Лекции по "Контролінг"

 

      Існує декілька стратегій ціноутворення.  

      Витратний метод встановлення ціни

      Одним з найпоширеніших методів, що відображає традиційну орієнтацію головним чином  на виробництво і в меншій мірі – на ринковий попит, є класичний  метод встановлення ціни на основі калькуляції фактичної собівартості.

      На  цифровому прикладі розглянемо порядок  встановлення ціни, виходячи із витрат на виробництво і реалізацію продукції. Щоб визначити ціну, необхідно  до витрат на 1-цю продукції додати величину очікуваного прибутку.

      Наприклад, виробник розраховує на такі витрати і обсяг продажу:

• змінні витрати на 1-цю продукції                                     20 грн.
• сукупні постійні витрати                                           500000 грн.
• очікуваний обсяг реалізації                                            50000 од.

       Отже, витрати  на виготовлення 1-ці продукції (В_п) дорівнюють:

       Ціна реалізації (Ц_п) при очікуваній частці прибутку (П) визначається за формулою:

       Якщо виробник передбачає частку прибутку, наприклад, 20%, то ціна реалізації дорівнюватиме:

      При ціні 37,5 грн. для виробника сума прибутку становитиме 7,5 грн. на 1-цю продукції  за умови, що фактичний обсяг реалізації дорівнюватиме очікуваному, тобто 50000 од.

      Якщо  очікуваний прибуток на 1-цю продукції використовується у розрахунках не у процентному, а в грошовому виразі, то У_п =В_п + П.

      Основними перевагами витратного методу розрахунку ціни є його простота, незначна потреба  в інформації, можливість прийняття  конкретних рішень.

      Ще  одним технічним прийомом розрахунку ціни, виходячи із витрат, є метод беззбитковості (система “директ-костінг”). Встановлюючи ту чи іншу ціну, потрібно оцінювати отриманий беззбитковий обсяг випуску та реалізації продукції, його реальність з точки зору можливостей підприємства, а також розмірів і поведінки цільового ринку. Якщо отриманий обсяг реалізації продукції нижчий за точку беззбитковості або вищий за місткість ринку, то така ціна є непридатною. Остаточно розрахована ціна повинна бути такою, що забезпечує найбільший за даних умов прибуток. 

      Встановлення  ціни на товар на основі вивчення попиту

      Служба  контролінгу на підприємстві повинна  повинна ретельно аналізувати поведінку своїх клієнтів в різних секторах ринку і прогнозувати можливу зміну цієї поведінки у майбутньому. Такий аналіз можна провести за допомогою показника еластичності попиту.

       Еластичність  попиту за ціною – це ступінь реагування покупців, що виражається в зміні обсягу попиту на даний товар залежно від зміни його ринкової ціни (за інших однакових умов). Кількісно визначається шляхом підрахунку коефіцієнта еластичності попиту, який показує на скільки процентів зміниться попит при зміні ціни на 1%.

      де  Е –коефіцієнт еластичності попиту;

      Q - процентна зміна величини попиту;

      Р - процентна зміна ціни товару;

      Оскільки еластичність визначається як відношення процентних змін чисельника і знаменника, то вона є коефіцієнтом, що не залежить від одиниць виміру даних показників. Це дає можливість працівникам сужби контролінгу порівнювати чутливість попиту для різних товарів, незалежно від одиниць виміру їх обсягу (т, кг, шт, коефіцієнт маржинального доходу і т.д.) і грошових одиниць ( грн, російські рублі, американські долари, євро і т.д.)

       Для практичних розрахунків вищенаведену формулу  трансформують, щоб можна було простежити зміну попиту в різних цінових діапазонах:

      де  Е – коефіцієнт еластичності попиту;

      Q₁,Q_{2 –} величини попиту відповідно до і після зміни ціни на товар;

      P_1,P₂ – відповідно, попередня і нова ціна

      В зв”язку з тим, що взаємозв”язок  між ціною товару і величиною попиту обернений (ціна товару зростає – величина попиту знижується, і навпаки), то коефіцієнт попиту за ціною є величина від”ємна. Прийнято знак “-“ ігнорувати і оперувати абсолютною величиною показника.

      Розглянемо  основні варіанти можливих значень  коефіцієнта цінової еластичності попиту.

      Якщо  Е>1, то попит еластичний, тобто процентна зміна величини попиту перевищує процентну зміну ціни. Наприклад, попит на товари тривалого використання (побутова техніка, меблі, автомобілі), як правило, є еластичним, тобто незначні зміни цін на ці товари спричинюють суттєві зміни в обсягах їх придбання.

      Якщо  Е<1, то попит є нееластичним, тобто процентна зміна попиту є меншою ніж процентна зміна ціни. Це характерно для товарів щоденного споживання. Наприклад, підвищення ціни на 1 кг. хліба на 20-30% не спричинить такого ж зниження обсягу його споживання.

      Якщо  Е=1 , то це означає, що процентна зміна попиту дорівнює процентній зміні ціни.

      Таким чином, працівники відділу контролінгу  завжди повинні оцінювати еластичність попиту на продукцію, що випускається підприємством. Якщо попит нееластичний, то зниження ціни приведе до зменшення виручки і зниження рівня рентабельності. При еластичному попиті зниження ціни на товар перекриється збільшенням обсягу його реалізації. 

 

Контролінг функціональних напрямків діяльності 

Тема: Контролінг фінансової діяльності 

1. Зміст і  основні завдання фінансового контролінгу.
2. Показники ліквідності.
3. Показники платоспроможності (фінансової стійкості).
4. Показники ділової активності підприємства.
5. Показники рентабельності.
6. Модель Дюпона.
7. Діагностика банкрутства підприємства.

 

1. Зміст і основні завдання фінансового контролінгу

 

    Найважливішим завданням фінансового контролінгу  є забезпечення ліквідності, підтримання  постійної платоспроможності, досягнення заданого рівня рентабельності.

    Фінансовий  контролінг використовується в першу  чергу як інструмент аналізу балансу. За допомогою балансу підприємство має можливість проаналізувати фінансовий стан, що набуває особливої актуальності в умовах ринку.

    Слід  сказати, що результати аналітичних розрахунків є не єдиним і безумовним критерієм для прийняття управлінських рішень. Потрібно враховувати ще й інші моменти, зокрема, особисті якості людини, яка приймає рішення, її знання, інтелект, досвід роботи, тобто ті неформальні ознаки, які суттєво впливають на якість управлінських рішень.

    Тільке  оптимальне поєднання формалізованих (аналітичних) розрахунків і неформалізованих процедур прийняття управлінських  рішень забезпечить підприємству перемогу в боротьбі з конкурентами.

    До  найважливіших показників діяльності підприємства, які визначаються за допомогою балансу та даних про обсяг виробництва відносяться:

• показники ліквідності;
• показники платоспроможності (фінансової стійкості);
• показники ділової активності підприємства;
• показники рентабельності;

 

2. Показники ліквідності

 

1. Коефіцієнт  абсолютної ліквідності:

К_абс.= (Поточні фінансові інвестиції +Грошові кошти та їх еквіваленти в національній і іноземній валюті (з 2 розділу активу)) : Поточні зобов”язання (підсумок 4 розділу пасиву)

      Коефіцієнт  абсолютної ліквідності показує  наскільки підприємство забезпечує покриття своїх зобов”язань готівкою. Нормативне значення показника >0. Теоретично достатнє значення > 0,2 – 0,3. Тобто, якщо підприємство може на даний момент на 20-30 % погасити свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною. Слід звернути увагу на динаміку цього показника – різкі коливання небажані.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності:

К_пром._.= (Всього оборотні активи – виробничі запаси – тварини на вирощуванні і відгодівлі – незавершене виробництво – готова продукція – товари (з 2 розділу активу)) : Поточні зобов”язання (підсумок 4 розділу пасиву).

      Коефіцієнт  швидкої ліквідності є похідним від першого і взаємопов”язаний з ним. Нормативне значення цього  показника: 0,6-0,8.

      3. Коефіцієнт покриття.

      К_покр.= Оборотні активи (2 розділ активу) : Поточні зобов”язання (підсумок 4 розділу пасиву)

      Коефіцієнт  покриття показує, скільки гривень  поточних активів припадає на 1 гривню поточних зобов”язань і свідчить про достатність у підприємства коштів для погашення своїх зобов”язань. Нормативне значення показника > 1.

4. Коефіцієнт покриття  зобов”язань за  рахунок матеріальних  запасів:

      К_{покр. мат}= Запаси (з 2 розділу активу) : Поточні зобов”язання (підсумок 4 розділу пасиву)

      Цей коефіцієнт показує, як впливає ромір матеріальних запасів на ліквідність оборотних коштів. Його доцільно визначати у відсотках до зобов”язань. Його динаміка дає уявлення про поліпшення чи погіршення структури ліквідних оборотних коштів. Якщо цей відсоток  знижується, то це свідчить про поліпшення структури оборотних коштів.

5. Чистий оборотний  капітал:

ЧОК = Оборотні активи (2 розділ активу)– Поточні зобов”язання (підсумок 4 розділу пасиву)

      Цей показник свідчать про те, що підприємство може не тільки покрити свої короткострокові зобов”язання в поточному році, але й має фінансові резерви для розширення своєї діяльності в перспективі. Нормативне значення показника > 0.  

      3. Показники платоспроможності  (фінансової стійкості) 

      Платоспроможність передбачає наявність у підприємства коштів і їх еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що потребує негайного погашення.

      Ознаками  платоспроможності є:

• наявність грошей у касі, на поточних рахунках;
• відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

      До  основних показників фінансової стійкості  відносяться:

      1. Коефіцієнт платоспроможності  (автономії):

К_{автономії.} = Власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву) : Валюта балансу)

      Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Нормативне значення цього показника > 0,5. Чим вищим є значення цього показника, тим більш фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство.

      2. Коефіцієнт фінансування:

      К_фін = Залучений капітал (2,3,4,5 розділи пасиву) : Власний капітал (1 розділ пасиву)

      Цей коефіцієнт характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Нормативне значення показника < 1. Чим вищий показник, тим більше у підприємства зобов”язань і небезпечніша економічна ситуація, бо при відсутності ліквідних коштів воно може стати банкрутом.