Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2012 в 16:46, реферат
Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях економічної діяльності. Це дає змогу отримати інформацію про те, скільки і яких засобів витрачено незалежно від того, де вони вироблені та на які цілі використано, дозволяє в межах підприємства планувати та контролювати обсяги закупівлі матеріальних ресурсів, розміри фонду оплати праці, ставити завдання зменшення собівартості продукції, проводити економічний аналіз витрат підприємства, а також порівнювати структуру витрат різних підприємств.
Розділ 3
Шляхи вдосконалення обліку витрат за елементами
Комп'ютерна інформаційна система підприємства – сукупність економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, а також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.
Інформаційні системи характеризуються наявністю функціональної і забезпечуючої частини, відповідно до декомпозиції системи на складові частини - підсистеми, що знаходяться у певних відносинах одна з одною. Множина таких відносин разом з елементами утворюють структуру інформаційної системи.
Правильно організований облік витрат в розрізі статей калькуляції, за місцями їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній обсяг інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Якщо для ведення бухгалтерського обліку використовується комп'ютерна програма з розгалуженим аналітичним обліком, іншої додаткової інформації для складання внутрішньої звітності непотрібно - просто достатньо згрупувати показники найбільш зручним чином для керівника. На ВАТ „ІнГЗК” використовується інформаційна система 1 С: Бухгалтерія 7.7.
Комп'ютеризація обліку витрат охоплює широке коло трудомістких операцій. До них відносять: групування виробничих витрат за напрямами витрачання, визначення нормативної (планової) та фактичної собівартості продукції, напівфабрикатів і незавершеного виробництва, облік відхилень від норм витрат, зведений облік витрат на виробництво, відображення на рахунках синтетичного обліку кореспонденції рахунків.
Специфікою комп'ютеризації обліку витрат на ВАТ „ІнГЗК” є те, що тут значною мірою використовуються дані, отримані на інших ділянках механізації обліку (праці і заробітної плати, матеріалів тощо). Механізація обліку витрат включає три взаємопов'язані ділянки роботи: 1) оперативний облік витрат на виробництво, рух деталей, напівфабрикатів і незавершеного виробництва; 2) зведений облік витрат на виробництво і визначення собівартості всієї продукції; 3) складання звітних калькуляцій за видами виробів.
Комп'ютеризацією обліку повинен бути охоплений оперативний облік витрат на виробництво, який полягає в щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів у виробництво і результатами їх використання. Такий контроль забезпечується організацією достовірного обліку руху деталей у виробництві та їх залишків у незавершеному виробництві.
У типовій конфігурації можуть бути реалізовані різні варіанти обліку витрат підприємства: 1) з використанням рахунків 8 і 9 класу, 2) з викорис-танням рахунків тільки класу 8, 3) з використанням тільки рахунків класу 9.
Типова конфігурація що використовується на підприємстві ВАТ „ІнГЗК” дозволяє автоматизувати облік руху виробничих запасів підприємства, процесу виробництва та оприбуткування готової продукції у відповідності з наступними етапами.
Перший етап - списання матеріалів у виробництво, розрахунок планової собівартості на підставі вартості списаних матеріалів і приблизної вартості інших витрат (заробітної плати, електроенергії тощо) та оприбуткування продукції за плановою собівартістю. На цьому стані можна розрахувати відпускну ціну з урахуванням податків, що будуть сплачені при продажі, і норми рентабельності, яку потрібно одержати. Операції першого етапу реалізує документ "Калькуляции" її режимі "предварительная".
Другий етап - це внесення інформації про незавершене виробництво. На цьому етапі вказуються суми витрат, що повинні включатись до собівартості продукції в наступних періодах. Для цього в типовій конфігурації передбачено документ "Незавершенное производство".
Третій етап - розрахунок фактичної собівартості продукції на підставі реальних даних про суми витрат і про незавершене виробництво. На цьому етапі формується фактична собівартість продукції і коригуються бухгалтерські проводки. Третій етап виконується за допомогою документу "Калькуляция" в режимі "окончательная". Кожну планову калькуляцію необхідно закрити фактичною. Для цього можна скористатися або механізмом "введешіия на основании" - "Окончательная калькуляция" вводиться на підставі "Предварительной калькуляции", або обробкою "Создание окончательных калькуляций", в результаті виконання якої на підставі всіх незакритих планових калькуляцій будуть складені фактичні калькуляції.
Другий і третій етапи виконуються наприкінці місяця, коли суми додаткових витрат вже відомі, тобто списані на рахунок 23 "Виробництво". Документ "Калькуляция" призначений для відображення господарських операцій, пов'язаних зі списанням матеріалів у виробництво, оприбуткуванням продукції, розрахунком її собівартості та відпускної ціни.
Документ "Калькуляция" може працювати в режимі "предварительная" (надалі "Предварительная калькуляция") і "окончательная" (надалі "Окончательная калькуляция"). Калькуляція, введена в режимі "введение новой" є плановою, а в режимі "введение на основании" - фактичною.
Реквізити групи "Материалы и продукция" дозволяють вибрати найменування одиниці продукції, що випускається, з довідника "ТМЦ"; склад, на який буде оприбутковано виготовлену продукцію ("Склад продукции"); склад, з якого будуть списані матеріали ("Склад материалов"), а також кількість одиниць оприбуткованої продукції.
Для автоматичного заповнення табличної частини документу призначена кнопка "Заполнить", розташована в нижній частині електронної форми документа. При цьому в рядках відображаються витрати, перераховані для обраної продукції в довіднику "Склад продукции".
У специфікації табличної частини документа вказується наступна інформація:
- найменування витрат. Витрати, що вказуються в калькулюванні планової вартості продукції можуть бути двох видів: матеріали з довідника "ТМЦ" і види витрат з довідника "Виды затрат". Останні використовуються для включення до собівартості продукції витрат з довідника "Виды затрат" (наприклад, витрат з оплати праці, оренди тощо);
- партія матеріалів, яку потрібно списати (тільки для витрат) з довідника "ТМЦ";
- кількість для матеріальних витрат;
- сума витрат за плановою калькуляцією для витрат з довідника "Виды затрат". Для матеріалів ця сума розрахоиуєгься автоматично при проведенні документа, в залежності від списаних партій.
В реквізиті "Сумма оконч." зазначається сума по фактичній калькуляції. Для планової калькуляції даний стовпчик залишається незаповненим.
Інформаційні стовпчики, розташовані праворуч над таблицею, дозволяють побачити визначену собівартість і продажну вартість, як всієї партії продукції, так і одиниці продукції. Реальні значення собівартості і відпускної вартості можна побачити тільки після проведення документа, оскільки тільки при проведенні буде розрахована собівартість списаних партій матеріалів і виконаний розрахунок відпускної ціни.
На закладці "Налоги и рентабельность" документу "Калькуляция" можна вказати додаткові параметри, що вплинуть на розрахунок відпускної ціни продукції, наприклад, рентабельність одиниці, ставку ПДВ, і суму акцизу Також можна вказати податки, що утримуються з обороту реалізованої продукції і відносяться на її собівартість.
Для документального оформлення операції списання матеріалів у виробництво без оприбуткування на склад готової продукції потрібно встановити параметр програми "Только списать материалы в производство". В цьому випадку непотрібно в табличній частині документа вказувати витрати з довідника "Виды затрат". Рахунок і статтю витрат, у проводках по списанню вартості матеріалів, можна встановити безпосередньо в діалоговій формі документа, включивши опцію "Выбрать счет затрат". Заповнення табличної частини документа в цьому випадку можна здійснювати шляхом підбору з довідника "ТМЦ", скориставшись кнопкою "Подбор". Натискання кнопки "ОК" призведе до запису і проведення документа. Всі документи "Калькуляция" переносяться до журналу "Производство". В цьому журналі, крім іншої інформації, видно статус калькуляції. Статус може приймати значення: "Незакрытая предварительная" - тобто планова калькуляція, по якій немає фактичної, "Закрытая предварительная" -планова, по якій вже є фактична, "Окончательная" і "Списание материалов" - це відповідно фактична калькуляція і планова калькуляція, за якою списуються матеріали у виробництво.
При проведенні статусу "Предварительная калькуляция" формуються бухгалтерські проводки по списанню матеріалів на рахунок 23 "Виробництво", з оприбуткування готової продукції на рахунок 26 "Готова продукція".
Слід зазначити, що оскільки по рахунку 23 ведеться аналітичний облік в розрізі "Виды затрат", то при списанні матеріалів на 23 рахунок необхідно для кожного матеріалу правильно вказати вид витрат. Це можна зробити безпосередньо в довіднику "ТМЦ" (наприклад, таким видом витрат можуть бути "Материальные расходы"). Документ "Окончательная калькуляция" вводиться наприкінці місяця на підставі планової, коли всі виробничі витрати в бухгалтерському обліку конкретного підприємства списано на рахунок 23 (після виконання етапів "закрытие элементов расходов" і "закрытие общепроизводственных расходов" документом "Финансовые результаты") і внесено інформацію про незавершене виробництво. Крім того, в типовій конфігурації передбачено обробку "Создание окончательных калькуляций", за допомогою якої можливе автоматичне формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях, введених в поточному місяці.
Метою фактичної калькуляції є коригування планового значення витрат реальними значеннями на кінець місяця. При введенні значень реальних сум по видах витрат вони розподіляються пропорційно сум, зазначених в плановій калькуляції. Таким чином, в документі "Окончательной калькуляции" заповнюється реквізит табличної частини "Сумма оконч.", що визначає фактичні суми витрат за даними бухгалтерського обліку. Ці суми витрат можна змінити вручну, але планові суми в "Окончательной калькуляции" змінити не можна.
При проведенні "Окончательной калькуляции" може формувати коригуючі проводки по дебету рахунку 26 і кредиту рахунку 23.
Якщо готову продукцію, оприбутковану по плановій калькуляції, продано раніше, ніж її було внесено до "Окончательной калькуляции", то остання сформує коригуючі проводки. з обліку собівартості реалізованої продукції.
Для внесення до інформаційної бази даних про незавершене виробництво в типовій конфігурації призначений документ "Незавершенное производство" Такий документ варто формувати щомісяця до введення документу "Окончательных калькуляций".
Дані про суми незавершеного виробництва вносяться до табличної частини документа. Для кожного виду витрат зазначається сума, що повинна бути включена до собівартості продукції в наступних періодах.
При натисканні кнопки "ОК" документ зберігається, але не проводиться, для нього не передбачене формування бухгалтерських проводок. Дані з цього документу використовуються при визначенні фактичних сум витрат.
Для автоматичного формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях у типовий конфігурації призначена обробка "Создание окончательных калькуляций", яку варто виконувати наприкінці місяця, коли всі виробничі витрати списані на рахунок 23 і до інформаційної бази внесено дані про незавершене виробництво поточного місяця.
При формуванні документу "Окончательная калькуляция" для кожної статті витрат розраховується реальна сума витрат по ній. Дана сума складається із початкової суми витрат по рахунку 23, до якої додається сума незавершеного виробництва по цих витратах за минулий місяць і віднімається сума незавершеного виробництва за поточний місяць. Визначену таким способом суму необхідно розподілити між всіма незакритими калькуляціями. Сума розподіляється пропорційно до початкових сум витрат, зазначених у кожній з цих калькуляцій.
Якщо в плановій калькуляції зазначено загальну суму витрат, які відносяться на собівартість продукції, до табличної частини документу "Окончательная калькуляция" буде внесено витрати "Налоги на себестоимость" з відповідними початковими і кінцевими сумами. Кінцева сума таких витрат буде визначена також як і для іншцх видів витрат відповідно до описаного вище алгоритму. Для виконання обробки варто вказати місяць, за який треба закрити планові калькуляції і натиснути кнопку "Создать окончательные калькуляции". Документ "Окончательная калькуляция" повинен бути обов'язково проведений. Таким чином, в даному підрозділі було розглянуто інформаційну систему яка використовується на підприємстві ВАТ „ІнГЗК” для обліку витрат. В наступному підрозділі буде зроблено порівняльний аналіз обліку витрат підприємства в Україні та за її кордоном.
ВСТУП
Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях економічної діяльності. Це дає змогу отримати інформацію про те, скільки і яких засобів витрачено незалежно від того, де вони вироблені та на які цілі використано, дозволяє в межах підприємства планувати та контролювати обсяги закупівлі матеріальних ресурсів, розміри фонду оплати праці, ставити завдання зменшення собівартості продукції, проводити економічний аналіз витрат підприємства, а також порівнювати структуру витрат різних підприємств.
Відображення використаних ресурсів на виробництво та формування елементів витрат є першим етапом обліку процесу виробництва – це є актуальністю обраної теми.
Витрати операційної діяльності групуються за наступними економічними елементами:
- матеріальні витрати
Информация о работе Бухгалтерський облік витрат зе елемнтами