2008 роки

З наведеної таблиці видно, що на протязі трьох аналізованих років загальна земельна площа ТОВ “Нива” не змінюється. У структурі сільськогосподарських угідь найбільшу частку займає рілля, що вказує на високу ступінь розораності (94,8 %). Це свідчить про високу інтенсивність використання наявних у господарстві сільськогосподарських угідь.

Сінокоси і пасовища займають незначну частку в структурі земельних угідь, відповідно 0,6 % та 4,2 %. Найнижчу питому вагу мають багаторічні насадження 0,4 %. За досліджуваний період структура сільськогосподарських угідь не змінилась.

У сільському господарстві поряд із засобами виробництва і землею необхідним виробничим фактором (ресурсом), як і в інших галузях економіки, є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Розглянемо забезпеченість трудовими ресурсами та рівень їх використання в досліджуваному господарстві. 

Таблиця 2

Трудові ресурси і їх використання в ТОВ “Нива”

Борщівського району Тернопільської області за 2006-2008 роки

Як показують дані таблиці чисельність працівників зменшилась на 54 чоловіки або на 20,6 %. При чому чисельність працівників зменшилась як в рослинництві (на 19,5 %), так і в тваринництві (на 26,8 %). У 2008 році порівняно з 2006 роком збільшилась кількість людино-годин відпрацьованих одним працездатним за рік на 604 людино-години. Також за останні три роки збільшився коефіцієнт використання трудових ресурсів з 0,52 до 0,86. Це означає, що в господарстві набагато ефективніше використовуються трудові ресурси в 2008 році, ніж в 2006 році.

Розвиток сільського господарства, рівень і темпи зростання виробництва прдукції та підвищення продуктивності праці залежать від забезпеченості сільськогосподарських підприємств виробничими фондами.

Основні виробничі фонди – це засоби виробництва, які беруть участь в процесі виробництва пртягом тривалого часу, зберігають свою натурально-речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на створюваний продукт. Рівень забезпеченості господарства виробничими фондами характеризується фондозабезпеченістю господарства і фондоозброєністю праці. А економічна ефективність використання основних виробничих фондів – фондовіддачею, фондомісткістю і нормою прибутку.

Проаналізуємо забезпеченість основними виробничими фондами та економічну ефективність їх використання у досліджуваному господарстві.

Як видно з даних таблиці фондозабезпеченість господарства за 2006-2008 роки знизилась на 36,5 %; фондоозброєність праці також зменшилась в 2008 році порівняно з 2006 роком на 18,7 %, що є негативним процесом, оскільки погіршується забазпеченість господарства основними виробничими фондами, що, в свою чергу, може призвести до зниження виробництва.

Таблиця 3

Забезпеченість основними виробничими фондами та економічна ефективність їх використання у ТОВ “Нива”

Борщівського району Тернопільської області за 2006-2008 роки

Фондовіддача та фондомісткість у 2008році залишилась така ж , як і в 2001році. Щодо норми прибутку, то в 2006році мав місце збиток, а в 2008році норма прибутку зросла порівняно з 2006 роком на 59,4 % і становить 2,2 %. Але, враховуючи, що для забезпечення сільського господарства норма прибутку має становити 15-20 % (оптимальний рівень), у ТОВ “Нива” рівень цього показника ще досить низький.

Характеризуючи економічні умови господарства, слід визначити його спеціалізацію. Спеціалізація в сільському господарстві грунтується на тому, що кожне підприємство використовує свої ресурси на виробництво тих видів продукції, які найбільшою мірою відповідають конкретним природним та досягнутим економічним умовам і попиту ринку.

Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях. Спеціалізація є основою масового виробництва товарної продукції сільського господарства. У зв’язку з цим напрям спеціалізації виробництва визначається структурою виробленої товарної продукції.

Спеціалізація – процес закономірний, багатоплановий, який залежно від природних, економічних та організаційних факторів розвивається в різних напрямах, внаслідок чого склалися різні її форми, що відображують ту або іншу особливість її використання.

Таблиця 4

Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції в ТОВ “Нива” Борщівського району Тернопільської області

в 2006-2008 роках