Бухгалтерський облік витрат зе елемнтами

Розділ 1

ВИТРАТ  ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ - економічна категорія

товарного виробництва

1.1.                                Економічна природа витрат за елементами , його роль і місце в діяльності підприємства

Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях економічної діяльності. Це дає змогу отримати інформацію про те, скільки і яких засобів витрачено незалежно від того, де вони вироблені та на які цілі використано, дозволяє в межах підприємства планувати та контролювати обсяги закупівлі матеріальних ресурсів, розміри фонду оплати праці, ставити завдання зменшення собівартості продукції, проводити економічний аналіз витрат підприємства, а також порівнювати структуру витрат різних підприємств.

Кожна галузь має свої особливості структурної побудови витрат у розрізі елементів. Наприклад, у видобувних галузях найбільшу питому вагу складають витрати на оплату праці, у машино-, приладобудуванні та деяких інших галузях матеріальні витрати майже дорівнюють витратам на оплату праці. Висока питома вага матеріальних витрат у харчовій промисловості, де в окремих підгалузях вона перевищує 90% (масложирова тощо).

Відображення використаних ресурсів на виробництво та формування елементів витрат - це перший етап обліку процесу виробництва.

Витрати операційної діяльності групуються за наступними еко­номічними елементами:

•  матеріальні витрати

•  витрати на оплату праці

•  відрахування на соціальні заходи

•  амортизація

•  інші операційні витрати.

Це групування є єдиним для всіх видів економічної діяльності продукції (робіт послуг) або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі:

•     купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, які вико­ ристані в операці-йній діяльності підприємства;

•     придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке пали­во та енергію всіх видів, які використані на технологічні та інші опе­раційні цілі, в тому числі на експлуатацію транспортних засобів, опа­лення та освітлення приміщень, на вироблення з палива тепло- та електроенергії, що спожиті в операційній діяльності підприємства.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат;

•     тару й тарні матеріали, що використані в операційній діяль­ності підприємства;

•     будівельні матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;

•     запасні частини, які використані для ремонту основних за­собів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;

•     інші матеріальні витрати, які відображають вартість виконаних для підприє-мства робіт і послуг виробничого та невиробничого ха­рактеру (здійснення окремих операцій з виробництва продукції;

•          обробку сировини й матеріалів,

•          проведення іспитів з випробування сировини й матеріалів, які викорис-товуються у виробництві; транспортні послуги, які є складо­вою технологічного процесу виробництва тощо);

•              малоцінні й швидкозношувані предмети (МІПГІ), що викорис­товуються протягом не більше одного року або нормального опе­раційного циклу, якщо він більше одного року, в операційній діяль­ності підприємства, зокрема: інструмент, господарський інвентар, спеціальне оснащення;

   •              спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивіду­ального захисту;

   •              мило та інші миючі засоби, знешкоджувальні засоби, молоко і лікувально-профілактичне харчування тощо;

   •              відшкодування   витрат   працівникам   за   придбання   нимиспеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивіду­ального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією.

    З витрат на матеріальні цінності, що включаються до собівартості продукції,вираховується вартість зворотних відходів.

   Зворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфаб­рикатів, тепло-носіїв та інших видів матеріальних цінностей, що ут­ворилися в процесі виробниц-тва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними вит­ратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використо-вують­ся за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

•              залишки матеріальних цінностей, які відповідно до встановле­ної технології передаються до інших цехів, підрозділів як по­вноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

•              попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим (ос­новним) продуктом в єдиному технологічному процесі.

До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:

•              заробітна плата за окладами й тарифами;

•              надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів
у розмірах, передбачених діючим законодавством;

•              премії та заохочення:

•              матеріальна допомога;

•              компенсаційні виплати:

•              оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

•              інші витрати на оплату праці.

Витрати на оплат праці складаються з основної заробітної пла­ти, додаткової заробітної плати та інших заохочуваяьних і компен­саційних виплат.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану ро­боту відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюєгься у ви­гляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців, а також суми процентних або комісійних нарахувань в залежності від обсягу- доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг).

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю по­над установлені норми за трудові успіхи та винахідливість, за особ­ливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

        Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чин­ного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначени­ми актами норми.

До витрат на виплату основної заробітної плати на­лежать:

1) заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьова­ний час) відповідно до встановлених норм праці (норми часу, ви­робітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів)  і  відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.

2) вартість продукції, що видається в порядку натуральної опла­ти працівникам згідно з діючим законодавством.

Законом України "Про оплату праці" (ст. 23) передбачена мож­ливість часткової виплати заробітної плати натурою за таких умов:

• можливість натуроплати повинна бути передбачена колектив­
ним договором (не домовленістю сторін, яка може носити індивіду­
альний характер, а саме колективним договором);

• виплати натурою повинні носити частковий характер;

• вартість натуроплати повинна бути еквівалентна оплаті праці в
грошовому виразі;

•оплата праці в натуральній формі може здійснюватись лише
тими товарами, які не заборонені в якості натуроплати.

До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:

1. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством:

•     кваліфікованим     робітникам,     зайнятим     на     особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

•     ча класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарст­ва, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і кла­си кваліфікації;

•     бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної ро­
боти, за керівництво бригадами;

•     персональні надбавки;

•     керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх вико­нання;

•     за знання іноземної мови;

•     за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговуван­ня або збільшення обсягу виконуваних робіт:

•     доплати до середнього заробітку;

•     за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах, в
багатозмінному та неперервному режимі виробництва, включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком, у нічний час;

•     працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нор­мативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;

•     інші надбавки і доплати.

2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим служ­бовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію кон­кретних видів матері-альних ресурсів, в тому числі за:

•     виконаний та перевиконання виробничих завдань;

•     виконання акордних завдань у встановлений строк;

•     підвищення продуктивності праці, виробітку;

•     поліпшення  кінцевих  результатів  господарської діяльності бригади, діль-ниці, цеху;

•     економію сировини, матеріалів, інструментів та інших ма­теріальних цінностей;

•     зменшення простоїв устаткування та за інші якісні показники в роботі  підприємств, а також премії,  нараховані робітникам із преміального фонду майстра тощо.

3.   Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спецішіьністю на даному підприємстві).

4.   Оплата  праці   працівників,   які   не   перебувають  у  штаті підприємств, за виконання робіт згідно з договорами цивільно-право­вого характеру, включаючи договір підряду, виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побілка і фарбування, робіт з експертизи тощо), за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадять­ся безпосередньо цим підприємством. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці цих працівників, визначається, виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором і платіжних документів.

5.   Оплата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, в пона­
дурочний час за розцінками, встановленими законодавчими актами.

6.   Заробітна плата до кінцевого розрахунку по закінченні (або іншого  періоду) обумовлена системами оплати праці на сільськогосподарських підприємствах.

7.   Суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасо­вої втрати працездатності до фактичного заробітку у випадках, коли працівник продовжує працювати на підприємстві.

8.   Виплати різниці в окладах працівників, працевлаштованим з інших   підприємств   зі    збереженням   протягом   деякого   часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попе­реднім місцем роботи, а також при тимчасовому заступництві.

9.   Процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу).

10.            Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'яз­ку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахто­вому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством.

11.            Суми, нараховані за виконай роботу особам, залученим для роботи на підприємстві згідно зі спеціальними договорами з державними організаціями (на надання робочої сили), які видані безпосе­редньо цим особам.

12. Оплата    праці    кваліфікованих   робітників,    керівників, спеціатістів підприємств, залучених без звільнення від основної ро­боти для  підготовки,  перепідготовки та підвищення  кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл.

13. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів се­редніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів, які працюють на підприємствах у складі студентських загонів.

14. Оплата пращ студентів вищих навчальних закладів і учнів се­редніх спеціальних і професійно-технічних закладів, що проходять виробничу практик на підприємстві, а також оплата праці учнів за­ гальноосвітніх шкіл у період професійної орієнтації, які залучені на тимчасову роботу до посильної праці на період канікул.