Облік праці та її оплата

Зміст

Вступ

Розділ 1.

Загальна частина

1.1 Види бухгалтерського обліку

1.2 Бухгалтерський облік, його особливості та задачі

1.3 Роль робітників обліку в рішенні задач по удосконаленню обліково-економічної роботи

Розділ 2.

Розрахунково-економічна частина

2.1 Економіка підприємства

2.1.1 Загальні відомості про господарство, організаційна структура та спеціалізація

2.1.2 Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання

2.1.3 Мотивація трудової діяльності

2.1.4 Сучасна політика оплати праці

2.1.5 Застосування форми та системи оплати праці

2.1.6 Доплати й надбавки до  заробітної плати та організація  преміювання персоналу

2.1.7 Участь працівників у прибутках  підприємства (установи, організації)

2.2 Бухгалтерський облік

2.2.1 Облік праці та її оплати

2.2.2 Трудові відносини на підприємстві

2.2.2.1 Трудовий договір (контракт)

2.2.2.2 Трудові книжки

2.2.2.3 Форма первинного обліку

2.2.2.4 Колективний договір

2.2.2.5 Матеріальна відповідальність  працівників

2.2.2.6 Розірвання трудового договору

2.2.3 Форми і види оплати праці

2.2.4 Склад фонду оплати праці

2.2.5 Первинний облік праці та її оплата

2.2.6 Узагальнення та групування  даних з обліку праці

2.2.7 Особливості оформлення трудових угод і оплати робіт за трудовими угодами

2.2.8 Визначення середньої заробітної плати

2.2.9 Облік розрахунків допомоги  у зв’язку з тимчасовою угодою

2.2.10 Облік розрахунків щорічних і додаткових відпусток

2.2.11 Особливості нарахування оплати  інших додаткових оплат

2.2.12 Утримання із заробітної плати

2.2.12.1 Утримання із заробітної плати податку з доходів фізичних осіб

2.2.12.2 Утримання із заробітної  плати працівника за виконавчими листами та інші утримання

2.2.12.3 Нарахування на заробітну плату та утримання із неї загальнодержавних внесків на соціальне страхування

2.2.12.4 Порядок надання звітності про суми виплачених доходів і утримання з них податків та інших обов’язкових платежів

2.2.13  Синтетичний облік розрахунків з оплати праці та контроль за використанням фонду оплати праці

2.2.14 Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати за роботи, виконані працівниками підприємства

2.3 Фінанси господарської діяльності

2.3.1 Результати господарсько-фінансової  діяльності

2.4 Комп’ютерна обробка інформації

2.4.1 Машинограми синтетичного та аналітичного обліку

2.4.2 Аналіз використання інформаційних  технологій

2.4.3 Здійснення бухгалтерського  обліку на підприємствах в  умовах використання інформаційної системи «1С: Підприємство»

2.5 Розрахункова частина

Розділ 3.

Безпечні  прийоми роботи.

Організація праці на робочому місці

3.1 Охорона праці та безпека життєдіяльності в Україні

3.2 Безпечні прийоми праці бухгалтера сільськогосподарського виробництва

3.3 Раціональна організація робочого місця

Висновок

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

У процесі виробництва  споживається жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втілена в засоби виробництва (будівлі, машини, сировину, добрива, пальне, запасні частини тощо), які переносять свою вартість на вироблений продукт. Жива праця створює нову вартість, частина якої споживається самими працівниками і одержується у формі оплати праці. Питання оплати праці регулюється основними нормативними документами: Кодексом законів про працю України від 10.12.71 р., Законом України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, зі змінами і доповненнями; Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100, зі змінами і доповненнями; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою нака30м Державного комітету статистики України від 13.01.04 р. № 5; Податковим кодексом України; Законом України "Про відпустки" від 15.11.99. р.; Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1266, Законом України "Про внесення змін до деяких Законодавчих актів України щодо погодинної оплати праці" від 25.06.2009 р., Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8.07.2010 р. № 2464-VI. Нарахування, виплату та облік оплати праці мають проводити згідно з чинним законодавством України нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.

Законом України "Про  оплату праці" визначено, що заробітна  плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Завданнями обліку праці та її оплати є:

- точне і своєчасне документальне  оформлення даних про обсяг  виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

- правильне нарахування  оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

- дотримання порядку  розподілу оплати праці за  об'єктами бухгалтерського обліку;

- повний і своєчасний  розрахунок з працівниками з  оплати праці;

- своєчасне складання  та подання бухгалтерської і  статистичної звітності з оплати праці.

Забезпечуючи виконання  зазначених завдань, бухгалтерський облік  оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

 

Розділ 1. Загальна частина

 

1.1 Види бухгалтерського  обліку

 

Єдина система обліку на підприємстві, в галузі, державі забезпечується трьома нерозривно пов’язаними видами обліку:

• оперативно – технічний;
• статистичний;
• бухгалтерський.

Оперативно - технічний облік здійснюється безпосередньо на місці (цех, склад, тощо) й забезпечує негайне спостереження та реєстрацію визначених виробничих і комерційних операцій та інших факторів господарської діяльності підприємства, організації, установи. Мета операційного обліку – швидке одержання інформації про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт, послуг).

Статистичний облік  – це планомірне збирання й вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розвитку за конкретних умов місця й часу (перепис наявності обладнання, визначення середньої заробітної плати працівників підприємства за категоріями працюючих, кількість і якість вироблюваної продукції, використання робочого часу, чисельності населення тощо). Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік одержує з оперативно-технічного і бухгалтерського обліку. Ці дані допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати подальший їх розвиток.

Бухгалтерський облік – це спосіб документального спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників ( підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи організації внутрішнім і  зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень, облік, діяльність підприємства, установи організації і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень, облік ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахункових підрозділів, малих підприємств.

Основними умовами правильної організації  бухгалтерського обліку є використання найбільш раціональних форм і методів  обліку, підвищення його технічного озброєння.

Усі три види господарського обліку тісно пов’язані між собою  і доповнюють один одного.

 

1.2 Бухгалтерський обліку, його особливості та задачі

 

Господарська діяльність кожного виробництва – комерційного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу у процесі виробництва.

Головне завдання кожного  підприємства – випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами. Тому основним завданням бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції придбаних товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниження, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

Виходячи з цього, завданням  бухгалтерського обліку є:

- додержання Положення  (стандартів) бухгалтерського обліку 1-6 (накази Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р. і № 137 від 28.05.99 р.) та інші;

- облік, аналіз і повсякденний  контроль за виконанням завдань  виробництва в розрізі кількості, якості та асортименту продукції згідно з вимогами замовників;

- облік, аналіз і контроль  за оборотними активами, за правильними  й економічними витратами  ресурсів;

- облік, контроль і аналіз  за власним капіталом, за забезпеченням  наступних витрат і платежів;

- облік, аналіз і визначення  витрат за елементами та витрат  діяльності підприємства;

- облік, аналіз і контроль  за мірою праці та її оплати;

- своєчасне документальне оформлення випущеної з виробництва продукції;

- облік, аналіз і контроль  за довгостроковими зобов’язаннями;

- облік, аналіз і контроль  за коштами, розрахунками та  іншими активами;

- облік, контроль і аналіз  за формуванням доходів і результатів діяльності підприємства;

- контроль за станом рентабельності  виробництва продукції і рентабельності підприємства;

- виявлення ресурсів подальшого  збільшення ефективності виробництва;

- забезпечення наявності первинної  документації  щодо кожної господарської операції та своєчасної обробки первинних документів;

- забезпечення повного відображення  всіх доходів підприємства і  повсякденне співставлення витрат з доходами, виявлення результатів діяльності підприємства;

- побудова обліку на кожному  підприємстві відповідно до особливостей його технології та організації виробництва;

- ведення обліку кожного виду  господарських коштів, закріплених  за матеріально відповідальними  особами.

Бухгалтерський облік у промисловості, як і в інших галузях народного  господарства, є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності.

Дані поточного  бухгалтерського обліку потрібні насамперед працівникам самих підприємств у їхній повсякденній роботі, також вони  є основою для складання фінансової звітності підприємств.

 

1.3 Роль робітників  обліку в рішенні задач по  удосконаленню обліково-економічної  роботи

 

Підвищення вимог до розкриття інформації, як з точки  зору застосування міжнародних стандартів фінансової звітності, так і зі сторони запитів апарату управління вимагає адекватних змін в роботі обліково-економічних служб сільськогосподарських підприємств. За результатами досліджень виділено два основні підходи удосконалення організації обліково-економічної роботи на підприємствах:

1) побудова раціональної  структури і організації роботи  обліково-економічної служби;

2) забезпечення обліково-економічної  служби висококваліфікованими спеціалістами  – бухгалтерами-аналітиками.

Перший підхід передбачає досягнення оптимального рівня інтеграції в межах бухгалтерської служби різних функцій управління (планування, обліку, контролю, аналізу), що можливо за умови створення на сільськогосподарських підприємствах єдиних обліково-економічних служб. Фахівці обліково-економічної служби повинні відповідати найвищим вимогам до кваліфікації і володіти необхідним рівнем професійних знань та вмінь. Це друга складова удосконалення роботи цих служб.

Реалізація вказаних підходів забезпечить  функціонування ефективної системи управління витратами на підприємстві, яка враховуватиме наступні вимоги: 1) різні витрати для різних цілей; 2) різна деталізація інформації для різних рівнів управління.

За результатами досліджень з’ясовано, що на сьогоднішній день рівень фахової  підготовки працівників бухгалтерських служб, в тому числі і головних бухгалтерів, в сільськогосподарських підприємствах є низьким. Існуюча раніше система підвищення кваліфікації керівників і головних спеціалістів агропромислової галузі зруйнована. В сучасних умовах відповідальність за професійний рівень спеціалістів в галузі бухгалтерського обліку повинні взяти на себе професійні організації, які мають забезпечити систему підвищення кваліфікації, що відповідає міжнародним стандартам професійної освіти.