Бухгалтерський облік витрат зе елемнтами

Аналізуючи техніко-економічні показники по ВАТ «ІнГЗК» за період з 2006-2008 рр. (див. дод. Б), спостерігаємо, що в 2007 році основні засоби зросли майже на 14,83 %, а в 2008 році на 8,07 % - це порівняно менше, ніж у 2007 році на 6,76%.

Далі проаналізуємо запаси:

- виробничі запаси знизились у 2007 році становлять 3,84 %, а в 2008 році – знизились на 6,16 %. Це свідчить про те, що в 2008 році почалося зниження (порівняно з 2007р.) виробничих запасів;

- тварини на вирощуванні та відгодівлі у 2007 р. зросли до 172100, у 2008 р. зменшились на 99,88 %;

- незавершене виробництво збільшилось у 2007р. на 18,93%, у 2008р. зменшилось на 37,92%;

- готова продукція збільшилась у 2007р. на 13,17 %, в 2008р. зменшилась на 66,5%;

- товари знизились у 2007р. на 86,55%, в 2008р. збільшились на 4,26%.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги у 2007р. збільшилась на 474,87%, в 2008р. збільшилась на 530,65 %.

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

- з бюджетом у 2007р. збільшилась на 259666,67%, а в 2008р. знизилась на 97,95 %;

- за виданими авансами у 2007р. збільшилась на 9,28%, а в 2008р. збільшилась на 16,69%;

Грошові кошти та їх еквіваленти:

- в національній валюті в 2007р. зросли на 31376,67 %, а в 2008р. зросли на 443,11%;

- в іноземній валюті в 2007 р. збільшились на 13162,2 %, в 2008р. знизились до 83,01 % .

Власний капітал у 2007 р. збільшився на  32,65%, у 2008 р. збільшився на 183,79%.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги в 2007р. зросла на 104,38 %, у 2008р. зросла на 128,8 %.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2007р. зріс на 43,12 %, у 2008р. зріс на 80,89%.

Собівартість реалізованої продукції в 2007р. зросла на 10,84 %, у 2008 р. зросла на 5,93 %.

Адміністративні витрати в 2007р. збільшилися на 59,52 %, а в 2008р. збільшилися на 18,41 %.

Витрати на збут у 2007р. збільшилися на 53,48 %, а в 2008р. збільшилися на 81,42%.

Чистий прибуток у 2007р. збільшився на 285,81 %, у 2008р. збільшився на  5,53%.

Коефіцієнт фінансової автономії характеризує частку власних засобів підприємства до загальної суми засобів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення даного коефіцієнта, тим підприємство є фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів. З цього видно, що підприємство є фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів, що на 1,8 % в 2008 р. більше, ніж у 2007 р.

Коефіцієнт фінансової залежності у ВАТ «ІнГЗК» наближається до одиниці, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт фінансового ризику у ВАТ «ІнГЗК» дорівнює у 2008 р. 0,353. Це свідчить про  незалежність підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто збільшення фінансової стійкості.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Він повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість в використанні власних засобів підприємства. Коефіцієнт більший нуля, тому це свідчить про незалежність підприємства від кредиторів.

Чим вищий рівень першого показника і нижче другого та третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

На кожну гривню власних засобів підприємства в 2007 р. - 0,391 грн. привернутих засобів, а у 2008 р.- 0,353 грн. Це на 0,038 менше, ніж у 2008 р., тому це свідчить про не досить повну стійкість підприємства.

Але коефіцієнт маневреності власного капіталу показує достатній рівень.

Коефіцієнт фінансової незалежності показує гарний результат, бо більший за критичне значення 0,6.

Коефіцієнт загальної ліквідності у ВАТ «ІнГЗК» у 2007 р. – 1,914, а в 2008 р. – 3,179. Це збільшення вважається небажаним, бо може свідчити про порушення структури капіталу.

Коефіцієнт термінової ліквідності на підприємстві більше за достатнє значення 0,7 – 0,8. Це свідчить про більш раціональне використання засобів та оптимізації структури балансу.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності нижчий за оптимальне значення 0,2 – 0,35. Це свідчить про не раціональне використання грошових засобів.

Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця. Показник є більшим за нуль, це свідчить про заінтересованість ним інвесторів.

Валова рентабельність продажів показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційна рентабельність продажів показує можливість керівництва підприємства отримував від діяльності до вирахунку витрат, які не відносяться до операційної ефективності. Це свідчить про економію на постійних витратах.

При розгляді цього показника та показника валової рентабельності можна зробити такі висновки, якщо протягом років валова рентабельність змінювалась, а показник операційної рентабельності поступово збільшується, це означає, що зменшилися витрати по статтям адміністративних і збутових витрат.

Чиста рентабельність продажів у ВАТ «ІнГЗК» показує повний вплив на структури капіталу і фінансування товариства на її рентабельність.

Валова рентабельність виробництва показує, скільки гривень валового прибутку припадає на гривню витрат, які формують собівартість реалізованої продукції.

Чиста рентабельність виробництва показує, скільки гривень чистого прибутку припадає на гривню реалізованої продукції.

Всі показники рентабельності зростають в динаміці. Це означає, що підприємство не отримувало збитків від фінансового та інвестиційного прибутку.

Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва і оборот, який приносить відповідний ефект в вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється в грошові засоби, тобто погашається.

Період оборотності дебіторської заборгованості. Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого дебіторами. Він збільшується і це свідчить про ненадійність дебіторів.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, скільки оборотів необхідно товариству для оплати боргів.

Період оборотності кредиторської заборгованості. Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого в поставщиків товариства.

Коефіцієнт оборотності запасів показує, скільки оборотів за рік здійснили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готову продукцію.

Далі відобразимо діаграми «Фінансові показники ВАТ «ІнГЗК »»

Рис. 2.1  Фінансові показники ВАТ «ІнГЗК» за період 2006-2008рр.

Отже, на даному рисунку відображені фінансові показники ВАТ «ІнГЗК» в межах від - 0,018 до 3,179. З рисунку видно, що коефіцієнт фінансової автономії за період з 2006 р. по 2007 р. почав знижуватися, але потім з 2007 р. по 2008 р. почав зростати. Це свідчить про те, що підприємство є фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів.

Коефіцієнт фінансового ризику показує незначний спад, але його значення достатнє для того, щоб сказати, що підприємство незалежне від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто фінансово стійке.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує значне зростання в 2008р., порівняно з 2007 р. і це свідчить про незалежність ВАТ «ІнГЗК» від кредиторів.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризується великим, стабільним значенням, що є гарним показником незалежності підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності займає найнижчу ступінь графіку, що свідчить про не раціональне використання коштів.

Рентабельність власного капіталу на рисунку поступово зростає. Це свідчить про заінтересованість підприємством інвесторів.

Валова рентабельність продажів зростає, це означає ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційна рентабельність продажів, також зростає. Це свідчить про економію на постійних витратах.

Чиста рентабельність продажів у ВАТ «ІнГЗК» в 2008 р., порівняно з 2007 р. значно збільшилась, це показує повний вплив на структури капіталу і фінансування товариства на її рентабельність.

Коефіцієнт фінансової залежності зростає, як видно з графіку і ,як наслідок, власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт загальної ліквідності у ВАТ «ІнГЗК» надмірно зростає і  може свідчити про порушення структури капіталу.

Коефіцієнт термінової ліквідності збільшений на підприємстві. Це свідчить про більш раціональне використання засобів та оптимізації структури балансу.

Коефіцієнт оборотності активів має порівняно однакові, високі значення, що показує відповідний рівень оборотності виробництва і прибутку.

Далі розглянемо більш високі показники і оцінемо їх наглядно (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2 Фінансові показники ВАТ «ІнГЗК» за 2006-2008рр.

Отже, валова рентабельність виробництва в 2008 р., порівняно з 2007 р. зросла. Це показує, скільки гривень валового прибутку припадає на гривню витрат, які формують собівартість реалізованої продукції.

Чиста рентабельність виробництва є найвищим показником і відображає, скільки гривень чистого прибутку припадає на гривню реалізованої продукції.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - знижується. Це свідчить про збільшення заборгованості.

Період оборотності дебіторської заборгованості – збільшується і це означає ненадійність дебіторів.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – зменшується, можемо вважати, що борги підприємства зменшуються також.

Період оборотності кредиторської заборгованості - збільшився. Це свідчить про збільшення періоду повернення боргу.

Коефіцієнт оборотності запасів – зменшився, тобто кількість разів перенесення вартості на готову продукцію, теж зменшилась.

2.2 Особливості облікової політики підприємства ВАТ «ІнГЗК»

Зміст облікової політики на ВАТ „ІнГЗК”  визначається наказом „Про облікову політику підприємства, організацію бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності”,  цей наказ розробляють головний бухгалтер підприємства і його перший замісник, вони несуть відповідальність за його формування. (додаток структура бухгалтерії ВАТ „ІнГЗК”  Генеральний директор ВАТ „ІнГЗК”  затверджує наказ „Про облікову політику підприємства, організацію бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності” і  несе відповідальність за його зміст , саме його підпис робить наказ чинним. Цей наказ стосується всіх галузей ВАТ „ІнГЗК”   тому він візується керівництвом і провідними спеціалістами комбінату - головним інженером, фінансовим директором, директорами по закупівлі і логістиці, зі збуту, з побуту і соціальних питань, по персоналу, начальниками транспортного, тендерного відділів, начальником центру з управління витратами, начальниками відділів кадрів, АСУ, і юридичного відділу, а також  завідуючою архівом. (див. дод.        ).

Способи ведення бухгалтерського обліку обрані підприємством при формуванні облікової політики застосовуються з 1 січня  нового року всіма структурними підрозділами комбінату, включаючи виділені на окремий баланс дочірні підприємства, не залежно від місця їх розташування, а окремі підрозділи ВАТ „ІнГЗК”  знаходяться в Дніпропетровській, Кіровоградській, Херсонській областях, а також в АР Крим (додаток„Структура ВАТ „ІнГЗК”).

Згідно облікової політики та наказу бухгалтерський облiк на пiдприємствi ведеться на пiдставi журнально-ордерної системи облiку (див  рис. 2.3).

Рис. 2.3. Журнально-ордерна система облiку на ВАТ „ІнГЗК”  .

Обiг товарно-матерiальних цiнностей ведеться матерiально-вiдповiдальними особами в мiсцях збереження ТМЦ (у кiлькiсному виразi), а також у бухгалтерiї (у вартiсному виразi). Товарно-матерiальнi цiнностi, що надiйшли, прибутковуються матерiально-вiдповiдальними особами на пiдставi супровiдних i розрахунково-платiжних документiв постачальникiв.

На пiдприємствi прийнята постiйна система обiгу запасiв. Придбанi або виготовленi запаси зараховуються на баланс пiдприємства по їхнiй фактичнiй собiвартостi, що визначається, виходячи з витрат на їхнє придбання або виготовлення. При вiдпустцi запасiв у виробництво, продаж або iнше вибуття оцiнка їх здiйснюється за методом iдентифiкованої i середньозваженої собiвартостi згiдно з прийнятою на пiдприємствi облiковою полiтикою. Вартiсть переданих в експлуатацiю МШП списувалася на витрати з подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiсного урахування таких предметiв по мiсцях експлуатацiї протягом термiну їхнього фактичного використання. У балансi запаси вiдображаються по початковiй вартостi.

На пiдприємствi в 2009 роцi бухгалтерський облiк витрат вiвся вiдповiдно до П(С)БО-16 "Витрати" (далi - Стандарт № 16), згiдно якого витрати визнавалися одночасно iз зменшенням активiв чи збiльшенням зобов'язань. До складу виробничої собiвартостi включалися наступнi витрати: -прямi матерiальнi витрати (до складу прямих матерiальних витрат включалися вартiсть сировини та основних матерiалiв, що складали основу виробляємої продукцiї, купiвельних напiвфабрикатiв та комплектуючих виробiв, допомiжних та iнших матерiалiв); -прямi витрати на оплату працi (включалась заробiтна плата та iншi виплати робiтникам, зайнятим у виробництвi продукцiї, виконаннi робiт та наданнi послуг); -iншi прямi витрати (вiдрахування на соцiальнi заходи, витрати на вiдрядження, амортизацiя); -загальновиробничi витрати (витрати на управлiння виробництвом, амортизацiя основних засобiв загальновиробничого призначення, витрати на опалення, освiтлення, водопостачання та iнше утримання виробничих примiщень, витрати на охорону працi, технiку безпеки, iншi загальновиробничi витрати). Постiйнi виробничi витрати не розподiлялися в зв'язку з тим, що невизначена база розподiлу при нормальнiй потужностi пiдприємства, i в повному обсязi вiдносились до складу виробничої собiвартостi продукцiї. До складу адмiнiстративних витрат вiдносились витрати, спрямованi на обслуговування та управлiння пiдприємством (загальнi корпоративнi витрати, витрати на вiдрядження i утримання апарату управлiння пiдприємством, витрати на утримання основних засобiв адмiнiстративного призначення, винагороди за професiйнi заслуги , витрати на зв'язок, витрати за розрахунково-касове обслуговування, податки, збори та iншi обов'язковi платежi (крiм таких, що включаються в виробничу собiвартiсть та капiталiзуються). До складу витрат на збут вiдносились витрати, пов'язанi з реалiзацiєю (збутом) продукцiї. До складу iнших операцiйних витрат вiдносились витрати, що мiстять у собi: визнанi штрафи, пенi, неустойки, витрати вiд утримання об`єктiв соцiально - культурного призначення, собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв, собiвартiсть реалiзованої iноземної валюти, сумнiвнi (безнадiйнi) борги, нестачi та втрати вiд псування цiнностей, витрати вiд операцiйної курсової рiзницi, втрати вiд знецiнення запасiв та iншi витрати операцiйної дiяльностi.