Лекции по "Контролінг"

Опорний конспект лекцій з  курсу “Контролінг”

Тема 1. Фундаментальні поняття  контролінгу

1. Історія розвитку контролінгу.
2. Сутність контролінгу та сфера його застосування.
3. Цілі, функції і завдання контролінгу.
4. Предмет і методи контролінгу.
5. Контролінг у ситемі управління.

 

1. Історія розвитку  контролінгу

      Контролінг, як система підтримки управлінських  рішень, вперше був запроваджений  на підприємствах США наприкінці ХІХ на початку ХХ століття. У 1880 р. була введена посада контролера в  залізничній компанії Atchison Topeka and Santa Fe Railroad для управління інвестиціями і основним капіталом. У 1892 р. впроваджує контролінг компанія General Electric.

      Але широкого розвитку на американських  підприємствах контролінг набув  лише в 30-х роках ХХ ст. У 1931 р. був  створений Controllers Institute of America. У 1944 р. створено дослідницький інститут “Controller-ship Foundation”.

      З середини 50-х років ХХ ст. у німецькомовній літературі формується певний підхід до контролінгу. Розвиток контролінгу  в Німеччині пов”язують з принциповою переорієнтацією підприємницького мислення та змінами у світовому співтоваристві.

      Підвищення  попиту на послуги в галузі контролінгу  зумовило появу в Німеччині цілого ряду наукових і освітніх організацій. У 1971 році була створена Академія контролінгу (м. Гаутінг / Мюнхен, Німеччина). У 1974 р. випускники Академії контролінгу заснували Спілку контролерів. Спілка контролерів мала свій друкований орган – журнал “Controller Magazin.” З 1974 року проводиться конгрес контролерів.

      В Україні інтерес до контролінгу почав проявлятися після набуття нею статусу суверенної і незалежної держави, що стала орієнтуватися на побудову економіки нового типу.

      Опорними  при комплексному впровадженні контролінгу  виступають фінансові інститути, і  перш за все банки. Динаміка розвитку, підтримка державних і комерційних структур, наявність фінансових засобів, необхідність швидкого і ефективного розвитку для забезпечення виживання і одержання конкурентних переваг пробудили інтерес до контролінгу у цій сфері. На промислових підприємствах України відомі лише поодинокі випадки функціонування служб контролінгу і, як правило, в усіченому варіанті. В той же час, окремі елементи контролінгу під іншою назвою і в дещо іншому ракурсі існували досить давно.

      2. Сутність контролінгу  та сфера його застосування 

      Контролінг – нова концепція ефективного управління фірмою для забезпечення її довготривалого існування на ринку.

      Система контролінгу є синтезом елементів  обліку, аналізу, контролю, планування, реалізація яких забезпечує вироблення альтернативних підходів при здійсненні оперативного і стратегічного управління.

      Система контролінгу:

• направлена на завчасну ліквідацію проблемних зон на підприємстві і орієнтована на досягнення поставлених цілей і завдань;
• відіграє істотну роль у підвищенні якості управління процесом досягнення поставлених цілей і кращих результатів діяльності підприємства на основі спостереження, перевірки усіх напрямків діяльності, обліку, співставлення даних і аналізу;
• забезпечує неперервне інформаційне супроводження керівників усіх рівнів управління своєчасною інформацією про тенденції і відхилення за прийнятим на підприємстві алгоритмом;
• сприяє функціонуванню механізму саморегулювання, як елемента зворотного зв”язку, за даними якого корегуються раніше прийняті плани і рішення;
• забезпечує систематичне відстеження і контроль за ходом виконання поставлених завдань з одночасним корегуванням процесів їх виконання через узгодження цілей різних функціональних напрямків;
• будучи сигнальною системою для менеджменту, на відміну від традиційного “чистого” контролю включає не тільки контроль фактичних результатів, але й різні форми контролю тенденцій і намірів;
• сприяє реінжинірингу бізнес-процесів, реорганізації структур управління і вдосконаленню методів управління ефективністю, надійністю і безпекою виробництва.

      В ідеалі контролінг знаходить точки  зіткнення між функціональними  складовими менеджменту, створюючи  єдину систему управління, а з  врахуванням змін внутрішнього і  зовнішнього середовища, адаптує  цю систему під нові вимоги. Тому контролінг не підміняє систему управління, а органічно вписується в неї на основі концепції контролінгу як функції підтримки управління. 
 

3. Цілі, функції і  завдання контролінгу 

      Основна ціль контролінгу - оптимізація фінансового результату при гарантованій ліквідності.

      Функції контролінгу :

1. Функція координації.
2. Аналітична функція.
3. Сервісна (надання необхідної для управління інформації).
4. Функція прийняття рішень.
5. Консалтингова функція.

      Неохідність функції координації випливає з поділу системи управління на складові: організація, система планування і контролю, інформаційна система, система управління персоналом, система цілей та принципів управління.

      Аналітична  функція полягає у виявленні причин відхилення фактичного значення показників від цільового чи заданого їх значення, включаючи завдання дослідження причин цих відхилень.

      Сервісна  функція передбачає інформаційне обслуговування управління за допомогою систем планування, нормування, обліку і контролю. Всі ці системи орієнтуються на досягнення мети, кінцевого результату діяльності підприємства. Інформація повинна містити планові (нормативні) і фактичні показники і дані про виявлені відхилення.

      Функція прийняття рішень реалізується за допомогою використання даних про аналіз відхилень, загальних результатів діяльності підприємства. Така інформація необхідна для прийняття тактичних (оперативних) і стратегічних рішень.

      Консалтингова функція здійснюється через внутрішнє консультування і участь у підготовці внутрішніх документів (стандартів, регламентів. положень, інструкцій, програм, заходів тощо).

      Основне завдання контролінгу – надання керівництву інформації про те, якими новими якісними методами можна досягти поставлені цілі. 

4. Предмет і методи  контролінгу 

      Предметом контролінгу є процес управління підприємством, що включає в себе постановку цілей, формування стратегії, розробку стратегічних і оперативних планів і бюджетів, моніторинг поточних подій, контроль і аналіз відхилень фактичних результатів від намічених цілей.

      Для вивчення предмету контролінгу використовуються загальноме-тодологічні, загальнонаукові та специфічні методи дослідження.

      До  загальнометодологічних методів відносяться такі, які характерні для будь-якої науки: спостереження, порівняння, аналіз, синтез, систематизація, історія розвитку, виявлення закономірностей, прогнозування.

      Враховуючи  складність системи контролінгу, його предмет вивчається всім арсеналом  способів і прийомів тих наук, які  з ним пов”язані. До загальнонаукових методів відносяться методи досліджень окремих систем: планування, обліку, аналізу, управління, статистики, кібернетики, інформатики.

      До  специфічних методів, що використовуються в контролінгу, відносяться аналіз величини в точці беззбитковості, метод розрахунку сум покриття, бенчмаркінг, функціонально-вартісний аналіз, портфоліо-аналіз, аналіз сильних і слабких місць (SWOT-аналіз), АВС-аналіз, XYZ-аналіз та інші.

      6. Контролінг у системі  управління 

      Система управління здійснює формування і організацію виробничого і фінансового процесів, а також координацію і регулювання окремих її елементів. Окремі стадії управлінського процесу логічно взаємопов”язані і формують управлінський цикл. Представлена на рис. 1 послідовність стадій управлінського процесу описує його класичну схему і показує, що окремі стадії протікають циклічно.

      

      

 

 

Рис. 1. Стадії управлінського циклу

      В цілому система контролінгу забезпечує організаційно-методичну основу підтримки  елементів в циклі управління у всіх актуальних ракурсах менеджменту  підприємства шляхом регламентації виконання основних функцій управління таких як облік, контроль, аналіз, планування та принципового переосмислення їх завдань.

      Формування  обліково-економічної інформації на підприємстві повинно здійснюватися  таким чином, щоб були враховані усі аспекти його фінансово-господарської діяльності з метою забезпечення оптимальних взаємозв”язків і взаємозалежностей між усіма основними функціями управління.

      Перебуваючи на перетині функцій обліку, контролю, аналізу і планування, контролінг займає особливе місце в інформаційно-аналітичній системі управління підприємством. Він синтезує, поєднує усі вищеперераховані функції, інтегрує і координує їх, не підмінюючи жодну з них, а лише переводячи управління підприємством на якісно новий рівень.

 

      Частина 2. Практика контролінгу 

      Тема: Контролінг ефективності використання ресурсів 

1. Показники використання грошових коштів.
2. Показники використання запасів.
3. Показники використання необоротних активів.
4. Показники використання персоналу і заробітної плати.

 

1. Показники використання грошових коштів

 

      Для підприємства важливим є процес формування обсягу грошової маси та її витрачання. Мистецтво маневрувати грошовими  коштами досить складне.

      У системі контролінгу потрібно аналізувати  рух грошових коштів за минулі роки і складати прогноз на майбутнє.

      Дефіцит грошей покривається за рахунок залучення  позик або за рахунок нарощування  притоку грошей (оптимізація плану  виробництва, економія ресурсів при  виробництваі і збуті продукції, перебудова організаційної структури  підприємства і структури управління).

      На  жаль на сьогоднішній день відсутня методика аналізу формування і використання грошей. З 1.1.2000 р. згідно з П(С)БО 4 складається Звіт про рух грошових коштів, але методик його аналізу поки що немає.

      На  основі Звіту про рух грошових коштів можна проаналізувати формування та використання грошей за рік за видами діяльності з розшифровкою окремих статей, але такий загальний аналіз мало що дає.

      Професор  Пушкар М.С. рекомендує використовувати  такі показники¹:

• Прибуток / гроші - характеризує наскільки активно гроші сприяли формуванню прибутку. Величина прибутку береться з форми 2, а гроші – загальною сумою, яка витрачена на різні цілі – з Головної книги за кредитом рахунків 30,31.33.
• Виручка / гроші - свідчить про те, наскільки ефективно “працювали” гроші на загальний показник реалізації (форма 2).
• Дебітори / гроші - характеризує “заморожені” або вилучені з обороту грошові кошти.
• Гроші / активи – характеризує динаміку грошових коштів, їх роль та активність у формуванні загального капіталу.
• Гроші / робочий капітал – характеризує роль грошей у формуванні робочого капіталу (власних оборотних коштів).
• Гроші / запаси – характеризує роль грошей у формуванні запасів.